Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Еле́ктра» (дав.-гр. Ἠλέκτρα, Ēlektra) — трагедія давньогрецького драматурга Еврипіда, поставлена, ймовірно, в 413 році до н. е.
| Електра | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ἠλέκτρα | ||||
| Жанр | трагедія | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Евріпід | |||
| Мова | давньогрецька | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Дійові особи
- Електра, дочка Агамемнона і Клітемнестри
- Орест, її брат
- Пілад, друг Ореста
- Мікенський орач
- Клітемнестра (без слів)
Характеристика героя
Електра — дійова особа двох трагедій Евріпіда: «Електра» та «Орест». В «Електрі» Егісф і Клітемнестра видають Електру заміж за простого селянина, однак цей шлюб залишається фіктивним, так як селянин розуміє, що не гідний Електри. Відправившись одного разу за водою, Електра зустрічає біля джерела Ореста, який разом з Піладом прибув в Аргос і, почувши розмову Електри з хором, дізнався в селянці власну сестру. Орест вирішує помститися Эгисфу і матері. Електра викликається допомогти братові. Вона заманює Клітемнестру в будинок, повідомивши їй, що чекає народження первістка. У призначений день Ореста охоплюють сумніви і жах, він вже готовий відмовитися від задуманого плану, але Електра залишається непохитною і переконує брата не відступати. Електра зустрічає Клітемнестру промовою, повної гніву і ненависті і веде мати в будинок, де її вбиває Орест. Після вбивства Орест і Електра журяться у скоєному, причому Електра бере всю провину на себе. Героїв трагедії Еврипід характеризує аналогічно героям всіх своїх «драм помсти». Погоджуючись спочатку зі справедливістю бажання помститися, він зображує згодом акт помсти як злочинне діяння, якому немає і не може бути жодного виправдання. Здійснену помсту автор оцінює з точки зору загальноприйнятих норм моралі.
Сюжет
Тим же недоліком, але ще більше «Ореста», страждає «Електра», в якій піднесена легенда перероблена так, що вона стає схожа на пародію.
Клітемнестра, щоб позбутися від постійних нагадувань про вбивство чоловіка, видає свою дочку, Електру, за простого селянина. Електра живе в злиднях, сама займається чорною роботою по домашньому господарству. Ореста Клітемнестра в тих же цілях ще немовлям висилає зі столиці Агамемнона, Мікен. Змужнівши на чужині, Орест повертається на батьківщину і приходить до сестри. Електра впізнає його по шраму, що залишився у нього від удару, отриманого в дитинстві. Змовившись з Електрою, Орест вбиває за містом коханця їхньої спільної матері і головного винуватця смерті їх батька, Егісфа. Потім Електра заманює у свою бідну хатину Клітемнестру під приводом. ніби вона народила дитину. У цій хатині Орест вбиває матір. Ця страшна розв'язка кидає Електру і Ореста в божевілля, але чудово з'явилися Діоскури виправдовують тим, що вони вчинили за велінням Аполлона. Електра виходить заміж за друга Ореста, Пілада. Самого Ореста Діоскури посилають в Афіни, де він буде виправданий і очищений від гріха радою старійшин — ареопагом.
Трагедія написана на матеріалі міфів про Пелопидах. Цар Мікен Агамемнон відразу після свого повернення з Трої гине від руки власної дружини Клітемнестри і її коханця Егісфа, який захоплює трон. Дія п'єси починається з таємного повернення з вигнання єдиного сина Агамемнона — Ореста. Його сестра Електра, насильно видана за бідного селянина, стає помічницею Ореста в помсту за смерть батька. Вона заманює Клітемнестру в свій будинок, і тут Орест вбиває матір. У фіналі Діоскури обіцяють матеревбивці, що він буде виправданий Ареопагом.
Особливості
У цій п'єсі, як і в інших, Еврипід по-новому трактує міфологічні сюжети, привносячи в них побутові деталі і роблячи жінок більш активними учасниками подій. Так, Електра саме в цій трагедії вперше взяла безпосередню участь в помсту за батька. Незвичайним є й вибір місця дії: це не царський палац в Мікенах, а село, де живе Електра зі своїм чоловіком-селянином.
Екранізації
В травні в 1962 році на Каннському кінофестивалі був представлений фільм Електра грецького режисера Міхаліса Какоянниса. На Каннському фестивалі фільм отримав технічний гран-прі, приз за найкращу екранізацію і номінувався на Золоту пальмову гілку.
На кінофестивалі в Фессалоніке у 1962 стрічка отримала дев'ять призів, у тому числі як найкращий фільм, режисуру, головну роль, роль другого плану (Алека Катселі і Нотис Периалис) і музику.
У 1963 номінувався на «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
Також отримав премію за найкращу екранізацію на Берлінському кінофестивалі 1963, і премії на міжнародних кінофестивалях в Акапулько (1962), Единбурзі (1962), Брюсселі (1963) і Антверпені (1964).
Примітки
- Еврипид. Трагедии. М., 1980. Т.2. С. 618.
- Там же.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Elektra znachennya Ne plutati z Elektra Sofokl Ele ktra dav gr Ἠlektra Elektra tragediya davnogreckogo dramaturga Evripida postavlena jmovirno v 413 roci do n e Elektradav gr ἨlektraZhanrtragediyaFormap yesaAvtorEvripidMovadavnogrecka Cej tvir u VikishovishiDijovi osobiElektra dochka Agamemnona i Klitemnestri Orest yiyi brat Pilad drug Oresta Mikenskij orach Klitemnestra bez sliv Harakteristika geroyaElektra dijova osoba dvoh tragedij Evripida Elektra ta Orest V Elektri Egisf i Klitemnestra vidayut Elektru zamizh za prostogo selyanina odnak cej shlyub zalishayetsya fiktivnim tak yak selyanin rozumiye sho ne gidnij Elektri Vidpravivshis odnogo razu za vodoyu Elektra zustrichaye bilya dzherela Oresta yakij razom z Piladom pribuv v Argos i pochuvshi rozmovu Elektri z horom diznavsya v selyanci vlasnu sestru Orest virishuye pomstitisya Egisfu i materi Elektra viklikayetsya dopomogti bratovi Vona zamanyuye Klitemnestru v budinok povidomivshi yij sho chekaye narodzhennya pervistka U priznachenij den Oresta ohoplyuyut sumnivi i zhah vin vzhe gotovij vidmovitisya vid zadumanogo planu ale Elektra zalishayetsya nepohitnoyu i perekonuye brata ne vidstupati Elektra zustrichaye Klitemnestru promovoyu povnoyi gnivu i nenavisti i vede mati v budinok de yiyi vbivaye Orest Pislya vbivstva Orest i Elektra zhuryatsya u skoyenomu prichomu Elektra bere vsyu provinu na sebe Geroyiv tragediyi Evripid harakterizuye analogichno geroyam vsih svoyih dram pomsti Pogodzhuyuchis spochatku zi spravedlivistyu bazhannya pomstitisya vin zobrazhuye zgodom akt pomsti yak zlochinne diyannya yakomu nemaye i ne mozhe buti zhodnogo vipravdannya Zdijsnenu pomstu avtor ocinyuye z tochki zoru zagalnoprijnyatih norm morali SyuzhetTim zhe nedolikom ale she bilshe Oresta strazhdaye Elektra v yakij pidnesena legenda pereroblena tak sho vona staye shozha na parodiyu Klitemnestra shob pozbutisya vid postijnih nagaduvan pro vbivstvo cholovika vidaye svoyu dochku Elektru za prostogo selyanina Elektra zhive v zlidnyah sama zajmayetsya chornoyu robotoyu po domashnomu gospodarstvu Oresta Klitemnestra v tih zhe cilyah she nemovlyam visilaye zi stolici Agamemnona Miken Zmuzhnivshi na chuzhini Orest povertayetsya na batkivshinu i prihodit do sestri Elektra vpiznaye jogo po shramu sho zalishivsya u nogo vid udaru otrimanogo v ditinstvi Zmovivshis z Elektroyu Orest vbivaye za mistom kohancya yihnoyi spilnoyi materi i golovnogo vinuvatcya smerti yih batka Egisfa Potim Elektra zamanyuye u svoyu bidnu hatinu Klitemnestru pid privodom nibi vona narodila ditinu U cij hatini Orest vbivaye matir Cya strashna rozv yazka kidaye Elektru i Oresta v bozhevillya ale chudovo z yavilisya Dioskuri vipravdovuyut tim sho voni vchinili za velinnyam Apollona Elektra vihodit zamizh za druga Oresta Pilada Samogo Oresta Dioskuri posilayut v Afini de vin bude vipravdanij i ochishenij vid griha radoyu starijshin areopagom Tragediya napisana na materiali mifiv pro Pelopidah Car Miken Agamemnon vidrazu pislya svogo povernennya z Troyi gine vid ruki vlasnoyi druzhini Klitemnestri i yiyi kohancya Egisfa yakij zahoplyuye tron Diya p yesi pochinayetsya z tayemnogo povernennya z vignannya yedinogo sina Agamemnona Oresta Jogo sestra Elektra nasilno vidana za bidnogo selyanina staye pomichniceyu Oresta v pomstu za smert batka Vona zamanyuye Klitemnestru v svij budinok i tut Orest vbivaye matir U finali Dioskuri obicyayut materevbivci sho vin bude vipravdanij Areopagom OsoblivostiU cij p yesi yak i v inshih Evripid po novomu traktuye mifologichni syuzheti privnosyachi v nih pobutovi detali i roblyachi zhinok bilsh aktivnimi uchasnikami podij Tak Elektra same v cij tragediyi vpershe vzyala bezposerednyu uchast v pomstu za batka Nezvichajnim ye j vibir miscya diyi ce ne carskij palac v Mikenah a selo de zhive Elektra zi svoyim cholovikom selyaninom EkranizaciyiV travni v 1962 roci na Kannskomu kinofestivali buv predstavlenij film Elektra greckogo rezhisera Mihalisa Kakoyannisa Na Kannskomu festivali film otrimav tehnichnij gran pri priz za najkrashu ekranizaciyu i nominuvavsya na Zolotu palmovu gilku Na kinofestivali v Fessalonike u 1962 strichka otrimala dev yat priziv u tomu chisli yak najkrashij film rezhisuru golovnu rol rol drugogo planu Aleka Katseli i Notis Perialis i muziku U 1963 nominuvavsya na Oskar za najkrashij film inozemnoyu movoyu Takozh otrimav premiyu za najkrashu ekranizaciyu na Berlinskomu kinofestivali 1963 i premiyi na mizhnarodnih kinofestivalyah v Akapulko 1962 Edinburzi 1962 Bryusseli 1963 i Antverpeni 1964 PrimitkiEvripid Tragedii M 1980 T 2 S 618 Tam zhe