Гідрогеологія Франції
На тер. Ф. розташовані великі гідрогеол. структури: Паризький, Аквітанський, Верхньорейнський грабен, Брестсько-Ліонський артезіанські басейни; Центр. Французький, Арморіканський, Вогезький масиви; на крайньому сх. і півд. країни – складчасті області Альп і Піренеїв. Осн. ресурси прісних вод зосереджені в артезіанських басейнах, де вони пов'язані з алювієм великих річкових долин Сени, Луари, Рони, Мьоза, Мозеля, Рейну. Піщано-гравійні відміни характеризуються проникністю 10-5-10-2 м/с. Витрати джерел до 3 л/с в межах заплав і до 20 л/с на надзаплавних терасах, колодязів і свердловин 2-173 л/с. Продуктивність водозаборів від 39,0 (Ґранд-Паруаз) до 347 л/с (бас. Уази). Найбільші дебіти характерні при спільному каптажі алювію і підстилаючих корінних порід. Великі ресурси вод формуються в потужних товщах (до 250 м) алювіальних відкладів Верхньорейнського бас. (дебіти свердловин 55-278 л/с). Води алювію прісні, склад НСО3 - Са2+, місцями з підвищеним вмістом Fe і Mn.
Підземні води палеогену і неогену пов'язані з невитриманими за простяганням горизонтами пісків і вапняків. У розрізі мезозою підземні води пов'язані з горизонтами пісків, вапняків і крейди. У Паризькому бас. води в пісках альба і сеномана розкриті на глиб. 20-120 м, витрати джерел і колодязів до 3 л/с, свердловин 2,3-10,6 л/с при пониженнях 2-6 м.
У межах масивів осн. ресурси прісних вод формуються у верх. зоні тріщинуватості кристалічних порід і в зонах порушень. Водоносність невисока, лише в зонах порушень дебіти свердловин підвищені до 2,8 л/с. Витрати карстових джерел 0,1-1,0 м/с. Сумарні запаси води в країні оцінюються в 183х109 м3/рік, з них на частку підземних припадає до 107х109 м3/рік. Надзвичайно високий відбір їх приводить до формування великих лійок депресій в межах Парижа, Бордо та ін. пром. центрів. На великих площах відмічене забруднення водоносних горизонтів. У Ф. поширені термомінеральні води, особливо вуглекислі. Виходи їх тяжіють до ареалів неоген-четвертинного вулканізму, розвантаження їх контролюється зонами розломів і тріщин-оперень. Мінералізація до 7 г/л, рідше до 30 г/л, склад НСО3-, НСО3- - SO42-, НСО3- - Cl-, т-ра понад 40 °C. На багатьох родов. діють курорти (Віші, Руаї, Ла-Бурбуль). Підземні води глибоких горизонтів осадового розрізу з т-рами до 80-90 °C використовуються в промисловості і в побуті для опалювання.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrogeologiya Franciyi Na ter F roztashovani veliki gidrogeol strukturi Parizkij Akvitanskij Verhnorejnskij graben Brestsko Lionskij artezianski basejni Centr Francuzkij Armorikanskij Vogezkij masivi na krajnomu sh i pivd krayini skladchasti oblasti Alp i Pireneyiv Osn resursi prisnih vod zoseredzheni v artezianskih basejnah de voni pov yazani z alyuviyem velikih richkovih dolin Seni Luari Roni Moza Mozelya Rejnu Pishano gravijni vidmini harakterizuyutsya proniknistyu 10 5 10 2 m s Vitrati dzherel do 3 l s v mezhah zaplav i do 20 l s na nadzaplavnih terasah kolodyaziv i sverdlovin 2 173 l s Produktivnist vodozaboriv vid 39 0 Grand Paruaz do 347 l s bas Uazi Najbilshi debiti harakterni pri spilnomu kaptazhi alyuviyu i pidstilayuchih korinnih porid Veliki resursi vod formuyutsya v potuzhnih tovshah do 250 m alyuvialnih vidkladiv Verhnorejnskogo bas debiti sverdlovin 55 278 l s Vodi alyuviyu prisni sklad NSO3 Sa2 miscyami z pidvishenim vmistom Fe i Mn Pidzemni vodi paleogenu i neogenu pov yazani z nevitrimanimi za prostyagannyam gorizontami piskiv i vapnyakiv U rozrizi mezozoyu pidzemni vodi pov yazani z gorizontami piskiv vapnyakiv i krejdi U Parizkomu bas vodi v piskah alba i senomana rozkriti na glib 20 120 m vitrati dzherel i kolodyaziv do 3 l s sverdlovin 2 3 10 6 l s pri ponizhennyah 2 6 m U mezhah masiviv osn resursi prisnih vod formuyutsya u verh zoni trishinuvatosti kristalichnih porid i v zonah porushen Vodonosnist nevisoka lishe v zonah porushen debiti sverdlovin pidvisheni do 2 8 l s Vitrati karstovih dzherel 0 1 1 0 m s Sumarni zapasi vodi v krayini ocinyuyutsya v 183h109 m3 rik z nih na chastku pidzemnih pripadaye do 107h109 m3 rik Nadzvichajno visokij vidbir yih privodit do formuvannya velikih lijok depresij v mezhah Parizha Bordo ta in prom centriv Na velikih ploshah vidmichene zabrudnennya vodonosnih gorizontiv U F poshireni termomineralni vodi osoblivo vuglekisli Vihodi yih tyazhiyut do arealiv neogen chetvertinnogo vulkanizmu rozvantazhennya yih kontrolyuyetsya zonami rozlomiv i trishin operen Mineralizaciya do 7 g l ridshe do 30 g l sklad NSO3 NSO3 SO42 NSO3 Cl t ra ponad 40 C Na bagatoh rodov diyut kurorti Vishi Ruayi La Burbul Pidzemni vodi glibokih gorizontiv osadovogo rozrizu z t rami do 80 90 C vikoristovuyutsya v promislovosti i v pobuti dlya opalyuvannya Div takozhGeologiya FranciyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X