Head Hunters — дванадцятий студійний альбом американського джазорвого піаніста Гербі Генкока, випущений 26 жовтня 1973 року лейблом Columbia Records. Альбом мав успіх серед фанківської та аудиторії та сприяв популяризації джаз-фанк- ф'южн. Він досяг 13-го місця в Billboard 200 і став першим джазовим альбомом, який продано накладом понад мільйон примірників.
Head Hunters | |
---|---|
Студійний альбом | |
Виконавець | Herbie Hancock |
Дата випуску | 26 жовтня 1973 |
Записаний | September 1973 |
Жанр | |
Тривалість | 41:52 |
Студія звукозапису | . San Francisco, California |
Лейбл | Columbia |
Продюсер |
|
Професійні огляди | |
---|---|
Оцінки оглядів | |
Джерело | Рейтинг |
AllMusic | |
The Penguin Guide to Jazz Recordings | |
Pitchfork | 10/10 |
Q | |
The Rolling Stone Album Guide | |
The Rolling Stone Jazz Record Guide | |
B+ | |
Head Hunters послідували за серією експериментальних альбомів Генкока: Mwandishi, Crossings і Sextant, виданими між 1971 і 1973 роками, часом, коли Хенкок шукав новиї напрямів.
Для нового альбому Хенкок зібрав нову групу, «Headhunters», залишивши з попередньої команди лише Бенні Мопена. Генкок сам обробляв усі партії синтезатора (раніше ділився цими обов'язками з Патріком Глісоном), і вирішив взагалі не використовувати гітару, віддаючи перевагу клавінету — одному з визначальних інструментів у цьому альбомі. У новій групі була ритм-секція, орієнтована на ритм і блюз, у складі Пола Джексона (бас) і Харві Мейсона (барабани), а орієнтація на фанкорву стилістику робила альбом привабливішим для ширшої аудиторії.
З чотирьох композицій альбому три були новими, натомість "Watermelon Man " взята з його першого альбому Takin 'Off (1962), і перероблена, зокрема шляхом додавання африканської перкусії.
Head Hunters став першим джазовим альбомом, який продали понад мільйон примірників. У 2005 році альбом посів 498 місце у книжковій версії списку 500 найбільших альбомів усіх часів журналу Rolling Stone . Незважаючи на те, що він не був включений в оригінальну онлайн-версію списку 2003 року Rolling Stone, а також у редакцію 2012 року, він зайняв номер 254 під час перезавантаження списку 2020 року.Head Hunters став ключовим випуском у кар'єрі Хенкока і став натхненням не лише для джазових музикантів, а й для фанку, соул-музики, джазового фанку та хіп-хопу. Бібліотека Конгресу додала його до Національного реєстру звукозаписів, який збирає «культурно, історично чи естетично важливі» звукозаписи 20 століття.
Трек-лист
Сторона 1 | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Автор | Тривалість |
1. | «Chameleon» | Hancock, , , | 15:41 |
2. | «Watermelon Man» | Hancock; arranged by Mason | 6:29 |
Сторона 2 | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Автор | Тривалість |
3. | «Sly» | Hancock | 10:15 |
4. | «Vein Melter» | Hancock | 9:09 |
Виконавці
- Гербі Генкок — родес-піано, клавінет, синтезатор ARP Odyssey, ARP Soloist
- Бенні Мопін — тенор-саксофон, саксофон-сопрано, сакселло, басовий кларнет, альт-флейта
- Пол Джексон — бас-гітара, марімбула
- Харві Мейсон — барабани
- Білл Саммерс — перкусія
Примітки
- Larson, Jeremy D. (5 квітня 2020). . Pitchfork. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
- Erlewine, Stephen Thomas. Review: Head Hunters. AllMusic. Retrieved on January 7, 2010.
- Columnist. «Review: Head Hunters [ 2009-06-04 у Wayback Machine.]». : January 17, 1974.
- . (англ.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ; (2008). The Penguin Guide to Jazz Recordings (вид. 9th). Penguin. с. 642. ISBN .
- Q. London: 100. February 2000.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з неназвною переіодикою () - Hoard, Christian (ed.) «Review: Head Hunters [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.]». Rolling Stone. 361. November 2, 2004.
- Swenson, J., ред. (1985). The Rolling Stone Jazz Record Guide. USA: Random House/Rolling Stone. с. 94. ISBN .
- . . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- . . 2003. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021 — через superseventies.com.
- . The Independent (англ.). 29 жовтня 2006. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . The Independent (англ.). 29 жовтня 2006. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- . NPR.org. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
Посилання
- Head Hunters [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.] на Discogs
- A Crossover Artist Who Feels None the Worse for the Trip [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] — Billboard
- 101 Albums That Changed Popular Music: Head Hunters [ 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Head Hunters dvanadcyatij studijnij albom amerikanskogo dzhazorvogo pianista Gerbi Genkoka vipushenij 26 zhovtnya 1973 roku lejblom Columbia Records Albom mav uspih sered fankivskoyi ta rok auditoriyi ta spriyav populyarizaciyi dzhaz fank f yuzhn Vin dosyag 13 go miscya v Billboard 200 i stav pershim dzhazovim albomom yakij prodano nakladom ponad miljon primirnikiv Head HuntersStudijnij albomVikonavecHerbie HancockData vipusku26 zhovtnya 1973ZapisanijSeptember 1973Zhanrf yuzhnTrivalist41 52Studiya zvukozapisu San Francisco CaliforniaLejblColumbiaProdyuserHerbie HancockProfesijni oglyadiOcinki oglyadivDzherelo RejtingAllMusicThe Penguin Guide to Jazz RecordingsPitchfork 10 10QThe Rolling Stone Album GuideThe Rolling Stone Jazz Record GuideB Head Hunters posliduvali za seriyeyu eksperimentalnih albomiv Genkoka Mwandishi Crossings i Sextant vidanimi mizh 1971 i 1973 rokami chasom koli Henkok shukav noviyi napryamiv Dlya novogo albomu Henkok zibrav novu grupu Headhunters zalishivshi z poperednoyi komandi lishe Benni Mopena Genkok sam obroblyav usi partiyi sintezatora ranishe dilivsya cimi obov yazkami z Patrikom Glisonom i virishiv vzagali ne vikoristovuvati gitaru viddayuchi perevagu klavinetu odnomu z viznachalnih instrumentiv u comu albomi U novij grupi bula ritm sekciya oriyentovana na ritm i blyuz u skladi Pola Dzheksona bas i Harvi Mejsona barabani a oriyentaciya na fankorvu stilistiku robila albom privablivishim dlya shirshoyi auditoriyi Z chotiroh kompozicij albomu tri buli novimi natomist Watermelon Man vzyata z jogo pershogo albomu Takin Off 1962 i pereroblena zokrema shlyahom dodavannya afrikanskoyi perkusiyi Head Hunters stav pershim dzhazovim albomom yakij prodali ponad miljon primirnikiv U 2005 roci albom posiv 498 misce u knizhkovij versiyi spisku 500 najbilshih albomiv usih chasiv zhurnalu Rolling Stone Nezvazhayuchi na te sho vin ne buv vklyuchenij v originalnu onlajn versiyu spisku 2003 roku Rolling Stone a takozh u redakciyu 2012 roku vin zajnyav nomer 254 pid chas perezavantazhennya spisku 2020 roku Head Hunters stav klyuchovim vipuskom u kar yeri Henkoka i stav nathnennyam ne lishe dlya dzhazovih muzikantiv a j dlya fanku soul muziki dzhazovogo fanku ta hip hopu Biblioteka Kongresu dodala jogo do Nacionalnogo reyestru zvukozapisiv yakij zbiraye kulturno istorichno chi estetichno vazhlivi zvukozapisi 20 stolittya Trek listStorona 1 NazvaAvtorTrivalist1 Chameleon Hancock 15 412 Watermelon Man Hancock arranged by Mason6 29 Storona 2 NazvaAvtorTrivalist3 Sly Hancock10 154 Vein Melter Hancock9 09VikonavciGerbi Genkok rodes piano klavinet sintezator ARP Odyssey ARP Soloist Benni Mopin tenor saksofon saksofon soprano saksello basovij klarnet alt flejta Pol Dzhekson bas gitara marimbula Harvi Mejson barabani Bill Sammers perkusiyaPrimitkiLarson Jeremy D 5 kvitnya 2020 Pitchfork Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 5 kvitnya 2020 Erlewine Stephen Thomas Review Head Hunters AllMusic Retrieved on January 7 2010 Columnist Review Head Hunters 2009 06 04 u Wayback Machine January 17 1974 angl 22 lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 2008 The Penguin Guide to Jazz Recordings vid 9th Penguin s 642 ISBN 978 0 141 03401 0 Q London 100 February 2000 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z nenazvnoyu pereiodikoyu posilannya Hoard Christian ed Review Head Hunters 10 chervnya 2021 u Wayback Machine Rolling Stone 361 November 2 2004 Swenson J red 1985 The Rolling Stone Jazz Record Guide USA Random House Rolling Stone s 94 ISBN 0 394 72643 X Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 12 serpnya 2020 2003 Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 cherez superseventies com The Independent angl 29 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 The Independent angl 29 zhovtnya 2006 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 10 chervnya 2021 Procitovano 10 chervnya 2021 NPR org Arhiv originalu za 1 travnya 2020 Procitovano 10 bereznya 2020 PosilannyaHead Hunters 8 travnya 2021 u Wayback Machine na Discogs A Crossover Artist Who Feels None the Worse for the Trip 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Billboard 101 Albums That Changed Popular Music Head Hunters 26 chervnya 2014 u Wayback Machine