Дмитро Костянтинович Добросердов рос Дмитрий Константинович Добросердов 24 жовтня 1876 Самара 8 серпня 1936 Одеса доктор

Дмитро Костянтинович Добросердов (рос. Дмитрий Константинович Добросердов; 24 жовтня 1876, Самара — 8 серпня 1936, Одеса) — доктор хімії, професор Київського політехнічного інституту.

Добросердов Дмитро Костянтинович
Народився	24 жовтня 1876(1876-10-24) Самара, Російська імперія
Помер	1 серпня 1936(1936-08-01) (59 років) Одеса, СРСР
Поховання	Другий християнський цвинтар
Діяльність	хімік
Alma mater	Імператорський Казанський університет
Заклад	Імператорський Казанський університет НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь	доктор хімічних наук

Біографія

Народився 24 жовтня 1876 року в Самарі в сім'ї священиків, його дід був єпископом. Середню освіту здобув в Казанської церковної гімназії, з якої восени 1895 року вступив в число студентів природного відділення фізико-математичного факультету Казанського університету. Ще студентом 5 листопада 1898 нагороджений золотою медаллю за дослідження на задану факультетом тему: «Про природу кріогідратов». За витриманя випробувань у державній фізико-математичної комісії удостоєний диплома першого ступеня від 18 червня 1899 року, а потім залишений при університеті для приготування до професорського звання по кафедрі чистої хімії на два роки.

З осені 1899 року прослухав курси по введенню в аналіз, диференціального та інтегрального числення, аналітичної геометрії і фізики, з метою максимально раціонального вивчення фізичної та теоретичної хімії. Протягом 1899—1900 навчального року перебував викладачем фізики і природної історії в приватній жіночій гімназії пані Котової в Казані. З найвищого дозволу відряджений з науковою метою за кордон, терміном від 1 травня по 1 вересня 1901 року термін ж залишення при університеті для приготування до професорського звання продовжений до 1 січня 1903 року. Протягом 1903 року склав іспити на ступінь магістра і 21 січня 1903 року прийнято в число приват-доцентів Казанського університету по кафедрі чистої хімії, після прочитання двох пробних лекцій за власним вибором на тему: «Колоїдального стан; колоїдальні розчини металів, їх отримання і властивості», і призначену факультетом «Про карбідах металів, одержуваних в електричній печі». У 1903 році відкрив курс фізико-хімічної методики, що складається в вечірніх практичних заняттях за фізико-хімічними вимірам.

1909 року Д. К. Добросердов захистив магістерську дисертацію на тему «Дослідження діелектричної постійної в зв'язку зі складом і будовою», а в 1911 році — докторську дисертацію на тему «Дослідження діелектричної постійної сумішей рідких неасоційованих органічних розчинників». У 1912 році Д. К. Добросердов був переведений в Київський політехнічний інститут на посаду професора кафедри неорганічної хімії. Читав лекції на хімічному, механічному, інженерному і сільськогосподарському відділеннях, завідував лабораторіями неорганічної хімії, загальної хімії, якісного і кількісного аналізу. У київський період Дмитро Костянтинович викладав також у ветеринарному інституті (курси неорганічної та органічної хімії), Хіміко-фармацевтичному інституті (курс неорганічної хімії), а також в Народному університеті — політехнікумі, в організації якого він брав участь. У 1923 р Дмитро Костянтинович переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював одеську школу хіміків-неоргаников. Працював в Одеському інституті народної освіти, Одеському політехнічному інстітуті, технікумі прикладної хімії. З 1933 року завідував кафедрою неорганічної хімії на хімічному факультеті Одеського державного університету.

В Одеському технікумі (пізніше — інституті) технології зерна і борошна Д. К. Добросердов з 1926 року читав курс неорганічної хімії, а з 1928 року очолив кафедру хімії, що об'єднала в своєму складі всі хімічні дисципліни. Наукова діяльність Д. К. Добросердова в одеський період була спрямована на продовження дослідження діелектричної постійної органічних речовин і сумішей; вивчення питань модифікації йодистой ртуті і її комплексних сполук з йодистими металами в зв'язку з валентністю останніх; отримання гідратів галогенокіслородних кислот з тривалентними металами і вивчення їх властивостей. Дмитро Костянтинович був не тільки авторитетним педагогом і відомим вченим, дані наукових дослідження якого відображені в світовій довідковій літературі, а й активним популяризатором наукових знань. Він читав лекції в Одеському будинку вчених, хімічної секції Товариства дослідників природи, Товаристві світобудови, студентських хімічних гуртках, робочих клубах.