Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Михайлович Стеклов (справжні ім'я та прізвище — Овшій Мойсейович Нахамкіс; 15 серпня 1873, Одеса — 15 вересня 1941) — комуністичний партійний діяч, публіцист.
| Стеклов Юрій Михайлович | |
|---|---|
| рос. Овший Моисеевич Нахамкис | |
 | |
| Псевдо | Ju. Nevzorov[1] |
| Народився | 15 (27) серпня 1873 Одеса, Російська імперія |
| Помер | 15 вересня 1941[2][3](68 років) Одеса, Румунське королівство ·дизентерія |
| Поховання | Берлін |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик, журналіст, письменник, публіцист, політик |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| |
Син міщанина. З 1893 став брати активну участь в соціал-демократичному русі, потім член РСДРП, більшовик. У 1894 висланий в Якутську область, але втік із заслання за кордон. У 1900 познайомився з В. І. Леніном і прилучився до «іскрівців». У 1905 повернувся до Росії, виступав зі статтями в різних більшовицьких виданнях. У 1910 висланий за кордон. Викладав в партійній школі в Лонжюмо (поблизу Парижа). В 1917 член Виконкому Петроградської ради, стояв на позиціях «революційного оборонства». У 1918 працював в комісії з розробки Конституції РРФСР. З жовтня 1917 редактор газети «Известия». Під час громадянської війни на чолі агітпоїзда їздив на фронт. З листопада 1918 голова Центральної ради Союзу журналістів. У 1918 випустив ряд робіт з препарованою в комуністичному ключі історією міжнародного соціалістичного руху, спрямованих на популяризацію марксизму. У 1925 знятий з поста редактора «Известий». З 1928 голова Комітету з завідування навчальними закладами та науковцями при ЦВК СРСР. Один з творців журналів «Новый мир», «Красная новь», очолював журнал «Советское строительство». Автор праць з історії марксизму, в тому числі «Інтернаціонал 1984—1914» (1918), «Карл Маркс» (1918), «Борці за соціалізм» (1923—1924), в яких головним завданням ставив популяризацію марксизму, часто доходячи до його вульгаризації. У роботах про російський революційний рух Стєклов, також пожертвувавши фактичним матеріалом, оголосив М. Г. Чернишевського мало не послідовним марксистом, а М. О. Бакуніна творцем ідеології російської соціал-демократії.
У лютому 1938 заарештований. Помер у в'язниці. Посмертно реабілітований.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Стеклов Юрий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Mihajlovich Steklov spravzhni im ya ta prizvishe Ovshij Mojsejovich Nahamkis 15 serpnya 1873 Odesa 15 veresnya 1941 komunistichnij partijnij diyach publicist Steklov Yurij Mihajlovichros Ovshij Moiseevich NahamkisPsevdoJu Nevzorov 1 Narodivsya15 27 serpnya 1873 Odesa Rosijska imperiyaPomer15 veresnya 1941 1941 09 15 2 3 68 rokiv Odesa Rumunske korolivstvo dizenteriyaPohovannyaBerlinKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorik zhurnalist pismennik publicist politikZnannya movrosijskaPartiyaKPRSRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Steklov Poshtova marka SRSR prisvyachena Steklovu Sin mishanina Z 1893 stav brati aktivnu uchast v social demokratichnomu rusi potim chlen RSDRP bilshovik U 1894 vislanij v Yakutsku oblast ale vtik iz zaslannya za kordon U 1900 poznajomivsya z V I Leninom i priluchivsya do iskrivciv U 1905 povernuvsya do Rosiyi vistupav zi stattyami v riznih bilshovickih vidannyah U 1910 vislanij za kordon Vikladav v partijnij shkoli v Lonzhyumo poblizu Parizha V 1917 chlen Vikonkomu Petrogradskoyi radi stoyav na poziciyah revolyucijnogo oboronstva U 1918 pracyuvav v komisiyi z rozrobki Konstituciyi RRFSR Z zhovtnya 1917 redaktor gazeti Izvestiya Pid chas gromadyanskoyi vijni na choli agitpoyizda yizdiv na front Z listopada 1918 golova Centralnoyi radi Soyuzu zhurnalistiv U 1918 vipustiv ryad robit z preparovanoyu v komunistichnomu klyuchi istoriyeyu mizhnarodnogo socialistichnogo ruhu spryamovanih na populyarizaciyu marksizmu U 1925 znyatij z posta redaktora Izvestij Z 1928 golova Komitetu z zaviduvannya navchalnimi zakladami ta naukovcyami pri CVK SRSR Odin z tvorciv zhurnaliv Novyj mir Krasnaya nov ocholyuvav zhurnal Sovetskoe stroitelstvo Avtor prac z istoriyi marksizmu v tomu chisli Internacional 1984 1914 1918 Karl Marks 1918 Borci za socializm 1923 1924 v yakih golovnim zavdannyam staviv populyarizaciyu marksizmu chasto dohodyachi do jogo vulgarizaciyi U robotah pro rosijskij revolyucijnij ruh Styeklov takozh pozhertvuvavshi faktichnim materialom ogolosiv M G Chernishevskogo malo ne poslidovnim marksistom a M O Bakunina tvorcem ideologiyi rosijskoyi social demokratiyi U lyutomu 1938 zaareshtovanij Pomer u v yaznici Posmertno reabilitovanij PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Steklov Yurij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311