Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суспільні ризики науково-технічного прогресу
НТР зумовлює також зміни в характері праці, змінюються форми взаємозв'язків учасників виробництва, удосконалюються процеси обміну результатами праці. Науково-технічна революція відкрила нові способи і методи управління високопродуктивними багатогалузевими технологічними системами (телекомунікаційні мережі, швидкодійні системи контролю і оброблення інформації тощо).
Усі ці та інші процеси потребують істотних змін в умовах життя і праці людини, освоєння більш складних професій, що можливо лише для людей із достатнім освітнім, професійним (економічним) і культурним рівнем.
Усебічний технічний прогрес, масове застосування машин, небувале зростання видобутку й металургійної переробки корисних копалин привели до змін усієї економічної та суспільної структури. Уперше найбільший внесок у матеріальний добробут робить не сільське господарство (як було протягом тисячоліть), а переробка мінеральної сировини, різноманітна фабрична продукція. «Залізо й вугілля — ось полюси, навколо яких обертається усе життя нового часу» — справедливо зазначав Отто фон Бісмарк. Доступні ресурси земних надр слугували своєрідним регулятором темпів матеріального виробництва й товарно-грошових відносин. Вони значною мірою зумовлювали парадигми суспільного розвитку. Промислова революція супроводжувалась поділом і стрімким підвищенням продуктивності праці, швидкою урбанізацією, зміною способів пересування й зв'язку, і, щонайважливіше, помітним зростанням споживчого рівня населення, а також збільшенням середньої тривалості життя. Деякі оптимісти індустріального поступу навіть проектували ідеальні промислові міста, які незабаром повинні були стати щасливим пристановищем робочого люду.
На жаль, справжнє життя виглядало зовсім по-іншому. Спостерігалося різке загострення соціальних проблем, зумовлене величезним припливом сільського населення до міст і гірничих селищ, формуванням нової суспільної верстви найманих робітників. Про труднощі й поневіряння колишніх селян так писав французький історик Ф. Бродель: «Мешкати в місті, працювати у величезних приміщеннях, витримувати малоприємний контроль майстрів, коритися їм, не мати свободи вільного пересування, прийняти жорстко усталені години праці (10—12 годин щодня, — авт.) — усе це було важким випробуванням». Ілюстрацією екологічно небезпечної, виснажливої, руйнівної сили, що нищить особистість людини праці на металургійних заводах і шахтах, можуть бути наведені тут образи, створені видатними європейськими поетами.
- Еміль Верхарн «Заводи»: «Вздовж берегів, громадами гучними, Перетинаючи околиці міські, Де злидні купчаться задимлені, цупкі, Клекочуть фабрики й заводи.
Гранітні куби різної породи, Цегельні стіни простяглись на милі, І їх спинить ніхто не в силі…
Автоматичні та ретельні, Робітники з фабричної пекельні, Напружуючи м'язи рук, Вирівнюють нестримний рух
Міцного велетня…»
- Леся Українка «Дим»: «Ми в'їхали у передмістя. Чорні, Закурені стояли там будинки, Суворі та непишні. По будинках
До вікон хустя прип'ялось, мов злидні, Що їх ні в двері, ні в вікно не випреш, А з вікон визирали, мов привиддя, Якісь бліді, невільницькі обличчя.
А над усім той дим, той легкий дим, Що не гризе очей, притьмом не душить,
А тільки небо ясне застилає
І краде людям сонечко веселе, П'є кров з лиця і гасить людський погляд…»
Приплив величезної кількості робітників у гірничі галузі, майже звів нанівець «особливий статус» гірників минулого, їхні традиції й особливу корпоративну культуру, цим наблизивши їх до універсального типу робочого люду. Насамперед це стосувалось вуглярів, оскільки більшість вугільних шахт розташовувалось у тих реґіонах, де гірничого промислу раніше не було. Нові робітники шахт, призвичаєні до родинного сільського господарства, ставилися до гірничої справи як до вимушеної, непритаманної їм, до того ж тимчасової праці заради заробітку. Вони становили цілковиту протилежність поколінню старих гірників. Прагнення власників копалень до максимального визиску робочої сили позбавляло цих людей будь-яких умов для розвитку нормального життя. Світова література залишила яскраві й правдиві спостереження жахіть, у яких жили й працювали гірники нового часу. Їхні долі ставали «паливом для локомотиву прогресу» (Е. Золя «Жерміналь», Е. Сінклер «Вугілля-король», І. Франко «Борислав», М. Загірня «Під землею» та ін.).
Лейтмотивом соціальних протестів тих часів проти гноблення і гнобителів можуть слугувати широко відомі рядки революційного «Інтернаціоналу» Ежена Потьє, де, зокрема, протиставлені власники й робітники гірничих підприємств: «Огидливі в своїй мерзоті, Руди й вугілля королі, На нашій каторжній роботі
Ви свій достаток нажили…»
Крім жорстокого визиску робітників, нові машинні підприємства принесли з собою ще одну проблему — розорення кустарного дрібнотоварного виробництва, масове безробіття (одна машина часом заміняла працю десятків робітників). Населення цілих районів Англії розпочало таємну війну з новою технікою під гаслом «Руйнуй машини!». Подібно до легендарного Робін Гуда (захисника бідних в епоху середньовіччя), у часи промислової революції з'явився новий народний герой — генерал Нед Лудд. Поговір приписував цьому міфічному генералові (колишньому підмайстру, який нібито першим знищив свій верстат) провід над стихійними виступами проти застосування машин. В архівах кінця XVIII — початку XIX ст. збереглися характерні послання, які луддити залишали промисловцям на місці знищених машин, наприклад: «Твої пекельні машини, що були на околиці села, ми зруйнували вщент. Твої зв'язані робітники лежать у придорожній канаві. Так попереджають тебе голодні, яких після цих діянь очікують вдома знедолені жінки та діти. Якщо ти купиш нові машини або будеш продовжувати, як донині, то ще почуєш нас. Стережись! Генерал Лудд». В окремих графствах Англії йшла жорстока збройна боротьба між луддитами й державними військовими підрозділами. Знищення машин (індустріальний саботаж) каралося смертною карою.
Двоїстої думки щодо наслідків технічного прогресу трималася значна частина мислителів XVIII—XIX ст. Навіть «предтеча» промислової революції Джеймс Ватт свою першу дослідну машину, що будувалася в маєтку Дж. Ребека Кіннель-Хаус, назвав «Вельзевул» . Це, звісно був жарт, але жарт від Ватта, що вказав на його тривогу за майбутнє, вагання щодо співвідношення добра та зла, які вносив технічний прогрес у життя людини. Використання людського розуму й знання для особистої корисливої мети, для загарбання світу, збагачення та владарювання символізує тріумф зла, який на засторогу інженерам і винахідникам зобразив знаменитий мистець Ян Матейко. Його символічні полотна прикрашають актову залу Львівської політехніки.
Характерну рису байдужості до всього живого й одухотвореного помітив у рисах індустріальної епохи поет Павло Тичина, що й відобразив у своєму «Псалмі залізу»: « Минув, як сон, блаженний час
І готики, й бароко.
Іде чугунний ренесанс, Байдуже мружить око».
Лев Толстой також застерігав, що «в аморальному суспільстві всі винаходи, що вивищують владу людини над природою, не тільки не благо, але безсумнівне й очевидне зло». Славетний Франко так описував своє бачення важкої праці гірників: «Довгі літа мав я спосібність придивлятися тій страшенній експлуатації, що, мов зараза, шириться щораз дальше, …мав я спосібність оглядати й немало сумних-сумних наслідків її». Нідерландський теоретик культури Йоган Гейзинга зазначав: «Бастіони технічної досконалості, економічної й політичної ефективності жодним чином не захищають нашу культуру від сповзання у варварство. Дикунство теж може користуватися всіма цими досягненнями. Озброєне з такою досконалістю воно стане тільки сильнішим і деспотичнішим».
Лише за одне сторіччя, з 1870 по 1970 рр., річне виробництво сталі у світі збільшилося майже в 700 разів. З невеликою похибкою можна вважати, що одне покоління в другій половині ХХ ст. споживало таку ж кількість мінеральних ресурсів, яку могли б спожити 700 поколінь, якби залишались на технічному рівні середини XIX ст. (при цьому населення Землі протягом століття зросло лише в 4 рази). Більша частина цих ресурсів пішла на військові озброєння, ведення світових і локальних війн, а також на ліквідацію їх руйнівних наслідків. Уже в XVIII ст. англійський філософ Дж. Стюарт, аналізуючи прискорення темпів технічного прогресу, привернув увагу до проблеми можливого вичерпання мінеральних ресурсів. Його сподівання на майбутнє були пов'язані з гармонійним суспільством, яке забезпечить заощадження корисних копалин і винайде альтернативні джерела їх заміни. Він стверджував: «Первісні продукти землі, кількість яких обмежена, надані людині природою цілком так само, як юнаку надається невелика сума грошей з метою вивести його на шлях пожиточної праці та успіху». На жаль, примноження матеріальних благ без відповідного духовного поступу людства сприяли жадібному й марнотратному використанню найбільш доступних мінеральних ресурсів (катастрофічні війни, гонка озброєнь, екологічні лиха, «суспільство споживання»). Вихід на «шлях пожиточної праці та успіху» (за Стюартом) як і раніше потребує зміни парадигми суспільного розвитку.
Див. також
Література
 | Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з науки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suspilni riziki naukovo tehnichnogo progresu NTR zumovlyuye takozh zmini v harakteri praci zminyuyutsya formi vzayemozv yazkiv uchasnikiv virobnictva udoskonalyuyutsya procesi obminu rezultatami praci Naukovo tehnichna revolyuciya vidkrila novi sposobi i metodi upravlinnya visokoproduktivnimi bagatogaluzevimi tehnologichnimi sistemami telekomunikacijni merezhi shvidkodijni sistemi kontrolyu i obroblennya informaciyi tosho Usi ci ta inshi procesi potrebuyut istotnih zmin v umovah zhittya i praci lyudini osvoyennya bilsh skladnih profesij sho mozhlivo lishe dlya lyudej iz dostatnim osvitnim profesijnim ekonomichnim i kulturnim rivnem Usebichnij tehnichnij progres masove zastosuvannya mashin nebuvale zrostannya vidobutku j metalurgijnoyi pererobki korisnih kopalin priveli do zmin usiyeyi ekonomichnoyi ta suspilnoyi strukturi Upershe najbilshij vnesok u materialnij dobrobut robit ne silske gospodarstvo yak bulo protyagom tisyacholit a pererobka mineralnoyi sirovini riznomanitna fabrichna produkciya Zalizo j vugillya os polyusi navkolo yakih obertayetsya use zhittya novogo chasu spravedlivo zaznachav Otto fon Bismark Dostupni resursi zemnih nadr sluguvali svoyeridnim regulyatorom tempiv materialnogo virobnictva j tovarno groshovih vidnosin Voni znachnoyu miroyu zumovlyuvali paradigmi suspilnogo rozvitku Promislova revolyuciya suprovodzhuvalas podilom i strimkim pidvishennyam produktivnosti praci shvidkoyu urbanizaciyeyu zminoyu sposobiv peresuvannya j zv yazku i shonajvazhlivishe pomitnim zrostannyam spozhivchogo rivnya naselennya a takozh zbilshennyam serednoyi trivalosti zhittya Deyaki optimisti industrialnogo postupu navit proektuvali idealni promislovi mista yaki nezabarom povinni buli stati shaslivim pristanovishem robochogo lyudu Na zhal spravzhnye zhittya viglyadalo zovsim po inshomu Sposterigalosya rizke zagostrennya socialnih problem zumovlene velicheznim priplivom silskogo naselennya do mist i girnichih selish formuvannyam novoyi suspilnoyi verstvi najmanih robitnikiv Pro trudnoshi j poneviryannya kolishnih selyan tak pisav francuzkij istorik F Brodel Meshkati v misti pracyuvati u velicheznih primishennyah vitrimuvati malopriyemnij kontrol majstriv koritisya yim ne mati svobodi vilnogo peresuvannya prijnyati zhorstko ustaleni godini praci 10 12 godin shodnya avt use ce bulo vazhkim viprobuvannyam Ilyustraciyeyu ekologichno nebezpechnoyi visnazhlivoyi rujnivnoyi sili sho nishit osobistist lyudini praci na metalurgijnih zavodah i shahtah mozhut buti navedeni tut obrazi stvoreni vidatnimi yevropejskimi poetami Emil Verharn Zavodi Vzdovzh beregiv gromadami guchnimi Peretinayuchi okolici miski De zlidni kupchatsya zadimleni cupki Klekochut fabriki j zavodi Granitni kubi riznoyi porodi Cegelni stini prostyaglis na mili I yih spinit nihto ne v sili Avtomatichni ta retelni Robitniki z fabrichnoyi pekelni Napruzhuyuchi m yazi ruk Virivnyuyut nestrimnij ruh Micnogo veletnya Lesya Ukrayinka Dim Mi v yihali u peredmistya Chorni Zakureni stoyali tam budinki Suvori ta nepishni Po budinkah Do vikon hustya prip yalos mov zlidni Sho yih ni v dveri ni v vikno ne vipresh A z vikon vizirali mov prividdya Yakis blidi nevilnicki oblichchya A nad usim toj dim toj legkij dim Sho ne grize ochej pritmom ne dushit A tilki nebo yasne zastilaye I krade lyudyam sonechko vesele P ye krov z licya i gasit lyudskij poglyad Pripliv velicheznoyi kilkosti robitnikiv u girnichi galuzi majzhe zviv nanivec osoblivij status girnikiv minulogo yihni tradiciyi j osoblivu korporativnu kulturu cim nablizivshi yih do universalnogo tipu robochogo lyudu Nasampered ce stosuvalos vuglyariv oskilki bilshist vugilnih shaht roztashovuvalos u tih regionah de girnichogo promislu ranishe ne bulo Novi robitniki shaht prizvichayeni do rodinnogo silskogo gospodarstva stavilisya do girnichoyi spravi yak do vimushenoyi nepritamannoyi yim do togo zh timchasovoyi praci zaradi zarobitku Voni stanovili cilkovitu protilezhnist pokolinnyu starih girnikiv Pragnennya vlasnikiv kopalen do maksimalnogo vizisku robochoyi sili pozbavlyalo cih lyudej bud yakih umov dlya rozvitku normalnogo zhittya Svitova literatura zalishila yaskravi j pravdivi sposterezhennya zhahit u yakih zhili j pracyuvali girniki novogo chasu Yihni doli stavali palivom dlya lokomotivu progresu E Zolya Zherminal E Sinkler Vugillya korol I Franko Borislav M Zagirnya Pid zemleyu ta in Lejtmotivom socialnih protestiv tih chasiv proti gnoblennya i gnobiteliv mozhut sluguvati shiroko vidomi ryadki revolyucijnogo Internacionalu Ezhena Potye de zokrema protistavleni vlasniki j robitniki girnichih pidpriyemstv Ogidlivi v svoyij merzoti Rudi j vugillya koroli Na nashij katorzhnij roboti Vi svij dostatok nazhili Krim zhorstokogo vizisku robitnikiv novi mashinni pidpriyemstva prinesli z soboyu she odnu problemu rozorennya kustarnogo dribnotovarnogo virobnictva masove bezrobittya odna mashina chasom zaminyala pracyu desyatkiv robitnikiv Naselennya cilih rajoniv Angliyi rozpochalo tayemnu vijnu z novoyu tehnikoyu pid gaslom Rujnuj mashini Podibno do legendarnogo Robin Guda zahisnika bidnih v epohu serednovichchya u chasi promislovoyi revolyuciyi z yavivsya novij narodnij geroj general Ned Ludd Pogovir pripisuvav comu mifichnomu generalovi kolishnomu pidmajstru yakij nibito pershim znishiv svij verstat provid nad stihijnimi vistupami proti zastosuvannya mashin V arhivah kincya XVIII pochatku XIX st zbereglisya harakterni poslannya yaki ludditi zalishali promislovcyam na misci znishenih mashin napriklad Tvoyi pekelni mashini sho buli na okolici sela mi zrujnuvali vshent Tvoyi zv yazani robitniki lezhat u pridorozhnij kanavi Tak poperedzhayut tebe golodni yakih pislya cih diyan ochikuyut vdoma znedoleni zhinki ta diti Yaksho ti kupish novi mashini abo budesh prodovzhuvati yak donini to she pochuyesh nas Sterezhis General Ludd V okremih grafstvah Angliyi jshla zhorstoka zbrojna borotba mizh ludditami j derzhavnimi vijskovimi pidrozdilami Znishennya mashin industrialnij sabotazh karalosya smertnoyu karoyu Dvoyistoyi dumki shodo naslidkiv tehnichnogo progresu trimalasya znachna chastina misliteliv XVIII XIX st Navit predtecha promislovoyi revolyuciyi Dzhejms Vatt svoyu pershu doslidnu mashinu sho buduvalasya v mayetku Dzh Rebeka Kinnel Haus nazvav Velzevul Ce zvisno buv zhart ale zhart vid Vatta sho vkazav na jogo trivogu za majbutnye vagannya shodo spivvidnoshennya dobra ta zla yaki vnosiv tehnichnij progres u zhittya lyudini Vikoristannya lyudskogo rozumu j znannya dlya osobistoyi korislivoyi meti dlya zagarbannya svitu zbagachennya ta vladaryuvannya simvolizuye triumf zla yakij na zastorogu inzheneram i vinahidnikam zobraziv znamenitij mistec Yan Matejko Jogo simvolichni polotna prikrashayut aktovu zalu Lvivskoyi politehniki Harakternu risu bajduzhosti do vsogo zhivogo j oduhotvorenogo pomitiv u risah industrialnoyi epohi poet Pavlo Tichina sho j vidobraziv u svoyemu Psalmi zalizu Minuv yak son blazhennij chas I gotiki j baroko Ide chugunnij renesans Bajduzhe mruzhit oko Lev Tolstoj takozh zasterigav sho v amoralnomu suspilstvi vsi vinahodi sho vivishuyut vladu lyudini nad prirodoyu ne tilki ne blago ale bezsumnivne j ochevidne zlo Slavetnij Franko tak opisuvav svoye bachennya vazhkoyi praci girnikiv Dovgi lita mav ya sposibnist pridivlyatisya tij strashennij ekspluataciyi sho mov zaraza shiritsya shoraz dalshe mav ya sposibnist oglyadati j nemalo sumnih sumnih naslidkiv yiyi Niderlandskij teoretik kulturi Jogan Gejzinga zaznachav Bastioni tehnichnoyi doskonalosti ekonomichnoyi j politichnoyi efektivnosti zhodnim chinom ne zahishayut nashu kulturu vid spovzannya u varvarstvo Dikunstvo tezh mozhe koristuvatisya vsima cimi dosyagnennyami Ozbroyene z takoyu doskonalistyu vono stane tilki silnishim i despotichnishim Lishe za odne storichchya z 1870 po 1970 rr richne virobnictvo stali u sviti zbilshilosya majzhe v 700 raziv Z nevelikoyu pohibkoyu mozhna vvazhati sho odne pokolinnya v drugij polovini HH st spozhivalo taku zh kilkist mineralnih resursiv yaku mogli b spozhiti 700 pokolin yakbi zalishalis na tehnichnomu rivni seredini XIX st pri comu naselennya Zemli protyagom stolittya zroslo lishe v 4 razi Bilsha chastina cih resursiv pishla na vijskovi ozbroyennya vedennya svitovih i lokalnih vijn a takozh na likvidaciyu yih rujnivnih naslidkiv Uzhe v XVIII st anglijskij filosof Dzh Styuart analizuyuchi priskorennya tempiv tehnichnogo progresu privernuv uvagu do problemi mozhlivogo vicherpannya mineralnih resursiv Jogo spodivannya na majbutnye buli pov yazani z garmonijnim suspilstvom yake zabezpechit zaoshadzhennya korisnih kopalin i vinajde alternativni dzherela yih zamini Vin stverdzhuvav Pervisni produkti zemli kilkist yakih obmezhena nadani lyudini prirodoyu cilkom tak samo yak yunaku nadayetsya nevelika suma groshej z metoyu vivesti jogo na shlyah pozhitochnoyi praci ta uspihu Na zhal primnozhennya materialnih blag bez vidpovidnogo duhovnogo postupu lyudstva spriyali zhadibnomu j marnotratnomu vikoristannyu najbilsh dostupnih mineralnih resursiv katastrofichni vijni gonka ozbroyen ekologichni liha suspilstvo spozhivannya Vihid na shlyah pozhitochnoyi praci ta uspihu za Styuartom yak i ranishe potrebuye zmini paradigmi suspilnogo rozvitku Div takozhNaukovo tehnichnij progres Naukovo tehnichna revolyuciyaLiteraturaCe nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z nauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi