Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гюмюшхане тур Gümüşhane місто в Туреччині столиця ілу Гюмюшхане Розташовано за 115 км на південь від Трабзона на південн

Гюмюшхане

Гюмюшхане

Гюмюшхане (тур. Gümüşhane) — місто в Туреччині, столиця ілу Гюмюшхане. Розташовано за 115 км на південь від Трабзона, на південному схилі Понтійських гір. Населення ільче 52 628 жителів за переписом 2014 року.

Гюмюшхане
тур. Gümüşhane

image

Координати 40°27′35″ пн. ш. 39°28′40″ сх. д. / 40.45972222224977344° пн. ш. 39.47777777780577679° сх. д. / 40.45972222224977344; 39.47777777780577679Координати: 40°27′35″ пн. ш. 39°28′40″ сх. д. / 40.45972222224977344° пн. ш. 39.47777777780577679° сх. д. / 40.45972222224977344; 39.47777777780577679

Країна image Туреччина
Адмінодиниця Ґюмюшхане
Трабзон
Трабзон
Висота центру 1227 м
Офіційна мова турецька
Населення 57 269 осіб (2018)
Часовий пояс
Поштовий індекс 29100
GeoNames 746425
OSM r1835700  ·R
Офіційний сайт gumushane.bel.tr
image
image
Гюмюшхане
Гюмюшхане (Туреччина)
image Гюмюшхане у Вікісховищі

Етимологія

Від тур. gümüş «серебро» і перс. خانه‎ «дім».

Історія

У візантійський період називався Тея (Θεια) і належав єпархії Халдей. Розквіт міста починається в XVI столітті, після виявлення родовища срібла біля колишньої візантійської фортеці Дзаніха (Τζάνιχα) або Тзанакон (Τζανζάκων). У 1546 році тут був заснований монетний двір.

Вперше згадується під ім'ям Гюмюшхане 1589 року. У 1644 році виробництво срібла досягла 7 тис. кг. Населення — в основному грецьке — зросло до 60 тис. осіб. Це в значній мірі обумовлено тим, що в регіоні рудника християни були звільнені від виплати специфічних, тільки для християн, податків в Османській імперії. До того ж, крім султанського намісника, турецька присутність було незначним, місто самоврядне, технічне керівництво копалень було закріплено за греками.

У міру виснаження родовища в XVII столітті починається відтік населення до нових родовищ від Ерзурума до Діярбакира. У 1790 році, на запрошення грузинського царя Іраклія II, частина населення переселилася на рудник Ахтала, де грецьким переселенцям був переданий і однойменний монастир. Матеріальне благополуччя і часткове самоврядування створили передумови і для духовного розквіту: Грецьке вище училище (Φροντιστηριο) і бібліотека були побудовані в 1723 році, Храм Богородиці Каніотіси (Παναγια η Κανηωτησα) — сьогодні зруйнований — побудований в 1724-26 роках. У ході російсько-турецьких воєн місто двічі був зайнятий російськими військами в 1828-29 рр. і в 1877-78 рр. Грецьке населення зустрічало росіян як визволителів, але росіяни йшли і, очікуючи турецькі гоніння, частина грецького населення була переселена в 1829 році в Цалко в Грузії і в 1878 році в Батумі і Ставрополь. Ім'я Гюмюшхане було остаточно закріплено за містом в 1846 р До 1914 р в місті проживало лише 3 тис. осіб, половина населення — греки. Після гонінь в період Першої світової війни, грецьке населення що залишився в живих було змушене в 1923 році переселитися до Греції, в основному в місто Науса в Центральній Македонії, де зберігається велика частина бібліотеки, врятована біженцями. Частина дивом врятованого церковного начиння і прикрас зібрана в Афінському музеї Бенакі.

В околицях: Монастир Хутура — зруйнований сьогодні православний монастир, епохи візантійських імператорів Комнінів.

У 1912 році в місті і околицях проживали: турки — 25 091 осіб; греки — 5997 осіб; вірмени — 1367 осіб.

Примітки

  1. . Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi (тур.). Türkiye İstatistik Kurumu. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 17 січня 2018.
  2. . Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 24 червня 2011.
  3. Sotiriadis, George. An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor. — London : Edward Stanford, 1918.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gyumyushhane tur Gumushane misto v Turechchini stolicya ilu Gyumyushhane Roztashovano za 115 km na pivden vid Trabzona na pivdennomu shili Pontijskih gir Naselennya ilche 52 628 zhiteliv za perepisom 2014 roku Gyumyushhane tur Gumushane Koordinati 40 27 35 pn sh 39 28 40 sh d 40 45972222224977344 pn sh 39 47777777780577679 sh d 40 45972222224977344 39 47777777780577679 Koordinati 40 27 35 pn sh 39 28 40 sh d 40 45972222224977344 pn sh 39 47777777780577679 sh d 40 45972222224977344 39 47777777780577679 Krayina Turechchina TurechchinaAdminodinicya Gyumyushhane Trabzon TrabzonVisota centru 1227 mOficijna mova tureckaNaselennya 57 269 osib 2018 Chasovij poyas UTC 3Poshtovij indeks 29100GeoNames 746425OSM r1835700 ROficijnij sajt gumushane bel trGyumyushhaneGyumyushhane Turechchina Gyumyushhane u VikishovishiEtimologiyaVid tur gumus serebro i pers خانه dim IstoriyaU vizantijskij period nazivavsya Teya 8eia i nalezhav yeparhiyi Haldej Rozkvit mista pochinayetsya v XVI stolitti pislya viyavlennya rodovisha sribla bilya kolishnoyi vizantijskoyi forteci Dzaniha Tzanixa abo Tzanakon Tzanzakwn U 1546 roci tut buv zasnovanij monetnij dvir Vpershe zgaduyetsya pid im yam Gyumyushhane 1589 roku U 1644 roci virobnictvo sribla dosyagla 7 tis kg Naselennya v osnovnomu grecke zroslo do 60 tis osib Ce v znachnij miri obumovleno tim sho v regioni rudnika hristiyani buli zvilneni vid viplati specifichnih tilki dlya hristiyan podatkiv v Osmanskij imperiyi Do togo zh krim sultanskogo namisnika turecka prisutnist bulo neznachnim misto samovryadne tehnichne kerivnictvo kopalen bulo zakripleno za grekami U miru visnazhennya rodovisha v XVII stolitti pochinayetsya vidtik naselennya do novih rodovish vid Erzuruma do Diyarbakira U 1790 roci na zaproshennya gruzinskogo carya Irakliya II chastina naselennya pereselilasya na rudnik Ahtala de greckim pereselencyam buv peredanij i odnojmennij monastir Materialne blagopoluchchya i chastkove samovryaduvannya stvorili peredumovi i dlya duhovnogo rozkvitu Grecke vishe uchilishe Frontisthrio i biblioteka buli pobudovani v 1723 roci Hram Bogorodici Kaniotisi Panagia h Kanhwthsa sogodni zrujnovanij pobudovanij v 1724 26 rokah U hodi rosijsko tureckih voyen misto dvichi buv zajnyatij rosijskimi vijskami v 1828 29 rr i v 1877 78 rr Grecke naselennya zustrichalo rosiyan yak vizvoliteliv ale rosiyani jshli i ochikuyuchi turecki goninnya chastina greckogo naselennya bula pereselena v 1829 roci v Calko v Gruziyi i v 1878 roci v Batumi i Stavropol Im ya Gyumyushhane bulo ostatochno zakripleno za mistom v 1846 r Do 1914 r v misti prozhivalo lishe 3 tis osib polovina naselennya greki Pislya gonin v period Pershoyi svitovoyi vijni grecke naselennya sho zalishivsya v zhivih bulo zmushene v 1923 roci pereselitisya do Greciyi v osnovnomu v misto Nausa v Centralnij Makedoniyi de zberigayetsya velika chastina biblioteki vryatovana bizhencyami Chastina divom vryatovanogo cerkovnogo nachinnya i prikras zibrana v Afinskomu muzeyi Benaki V okolicyah Monastir Hutura zrujnovanij sogodni pravoslavnij monastir epohi vizantijskih imperatoriv Komniniv U 1912 roci v misti i okolicyah prozhivali turki 25 091 osib greki 5997 osib virmeni 1367 osib Primitki Adrese Dayali Nufus Kayit Sistemi tur Turkiye Istatistik Kurumu Arhiv originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 17 sichnya 2018 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 24 chervnya 2011 Sotiriadis George An Ethnological Map Illustrating Hellenism in the Balkan Peninsula and Asia Minor London Edward Stanford 1918

Дата публікації:
Топ