Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Микола́йович Бо́йко (нар.7 січня 1971 — пом.10 серпня 2014) — полковник Головного управління Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
| Бойко Юрій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Полковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 січня 1971 Ульяновка | |
| Смерть | 10 серпня 2014 (43 роки) Іловайськ | |
| Поховання | Київ | |
| Псевдо | «Немо» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Формування |  Національна гвардія | |
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| Начальник відділу управління бойової та спеціальної підготовки | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Народився 1971 року і виріс в Ульянівці (зараз Благовіщенське) на Кіровоградщині. Після закінчення Пермського вищого військового командно-тилового училища внутрішніх військ Юрій Миколайович розпочав свою військову службу з посади командира взводу. До останнього місця служби обіймав посади командира роти, заступника начальника штабу і заступника командира частини.
Начальник відділу підготовки військ управління бойової та спеціальної підготовки головного управління Національної гвардії України.
У червні 2014 р. полковник Бойко був призначений куратором новоствореного резервного батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», за традицією підрозділу він отримав особистий позивний — «Немо».
Вирушивши в район АТО разом із «Донбасом», Юрій Миколайович понад місяць брав активну участь у бойових діях зі звільнення від терористів населених пунктів Донеччини.
10 серпня він знову пішов у бій разом із резервістами, які проводили розвідку боєм на підступах до сумнозвісного Іловайська.
У взаємодії з підрозділами БПСМОП «Азов», «Шахтарськ» і Збройних сил України того дня «донбасівцям» вдалося ввірватись у місто, знищивши понад 30 бойовиків, проте через загрозу оточення їм довелося повертатися на вихідні позиції.
Як згодом повідомив командир батальйону, група з 15 бійців, у складі якої перебував Немо, рухаючись попереду колони, виявила на мосту, через який пролягав шлях з Іловайська, ознаки мінування — підозрілі дроти.
Гвардійцям вдалося запобігти підриву моста, але вони потрапили під обстріл із великокаліберних снайперських гвинтівок і кулеметів.
Під час бою диверсанти були відкинуті, але полковник Бойко і ще два військовики-резервісти полягли — підполковник Литвинський Юрій Олексійович та старший солдат Мотичак Роман Миколайович, ціною свого життя забезпечивши просування батальйону та врятувавши десятки товаришів.
13 серпня 2014 року рідні й близькі, земляки з Кіровоградщини й бойові побратими проводжали Юрія Миколайовича в останню путь.
Провести в останню путь у Пуші-Водиці воїна, який до останнього подиху старався нести мир на рідну землю, прийшли колеги, друзі, однокласники з рідної Ульянівки, що на Кіровоградщині, де народився та виріс Юрій Миколайович.
Над могилою офіцера говорили про доблесть та офіцерську честь, про доброту, яку випромінював Юрій Миколайович та про любов до Батьківщини, яка переповнювала його серце.
Без чоловіка й батька залишилися дружина та донька 2001 р.н.
Нехай і Батьківщина не забуде своїх героїв, що своє життя віддали за неї.
Нагороди та вшанування
- 14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 23.
- вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Примітки
- Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
Джерела
- Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Бойко Юрій Миколайович [ 20 червня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Mikola jovich Bo jko nar 7 sichnya 1971 19710107 pom 10 serpnya 2014 polkovnik Golovnogo upravlinnya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bojko Yurij Mikolajovich PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya7 sichnya 1971 1971 01 07 UlyanovkaSmert10 serpnya 2014 2014 08 10 43 roki IlovajskPohovannyaKiyivPsevdo Nemo Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaFormuvannya Nacionalna gvardiyaVijni bitviVijna na shodi Ukrayini boyi za IlovajskKomanduvannyaNachalnik viddilu upravlinnya bojovoyi ta specialnoyi pidgotovkiNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojko ZhittyepisNarodivsya 1971 roku i viris v Ulyanivci zaraz Blagovishenske na Kirovogradshini Pislya zakinchennya Permskogo vishogo vijskovogo komandno tilovogo uchilisha vnutrishnih vijsk Yurij Mikolajovich rozpochav svoyu vijskovu sluzhbu z posadi komandira vzvodu Do ostannogo miscya sluzhbi obijmav posadi komandira roti zastupnika nachalnika shtabu i zastupnika komandira chastini Nachalnik viddilu pidgotovki vijsk upravlinnya bojovoyi ta specialnoyi pidgotovki golovnogo upravlinnya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini U chervni 2014 r polkovnik Bojko buv priznachenij kuratorom novostvorenogo rezervnogo bataljonu specialnogo priznachennya NGU Donbas za tradiciyeyu pidrozdilu vin otrimav osobistij pozivnij Nemo Virushivshi v rajon ATO razom iz Donbasom Yurij Mikolajovich ponad misyac brav aktivnu uchast u bojovih diyah zi zvilnennya vid teroristiv naselenih punktiv Donechchini 10 serpnya vin znovu pishov u bij razom iz rezervistami yaki provodili rozvidku boyem na pidstupah do sumnozvisnogo Ilovajska U vzayemodiyi z pidrozdilami BPSMOP Azov Shahtarsk i Zbrojnih sil Ukrayini togo dnya donbasivcyam vdalosya vvirvatis u misto znishivshi ponad 30 bojovikiv prote cherez zagrozu otochennya yim dovelosya povertatisya na vihidni poziciyi Yak zgodom povidomiv komandir bataljonu grupa z 15 bijciv u skladi yakoyi perebuvav Nemo ruhayuchis poperedu koloni viyavila na mostu cherez yakij prolyagav shlyah z Ilovajska oznaki minuvannya pidozrili droti Gvardijcyam vdalosya zapobigti pidrivu mosta ale voni potrapili pid obstril iz velikokalibernih snajperskih gvintivok i kulemetiv Pid chas boyu diversanti buli vidkinuti ale polkovnik Bojko i she dva vijskoviki rezervisti polyagli pidpolkovnik Litvinskij Yurij Oleksijovich ta starshij soldat Motichak Roman Mikolajovich cinoyu svogo zhittya zabezpechivshi prosuvannya bataljonu ta vryatuvavshi desyatki tovarishiv 13 serpnya 2014 roku ridni j blizki zemlyaki z Kirovogradshini j bojovi pobratimi provodzhali Yuriya Mikolajovicha v ostannyu put Provesti v ostannyu put u Pushi Vodici voyina yakij do ostannogo podihu staravsya nesti mir na ridnu zemlyu prijshli kolegi druzi odnoklasniki z ridnoyi Ulyanivki sho na Kirovogradshini de narodivsya ta viris Yurij Mikolajovich Nad mogiloyu oficera govorili pro doblest ta oficersku chest pro dobrotu yaku viprominyuvav Yurij Mikolajovich ta pro lyubov do Batkivshini yaka perepovnyuvala jogo serce Bez cholovika j batka zalishilisya druzhina ta donka 2001 r n Nehaj i Batkivshina ne zabude svoyih geroyiv sho svoye zhittya viddali za neyi Nagorodi ta vshanuvannya14 serpnya 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 2 ryad 10 misce 23 vshanovuyetsya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya zahisnikiv Ukrayini yaki zaginuli za svobodu nezalezhnist i teritorialnu cilisnist nashoyi derzhavi PrimitkiDzvin Pam yati prolunav dvadcyat p yat raziv V Minoboroni vshanuvali zagiblih Ukrayinskih zahisnikivDzherelaUkaz Prezidenta Ukrayini vid 14 serpnya 2014 roku 651 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Bojko Yurij Mikolajovich 20 chervnya 2021 u Wayback Machine Kniga pam yati zagiblih