Едуардо Ріканьї (ісп. Eduardo Ricagni, нар. 29 квітня 1926, Буенос-Айрес) — аргентинський і італійсьий футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника за низку аргентинських та італійських клубних команд, а також національну збірну Італії.
Едуардо Ріканьї | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 29 квітня 1926 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Буенос-Айрес, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 1 січня 2010 (83 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 168 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Платенсе» (Вісенте-Лопес) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едуардо Ріканьї у Вікісховищі |
Клубна кар'єра
Народився 29 квітня 1926 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Платенсе» (Вісенте-Лопес). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1944 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бока Хуніорс», до складу якого приєднався 1947 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди і одним із її головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,41 гола за гру першості.
Згодом з 1949 по 1953 рік грав у складі команд «Чакаріта Хуніорс» та «Уракан». У складі останньої команди 1952 року став найкращим бомбардиром аргентинської першості, забивши 28 голів.
1953 року перебрався до Європи, ставши гравцем італійського «Ювентуса». У першому ж сезоні у новій команді став її найкращим бомбардиром, 17 разів вразивши ворота суперників у 24 іграх іграх Серії A.
Перед початком сезону 1954/55 забивний гравець перейшов до «Мілана», де вже не демонстрував високої результативності, проте допоміг команді у першому ж сезоні після переходу вибороти титул чемпіона Італії. Загалом відіграв за «россонері» два сезони.
Згодом два роки провів у «Торіно», звідки був відданий в оренду до «Дженоа», за яку взяв участь лише в одній грі на Кубок Італії, після чого перейшов до «Катанії». Завершив ігрову кар'єру в цій друголіговій команді по завершенні сезону 1958/59.
Виступи за збірну
Маючи італійське походження, після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни. Наприкінці 1953 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою на Кубок Центральної Європи 1948—1953 проти збірної Чехословаччини, в якій став автором одного з трьох м'ячів італійців.
Протягом наступних двох років ще двічі виходив на поле в іграх національної команди Італії, в яких ще одного разу відзначився забитим голом.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів в Італії
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Усього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
1953–54 | «Ювентус» | A | 24 | 17 | - | - | - | - | - | - | 24 | 17 |
1954–55 | «Мілан» | A | 26 | 6 | - | - | - | ЛК | 2 | 1 | 28 | 7 |
1955–56 | A | 17 | 5 | - | - | - | КЧ | 3 | 2 | 20 | 7 | |
Усього за «Мілан» | 43 | 11 | - | - | 5 | 3 | 48 | 14 | ||||
1956–57 | «Торіно» | A | 31 | 5 | - | - | - | - | - | - | 31 | 5 |
1957-черв. 1958 | A | 14 | 4 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | 14 | 4 | |
Усього за «Торіно» | 45 | 9 | 0 | 0 | - | - | 45 | 9 | ||||
черв. 1958 | «Дженоа» | A | 0 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | 1 | 0 |
1958–59 | «Катанія» | B | 28 | 2 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | 29 | 2 |
Усього за кар'єру | 140 | 39 | 2 | - | 5 | 3 | 147 | 42 |
Статистика виступів за збірну
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
13-12-1953 | Генуя | Італія | 3 – 0 | Чехословаччина | Кубок Центральної Європи 1948—1953 | 1 | |
24-1-1954 | Мілан | Італія | 5 – 1 | Єгипет | Відбір до ЧС 1954 | 1 | |
16-1-1955 | Барі | Італія | 1 – 0 | Бельгія | товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 3 | Голів | 2 |
Титули і досягнення
- Чемпіон Італії (1):
- 1952 (28 голів)
Примітки
- . Corriere dello Sport. 8 вересня 1958. с. 2. Архів оригіналу за 18 травня 2011.
{{}}
: Недійсний|deadurl=sì
() (італ.)
Посилання
- на сайті ФІФА (англ.)
- Едуардо Ріканьї на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Едуардо Ріканьї на сайті Eu-football.info (англ.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduardo Rikanyi isp Eduardo Ricagni nar 29 kvitnya 1926 Buenos Ajres argentinskij i italijsij futbolist sho grav na poziciyah pivzahisnika i napadnika za nizku argentinskih ta italijskih klubnih komand a takozh nacionalnu zbirnu Italiyi Eduardo RikanyiEduardo RikanyiOsobisti daniNarodzhennya 29 kvitnya 1926 1926 04 29 Buenos Ajres ItaliyaSmert 1 sichnya 2010 2010 01 01 83 roki Buenos Ajres ArgentinaZrist 168 smVaga 73 kgGromadyanstvo ItaliyaPoziciya pivzahisnik napadnikYunacki klubi Platense Visente Lopes Profesionalni klubi Roki Klub I g 1944 1946 Platense Visente Lopes 35 22 1947 1949 Boka Huniors 49 20 1949 1951 Chakarita Huniors 78 39 1952 1953 Urakan 41 36 1953 1954 Yuventus 24 17 1954 1956 Milan 43 11 1956 1958 Torino 45 9 1958 Dzhenoa 0 0 1958 1959 Kataniya 28 2 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1953 1955 Italiya 3 2 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Eduardo Rikanyi u VikishovishiKlubna kar yeraNarodivsya 29 kvitnya 1926 roku v misti Buenos Ajres Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Platense Visente Lopes Doroslu futbolnu kar yeru rozpochav 1944 roku v osnovnij komandi togo zh klubu v yakij proviv tri sezoni vzyavshi uchast u 35 matchah chempionatu Svoyeyu groyu za cyu komandu privernuv uvagu predstavnikiv trenerskogo shtabu klubu Boka Huniors do skladu yakogo priyednavsya 1947 roku Vidigrav za komandu z Buenos Ajresa nastupni dva sezoni svoyeyi igrovoyi kar yeri Bilshist chasu provedenogo u skladi Boka Huniors buv osnovnim gravcem komandi i odnim iz yiyi golovnih bombardiriv komandi mayuchi serednyu rezultativnist na rivni 0 41 gola za gru pershosti Zgodom z 1949 po 1953 rik grav u skladi komand Chakarita Huniors ta Urakan U skladi ostannoyi komandi 1952 roku stav najkrashim bombardirom argentinskoyi pershosti zabivshi 28 goliv 1953 roku perebravsya do Yevropi stavshi gravcem italijskogo Yuventusa U pershomu zh sezoni u novij komandi stav yiyi najkrashim bombardirom 17 raziv vrazivshi vorota supernikiv u 24 igrah igrah Seriyi A Pered pochatkom sezonu 1954 55 zabivnij gravec perejshov do Milana de vzhe ne demonstruvav visokoyi rezultativnosti prote dopomig komandi u pershomu zh sezoni pislya perehodu viboroti titul chempiona Italiyi Zagalom vidigrav za rossoneri dva sezoni Zgodom dva roki proviv u Torino zvidki buv viddanij v orendu do Dzhenoa za yaku vzyav uchast lishe v odnij gri na Kubok Italiyi pislya chogo perejshov do Kataniyi Zavershiv igrovu kar yeru v cij drugoligovij komandi po zavershenni sezonu 1958 59 Vistupi za zbirnuMayuchi italijske pohodzhennya pislya pereyizdu do Italiyi otrimav gromadyanstvo ciyeyi krayini Naprikinci 1953 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi groyu na Kubok Centralnoyi Yevropi 1948 1953 proti zbirnoyi Chehoslovachchini v yakij stav avtorom odnogo z troh m yachiv italijciv Protyagom nastupnih dvoh rokiv she dvichi vihodiv na pole v igrah nacionalnoyi komandi Italiyi v yakih she odnogo razu vidznachivsya zabitim golom Statistika vistupivStatistika klubnih vistupiv v Italiyi Sezon Komanda Chempionat Nacionalnij kubok Kontinentalni kubki UsogoLiga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Igor Goliv1953 54 Yuventus A 24 17 24 171954 55 Milan A 26 6 LK 2 1 28 71955 56 A 17 5 KCh 3 2 20 7Usogo za Milan 43 11 5 3 48 141956 57 Torino A 31 5 31 51957 cherv 1958 A 14 4 KI 0 0 14 4Usogo za Torino 45 9 0 0 45 9cherv 1958 Dzhenoa A 0 0 KI 1 0 1 01958 59 Kataniya B 28 2 KI 1 0 29 2Usogo za kar yeru 140 39 2 5 3 147 42Statistika vistupiv za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki13 12 1953 Genuya Italiya 3 0 Chehoslovachchina Kubok Centralnoyi Yevropi 1948 1953 124 1 1954 Milan Italiya 5 1 Yegipet Vidbir do ChS 1954 116 1 1955 Bari Italiya 1 0 Belgiya tovariskij match Usogo Matchiv 3 Goliv 2 Tituli i dosyagnennya Chempion Italiyi 1 Milan 1954 1955Najkrashij bombardir chempionatu Argentini 1 1952 28 goliv Primitki Corriere dello Sport 8 veresnya 1958 s 2 Arhiv originalu za 18 travnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl si dovidka ital Posilannya na sajti FIFA angl Eduardo Rikanyi na sajti National Football Teams com angl Eduardo Rikanyi na sajti Eu football info angl Dani pro gravcya v Enciklopediyi futbolu 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine ital