Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрі дріх Адо льф Вільге льм Дістерве г нім Friedrich Adolph Wilhelm Diesterweg нар 29 жовтня 1790 Зіген пом 7 липня 1866

Адольф Дістервег

Адольф Дістервег

Фрі́дріх Адо́льф Вільге́льм Дістерве́г (нім. Friedrich Adolph Wilhelm Diesterweg; нар. 29 жовтня 1790, Зіген — пом. 7 липня 1866, Берлін) — видатний німецький педагог-демократ, послідовник Песталоцці.

Адольф Дістервег
нім. Adolph Diesterweg
image
Народився29 жовтня 1790(1790-10-29)[1][2][…]
Зіґен, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Пруссія[1]
Помер7 липня 1866(1866-07-07)[1][2][…](75 років)
Берлін, Королівство Пруссія[1]
Країнаimage Королівство Пруссія[4]
Діяльністьпедагог, педагог, письменник, публіцист
Галузьосвіта[5]
Alma materТюбінгенський університет
Знання мовнімецька[2][6]

Діяльність

Дістервег вважав, що правильно організоване навчання повинно будуватися з урахуванням трьох принципів:

  • природовідповідності (урахування вікових та індивідуальних особливостей фізичного і психічного розвитку дитини);
  • культуровідповідності (урахування умов, за яких живе дитина, національної культури);
  • самодіяльності (намагання розвивати дитячу творчу активність).

Педагогічні ідеї виховання.

Дистервег виступав проти станових та національних обмежень в галузі освіти, проти конфесійного навчання і опіки церкви над школою, проти виховання юнацтва в дусі релігійної нетерпимості. Вища мета виховання — самостійність у служінні істині, красі і добру. Завдання школи: виховувати гуманних людей; виховувати свідомих громадян; виховувати любов до людства і свого народу одночасно.

Цілі і принципи виховання . " Виховувати — значить спонукати ". Найважливіший принцип виховання — природовідповідність: слідування за процесом природного розвитку людини ; врахування вікових та індивідуальних особливостей школяра; встановлення тісного зв'язку між вихованням і життям суспільства.

Теорія виховання. Теорія виховання визначалася Ф. А. В. Дистервегом як "теорія збудження". Вільний розвиток внутрішнього потенціалу особистості та послідовний вплив організованого виховання — взаємопов'язані ланки єдиного процесу: без суворого виховання, підкреслював він, ніхто не зробиться таким, яким йому варто бути. Основні вимоги до виховання. Розвиток в дітях самодіяльності набуває позитивне значення лише тоді, коли спрямовується на досягнення певної мети, яка становить об'єктивну сторону виховання.

Принцип культуровідповідності. Принцип культуровідповідності означав організацію навчально-виховного процесу з урахуванням певної зовнішньої, внутрішньої і суспільної культури. Зовнішня культура, по Дістервега , — це норми моралі, побуту, споживання. Внутрішня культура — духовне життя людини. Громадська культура — соціальні відносини і національна культура. Виховання повинне мати характер культуровідповідності і загальнолюдського виховання, не будучи становим і шовіністичним. Людина — моє ім'я, німець — прізвисько». Дитина не просто «натура» — частина природи, яку вихователь покликаний розвивати («природне виховання»), але і вираз певних соціально -історичних умов життя і відповідної людської культури. Розглядаючи виховання як історичне явище стан культури кожного народу, тобто середовища, в якій формується кожна людина, слід також розглядати в її природно — історичному русі. Принцип культуровідповідності, таким чином, виходить з того, що у вихованні необхідно брати до уваги умови місця і часу, в яких народилася людина або в яких йому доведеться жити, одним словом, всю сучасну культуру в широкому сенсі слова, особливо культуру країни, що є батьківщиною учня.

Три ступені вікового розвитку дітей шкільного віку. Для дітей першої вікової щаблі, від 6 до 9 років, характерні переважання фізичної діяльності, сенсорного сприйняття, підвищена жвавість і схильність до ігрової діяльності, до фантазії і любов до казок. Звідси першорядне значення при навчанні дітей цієї вікової групи набуває керівництво чуттєвим пізнанням, вправа почуттів. Школярі другої вікової щаблі, від 9 до 14 років, відрізняються розвитком пам'яті і накопиченням уявлень. Найважливіше завдання навчання на цьому етапі полягає в залученні розуму дітей до чуттєво приймається матеріалу, його міцному засвоєнню і придбання ними необхідних навчальних навичок. Третій ступінь в пропонувалася схемою вікового розвитку охоплювала школярів від 14 і до 16 років, коли у них, посилюється діяльність розуму, який переходить у формування почав розуму.

Навчання

Головне завдання навчання — розвиток розумових здібностей дітей. Формальна освіта пов'язано з матеріальним. Навчання сприяє всебічному розвитку людини і його морального виховання.

Предмети викладання: вітчизняна історія, географія, рідна мова, природничі науки, математичні науки. Велике місце відводив Дистервег в освіті дітей вітчизняної історії та географії, рідної мови та літератури. Особливо високо цінував він природні і математичні науки, в яких бачив важливий засіб інтелектуального розвитку дітей, і вважав, що ці науки повинні викладатися в усіх типах загальноосвітньої школи. При цьому він наполягав, щоб природознавство і математика в належній мірі озброювали учнів необхідними знаннями, готували їх до практичної діяльності.

Початкова школа. Початкова школа повинна приділяти основну увагу прищеплювання навичок. Розвивати розумові сили і здібності. Вчити вмінню самостійно працювати, засвоювати навчальний матеріал. Використовувати розвиваючий метод навчання.

Середня школа повинна озброїти учнів різнобічними та науковими знаннями.

Правила і принципи навчання. Принципи: природовідповідність, самостійність, культура. Правила навчання. Дистервег дав психологічне обґрунтування вперше вираженим Я. А. Коменським правилами.

Навчати відповідно до особливостей дитячого сприйняття. Від прикладів треба йти до правил.

Від предметів де позначає їх словами. Від простого до складного. Від легкого до важкого. Від відомого до невідомого. Закріплення матеріалу.

Вимоги до вчителя. Повинен досконало володіти своїм предметом, любити професію і дітей, займатися постійним самоосвітою. А. Дистервег писав, маючи на увазі вчителя: «Він лише до тих пір здатний насправді виховувати й утворювати, поки сам працює над своїм власним вихованням і освітою» На уроці повинна домінувати атмосфера бадьорості. Викладання повинно бути енергійним, щоб будити розумові сили учнів, зміцнювати їх волю, формувати характер. Необхідно твердо і неухильно проводити свої виховні принципи. Постійно працювати над собою. Мати твердий характер. Бути строгим, вимогливим, справедливим. Бути істинним громадянином і мати прогресивні переконання і громадянську мужність. «Найважливішим явищем у школі, самим повчальним предметом, самим живим прикладом для учня є сам учитель». А. Дистервег писав, що вчитель — "сонце для всесвіту ".

Послідовник Песталоцці, Дистервег творчо розвинув його педагогічне вчення і популяризував його серед німецького вчительства. Основними принципами виховання він вважав природовідповідність, культуровідповідність, самодіяльність. Під природовідповідністю Дистервег розумів збудження вроджених задатків дитини відповідно до закладеним в них прагненням до розвитку. Він не розумів соціальної сутності виховання, його залежності від політики панівного класу, проте висунутий ним принцип культуровідповідності означав, що виховання має вважатися не тільки з природою дитини, але і з рівнем культури даного часу і даної країни, тобто з мінливими соціально- історичними умовами. Самодіяльність Дистервег вважав вирішальним чинником, що визначає особистість людини, всі його поведінку. У розвитку дитячої самодіяльності він бачив неодмінна умова будь-якої освіти.

Дистервег розробив дидактику розвиваючого навчання, сформулювавши її основні вимоги у вигляді 33 законів і правил. Він висунув ряд вимог, що стосуються наочного навчання, встановлення зв'язку між спорідненими навчальними предметами, систематичності викладання, міцності засвоєння знань, виховує характеру навчання.

Дистервег — автор підручників і посібників з математики, німецької мови, природознавства, географії, астрономії. Найбільш відома його робота — "Керівництво до освіти німецьких вчителів " (2 тт. , 1835).

У педагогічній думці першої половини XIX в. теоретична і практична діяльність Ф. А. В. Дістервега являла собою поворот до нового розуміння багатьох педагогічних проблем.

Педагогічні ідеї Дистервега, його підручники зробили позитивний вплив на розвиток народної освіти в Німеччині і набули поширення далеко за її межами. Передові російські педагоги 1860 -х років Петро Редкин, Микола Бунаков, Микола Корф, Йосип Паульсон високо оцінювали вчення Дистервега.

У НДР існувала медаль імені Дистервега, якою нагороджувалися заслужені вчителі.

Вибрані праці

  • «Посібник для освіти німецьких вчителів» (1835)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118525484 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада. — М.,2003. — С.355.
  8. Джуринский А. Н. История зурубежной педагогики: Учебное пособие. — М., 1998.
  9. Джуринский А. Н. История зурубежной педагогики: Учебное пособие. — М., 1998.
  10. SNAC. 2010.
  11. Libris katalogisering. Libris katalogisering (швед.). Процитовано 22 липня 2022.
  12. Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада. — М.,2003. — С.355.

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Адольф Дістервег
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адольф Дістервег
  • Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики. — М., 1982.
image Це незавершена стаття про особу Німеччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fri drih Ado lf Vilge lm Disterve g nim Friedrich Adolph Wilhelm Diesterweg nar 29 zhovtnya 1790 Zigen pom 7 lipnya 1866 Berlin vidatnij nimeckij pedagog demokrat poslidovnik Pestalocci Adolf Distervegnim Adolph DiesterwegNarodivsya29 zhovtnya 1790 1790 10 29 1 2 Zigen Arnsberg Provinciya Vestfaliya Prussiya 1 Pomer7 lipnya 1866 1866 07 07 1 2 75 rokiv Berlin Korolivstvo Prussiya 1 Krayina Korolivstvo Prussiya 4 Diyalnistpedagog pedagog pismennik publicistGaluzosvita 5 Alma materTyubingenskij universitetZnannya movnimecka 2 6 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiDiyalnistDisterveg vvazhav sho pravilno organizovane navchannya povinno buduvatisya z urahuvannyam troh principiv prirodovidpovidnosti urahuvannya vikovih ta individualnih osoblivostej fizichnogo i psihichnogo rozvitku ditini kulturovidpovidnosti urahuvannya umov za yakih zhive ditina nacionalnoyi kulturi samodiyalnosti namagannya rozvivati dityachu tvorchu aktivnist Pedagogichni ideyi vihovannya Disterveg vistupav proti stanovih ta nacionalnih obmezhen v galuzi osviti proti konfesijnogo navchannya i opiki cerkvi nad shkoloyu proti vihovannya yunactva v dusi religijnoyi neterpimosti Visha meta vihovannya samostijnist u sluzhinni istini krasi i dobru Zavdannya shkoli vihovuvati gumannih lyudej vihovuvati svidomih gromadyan vihovuvati lyubov do lyudstva i svogo narodu odnochasno Cili i principi vihovannya Vihovuvati znachit sponukati Najvazhlivishij princip vihovannya prirodovidpovidnist sliduvannya za procesom prirodnogo rozvitku lyudini vrahuvannya vikovih ta individualnih osoblivostej shkolyara vstanovlennya tisnogo zv yazku mizh vihovannyam i zhittyam suspilstva Teoriya vihovannya Teoriya vihovannya viznachalasya F A V Distervegom yak teoriya zbudzhennya Vilnij rozvitok vnutrishnogo potencialu osobistosti ta poslidovnij vpliv organizovanogo vihovannya vzayemopov yazani lanki yedinogo procesu bez suvorogo vihovannya pidkreslyuvav vin nihto ne zrobitsya takim yakim jomu varto buti Osnovni vimogi do vihovannya Rozvitok v dityah samodiyalnosti nabuvaye pozitivne znachennya lishe todi koli spryamovuyetsya na dosyagnennya pevnoyi meti yaka stanovit ob yektivnu storonu vihovannya Princip kulturovidpovidnosti Princip kulturovidpovidnosti oznachav organizaciyu navchalno vihovnogo procesu z urahuvannyam pevnoyi zovnishnoyi vnutrishnoyi i suspilnoyi kulturi Zovnishnya kultura po Distervega ce normi morali pobutu spozhivannya Vnutrishnya kultura duhovne zhittya lyudini Gromadska kultura socialni vidnosini i nacionalna kultura Vihovannya povinne mati harakter kulturovidpovidnosti i zagalnolyudskogo vihovannya ne buduchi stanovim i shovinistichnim Lyudina moye im ya nimec prizvisko Ditina ne prosto natura chastina prirodi yaku vihovatel poklikanij rozvivati prirodne vihovannya ale i viraz pevnih socialno istorichnih umov zhittya i vidpovidnoyi lyudskoyi kulturi Rozglyadayuchi vihovannya yak istorichne yavishe stan kulturi kozhnogo narodu tobto seredovisha v yakij formuyetsya kozhna lyudina slid takozh rozglyadati v yiyi prirodno istorichnomu rusi Princip kulturovidpovidnosti takim chinom vihodit z togo sho u vihovanni neobhidno brati do uvagi umovi miscya i chasu v yakih narodilasya lyudina abo v yakih jomu dovedetsya zhiti odnim slovom vsyu suchasnu kulturu v shirokomu sensi slova osoblivo kulturu krayini sho ye batkivshinoyu uchnya Tri stupeni vikovogo rozvitku ditej shkilnogo viku Dlya ditej pershoyi vikovoyi shabli vid 6 do 9 rokiv harakterni perevazhannya fizichnoyi diyalnosti sensornogo sprijnyattya pidvishena zhvavist i shilnist do igrovoyi diyalnosti do fantaziyi i lyubov do kazok Zvidsi pershoryadne znachennya pri navchanni ditej ciyeyi vikovoyi grupi nabuvaye kerivnictvo chuttyevim piznannyam vprava pochuttiv Shkolyari drugoyi vikovoyi shabli vid 9 do 14 rokiv vidriznyayutsya rozvitkom pam yati i nakopichennyam uyavlen Najvazhlivishe zavdannya navchannya na comu etapi polyagaye v zaluchenni rozumu ditej do chuttyevo prijmayetsya materialu jogo micnomu zasvoyennyu i pridbannya nimi neobhidnih navchalnih navichok Tretij stupin v proponuvalasya shemoyu vikovogo rozvitku ohoplyuvala shkolyariv vid 14 i do 16 rokiv koli u nih posilyuyetsya diyalnist rozumu yakij perehodit u formuvannya pochav rozumu Navchannya Golovne zavdannya navchannya rozvitok rozumovih zdibnostej ditej Formalna osvita pov yazano z materialnim Navchannya spriyaye vsebichnomu rozvitku lyudini i jogo moralnogo vihovannya Predmeti vikladannya vitchiznyana istoriya geografiya ridna mova prirodnichi nauki matematichni nauki Velike misce vidvodiv Disterveg v osviti ditej vitchiznyanoyi istoriyi ta geografiyi ridnoyi movi ta literaturi Osoblivo visoko cinuvav vin prirodni i matematichni nauki v yakih bachiv vazhlivij zasib intelektualnogo rozvitku ditej i vvazhav sho ci nauki povinni vikladatisya v usih tipah zagalnoosvitnoyi shkoli Pri comu vin napolyagav shob prirodoznavstvo i matematika v nalezhnij miri ozbroyuvali uchniv neobhidnimi znannyami gotuvali yih do praktichnoyi diyalnosti Pochatkova shkola Pochatkova shkola povinna pridilyati osnovnu uvagu prisheplyuvannya navichok Rozvivati rozumovi sili i zdibnosti Vchiti vminnyu samostijno pracyuvati zasvoyuvati navchalnij material Vikoristovuvati rozvivayuchij metod navchannya Serednya shkola povinna ozbroyiti uchniv riznobichnimi ta naukovimi znannyami Pravila i principi navchannya Principi prirodovidpovidnist samostijnist kultura Pravila navchannya Disterveg dav psihologichne obgruntuvannya vpershe virazhenim Ya A Komenskim pravilami Navchati vidpovidno do osoblivostej dityachogo sprijnyattya Vid prikladiv treba jti do pravil Vid predmetiv de poznachaye yih slovami Vid prostogo do skladnogo Vid legkogo do vazhkogo Vid vidomogo do nevidomogo Zakriplennya materialu Vimogi do vchitelya Povinen doskonalo voloditi svoyim predmetom lyubiti profesiyu i ditej zajmatisya postijnim samoosvitoyu A Disterveg pisav mayuchi na uvazi vchitelya Vin lishe do tih pir zdatnij naspravdi vihovuvati j utvoryuvati poki sam pracyuye nad svoyim vlasnim vihovannyam i osvitoyu Na uroci povinna dominuvati atmosfera badorosti Vikladannya povinno buti energijnim shob buditi rozumovi sili uchniv zmicnyuvati yih volyu formuvati harakter Neobhidno tverdo i neuhilno provoditi svoyi vihovni principi Postijno pracyuvati nad soboyu Mati tverdij harakter Buti strogim vimoglivim spravedlivim Buti istinnim gromadyaninom i mati progresivni perekonannya i gromadyansku muzhnist Najvazhlivishim yavishem u shkoli samim povchalnim predmetom samim zhivim prikladom dlya uchnya ye sam uchitel A Disterveg pisav sho vchitel sonce dlya vsesvitu Poslidovnik Pestalocci Disterveg tvorcho rozvinuv jogo pedagogichne vchennya i populyarizuvav jogo sered nimeckogo vchitelstva Osnovnimi principami vihovannya vin vvazhav prirodovidpovidnist kulturovidpovidnist samodiyalnist Pid prirodovidpovidnistyu Disterveg rozumiv zbudzhennya vrodzhenih zadatkiv ditini vidpovidno do zakladenim v nih pragnennyam do rozvitku Vin ne rozumiv socialnoyi sutnosti vihovannya jogo zalezhnosti vid politiki panivnogo klasu prote visunutij nim princip kulturovidpovidnosti oznachav sho vihovannya maye vvazhatisya ne tilki z prirodoyu ditini ale i z rivnem kulturi danogo chasu i danoyi krayini tobto z minlivimi socialno istorichnimi umovami Samodiyalnist Disterveg vvazhav virishalnim chinnikom sho viznachaye osobistist lyudini vsi jogo povedinku U rozvitku dityachoyi samodiyalnosti vin bachiv neodminna umova bud yakoyi osviti Disterveg rozrobiv didaktiku rozvivayuchogo navchannya sformulyuvavshi yiyi osnovni vimogi u viglyadi 33 zakoniv i pravil Vin visunuv ryad vimog sho stosuyutsya naochnogo navchannya vstanovlennya zv yazku mizh sporidnenimi navchalnimi predmetami sistematichnosti vikladannya micnosti zasvoyennya znan vihovuye harakteru navchannya Disterveg avtor pidruchnikiv i posibnikiv z matematiki nimeckoyi movi prirodoznavstva geografiyi astronomiyi Najbilsh vidoma jogo robota Kerivnictvo do osviti nimeckih vchiteliv 2 tt 1835 U pedagogichnij dumci pershoyi polovini XIX v teoretichna i praktichna diyalnist F A V Distervega yavlyala soboyu povorot do novogo rozuminnya bagatoh pedagogichnih problem Pedagogichni ideyi Distervega jogo pidruchniki zrobili pozitivnij vpliv na rozvitok narodnoyi osviti v Nimechchini i nabuli poshirennya daleko za yiyi mezhami Peredovi rosijski pedagogi 1860 h rokiv Petro Redkin Mikola Bunakov Mikola Korf Josip Paulson visoko ocinyuvali vchennya Distervega U NDR isnuvala medal imeni Distervega yakoyu nagorodzhuvalisya zasluzheni vchiteli Vibrani praci Posibnik dlya osviti nimeckih vchiteliv 1835 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118525484 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Pedagogicheskij enciklopedicheskij slovar Pod red B M Bim Bada M 2003 S 355 Dzhurinskij A N Istoriya zurubezhnoj pedagogiki Uchebnoe posobie M 1998 Dzhurinskij A N Istoriya zurubezhnoj pedagogiki Uchebnoe posobie M 1998 SNAC 2010 Libris katalogisering Libris katalogisering shved Procitovano 22 lipnya 2022 Pedagogicheskij enciklopedicheskij slovar Pod red B M Bim Bada M 2003 S 355 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Adolf DistervegVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adolf DistervegKonstantinov N A Medynskij E N Shabaeva M F Istoriya pedagogiki M 1982 Ce nezavershena stattya pro osobu Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ