Кокеріль-Самбр (фр. Cockerill-Sambre) — найбільша металургійна компанія Бельгії у 1980-х роках, що контролювала майже 60 % всіх потужностей з виплавки сталі в країні (1986) і посідала 6 місце серед промислових груп країни (1991). Заснована у 1981 році в результаті злиття двох провідних фірм галузі — «Кокеріль-Угре-Провіданс і Есперанс-Лонгдо» і «Ено-Самбр», що утворилися також шляхом цілої низки поглинань і об'єднань.
Тип | бізнес |
---|---|
Галузь | чорна металургія, d[1], d[1], d[1], d[1], автомобілебудування[d][1], оборонне виробництво[1], гірнича справа[1] і металургійна промисловість[d][1] |
Попередник(и) | Ено-Самбр, Кокеріль-Угре-Провіданс і Есперанс-Лонгдо, Форж де ля Провіданс[1], Есперанс-Лонгдо[1], d[1], d[1], Угре-Мар'є[1] і d[1] |
Наступник(и) (спадкоємці) | Юзінор і Arcelor |
Засновано | 26 червня 1981 |
Закриття (ліквідація) | 1999 |
Штаб-квартира | Льєж |
Кокеріль-Самбр у Вікісховищі |
Підприємства компанії були розташовані у містах Серен, Візе (в його районі Шерат), на берегах річки Маас й місті Шарлеруа на березі річки Самбр та інших місцях.
У 1999 році компанія була приєднана до французької металургійної компанії «Usinor».
Опис
Компанія «Кокеріль-Самбр» являла собою вертикально інтегровану металургійну компанію з повним циклом виробництва, починаючи від перероблювання рудних матеріалів і кінчаючи випуском прокату і виробів з прокату для автомобільної і будівельної промисловості. Її заводи були розташовані в кількох містах Бельгії. Основним продуктом виробництва компанії був тонколистний сталевий прокат, який випускався в тому числі з антикорозійним покриттям — фарбовим або пластиковм. Існував також машинобудівний підрозділ, який виробляв металургійне обладнання та лінії для нанесення покриттів, дизельні двигуни та локомотиви, трансмісійні системи, котли та озброєння. Цей рід діяльності брав початок від діяльності колишньої відомої бельгійської компанії «Джон Кокеріль». Компанія «Кокеріль-Самбр» мала свою власну розгалужену мережу торгових представництв як у самій Бельгії, так й в інших країнах — переважно у Франції і Нідерландах.
На початку 1990-х років в компанії працювала 31000 робітників і службовців. Власником найбільшого пакета акцій компанії була держава, якій у 1998 році належало 78,8 % акцій компанії. Компанія «Кокеріль-Самбр» володіла контрольними пакетами акцій великої кількості дочірніх компаній з різних галузей.
У 1988 році на заводах компанії залишилося лише 4 працюючих доменних печі.
Історія
На початку 1980-х років існувала загроза банкрутства концерну. У 1982 році держава придбала 45 % акцій компанії для рятування її від розорення.
Раціоналізація концерну поставила вимогу закриття в середині 1983 року 2 найбільших заводів і звільнення 8 тис. робітників і службовців. У 1980-ті роки «Коккеріль Самбр» важко переживала процес модернізації, що призвела до часткового згортання виробництва і звільнення багатьох тисяч металургів, але залишилася однією з головних компаній бельгійської важкої індустрії, прямо або опосередковано даючи роботу сотням тисяч мешканців країни.
Середина 1980-х років була відносно стабільним періодом. У 1990 році відбулося придбання контрольного пакета акцій YMOS A.G., великого німецького виробника металевих та пластикових деталей для автомобілів.
Навесні 1998 року з метою збереження компанії в умовах міжнародної конкуренції уряд Валлонії розглянув питання продажу акцій компанії, що належали державі, іноземній фірмі. Серед тих, хто виявив інтерес, були , (Німеччина) і (Нідерланди). Помітну роль у процесі вибору покупця відіграли місцеві профспілки. Серед кандидатів перевага була надана французькій групі Usinor. Профспілки віддавали перевагу Usinor, оскільки його пропозиції гарантували як збалансовані інвестиції у два центри — Льєж та Шарлеруа, так і підтримку прийнятного для них рівня зайнятості. Угода також включала менш важливі заходи, які, проте, продемонстрували добре знання регіональних обставин, таких як фінансова підтримка місцевих футбольних клубів та контракти на дослідження в університеті Льєжу.
Посилання
- Peter W. Miller, updated by David E. Salamie. . encyclopedia.com https://www.encyclopedia.com. Highbeam Research. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020. (англ.)
Виноски
- Архів преси XX століття — 1908.
- Крупнейшие промышленные и торговые монополии: экономико-статистический справочник. — М.: Мысль, 1986. — С. 174. (рос.)
- Cockerill Sambre Group. // Th. Derdak, A. Hast. International Directory of Company Histories [ 16 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Valume 4. St. James Press, 1991. Page 51. (англ.)
- . https://www.eurofound.europa.eu. . 27.12.1998. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020. (англ.)
- Рабочее движение в развитых капиталистических странах: проблемы борьбы за демократию в конце 70-х — начале 80-х годов. — М.: Наука, 1987. — С. 216. (рос.)
- И. Устинов. Внешняя торговля развитых капиталистических стран: Справочник. — М.: Международные отношения. — С. 45. (рос.)
- Н. Клименко. Экономическая интеграция капиталистических стран: новая форма межимпериалистического соперничества. — К.: Вища школа, 1985. — С. 115. (рос.)
- Дробков В. А. На перекрестке дорог, культур, истории: Очерки о Бельгии и Люксембурге.- М.: Мысль, 1989. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kokeril Sambr fr Cockerill Sambre najbilsha metalurgijna kompaniya Belgiyi u 1980 h rokah sho kontrolyuvala majzhe 60 vsih potuzhnostej z viplavki stali v krayini 1986 i posidala 6 misce sered promislovih grup krayini 1991 Zasnovana u 1981 roci v rezultati zlittya dvoh providnih firm galuzi Kokeril Ugre Providans i Esperans Longdo i Eno Sambr sho utvorilisya takozh shlyahom ciloyi nizki poglinan i ob yednan Kokeril SambrTipbiznesGaluzchorna metalurgiya d 1 d 1 d 1 d 1 avtomobilebuduvannya d 1 oboronne virobnictvo 1 girnicha sprava 1 i metalurgijna promislovist d 1 Poperednik i Eno Sambr Kokeril Ugre Providans i Esperans Longdo Forzh de lya Providans 1 Esperans Longdo 1 d 1 d 1 Ugre Mar ye 1 i d 1 Nastupnik i spadkoyemci Yuzinor i ArcelorZasnovano26 chervnya 1981Zakrittya likvidaciya 1999Shtab kvartiraLyezh Kokeril Sambr u Vikishovishi Pidpriyemstva kompaniyi buli roztashovani u mistah Seren Vize v jogo rajoni Sherat na beregah richki Maas j misti Sharlerua na berezi richki Sambr ta inshih miscyah U 1999 roci kompaniya bula priyednana do francuzkoyi metalurgijnoyi kompaniyi Usinor OpisKompaniya Kokeril Sambr yavlyala soboyu vertikalno integrovanu metalurgijnu kompaniyu z povnim ciklom virobnictva pochinayuchi vid pereroblyuvannya rudnih materialiv i kinchayuchi vipuskom prokatu i virobiv z prokatu dlya avtomobilnoyi i budivelnoyi promislovosti Yiyi zavodi buli roztashovani v kilkoh mistah Belgiyi Osnovnim produktom virobnictva kompaniyi buv tonkolistnij stalevij prokat yakij vipuskavsya v tomu chisli z antikorozijnim pokrittyam farbovim abo plastikovm Isnuvav takozh mashinobudivnij pidrozdil yakij viroblyav metalurgijne obladnannya ta liniyi dlya nanesennya pokrittiv dizelni dviguni ta lokomotivi transmisijni sistemi kotli ta ozbroyennya Cej rid diyalnosti brav pochatok vid diyalnosti kolishnoyi vidomoyi belgijskoyi kompaniyi Dzhon Kokeril Kompaniya Kokeril Sambr mala svoyu vlasnu rozgaluzhenu merezhu torgovih predstavnictv yak u samij Belgiyi tak j v inshih krayinah perevazhno u Franciyi i Niderlandah Na pochatku 1990 h rokiv v kompaniyi pracyuvala 31000 robitnikiv i sluzhbovciv Vlasnikom najbilshogo paketa akcij kompaniyi bula derzhava yakij u 1998 roci nalezhalo 78 8 akcij kompaniyi Kompaniya Kokeril Sambr volodila kontrolnimi paketami akcij velikoyi kilkosti dochirnih kompanij z riznih galuzej U 1988 roci na zavodah kompaniyi zalishilosya lishe 4 pracyuyuchih domennih pechi IstoriyaNa pochatku 1980 h rokiv isnuvala zagroza bankrutstva koncernu U 1982 roci derzhava pridbala 45 akcij kompaniyi dlya ryatuvannya yiyi vid rozorennya Racionalizaciya koncernu postavila vimogu zakrittya v seredini 1983 roku 2 najbilshih zavodiv i zvilnennya 8 tis robitnikiv i sluzhbovciv U 1980 ti roki Kokkeril Sambr vazhko perezhivala proces modernizaciyi sho prizvela do chastkovogo zgortannya virobnictva i zvilnennya bagatoh tisyach metalurgiv ale zalishilasya odniyeyu z golovnih kompanij belgijskoyi vazhkoyi industriyi pryamo abo oposeredkovano dayuchi robotu sotnyam tisyach meshkanciv krayini Seredina 1980 h rokiv bula vidnosno stabilnim periodom U 1990 roci vidbulosya pridbannya kontrolnogo paketa akcij YMOS A G velikogo nimeckogo virobnika metalevih ta plastikovih detalej dlya avtomobiliv Navesni 1998 roku z metoyu zberezhennya kompaniyi v umovah mizhnarodnoyi konkurenciyi uryad Valloniyi rozglyanuv pitannya prodazhu akcij kompaniyi sho nalezhali derzhavi inozemnij firmi Sered tih hto viyaviv interes buli Nimechchina i Niderlandi Pomitnu rol u procesi viboru pokupcya vidigrali miscevi profspilki Sered kandidativ perevaga bula nadana francuzkij grupi Usinor Profspilki viddavali perevagu Usinor oskilki jogo propoziciyi garantuvali yak zbalansovani investiciyi u dva centri Lyezh ta Sharlerua tak i pidtrimku prijnyatnogo dlya nih rivnya zajnyatosti Ugoda takozh vklyuchala mensh vazhlivi zahodi yaki prote prodemonstruvali dobre znannya regionalnih obstavin takih yak finansova pidtrimka miscevih futbolnih klubiv ta kontrakti na doslidzhennya v universiteti Lyezhu PosilannyaPeter W Miller updated by David E Salamie encyclopedia com https www encyclopedia com Highbeam Research Arhiv originalu za 17 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 angl VinoskiArhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 Krupnejshie promyshlennye i torgovye monopolii ekonomiko statisticheskij spravochnik M Mysl 1986 S 174 ros Cockerill Sambre Group Th Derdak A Hast International Directory of Company Histories 16 listopada 2020 u Wayback Machine Valume 4 St James Press 1991 Page 51 angl https www eurofound europa eu 27 12 1998 Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 13 listopada 2020 angl Rabochee dvizhenie v razvityh kapitalisticheskih stranah problemy borby za demokratiyu v konce 70 h nachale 80 h godov M Nauka 1987 S 216 ros I Ustinov Vneshnyaya torgovlya razvityh kapitalisticheskih stran Spravochnik M Mezhdunarodnye otnosheniya S 45 ros N Klimenko Ekonomicheskaya integraciya kapitalisticheskih stran novaya forma mezhimperialisticheskogo sopernichestva K Visha shkola 1985 S 115 ros Drobkov V A Na perekrestke dorog kultur istorii Ocherki o Belgii i Lyuksemburge M Mysl 1989 ISBN 5 244 00311 9 ros