Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скіфська кераміка — комплекс керамічного посуду, знайденого при розкопках археологічних пам'яток (поховань, поселень, городищ) на території Скіфії. Посідає значне місце серед артефактів різних регіонів. Посуд використовували у побуті та релігійних церемоніях.
Історія дослідження
Дослідження скіфської кераміки науковці здійснювали ще на початку ХХ ст. Серед археологів, хто вперше зробив аналіз скіфської кераміки, слід виділити російський вченого В. Городцова: у 1911 р. він розглянув матеріали Більського городищаi. Перша ж спеціалізована праця, присвячена суто ліпному посуду скіфського часу, вийшла в 1929 р. за авторством О. Потапова, який, вивчаючи кераміку, спирався на дослідження В. Городцова знахідок на Більському городищі. Після тривалої перерви, вже з 1950-х рр. дослідження скіфської кераміки, серед інших, за матеріалами Більського та Басівського городищ проводили Б. Шрамко, В. Іллінська, Г. Ковпаненко та ін. У пострадянський час значно зросло число наукових праць, присвячених вивченню скіфської кераміки, яка походить з окремих пам'яток та регіонів. Основними напрямками таких досліджень є: реконструкція технологічних прийомів виготовлення (конструювання, сушіння, випал), петрографічний аналіз, морфологічна класифікація.
Поширення
Посуд є одним з етнолокальних маркерів. За формами, декором, застосуванням у побуті та релігійних практиках виділяють різні регіони поширення керамічного посуду на землях Скіфії. Кераміка Степу, з огляду на етнічну неоднорідність даного регіону, представлена трьома, тісно пов'язаними між собою, керамічними традиціями: скіфів-землеробів, котрі жили на лівому березі Дніпра, гето-фракійських племен правого берега, а також еллінів з причорноморських полісівii.
Особливістю кераміки Правобережжя Лісостепу були її архаїчні форми посуду: миски, кубки, черпаки, корчаги, які залишалися незмінними з доскіфського часу чорноліської культуриiii.
Кераміка Лівобережжя Лісостепу також була досить неоднорідна. До прикладу, посуд басейну р. Ворскли пов'язаний з Правобережним Лісостепом, щоправда, видається більш примітивним і з часом занепадає, поступаючись місцевим локальним варіантамiv. В той же час, кераміка Посулля, так само як і кераміка Сіверського Дінця пов'язана зі Степом і, на думку дослідників, бере початок у зрубній культурі доби бронзиv.
Опис
Керамічний посуд знайдено на городищах та в похованнях. На відміну від сусідніх грецьких полісів, де широко застосовували гончарне коло, керамічний посуд скіфських майстрів був ліпним. Його виготовляли, застосовуючи прийоми накладання джутів та стрічок. Характерними ознаками (а також відмінностями від грецького) є формувальна маса: крім глини, вона включала крупнозернистий пісок, шамот і жорствуvi. Випалювання посуду проводили здебільшого на відкритих вогнищах.
Особливістю скіфського посуду є орнаментація у вигляді скісних нігтьових насічок та пальцевих защипів. Окрім того, скіфський ліпний посуд має характерні форми: пряму горловину, слабкий профіль горщиків. В пізньоскіфський час грецька та скіфська традиції виготовлення керамічного посуду зливаються і виникає посуд з ручкамиvii. При цьому грецька ліпна кераміка не існувала осторонь від Скіфії. У скіфських похованнях серед зразків власне скіфської кераміки зустрічаються також еллінські вироби: горщики з дугастою в перетині шийкою та горловиною у вигляді розтруба. Попри те, що вони не є скіфськими за походженням, деякі дослідники все ж відносять їх до скіфської групи пам'ятокviii. Подібні знахідки є важливим елементом при датуванні пам'ятки. Тісно пов'язана зі скіфською керамікою Степу фракійська. За доби архаїки вона була представлена банкоподібним посудом двох видів — із загнутими вінцями та з виділеною шийкою. Такий посуд мав орнамент у вигляді пальцевих вдавлень та наліпних валиків, часом з фігурними наліпамиix, а також ретельно оброблену зовнішню поверхню. З часом до них додаються горщики з короткою шийкою та високим горловинним розтрубом і миски зрізано-конічної форми, подекуди з ручками або невисокою ніжкоюx. Відмінність скіфської кераміки Правобережного Лісостепу від кераміки чорноліської культури полягає у декорі — орнаментальний пояс переносено з плечиків на середину корпусу, зникли звисаючі заштриховані трикутникиxi.
Типологія
За матеріалами Більського городища, О. Могилов виділив такі типи скіфського керамічного посуду: горщики, які є найчисельнішими і в свою чергу поділяються на чотири види: горщики із защипами та нігтьовими вдавленнями по вінцях і проколами під ними; горщики із защипами та нігтьовими вдавленнями по вінцях; горщики з проколами під вінцями; горщики із валиком та защипами під вінцями і пролами нижче; горщики з наліпним валиком із защипами під вінцями; корчаги (масивні чорнолисковані та з червоною канельованою поверхнею, які зустрічаються ще в перед скіфський час), миски з вінцями загнутими до середини та зрізаним верхом або Т-подібним верхом з насічкою, черпаки, круглодонні кубки, амфори, імпортовані з грецьких міст.xii
Посилання
i Пеляшенко К. Ю. Ліпна кераміка скіфського часу дніпро-донецького лісостепу: історія формування, систематизації та доля колекцій. // Вісник НТУ «ХПІ», 2013. — С. 100.
ii Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. э. — К.: «Наукова думка», 1983. — С. 203.
iii Там само. — С. 231.
ivТам само — С. 108.
v Там само. — С. 115.
vi Луговий Р. С., Коваленко О. В., Гейко А. В. Кераміка скіфського часу з поселень навколо с. Клюсівка у Нижньому Поворсклі // Феномен Більського городища — К.: 2016. — С. 181.
vii Гаврилюк Н. О. Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії.// Археологія, 2014. — С. 38.
viii Там само. — С. 35.
ix Там само. — С. 31.
x Там само. — С. 37.
xi Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. э. — К.: «Наукова думка», 1983. — С. 231.
xii Могилов О. Д. Керамічний комплекс скіфського часу з урочища Перше Поле на Більському городищі // Феномен Більського городища — К.: 2016. — C. 117—120
Джерела
- Пеляшенко К. Ю. Ліпна кераміка скіфського часу дніпро-донецького лісостепу: історія формування, систематизації та доля колекцій. // Вісник НТУ «ХПІ», 2013.
- Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. э. — К.: «Наукова думка», 1983.
- Археологія Української РСР — Т. 2. — К.: «Наукова думка», 1971.
- Луговий Р. С., Коваленко О. В., Гейко А. В. Кераміка скіфського часу з поселень навколо с. Клюсівка у Нижньому Поворсклі. // Феномен Більського городища — К.: 2016.
- Гаврилюк Н. О. Экономика Степной Скифии VI—III вв. до н.э. — К.: Видавець Олег Філюк, 2013.
- Гаврилюк Н. О. Ліпна кераміка античних центрів Північного Причорномор'я як джерело для вивчення етнічної та економічної історії — Археологія, 2014.
- Могилов О. Д. Керамічний комплекс скіфського часу з урочища Перше Поле на Більському городищі. // Феномен Більського городища — К.: 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skifska keramika kompleks keramichnogo posudu znajdenogo pri rozkopkah arheologichnih pam yatok pohovan poselen gorodish na teritoriyi Skifiyi Posidaye znachne misce sered artefaktiv riznih regioniv Posud vikoristovuvali u pobuti ta religijnih ceremoniyah Istoriya doslidzhennyaDoslidzhennya skifskoyi keramiki naukovci zdijsnyuvali she na pochatku HH st Sered arheologiv hto vpershe zrobiv analiz skifskoyi keramiki slid vidiliti rosijskij vchenogo V Gorodcova u 1911 r vin rozglyanuv materiali Bilskogo gorodishai Persha zh specializovana pracya prisvyachena suto lipnomu posudu skifskogo chasu vijshla v 1929 r za avtorstvom O Potapova yakij vivchayuchi keramiku spiravsya na doslidzhennya V Gorodcova znahidok na Bilskomu gorodishi Pislya trivaloyi perervi vzhe z 1950 h rr doslidzhennya skifskoyi keramiki sered inshih za materialami Bilskogo ta Basivskogo gorodish provodili B Shramko V Illinska G Kovpanenko ta in U postradyanskij chas znachno zroslo chislo naukovih prac prisvyachenih vivchennyu skifskoyi keramiki yaka pohodit z okremih pam yatok ta regioniv Osnovnimi napryamkami takih doslidzhen ye rekonstrukciya tehnologichnih prijomiv vigotovlennya konstruyuvannya sushinnya vipal petrografichnij analiz morfologichna klasifikaciya PoshirennyaPosud ye odnim z etnolokalnih markeriv Za formami dekorom zastosuvannyam u pobuti ta religijnih praktikah vidilyayut rizni regioni poshirennya keramichnogo posudu na zemlyah Skifiyi Keramika Stepu z oglyadu na etnichnu neodnoridnist danogo regionu predstavlena troma tisno pov yazanimi mizh soboyu keramichnimi tradiciyami skifiv zemlerobiv kotri zhili na livomu berezi Dnipra geto frakijskih plemen pravogo berega a takozh elliniv z prichornomorskih polisivii Osoblivistyu keramiki Pravoberezhzhya Lisostepu buli yiyi arhayichni formi posudu miski kubki cherpaki korchagi yaki zalishalisya nezminnimi z doskifskogo chasu chornoliskoyi kulturiiii Keramika Livoberezhzhya Lisostepu takozh bula dosit neodnoridna Do prikladu posud basejnu r Vorskli pov yazanij z Pravoberezhnim Lisostepom shopravda vidayetsya bilsh primitivnim i z chasom zanepadaye postupayuchis miscevim lokalnim variantamiv V toj zhe chas keramika Posullya tak samo yak i keramika Siverskogo Dincya pov yazana zi Stepom i na dumku doslidnikiv bere pochatok u zrubnij kulturi dobi bronziv OpisKeramichnij posud znajdeno na gorodishah ta v pohovannyah Na vidminu vid susidnih greckih polisiv de shiroko zastosovuvali goncharne kolo keramichnij posud skifskih majstriv buv lipnim Jogo vigotovlyali zastosovuyuchi prijomi nakladannya dzhutiv ta strichok Harakternimi oznakami a takozh vidminnostyami vid greckogo ye formuvalna masa krim glini vona vklyuchala krupnozernistij pisok shamot i zhorstvuvi Vipalyuvannya posudu provodili zdebilshogo na vidkritih vognishah Osoblivistyu skifskogo posudu ye ornamentaciya u viglyadi skisnih nigtovih nasichok ta palcevih zashipiv Okrim togo skifskij lipnij posud maye harakterni formi pryamu gorlovinu slabkij profil gorshikiv V piznoskifskij chas grecka ta skifska tradiciyi vigotovlennya keramichnogo posudu zlivayutsya i vinikaye posud z ruchkamivii Pri comu grecka lipna keramika ne isnuvala ostoron vid Skifiyi U skifskih pohovannyah sered zrazkiv vlasne skifskoyi keramiki zustrichayutsya takozh ellinski virobi gorshiki z dugastoyu v peretini shijkoyu ta gorlovinoyu u viglyadi roztruba Popri te sho voni ne ye skifskimi za pohodzhennyam deyaki doslidniki vse zh vidnosyat yih do skifskoyi grupi pam yatokviii Podibni znahidki ye vazhlivim elementom pri datuvanni pam yatki Tisno pov yazana zi skifskoyu keramikoyu Stepu frakijska Za dobi arhayiki vona bula predstavlena bankopodibnim posudom dvoh vidiv iz zagnutimi vincyami ta z vidilenoyu shijkoyu Takij posud mav ornament u viglyadi palcevih vdavlen ta nalipnih valikiv chasom z figurnimi nalipamiix a takozh retelno obroblenu zovnishnyu poverhnyu Z chasom do nih dodayutsya gorshiki z korotkoyu shijkoyu ta visokim gorlovinnim roztrubom i miski zrizano konichnoyi formi podekudi z ruchkami abo nevisokoyu nizhkoyux Vidminnist skifskoyi keramiki Pravoberezhnogo Lisostepu vid keramiki chornoliskoyi kulturi polyagaye u dekori ornamentalnij poyas perenoseno z plechikiv na seredinu korpusu znikli zvisayuchi zashtrihovani trikutnikixi TipologiyaZa materialami Bilskogo gorodisha O Mogilov vidiliv taki tipi skifskogo keramichnogo posudu gorshiki yaki ye najchiselnishimi i v svoyu chergu podilyayutsya na chotiri vidi gorshiki iz zashipami ta nigtovimi vdavlennyami po vincyah i prokolami pid nimi gorshiki iz zashipami ta nigtovimi vdavlennyami po vincyah gorshiki z prokolami pid vincyami gorshiki iz valikom ta zashipami pid vincyami i prolami nizhche gorshiki z nalipnim valikom iz zashipami pid vincyami korchagi masivni chornoliskovani ta z chervonoyu kanelovanoyu poverhneyu yaki zustrichayutsya she v pered skifskij chas miski z vincyami zagnutimi do seredini ta zrizanim verhom abo T podibnim verhom z nasichkoyu cherpaki kruglodonni kubki amfori importovani z greckih mist xiiPosilannyai Pelyashenko K Yu Lipna keramika skifskogo chasu dnipro doneckogo lisostepu istoriya formuvannya sistematizaciyi ta dolya kolekcij Visnik NTU HPI 2013 S 100 ii Ilinskaya V A Terenozhkin A I Skifiya VII IV vv do n e K Naukova dumka 1983 S 203 iii Tam samo S 231 ivTam samo S 108 v Tam samo S 115 vi Lugovij R S Kovalenko O V Gejko A V Keramika skifskogo chasu z poselen navkolo s Klyusivka u Nizhnomu Povorskli Fenomen Bilskogo gorodisha K 2016 S 181 vii Gavrilyuk N O Lipna keramika antichnih centriv Pivnichnogo Prichornomor ya yak dzherelo dlya vivchennya etnichnoyi ta ekonomichnoyi istoriyi Arheologiya 2014 S 38 viii Tam samo S 35 ix Tam samo S 31 x Tam samo S 37 xi Ilinskaya V A Terenozhkin A I Skifiya VII IV vv do n e K Naukova dumka 1983 S 231 xii Mogilov O D Keramichnij kompleks skifskogo chasu z urochisha Pershe Pole na Bilskomu gorodishi Fenomen Bilskogo gorodisha K 2016 C 117 120DzherelaPelyashenko K Yu Lipna keramika skifskogo chasu dnipro doneckogo lisostepu istoriya formuvannya sistematizaciyi ta dolya kolekcij Visnik NTU HPI 2013 Ilinskaya V A Terenozhkin A I Skifiya VII IV vv do n e K Naukova dumka 1983 Arheologiya Ukrayinskoyi RSR T 2 K Naukova dumka 1971 Lugovij R S Kovalenko O V Gejko A V Keramika skifskogo chasu z poselen navkolo s Klyusivka u Nizhnomu Povorskli Fenomen Bilskogo gorodisha K 2016 Gavrilyuk N O Ekonomika Stepnoj Skifii VI III vv do n e K Vidavec Oleg Filyuk 2013 Gavrilyuk N O Lipna keramika antichnih centriv Pivnichnogo Prichornomor ya yak dzherelo dlya vivchennya etnichnoyi ta ekonomichnoyi istoriyi Arheologiya 2014 Mogilov O D Keramichnij kompleks skifskogo chasu z urochisha Pershe Pole na Bilskomu gorodishi Fenomen Bilskogo gorodisha K 2016