Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Петрович Ставський Кірпічніков 12 серпня 1900 19000812 місто Пенза тепер Російська Федерація загинув 14 листоп

Ставський Володимир Петрович

Ставський Володимир Петрович

Володимир Петрович Ставський (Кірпічніков) (12 серпня 1900(19000812), місто Пенза, тепер Російська Федерація — загинув 14 листопада 1943 біля села Турки—Перевоз Невельського району Калінінської області (недалеко міста ), тепер Псковської області, Російська Федерація) — радянський письменник, партійний діяч, генеральний секретар Спілки письменників СРСР. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) (1934—1939). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Ставський Володимир Петрович
image
Народився12 (25) серпня 1900
Пенза, Російська імперія[1]
Помер14 листопада 1943(1943-11-14)[1](43 роки)
Невель, Калінінська область, РРФСР, СРСР
ПохованняВеликі Луки
Країнаimage СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьписьменник, журналіст, політик, прозаїк, редактор
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСП СРСР
Жанрповість[d] і нарис
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б)
Нагороди
image image image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ставський.

Біографія

Народився 30 липня (12 серпня) 1900 року в робітничій родині. Рано помер батько, Петро Кірпічніков — столяр-червонодеревник, а в 1915 році померла мати. У 1916 році закінчив чотири класи Пензенського реального училища. Працював різноробочим, молотобійцем на будівництві Пензенського артилерійського трубкового заводу, в 1916—1917 роках — робітником паперової фабрики купця Сергєєва.

У 1918 році вступив до Червоної гвардії в місті Пензі. Потім служив командиром Рузаївського загону по боротьбі з контрреволюцією. Придушував селянські повстання в повітах. Наприкінці травня 1918 року на чолі загону взяв активну участь у придушенні виступу Чехословацького корпусу в Пензі, був поранений.

Член РКП(б) з 1918 року.

З 1918 року служив ад'ютантом, агентом розвідки 1-ї армії Східного фронту. Реввійськрада Кавказького фронту нагородила його іменним золотим годинником. У серпні 1918 року переведений в штаб 1-ї армії Східного фронту, потім в органи особливого відділу ВЧК фронту. Наприкінці 1919 року служив у особливому відділі ВЧК на Південному Сході. З 1919 по 1920 рік перебував на лікуванні в місті Пензі.

У 1920—1921 роках — інструктор, завідувач інформаційного бюро, заступник начальника розвідувального управління на Кавказькому фронті, комісар топографічного і адміністративного відділів Окремої Кавказької Червонопрапорної армії.

У 1921—1922 роках — помічник начальника відділу по боротьбі з бандитизмом ВЧК у Ростові-на-Дону. Демобілізований в кінці 1922 року. У 1922 році закінчив перший курс робітничого факультету в місті Ростові-на-Дону. У 1922—1923 роках — вантажник Військово-господарського управління Північно-Кавказького військового округу в Ростові-на-Дону.

З 1923 року займався журналістською та літературною роботою. У 1923—1925 роках — завідувач відділу робітничих кореспондентів газети «Трудовой Дон», редактор ростовської газети «Молот».

У 1926—1928 роках — інструктор відділу друку Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б). З 1926 року — секретар Північно-Кавказької асоціації пролетарських письменників. З 1927 року — головний редактор ростовського журналу «На підйомі». Одночасно в 1928 році — організатор хлібозаготівель в кубанських станицях.

У 1928—1930 роках — секретар Російської асоціації пролетарських письменників (РАПП) у Москві.

У 1930—1934 роках — спецкореспондент газет «Правда» та «Известия». З лютого 1934 по жовтень 1937 року — помічник керівника групи з преси Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

З 1932 року, за дорученням ЦК ВКП(б), брав участь в організації Спілки письменників СРСР, з вересня 1934 року — член правління і президії правління Спілки письменників СРСР. З 1936 по 1941 рік — генеральний секретар Спілки письменників СРСР. Учасник Другого міжнародного конгресу письменників (Мадрид, липень 1937 року).

З жовтня 1937 по березень 1939 року — член групи з політично-просвітницької та агітаційної роботи (групи з перевірки виконання рішень партії про партійну і культмасову роботу) Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У заяві секретаря Союзу письменників СРСР В. Ставського 1938 року на ім'я наркома НКВС Миколи Єжова пропонувалося «вирішити питання про Мандельштама», його вірші названі «сороміцькими і наклепницькими», незабаром поет був заарештований. Йосип Прут і Валентин Катаєв названі в листі як такі, що «виступали гостро» на захист Осипа Мандельштама. Після візиту до Михайла Шолохова 16 вересня 1937 року написав донос на ім'я Сталіна, в якому наголосив на «грубих політичних помилках» Шолохова.

З листопада 1937 по березень 1939 року — член редакційної колегії «Литературной газеты». У листопаді 1939 — листопаді 1940 року — головний редактор журналу «Новый мир». У лютому 1940 — листопаді 1943 року — член редакційної колегії журналу «Новый мир». Військовий кореспондент на Халхін-Голі і на фінській війні, де отримав важке поранення.

З 29 червня 1941 року — спеціальний військовий кореспондент газети «Правда» на Західному і Калінінському фронтах. Загинув 14 листопада 1943 року під час вилазки за нейтральну смугу разом зі снайпером Клавдією Івановою біля села Турки—Перевоз Невельського району Калінінської області. Похований у братській могилі в місті Великі Луки.

Твори

  • «Пройшли», 1924 (нариси)
  • «Станиця», 1928 (повість)
  • «Розбіг», 1932 (повість)
  • «Сильніше смерті», М., 1932
  • «Атака». Повісті, М., 1933
  • «На гребні». Роман. М, 1934, 1935.
  • «Фронтові записи», 1942
  • «Кубанські записи». М., 1935; Л., 1938; М.,1955

Родина

Дочка — театральний педагог Людмила Володимирівна Ставська (1927—2000).

Звання

  • бригадний комісар

Нагороди

Примітки

  1. Ставский Владимир Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Petrovich Stavskij Kirpichnikov 12 serpnya 1900 19000812 misto Penza teper Rosijska Federaciya zaginuv 14 listopada 1943 bilya sela Turki Perevoz Nevelskogo rajonu Kalininskoyi oblasti nedaleko mista teper Pskovskoyi oblasti Rosijska Federaciya radyanskij pismennik partijnij diyach generalnij sekretar Spilki pismennikiv SRSR Chlen Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b 1934 1939 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Stavskij Volodimir PetrovichNarodivsya12 25 serpnya 1900 Penza Rosijska imperiya 1 Pomer14 listopada 1943 1943 11 14 1 43 roki Nevel Kalininska oblast RRFSR SRSRPohovannyaVeliki LukiKrayina SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistpismennik zhurnalist politik prozayik redaktorZnannya movrosijskaUchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoSP SRSRZhanrpovist d i narisPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaVKP b NagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stavskij BiografiyaNarodivsya 30 lipnya 12 serpnya 1900 roku v robitnichij rodini Rano pomer batko Petro Kirpichnikov stolyar chervonoderevnik a v 1915 roci pomerla mati U 1916 roci zakinchiv chotiri klasi Penzenskogo realnogo uchilisha Pracyuvav riznorobochim molotobijcem na budivnictvi Penzenskogo artilerijskogo trubkovogo zavodu v 1916 1917 rokah robitnikom paperovoyi fabriki kupcya Sergyeyeva U 1918 roci vstupiv do Chervonoyi gvardiyi v misti Penzi Potim sluzhiv komandirom Ruzayivskogo zagonu po borotbi z kontrrevolyuciyeyu Pridushuvav selyanski povstannya v povitah Naprikinci travnya 1918 roku na choli zagonu vzyav aktivnu uchast u pridushenni vistupu Chehoslovackogo korpusu v Penzi buv poranenij Chlen RKP b z 1918 roku Z 1918 roku sluzhiv ad yutantom agentom rozvidki 1 yi armiyi Shidnogo frontu Revvijskrada Kavkazkogo frontu nagorodila jogo imennim zolotim godinnikom U serpni 1918 roku perevedenij v shtab 1 yi armiyi Shidnogo frontu potim v organi osoblivogo viddilu VChK frontu Naprikinci 1919 roku sluzhiv u osoblivomu viddili VChK na Pivdennomu Shodi Z 1919 po 1920 rik perebuvav na likuvanni v misti Penzi U 1920 1921 rokah instruktor zaviduvach informacijnogo byuro zastupnik nachalnika rozviduvalnogo upravlinnya na Kavkazkomu fronti komisar topografichnogo i administrativnogo viddiliv Okremoyi Kavkazkoyi Chervonoprapornoyi armiyi U 1921 1922 rokah pomichnik nachalnika viddilu po borotbi z banditizmom VChK u Rostovi na Donu Demobilizovanij v kinci 1922 roku U 1922 roci zakinchiv pershij kurs robitnichogo fakultetu v misti Rostovi na Donu U 1922 1923 rokah vantazhnik Vijskovo gospodarskogo upravlinnya Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu v Rostovi na Donu Z 1923 roku zajmavsya zhurnalistskoyu ta literaturnoyu robotoyu U 1923 1925 rokah zaviduvach viddilu robitnichih korespondentiv gazeti Trudovoj Don redaktor rostovskoyi gazeti Molot U 1926 1928 rokah instruktor viddilu druku Pivnichno Kavkazkogo krajovogo komitetu VKP b Z 1926 roku sekretar Pivnichno Kavkazkoyi asociaciyi proletarskih pismennikiv Z 1927 roku golovnij redaktor rostovskogo zhurnalu Na pidjomi Odnochasno v 1928 roci organizator hlibozagotivel v kubanskih stanicyah U 1928 1930 rokah sekretar Rosijskoyi asociaciyi proletarskih pismennikiv RAPP u Moskvi U 1930 1934 rokah speckorespondent gazet Pravda ta Izvestiya Z lyutogo 1934 po zhovten 1937 roku pomichnik kerivnika grupi z presi Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b Z 1932 roku za doruchennyam CK VKP b brav uchast v organizaciyi Spilki pismennikiv SRSR z veresnya 1934 roku chlen pravlinnya i prezidiyi pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR Z 1936 po 1941 rik generalnij sekretar Spilki pismennikiv SRSR Uchasnik Drugogo mizhnarodnogo kongresu pismennikiv Madrid lipen 1937 roku Z zhovtnya 1937 po berezen 1939 roku chlen grupi z politichno prosvitnickoyi ta agitacijnoyi roboti grupi z perevirki vikonannya rishen partiyi pro partijnu i kultmasovu robotu Komisiyi partijnogo kontrolyu pri CK VKP b U zayavi sekretarya Soyuzu pismennikiv SRSR V Stavskogo 1938 roku na im ya narkoma NKVS Mikoli Yezhova proponuvalosya virishiti pitannya pro Mandelshtama jogo virshi nazvani soromickimi i naklepnickimi nezabarom poet buv zaareshtovanij Josip Prut i Valentin Katayev nazvani v listi yak taki sho vistupali gostro na zahist Osipa Mandelshtama Pislya vizitu do Mihajla Sholohova 16 veresnya 1937 roku napisav donos na im ya Stalina v yakomu nagolosiv na grubih politichnih pomilkah Sholohova Z listopada 1937 po berezen 1939 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi Literaturnoj gazety U listopadi 1939 listopadi 1940 roku golovnij redaktor zhurnalu Novyj mir U lyutomu 1940 listopadi 1943 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Novyj mir Vijskovij korespondent na Halhin Goli i na finskij vijni de otrimav vazhke poranennya Z 29 chervnya 1941 roku specialnij vijskovij korespondent gazeti Pravda na Zahidnomu i Kalininskomu frontah Zaginuv 14 listopada 1943 roku pid chas vilazki za nejtralnu smugu razom zi snajperom Klavdiyeyu Ivanovoyu bilya sela Turki Perevoz Nevelskogo rajonu Kalininskoyi oblasti Pohovanij u bratskij mogili v misti Veliki Luki Tvori Projshli 1924 narisi Stanicya 1928 povist Rozbig 1932 povist Silnishe smerti M 1932 Ataka Povisti M 1933 Na grebni Roman M 1934 1935 Frontovi zapisi 1942 Kubanski zapisi M 1935 L 1938 M 1955RodinaDochka teatralnij pedagog Lyudmila Volodimirivna Stavska 1927 2000 Zvannyabrigadnij komisarNagorodiorden Lenina 1943 posmertno dva ordeni Chervonogo Prapora orden Znak Poshani 31 01 1939 orden Chervonogo Prapora Mongolska Narodna Respublika 1939 medaliPrimitkiStavskij Vladimir Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaFilippov S Rukovoditeli centralnyh organov VKP b v 1934 1939 gg Spravochnik M ROSSPEN 2018 ros

Дата публікації:
Топ