Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Книнська фортеця хорв Kninska tvrđava або Книнський замок розташований поруч з найвищою горою в Хорватії Динара і біля в

Книнський замок

Книнський замок

Книнська фортеця (хорв. Kninska tvrđava), або Книнський замок, розташований поруч з найвищою горою в Хорватії (Динара) і біля витоку річки Крка. Це друга за величиною фортеця в Європі та найбільш значна оборонна фортеця і історичне місто Шибеницько-Книнської жупанії в глибині Далмації. Будівництво фортеці почалося ще в 9 столітті (можливо з 6-го), а нинішній вигляд походить з 17 і 18 століть. Замок досяг свого піку під час правління Дмитара Звонимира, короля Хорватії з 1076 р., коли замок був політичним центром Хорватського королівства.

Книнський замок
image
44°02′02″ пн. ш. 16°11′36″ сх. д. / 44.034037000027772990° пн. ш. 16.19349400002777983° сх. д. / 44.034037000027772990; 16.19349400002777983Координати: 44°02′02″ пн. ш. 16°11′36″ сх. д. / 44.034037000027772990° пн. ш. 16.19349400002777983° сх. д. / 44.034037000027772990; 16.19349400002777983
Типфортеця
Статус спадщиниd[3]
Країнаimage Хорватія
РозташуванняКнин
БудівникРізні хорватські правителі, розширений переважно:
  • Ігнацієм Мацановичем
  • Ораціо Антоніо Альбергетті
Матеріалвапняк
Висота н.р.м.345 м
Будівництвоневідомо, ймовірно у 6-му або 10-му сторіччях — 17-18 ст.
Станчастково відбудований
image
image
Книнський замок (Хорватія)
image Книнський замок у Вікісховищі

Розташування й опис

image
Пагорб Спас

Він розташований на головні транспортній артерії, що веде з Далмації до континентальної Хорватії і Боснії. Книннська фортеця розташована на вершині гори (пагорбу) Спас, у 100 м над хорватським містом Книн, чиє історичне місце утворилося досить рано у підніжжя тієї ж гори. Археологічні розкопки датують, що ця територія була заселена ще з 6 століття. Фортеця має розміри 470 метрів у довжину та 110 метрів у ширину. Первісний вигляд замку, через нестачу матеріалу, не повністю відомий. За даними інших подібних укріплень того часу, передбачається, що він був оточений високими стінами, при будівництві враховувалась місцевість, у тому числі круті схили в деяких місцях.

Фортеця включає в себе три частини: північну, середню і південну. Кожна частина фортеці знаходиться під захистом бійниць і отворів для рушниць, і з'єднана з іншими частинами міста воротами і розвідними мостами. Згідно з недавнім дослідженням, північна частина була збудована з середини 8 століття до кінця 11-го століття.

Барочні кам'яні ворота позначають головний вхід у фортецю, їх двері зроблені з дуба і укріплені залізними цвяхами. Цей монументальний вхід був найбільш ймовірно побудований Ігнацієм Мацановічем, будівельником з Трогіра. Над дверима можна побачити символ Венеційської республіки.

У напрямку північної частини, з лівої сторони, колись був будинок розпорядника зброї; сьогодні це стара ратуша. Зліва від неї знаходилися казарми, які стали галереями музею Книна. Там же зведений пам'ятник був зведений монаху Луйо Маруни (1857—1939), який був першим, хто розпочав археологічні розкопки в цьому районі і відкрив багато залишків старої хорватської культури.

У церкві Святої Варвари зберігається дзвін — подарунок папи римського Івана Павла II під час його перебування в Книні 1994 р. Поточний вигляд замок набув завдяки венеційському військовому інженеру Албергетті, а напис говорить про те, що будівництво було завершено 1711 р. Він охороняється як історичний містобудівний комплекс та внесений до реєстру культурної спадщини Хорватії як пам'ятник пріоритетного значення.

Церква Св. Варвари, присвячена Кирилу і Мефодію, також має епітафію, написану старослов'янською:

Hodotajstvom blaženuju apostola Kirila i Metodija, Bože budi štitom Hrvatskoj.

Історія

image
Деталь фортеці
image
Музей Операції Буря, відкритий 2015 р.

Хорвати побудували фортецю біля зруйнованого давньоримського поселення (латинь: Tignino castro) незабаром після того, як вони оселилися в цьому районі. Володарі фортеці постійно вдосконалювали конструкцію для відповідності оборонним потребам того часу. Це була одна з резиденцій хорватських монархів, і, можливо, пізніше стала головною резиденцією, оскільки з Книна було набагато безпечніше правити землями Лібурнії і Далмації і навертати в християнство язичницьких хорватів в Гачці, Ліці і Крбаві. Про поширення християнства свідчить кілька церков довкола Книна, побудованих за часів князя Трпимира І.

Фортеця мала кілька парадних залів і палац хорватських правителів, в якому вони видавали свої накази і жили зі своїми придворними під час їх перебування в Книні. На іншому, більш піднесеному плато гори Спас на південь від фортеці Тнена, була збудована друга, менша за розмірами фортеця Лаб (Латинської: castro Lab, Labwar), яка була резиденцією віцебана.

Єпархія Книна була заснована 1040 року королем Степаном І і охоплювала територію до річки Драва. Єпископ Книну мав також номінальний титул «Хорватський єпископ».

Фортеця була поділена на мале та велике місто в 14 столітті. Мале місто використовувалось в основному з оборонною метою, а велике місто складалось з помешкань, в яких жили губернатори міста, єпископи або жупани. Передмістя були розташовані у безпосередній близькості від стін. Найстарішою частиною є верхнє місто з північного боку фортеці, а середнє і нижнє міста були побудовані в кінці Середньовіччя.

Цілком можливо, що в 15 столітті, у часи зростання небезпеки османського просування до Європи, був збудований додатковий ряд оборонних стін, на якому сьогодні розташований головний вхід у фортецю. Обидва укріплення цитаделі були поєднані в єдиний оборонний комплекс. У травні 1522 османи почали облогу Книну, яка закінчилась 29 травня 1522 перемогою османів.

Найдавніше відоме графічне представлення Книну розташоване на карті Північної Далмації і Ліки роботи венеційського картографа Маттео Пагано (1515—1588), приблизно в 1525 р. Однак більш детальний опис міського вигляду фортифікацій був здійснений іншим венеційцем -  військовим інженером 'Ораціо Антоніо Альбергетті (1656—1690) в одній з його схем, зроблених під час вигнання турків 1688 року.

Галерея

  • image
    Захід
  • image
    Південь
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. Starohrvatska prosvjeta, Izdavački zavod Jugoslavenske akademije, 1960
  2. Footprint Croatia, Footprint Travel Guides, 2004,
  3. https://registar.kulturnadobra.hr/#/details/Z-4590
  4. Hrvatska enciklopedija, Dalibor Brozović, Leksikografski zavod «Miroslav Krleža», 1999,
  5. . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 2 квітня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 13 Листопада 2012. Процитовано 2 Квітня 2018.
  7. Mužić, Ivan (2006). (PDF) (хор.). с. 110. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kninska fortecya horv Kninska tvrđava abo Kninskij zamok roztashovanij poruch z najvishoyu goroyu v Horvatiyi Dinara i bilya vitoku richki Krka Ce druga za velichinoyu fortecya v Yevropi ta najbilsh znachna oboronna fortecya i istorichne misto Shibenicko Kninskoyi zhupaniyi v glibini Dalmaciyi Budivnictvo forteci pochalosya she v 9 stolitti mozhlivo z 6 go a ninishnij viglyad pohodit z 17 i 18 stolit Zamok dosyag svogo piku pid chas pravlinnya Dmitara Zvonimira korolya Horvatiyi z 1076 r koli zamok buv politichnim centrom Horvatskogo korolivstva Kninskij zamok44 02 02 pn sh 16 11 36 sh d 44 034037000027772990 pn sh 16 19349400002777983 sh d 44 034037000027772990 16 19349400002777983 Koordinati 44 02 02 pn sh 16 11 36 sh d 44 034037000027772990 pn sh 16 19349400002777983 sh d 44 034037000027772990 16 19349400002777983TipfortecyaStatus spadshinid 3 Krayina Horvatiya ISO3166 1 alpha 3 HRV ISO3166 1 cifrovij 191 RoztashuvannyaKninBudivnikRizni horvatski praviteli rozshirenij perevazhno Ignaciyem Macanovichem Oracio Antonio AlbergettiMaterialvapnyakVisota n r m 345 mBudivnictvonevidomo jmovirno u 6 mu abo 10 mu storichchyah 17 18 st Stanchastkovo vidbudovanijKninskij zamok Horvatiya Kninskij zamok u VikishovishiRoztashuvannya j opisPagorb Spas Vin roztashovanij na golovni transportnij arteriyi sho vede z Dalmaciyi do kontinentalnoyi Horvatiyi i Bosniyi Kninnska fortecya roztashovana na vershini gori pagorbu Spas u 100 m nad horvatskim mistom Knin chiye istorichne misce utvorilosya dosit rano u pidnizhzhya tiyeyi zh gori Arheologichni rozkopki datuyut sho cya teritoriya bula zaselena she z 6 stolittya Fortecya maye rozmiri 470 metriv u dovzhinu ta 110 metriv u shirinu Pervisnij viglyad zamku cherez nestachu materialu ne povnistyu vidomij Za danimi inshih podibnih ukriplen togo chasu peredbachayetsya sho vin buv otochenij visokimi stinami pri budivnictvi vrahovuvalas miscevist u tomu chisli kruti shili v deyakih miscyah Fortecya vklyuchaye v sebe tri chastini pivnichnu serednyu i pivdennu Kozhna chastina forteci znahoditsya pid zahistom bijnic i otvoriv dlya rushnic i z yednana z inshimi chastinami mista vorotami i rozvidnimi mostami Zgidno z nedavnim doslidzhennyam pivnichna chastina bula zbudovana z seredini 8 stolittya do kincya 11 go stolittya Barochni kam yani vorota poznachayut golovnij vhid u fortecyu yih dveri zrobleni z duba i ukripleni zaliznimi cvyahami Cej monumentalnij vhid buv najbilsh jmovirno pobudovanij Ignaciyem Macanovichem budivelnikom z Trogira Nad dverima mozhna pobachiti simvol Venecijskoyi respubliki U napryamku pivnichnoyi chastini z livoyi storoni kolis buv budinok rozporyadnika zbroyi sogodni ce stara ratusha Zliva vid neyi znahodilisya kazarmi yaki stali galereyami muzeyu Knina Tam zhe zvedenij pam yatnik buv zvedenij monahu Lujo Maruni 1857 1939 yakij buv pershim hto rozpochav arheologichni rozkopki v comu rajoni i vidkriv bagato zalishkiv staroyi horvatskoyi kulturi U cerkvi Svyatoyi Varvari zberigayetsya dzvin podarunok papi rimskogo Ivana Pavla II pid chas jogo perebuvannya v Knini 1994 r Potochnij viglyad zamok nabuv zavdyaki venecijskomu vijskovomu inzheneru Albergetti a napis govorit pro te sho budivnictvo bulo zaversheno 1711 r Vin ohoronyayetsya yak istorichnij mistobudivnij kompleks ta vnesenij do reyestru kulturnoyi spadshini Horvatiyi yak pam yatnik prioritetnogo znachennya Cerkva Sv Varvari prisvyachena Kirilu i Mefodiyu takozh maye epitafiyu napisanu staroslov yanskoyu Hodotajstvom blazenuju apostola Kirila i Metodija Boze budi stitom Hrvatskoj IstoriyaDetal forteciMuzej Operaciyi Burya vidkritij 2015 r Horvati pobuduvali fortecyu bilya zrujnovanogo davnorimskogo poselennya latin Tignino castro nezabarom pislya togo yak voni oselilisya v comu rajoni Volodari forteci postijno vdoskonalyuvali konstrukciyu dlya vidpovidnosti oboronnim potrebam togo chasu Ce bula odna z rezidencij horvatskih monarhiv i mozhlivo piznishe stala golovnoyu rezidenciyeyu oskilki z Knina bulo nabagato bezpechnishe praviti zemlyami Liburniyi i Dalmaciyi i navertati v hristiyanstvo yazichnickih horvativ v Gachci Lici i Krbavi Pro poshirennya hristiyanstva svidchit kilka cerkov dovkola Knina pobudovanih za chasiv knyazya Trpimira I Fortecya mala kilka paradnih zaliv i palac horvatskih praviteliv v yakomu voni vidavali svoyi nakazi i zhili zi svoyimi pridvornimi pid chas yih perebuvannya v Knini Na inshomu bilsh pidnesenomu plato gori Spas na pivden vid forteci Tnena bula zbudovana druga mensha za rozmirami fortecya Lab Latinskoyi castro Lab Labwar yaka bula rezidenciyeyu vicebana Yeparhiya Knina bula zasnovana 1040 roku korolem Stepanom I i ohoplyuvala teritoriyu do richki Drava Yepiskop Kninu mav takozh nominalnij titul Horvatskij yepiskop Fortecya bula podilena na male ta velike misto v 14 stolitti Male misto vikoristovuvalos v osnovnomu z oboronnoyu metoyu a velike misto skladalos z pomeshkan v yakih zhili gubernatori mista yepiskopi abo zhupani Peredmistya buli roztashovani u bezposerednij blizkosti vid stin Najstarishoyu chastinoyu ye verhnye misto z pivnichnogo boku forteci a serednye i nizhnye mista buli pobudovani v kinci Serednovichchya Cilkom mozhlivo sho v 15 stolitti u chasi zrostannya nebezpeki osmanskogo prosuvannya do Yevropi buv zbudovanij dodatkovij ryad oboronnih stin na yakomu sogodni roztashovanij golovnij vhid u fortecyu Obidva ukriplennya citadeli buli poyednani v yedinij oboronnij kompleks U travni 1522 osmani pochali oblogu Kninu yaka zakinchilas 29 travnya 1522 peremogoyu osmaniv Najdavnishe vidome grafichne predstavlennya Kninu roztashovane na karti Pivnichnoyi Dalmaciyi i Liki roboti venecijskogo kartografa Matteo Pagano 1515 1588 priblizno v 1525 r Odnak bilsh detalnij opis miskogo viglyadu fortifikacij buv zdijsnenij inshim venecijcem vijskovim inzhenerom Oracio Antonio Albergetti 1656 1690 v odnij z jogo shem zroblenih pid chas vignannya turkiv 1688 roku GalereyaZahid PivdenDiv takozhKninPrimitkiStarohrvatska prosvjeta Izdavacki zavod Jugoslavenske akademije 1960 Footprint Croatia Footprint Travel Guides 2004 ISBN 1 903471 79 6 https registar kulturnadobra hr details Z 4590 Hrvatska enciklopedija Dalibor Brozovic Leksikografski zavod Miroslav Krleza 1999 ISBN 953 6036 29 0 Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 13 Listopada 2012 Procitovano 2 Kvitnya 2018 Muzic Ivan 2006 PDF hor s 110 Arhiv originalu PDF za 22 travnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2015

Дата публікації:
Топ