Не плутати з дихалом отвором у верхній частині голови китоподібних ссавців видозміненими ніздрями Дихало в геології резу

Не плутати з дихалом — отвором у верхній частині голови китоподібних ссавців, видозміненими ніздрями.

Дихало (в геології) — результат росту морської печери в бік берега і вгору з утворенням приблизно вертикальної наскрізної шахти. Під час прибою з неї може вивергатись вода, якщо цьому сприяють геометрія печери та дихала і погода.

Механіка явища

Дихала найчастіше трапляються на узбережжях, де є скелі з порожнинами, такими як лавові тунелі. Ці місця часто розташовані вздовж ліній розлому і на островах. Коли потужні хвилі обрушуються на береги, вода спрямовується в ці щілини і вибухає гейзером за рахунок зростання тиску при звуженні каналу. Це часто супроводжується гучним шумом і широким розпиленням струменя, і з цієї причини дихала часто є туристичними принадами.

Екологічний вплив

Дихала мають потенціал змінити рельєф місцевості в районі їх розташування. Вони можуть в кінцевому підсумку зруйнувати околиці тріщини і сформувати більші морські печери. В деяких випадках може обрушитися сама печера і тоді ця подія може створити неглибокі природні басейни вздовж узбережжя.

Інше

Дихало є також назвою рідкісного геологічного явища, коли повітря нагнітається через невеликі отвори на поверхні внаслідок різниці тисків у закритій підземній системі і поверхні. Дихала Національної пам'ятки , США, є прикладом такого феномену. Передбачається, що закриті підземні переходи мають обсяг не менше семи мільярдів кубічних футів. Швидкість вітру може наблизитися до 30 миль в годину. інший відомий приклад дихала - природний вхід у Вітряну печеру, США

Галерея

Дихала Алофа'ага на острові Саваї, Самоа
Дихала на північному узбережжі Барбадоса
Дихало Хумманая, розташоване у Південній провінції, Шрі-Ланка.
Дихало Накалеле, розташоване поблизу Накалеле Пойнт у північно-західному Мауї, Гаваї.

Примітки

Bell, F. G.; Frederic Gladstone Bell (2007). Engineering geology. Elsevier. с. 140. ISBN .
Woodroffe, Colin D. (1 січня 2011). . Springer Netherlands. с. 163—164. doi:10.1007/978-90-481-2639-2_189. ISBN . Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 31 травня 2017.
Clark, Hovey C.; Johnson, Markes E. (1995). Coastal Geomorphology of Andesite from the Cretaceous Alisitos Formation in Baja California (Mexico). Journal of Coastal Research. 11 (2): 401—414. JSTOR 4298348.
Tasch, Paul (1 жовтня 1978). Galapagos Islands: Geological Field Notes: New Data. Transactions of the Kansas Academy of Science (1903–). 81 (3): 231—241. doi:10.2307/3627258. JSTOR 3627258.
Sartor, James Doyne; Lamar, D. L. (1962). . Santa Monica, CA: RAND Corporation. OCLC 22486021. Архів оригіналу за 14 червня 2007. Процитовано 31 травня 2017.
Rodney D. Horrocks and Bernard W. Szukalski; Using geographic information systems to develop a cave potential map for Wind Cave, South Dakota [ 16 січня 2018 у Wayback Machine.]; Journal of Cave and Karst Studies 64 (1): 63-70.

Це незавершена стаття з гідрології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Bell, F. G.; Frederic Gladstone Bell (2007). Engineering geology. Elsevier. с. 140. ISBN .

[:0-2] Woodroffe, Colin D. (1 січня 2011). . Springer Netherlands. с. 163—164. doi:10.1007/978-90-481-2639-2_189. ISBN . Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 31 травня 2017.

[:1-3] Clark, Hovey C.; Johnson, Markes E. (1995). Coastal Geomorphology of Andesite from the Cretaceous Alisitos Formation in Baja California (Mexico). Journal of Coastal Research. 11 (2): 401—414. JSTOR 4298348.

[4] Tasch, Paul (1 жовтня 1978). Galapagos Islands: Geological Field Notes: New Data. Transactions of the Kansas Academy of Science (1903–). 81 (3): 231—241. doi:10.2307/3627258. JSTOR 3627258.

[:2-5] Sartor, James Doyne; Lamar, D. L. (1962). . Santa Monica, CA: RAND Corporation. OCLC 22486021. Архів оригіналу за 14 червня 2007. Процитовано 31 травня 2017.

[6] Rodney D. Horrocks and Bernard W. Szukalski; Using geographic information systems to develop a cave potential map for Wind Cave, South Dakota [ 16 січня 2018 у Wayback Machine.]; Journal of Cave and Karst Studies 64 (1): 63-70.