Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Beluga | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  Size comparison against an average human | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Delphinapterus leucas (Pallas, 1776) | ||||||||||||||
 Поширення білух | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Білу́ха, або білуга (Delphinapterus leucas) — ссавець родини Нарвалові, або Однорогові (Monodontidae).
Довжина до 6,6 м, вага до 1,9 т. З них бл. 40 % — жир.
Забарвлення дорослої білухи біле.
Поширена білуха в арктичних і прилеглих водах.
Пристосована до життя серед криги; далеко мігрує, іноді на 1000 км запливає в річки. Тримається стадами, живиться рибою, ракоподібними, молюсками; статева зрілість наступає на 2—3-му році. Після 11—12 місяців вагітності самиця народжує 1-2 малят довжиною 1,4-1,6 м. Білуха видає різкі звуки (звідси вираз — «реве білугою»).
Поширена циркумполярно, між 50° і 80° с. ш., населяючи арктичні води, а також Берингове та Охотське море; взимку іноді заходить у Балтійське море.
Ізольована популяція є в естуарії річки Св. Лаврентія.
Спосіб життя і харчування
Основу харчування білухи складає риба, головним чином, зграєва (мойва, тріска, , оселедець, навага, камбала, сигові та лососеві види); меншою мірою — ракоподібні та головоногі молюски. Здобич, особливо придонні організми, білухи не хапають, а всмоктують. Доросла особина споживає в день близько 15 кг їжі. У гонитві за рибою (лососевими на нересті) білуха часто заходить у великі річки (Об, Єнісей, Лену, Амур) і в затоку річки Хатанга, іноді піднімаючись вгору за течією на сотні кілометрів.
Білухи здійснюють регулярні сезонні міграції. По весні вони починають переміщатися ближче до мілководих заток, фіордів і гирл північних річок. Літування біля берегів обумовлено великою кількістю їжі і більш високою температурою води. Крім того, прибережні ділянки — зручні місця для «линяння»; щоб зняти омертвілий поверхневий шар шкіри, білухи труться об гальку на мілководді. Білухи прив'язані до тих самих місць літування, відвідуючи їх з року в рік. Стеження за окремими особинами показало, що білухи запам'ятовують місце свого народження і шлях до нього після зимівлі.
У зимовий час, як правило, тримаються кромки льодових полів, але іноді далеко проникають в зону заледеніння, де вітри і течії підтримують тріщини, розводдя і ополонки. При обмерзанні великих акваторій здійснюють масові міграції на південь. Ополонки, до яких білухи піднімаються поди́хати, можуть бути віддалені на кілька кілометрів одна від одної. Білухи підтримують їх, не даючи замерзнути, пробиваючи спиною лід товщиною до декількох сантиметрів.
Утім, зимівля часом закінчується для білух трагічно, коли ополонки затягуються занадто товстим льодом або стадо білух потрапляє в льодовий полон. Взимку на білух полює білий ведмідь, який підстерігає здобич біля ополонок і глушить її ударами лап. Іншим ворогом білух є косатка.
Подорожують білухи стадами, утвореними з груп двох типів. Перша складається з 1-3 дорослих самок (імовірно сестер) та їх дитинчат різного віку. У малят білуг колір шкіри сірий, далі жовтуватий і лише потім стає білий. У другій групі налічується 8-16 дорослих самців. Переслідуючи косяки риби, білухи іноді збиваються у зграї в сотні і навіть тисячі голів. Білухи — соціальні істоти. За різноманітність видаваних ними звуків американці прозвали білуху «морською канаркою» (sea canary), а в росіян з'явився фразеологізм «ревіти білугою». Дослідники нарахували близько 50 звукових сигналів (свист, вереск, щебетання, клекіт, скрегіт, пронизливий крик, рев). Крім цього білухи використовують при спілкуванні «мову тіла» (ляпаючи по воді хвостовими плавниками) і навіть міміку. Деякі вчені стверджують, що білухи змінюють форму голови для комунікації з іншими представниками свого виду.
Статус популяції та охорона
У 1994 р. вид занесено в Червоний список МСОП зі статусом уразливий (Vulnerable). Станом на травень 1999 р. у світі налічувалося близько 30 стад білух, загальна чисельність яких оцінювалася в 100—200 тис. особин (без урахування Росії). В наш час[] основна загроза білухам полягає не в інтенсивному промислі, а в індустріальному освоєнні арктичного шельфу та забрудненні середовища проживання білух відходами та отрутохімікатами. Ще одна загроза — глобальне потепління, що суттєво звузить ареал харчування та існування білух.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- The IUCN Red List of Threatened Species: Delphinapterus leucas [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Biluha znachennya BelugaSize comparison against an average humanOhoronnij statusBlizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo TvariniTip ChordataKlas MammaliaRyad CetaceaRodina MonodontidaeRid DelphinapterusVid D leucasBinomialna nazvaDelphinapterus leucas Pallas 1776 Poshirennya biluhPosilannyaVikishovishe Delphinapterus leucasEOL 46559337ITIS 180483MSOP 6335NCBI 9749Fossilworks 65078 Bilu ha abo biluga Delphinapterus leucas ssavec rodini Narvalovi abo Odnorogovi Monodontidae Dovzhina do 6 6 m vaga do 1 9 t Z nih bl 40 zhir Zabarvlennya dorosloyi biluhi bile Poshirena biluha v arktichnih i prileglih vodah Pristosovana do zhittya sered krigi daleko migruye inodi na 1000 km zaplivaye v richki Trimayetsya stadami zhivitsya riboyu rakopodibnimi molyuskami stateva zrilist nastupaye na 2 3 mu roci Pislya 11 12 misyaciv vagitnosti samicya narodzhuye 1 2 malyat dovzhinoyu 1 4 1 6 m Biluha vidaye rizki zvuki zvidsi viraz reve bilugoyu Poshirena cirkumpolyarno mizh 50 i 80 s sh naselyayuchi arktichni vodi a takozh Beringove ta Ohotske more vzimku inodi zahodit u Baltijske more Izolovana populyaciya ye v estuariyi richki Sv Lavrentiya Sposib zhittya i harchuvannyaOsnovu harchuvannya biluhi skladaye riba golovnim chinom zgrayeva mojva triska oseledec navaga kambala sigovi ta lososevi vidi menshoyu miroyu rakopodibni ta golovonogi molyuski Zdobich osoblivo pridonni organizmi biluhi ne hapayut a vsmoktuyut Dorosla osobina spozhivaye v den blizko 15 kg yizhi U gonitvi za riboyu lososevimi na neresti biluha chasto zahodit u veliki richki Ob Yenisej Lenu Amur i v zatoku richki Hatanga inodi pidnimayuchis vgoru za techiyeyu na sotni kilometriv Biluha u Vankuverskomu akvariumi Biluha Biluhi zdijsnyuyut regulyarni sezonni migraciyi Po vesni voni pochinayut peremishatisya blizhche do milkovodih zatok fiordiv i girl pivnichnih richok Lituvannya bilya beregiv obumovleno velikoyu kilkistyu yizhi i bilsh visokoyu temperaturoyu vodi Krim togo priberezhni dilyanki zruchni miscya dlya linyannya shob znyati omertvilij poverhnevij shar shkiri biluhi trutsya ob galku na milkovoddi Biluhi priv yazani do tih samih misc lituvannya vidviduyuchi yih z roku v rik Stezhennya za okremimi osobinami pokazalo sho biluhi zapam yatovuyut misce svogo narodzhennya i shlyah do nogo pislya zimivli U zimovij chas yak pravilo trimayutsya kromki lodovih poliv ale inodi daleko pronikayut v zonu zaledeninnya de vitri i techiyi pidtrimuyut trishini rozvoddya i opolonki Pri obmerzanni velikih akvatorij zdijsnyuyut masovi migraciyi na pivden Opolonki do yakih biluhi pidnimayutsya podi hati mozhut buti viddaleni na kilka kilometriv odna vid odnoyi Biluhi pidtrimuyut yih ne dayuchi zamerznuti probivayuchi spinoyu lid tovshinoyu do dekilkoh santimetriv Utim zimivlya chasom zakinchuyetsya dlya biluh tragichno koli opolonki zatyaguyutsya zanadto tovstim lodom abo stado biluh potraplyaye v lodovij polon Vzimku na biluh polyuye bilij vedmid yakij pidsterigaye zdobich bilya opolonok i glushit yiyi udarami lap Inshim vorogom biluh ye kosatka Podorozhuyut biluhi stadami utvorenimi z grup dvoh tipiv Persha skladayetsya z 1 3 doroslih samok imovirno sester ta yih ditinchat riznogo viku U malyat bilug kolir shkiri sirij dali zhovtuvatij i lishe potim staye bilij U drugij grupi nalichuyetsya 8 16 doroslih samciv Peresliduyuchi kosyaki ribi biluhi inodi zbivayutsya u zgrayi v sotni i navit tisyachi goliv Biluhi socialni istoti Za riznomanitnist vidavanih nimi zvukiv amerikanci prozvali biluhu morskoyu kanarkoyu sea canary a v rosiyan z yavivsya frazeologizm reviti bilugoyu Doslidniki narahuvali blizko 50 zvukovih signaliv svist veresk shebetannya klekit skregit pronizlivij krik rev Krim cogo biluhi vikoristovuyut pri spilkuvanni movu tila lyapayuchi po vodi hvostovimi plavnikami i navit mimiku Deyaki vcheni stverdzhuyut sho biluhi zminyuyut formu golovi dlya komunikaciyi z inshimi predstavnikami svogo vidu Status populyaciyi ta ohoronaU 1994 r vid zaneseno v Chervonij spisok MSOP zi statusom urazlivij Vulnerable Stanom na traven 1999 r u sviti nalichuvalosya blizko 30 stad biluh zagalna chiselnist yakih ocinyuvalasya v 100 200 tis osobin bez urahuvannya Rosiyi V nash chas koli osnovna zagroza biluham polyagaye ne v intensivnomu promisli a v industrialnomu osvoyenni arktichnogo shelfu ta zabrudnenni seredovisha prozhivannya biluh vidhodami ta otrutohimikatami She odna zagroza globalne poteplinnya sho suttyevo zvuzit areal harchuvannya ta isnuvannya biluh DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 The IUCN Red List of Threatened Species Delphinapterus leucas 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Commons Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Biluha