Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ду́бно — село в Україні, у Березівській сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 601 особу.
| село Дубно | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Березівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080010050062520 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1906 |
| Населення | 601 |
| Площа | 36,2 км² |
| Густота населення | 16,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34221 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 153 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Дубно | |
 Дубно | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Серед густого і дрімучого лісу, майже на межі двох держав України та Білорусі розкинулося невеличке село Дубно, яке раніше входило до складу Глиннівської сільської ради.
Село засноване 1906 році.
Багато років тому села, як такого, не існувало. Були різні хутори по лісах, де жили люди. Серед цих хуторів варто згадати такі як Харки, Пудесіння, Студениця. Їхні жителі часто збиралися разом, щоб поспілкуватись і побачити один одного, під розлогими дубами, від чого і пішла назва села Дубно.
Першою в Дубно поселилася сім'я Шарів. З часом село зростало. На 1938 р. тут нараховується близько 25 хат. Тоді Дубно входило до складу Польщі.
Районним центром був Столін (тепер Білорусь). Саме такий територіальний поділу і допоміг нашим дідам і прадідам вижити під час страшного Голодомору 1932—1933 рр.
У 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Почалася Друга світова війна. Учасниками польської війни були Рогульчик Дмитро та Охрімчук Іван (жителі села Дубно). Наприкінці жовтня 1939 р. була прийнята Декларація про входження Західної України до складу СРСР. А в червні 1941 р. почалася Німецько-радянська війна.
У листопаді 1943 року нацистські загарбники, після того як спалили жителів села Кам'янне (раніше Війткевичі), вирушили до с. Дубно з наміром спалити і його. Супроводжуючий чоловік обхитрив німців і повів їх на хутір Харки .
Хутір було спалено, а село Дубно таким чином залишилося. Згодом хутір відбудували, а ще пізніше жителі переселилися в Дубно.
Роки Німецько-радянської війни добре пам'ятають всі жителі села, яким довелося її пережити, але найбільше вона запам'яталася, мабуть тим, хто через неї залишився інвалідом — це Рогульчик Степен Йосипович, Лесковець Федот Наумович та Коханевич Омельян Якович.
У 1949 році в селі почав організовуватись колгосп, називався він «33 річниця Великого Жовтня», першим головою колгоспу був Костин Солох, бригадиром — Карповець Нопрій, а потім — Дробуш Савва. В колгоспі займались вирощуванням сільськогосподарської продукції а зокрема льону, картоплі.
Колгосп проіснував 11 років, а вже в 1960 році колгоспи ближніх сіл об'єдналися в радгосп «Глиннівський». Станом на 01.01.2015року в селі проживає 704 жителів. В селі живуть майже всі багатодітні сім'ї, 55 матерів мають звання мати — героїня.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 586 осіб. 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову.
Освіта та культура
Щодо освіти в селі то ще за часів Польщі діти ходили здобувати освіту на хутір Харки. Там була перша школа в хаті Колодич Домни. Старожили ще й досі пам'ятають і згадують про неї. Першим вчителем був чоловік на ім'я Сергій. Та настала Німецько-радянська війна. Хутір Харки було спалено нацистами. Згоріла і школа. Деякий час школи взагалі не існувало. Після війни, вкінці 40-х років, навчання організували вже в селі Дубно в хаті Охрімчука Григорія. Наприкінці 50-років будують нове приміщення в якому розташовується початкова школа. Першою вчителькою і завідувачкою школи була Перевертайло Надія Олександрівна. В 1976 було збудовано нове приміщення восьмирічної школи. Директором школи призначається Давидюк Микола Васильович. З 1987 року по 2008 рік проводиться добудова школи. З 2009 року школу реорганізовують в Дубнівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З 1991 року і по даний час директором працює Кулакевич Анатолій Романович. Тут навчається 146 учнів, працює 16 вчителів, 8 осіб обслуговчого персоналу. Розвитком культури в селі займається сільський клуб та публічно-шкільна бібліотека.
Бібліотека
Дубнівська сільська бібліотека створена в 1969—1970 роках. Спочатку вона розташовувалась у дев'ятиметровій кімнатці хати Федора Кулакевича, згодом для неї виділили окреме просторе приміщення у сільському клубі. Першим бібліотекарем була Валентина Рогульчик. З середини 1970-х років у бібліотеці працювали справжні ентузіасти книжкової справи: Федір Юрковець, Олександр Коханевич, Марія Колодич, Марія Ковальчук. В цей період установа активно співпрацювала зі шкільною бібліотекою Дубна, до якої районний відділ освіти, бібліотечний колектор надсилали книги для позакласного читання, художню літературу, нові підручники. У 1970—1980-х роках обидві бібліотеки були залучені до державної пропаганди: в них діяли так звані червоні куточки, організовували виставки до політичних свят тощо. В січні 2003 року обидві установи об'єднали в публічно-шкільну бібліотеку, фонд якої станом на 1 січня 2003 року налічував 9726 примірників, в тому числі 330 підручників. Крім того, в Дубнівській публічно-шкільній бібліотеці є збірки періодики — газет, журналів. Станом на 1 січня 2015 року в ній було 5715 примірників книг, бібліотека обслуговувала 425 користувачів.
Станом на 2020 рік Дубнівська публічно-шкільна бібліотека крім функцій книгозбірні слугує також місцевим інформаційним осередком. До послуг жителів Дубна в ній діє публічний центр регіональної інформації з такими підрозділами як «Навчальні заклади», «Освіта», «Юридичні консультації», «Соціальний захист населення», «Пенсійне забезпечення», «Агропромисловий комплекс», «Біржа праці». В бібліотеці готуються списки літератури для вивчення школярами, статті про свята, анонси нових книг. В бібліотеці створено дитячий куточок з іграшками та розвиваючими іграми. Під час літніх канікул діє «Бібліотека просто неба». В рамкам цієї програми юні користувачі мають можливість пограти в ігри, почитати книги на свіжому повітрі, відбуваються екскурсії до лісу, де діти фотографують. Щороку бібліотекар бере активну участь у Всеукраїнській акції «Живи, книго!», Всеукраїнських конкурсах «Найкращий читач року», «Шкільний бібліотекар». В бібліотеці популяризують народні звичаї українського народу. Зокрема, тут організований куточок народознавства, де експонують стародавній посуд, українські вишивки, література про культуру, побут, українські народні традиції. В бібліотеці зібрані документальні матеріали про Дубно, легенди про його виникнення, спогади старожилів про воєнні та післявоєнні роки, місцевий фольклор тощо. Значний внесок у створення народознавчих виставок вносить теперішня бібліотекарка — відома місцева вишивальниця .
Публічно-шкільна бібліотека
 |  |  |  |  |  | |
Будівля бібліотеки. | Народознавча виставка: горщики, | вишитий портрет Т. Г. Шевченка, | сучасна вишивка. | Публічний центр. | Бібліотекарка і вишивальниця | Оформлення дитячого куточка. |
Охорона здоров'я
В селі діє ФАП. Історія заснування починається з 1958 року, коли фельдшерсько-акушерський пункт знаходився в приміщенні жилого будинку Охремчук Григорія, медсестрою була Галина Іванівна. З 1960 ФАП переміщається в старе приміщення лісництва, а медсестрою призначається Баньковська Ольга Василівна. З 1968році на посаді медсестри працює Хомич Марія Терентіївна. Пізніше медсестрою працює Крупич Тетяна. З 1975 по 2013 рр. працювала завідувачкою ФАПу Яскевич Катерина Федорівна. До 1978 року в ФАПі було пологове відділення де розміщувалось 3 ліжка. На даний час на посаді фельдшера працює син Катерини Федорівни Дробуш Андрій Михайлович.
Промисловість
В 1960 році організовано Дубнівське лісництво. В 1966 році пройшов новий переділ земель Дубнівського, Познанського, Кам'янського лісництв. Площі трьох лісництв розділили на два лісництва: Познанське та Кам'янське. Так як кантора Познанського лісництва розміщувалась на території Смоліна, в 1968 році лісництво перейменоване в Смолінське лісництво, а в 1980 в Дубнівське лісництво і розпочато будівництво контори в с. Дубно, яке закінчено в 1983 році. Лісництво займається охороною лісу, створенням лісу на непридатних для сільського виробництва землях колишніх колгоспів. Загальна площа Дубнівського лісництва 6 139 гектарів землі. Покрито лісом 5 558 гектарів. Знаходиться одна майстерська дільниця та 8 обходів. На землях лісництва ростуть сосни, берези, вільха, дуб.
Релігія
В селі діє церква Казанської ікони Божої Матері Сарненської Єпархії Української Православної церкви Московського патріархату. Будувалась з 1996 по 1998 році за кошти прихожан. Першим настоятелем в церкві був Кулакевич Микола Олексійович (1998—2000 рр.). З 2000 по 2010 рр. настоятелі мінялися дуже часто, а з 2010 і поданий час знову править Кулакевич Микола Олексійович. В селі є церква християн віри євангельської п'ятидесятників, яка нараховує в своєму складі 130 чоловік. До 1990 року зібрання проводились по хатах у віруючих, а в 1990 році віруючі купили жилий будинок під дім молитви, де і проводили зібрання. У 2007 році збудовано новий просторий дім молитви. З моменту створення общини і до 2014 року пресвітером був Коханевич Степан Панасович. А з 2014 пресвітером став його син Коханевич Микола Степанович. Незважаючи на різновидність віросповідання відсутні будь-які протистояння чи конфронтації між віруючими.
Сфера послуг
На територіє села діє 4 торговельні точки. Перший магазин було відкрито в 1958 році. Першим продавцем був Кулакевич Іван Федорович. Продавалися в ньому товари першого вжитку, такі як борошно, крупи, сіль, гас (світла не було). Згодом асортимент товару збільшувався. Магазин у цьому приміщенні проіснував 10 років. В 1968 році в центрі села збудували нове, як на той час, просторе приміщення де і розмістився новий магазин. В 1990 році будується знову новий магазин «Ольвія» Березівського ССТ, який працює і понині. В магазині продаються як продовольчі так і господарські товари. В селі є ще три приватні магазини.
Відомі люди
Із відомих особистостей в селі проживав Юрій Береза (1977—1978 роки).
Лесковець Федот Наумович [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] Лесковець Федот Наумович народився 18 травня 1922 року в с. Глинне Рокитнівського району Рівненськолї області. Проживав на хуторі Студениця з 1963 року переїхав в с. Дубно Рокитнівського району. В 1943 році був призваний на фрон. Служив в загоні О. Сабурова, поранений в м. Бродах, а лікувався в військовому госпіталі м. Твер. За бойові заслуги був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «За відвагу» та багатьма іншими нагородами.
Охремчук Іван Олександрович [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] Охремчук Іван Олександрович народився 10 червня 1911 року в с. Дубно Рокитнівського району Рівненської області. В 1930 році був призваний на службу в Польську армію. В 1943 році пішов в партизанський загін О.Сабурова через деякий час потрапив в полон до німців. Після втечі з полону дуже довго добирався до додому. Далі знову добровольцем іде в діючу армію. З боями дійшов до Берліна де і зустрів день Перемоги. За бойові заслуги нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня,медаллю «За відвагу»,медаллю «За взяття Берліна» та багатьма іншими нагородами.
Рогульчик Степан Йосипович [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] Рогульчик Степан Йосипович народився 13 липня 1911 року на хуторі Дубно біля села Глинне Березовської волості Мозирського повіту Мінської губернії (сучасне село Дубно Рокитнівського району Рівненської області). Служив в польській армії, так як на той час наша територія уже перебувала в складі ІІ Речі Посполитої. Орієнтовно призивався в 1932—1933 роках. Відслуживши польську армію, повернувся додому. Мобілізований до Радянської Армії в кінці 1943 року. Був поранений в бою під Вітебськом в 1944 році. Демобілізований у 1946 році. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня 23 грудня 1985 року, численними ювілейними медалями. Помер у 1995 році.
Уроженці села
- — вишивальниця. З 1986 року працює бібліотекарем у публічно-шкільній бібліотеці с. Дубно. Вишиває хрестиком і гладдю рушники, серветки, українські сорочки. ЇЇ роботи постійно представляються на виставках декоративно — прикладного та ужиткового мистецтва району, області, були представлені в м. Острозі та м. Костополі.
- — вишивальниця. Вишиває хрестиком і гладдю рушники, серветки, українські сорочки. ЇЇ роботи постійно представляються на виставках декоративно — прикладного та ужиткового мистецтва району та області.
Примітки
- Коханевич М. Ойконіми Рокитнівщини [науково-дослідницька робота про дослідження походження назв населених пунктів Рокитнівського району][Електронний ресурс] / М. Коханевич . — 2010
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.- пізнав. посіб./ В. Н. Коханевич.- Рокитне, 2007 — с.46
- Записано зі слів старожилки Кулакевич А. А.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини. — Рокитне,2004. — с. 40—41
- Столярчуке Б. Й. Митці Рівненщини. Енциклопедичний довідник. 2-ге вид., допов.і перероб.- Рівне: видавець О.Зень,2011.-с.145
Джерела
- Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007. — С. 46.
- Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини / О. Я. Пура. — Львів: Світ, 1990. — С. 79.
- Береза Ю. А ви були у селі Дубні?/ Ю. Береза; розмовляв М. Пшеничний // Скриня. — 2010. — № 38/23 верес./. — C. 3.
- Ковтун Н. Легенда та історія про походження села Дубно Рокитнівського району [Електронний ресурс] / Н. Ковтун. — 2009
- Дубно, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] / Історична Волинь. Електрон. дані. . — 2014. — Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=4737:2014-06-18-10-32-32&catid=58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17 [ 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]) . — Назва з екрана.
- http://rokitnekraj.at.ua [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Облікова картка с. Дубно. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Du bno selo v Ukrayini u Berezivskij silskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 601 osobu selo DubnoKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Sarnenskij rajonGromada Berezivska silska gromadaKod KATOTTG UA56080010050062520Osnovni daniZasnovane 1906Naselennya 601Plosha 36 2 km Gustota naselennya 16 6 osib km Poshtovij indeks 34221Telefonnij kod 380 3635Geografichni daniGeografichni koordinati 51 31 27 pn sh 27 30 41 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 153 mMisceva vladaKartaDubnoDubnoMapa Dubno u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubno IstoriyaSered gustogo i drimuchogo lisu majzhe na mezhi dvoh derzhav Ukrayini ta Bilorusi rozkinulosya nevelichke selo Dubno yake ranishe vhodilo do skladu Glinnivskoyi silskoyi radi Selo zasnovane 1906 roci Bagato rokiv tomu sela yak takogo ne isnuvalo Buli rizni hutori po lisah de zhili lyudi Sered cih hutoriv varto zgadati taki yak Harki Pudesinnya Studenicya Yihni zhiteli chasto zbiralisya razom shob pospilkuvatis i pobachiti odin odnogo pid rozlogimi dubami vid chogo i pishla nazva sela Dubno Pershoyu v Dubno poselilasya sim ya Shariv Z chasom selo zrostalo Na 1938 r tut narahovuyetsya blizko 25 hat Todi Dubno vhodilo do skladu Polshi Rajonnim centrom buv Stolin teper Bilorus Same takij teritorialnij podilu i dopomig nashim didam i pradidam vizhiti pid chas strashnogo Golodomoru 1932 1933 rr U 1939 r Nimechchina napala na Polshu Pochalasya Druga svitova vijna Uchasnikami polskoyi vijni buli Rogulchik Dmitro ta Ohrimchuk Ivan zhiteli sela Dubno Naprikinci zhovtnya 1939 r bula prijnyata Deklaraciya pro vhodzhennya Zahidnoyi Ukrayini do skladu SRSR A v chervni 1941 r pochalasya Nimecko radyanska vijna U listopadi 1943 roku nacistski zagarbniki pislya togo yak spalili zhiteliv sela Kam yanne ranishe Vijtkevichi virushili do s Dubno z namirom spaliti i jogo Suprovodzhuyuchij cholovik obhitriv nimciv i poviv yih na hutir Harki Hutir bulo spaleno a selo Dubno takim chinom zalishilosya Zgodom hutir vidbuduvali a she piznishe zhiteli pereselilisya v Dubno Roki Nimecko radyanskoyi vijni dobre pam yatayut vsi zhiteli sela yakim dovelosya yiyi perezhiti ale najbilshe vona zapam yatalasya mabut tim hto cherez neyi zalishivsya invalidom ce Rogulchik Stepen Josipovich Leskovec Fedot Naumovich ta Kohanevich Omelyan Yakovich U 1949 roci v seli pochav organizovuvatis kolgosp nazivavsya vin 33 richnicya Velikogo Zhovtnya pershim golovoyu kolgospu buv Kostin Soloh brigadirom Karpovec Noprij a potim Drobush Savva V kolgospi zajmalis viroshuvannyam silskogospodarskoyi produkciyi a zokrema lonu kartopli Kolgosp proisnuvav 11 rokiv a vzhe v 1960 roci kolgospi blizhnih sil ob yednalisya v radgosp Glinnivskij Stanom na 01 01 2015roku v seli prozhivaye 704 zhiteliv V seli zhivut majzhe vsi bagatoditni sim yi 55 materiv mayut zvannya mati geroyinya NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 586 osib 100 naselennya vkazali svoyeyi ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Osvita ta kulturaShodo osviti v seli to she za chasiv Polshi diti hodili zdobuvati osvitu na hutir Harki Tam bula persha shkola v hati Kolodich Domni Starozhili she j dosi pam yatayut i zgaduyut pro neyi Pershim vchitelem buv cholovik na im ya Sergij Ta nastala Nimecko radyanska vijna Hutir Harki bulo spaleno nacistami Zgorila i shkola Deyakij chas shkoli vzagali ne isnuvalo Pislya vijni vkinci 40 h rokiv navchannya organizuvali vzhe v seli Dubno v hati Ohrimchuka Grigoriya Naprikinci 50 rokiv buduyut nove primishennya v yakomu roztashovuyetsya pochatkova shkola Pershoyu vchitelkoyu i zaviduvachkoyu shkoli bula Perevertajlo Nadiya Oleksandrivna V 1976 bulo zbudovano nove primishennya vosmirichnoyi shkoli Direktorom shkoli priznachayetsya Davidyuk Mikola Vasilovich Z 1987 roku po 2008 rik provoditsya dobudova shkoli Z 2009 roku shkolu reorganizovuyut v Dubnivsku zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv Z 1991 roku i po danij chas direktorom pracyuye Kulakevich Anatolij Romanovich Tut navchayetsya 146 uchniv pracyuye 16 vchiteliv 8 osib obslugovchogo personalu Rozvitkom kulturi v seli zajmayetsya silskij klub ta publichno shkilna biblioteka Biblioteka Dubnivska silska biblioteka stvorena v 1969 1970 rokah Spochatku vona roztashovuvalas u dev yatimetrovij kimnatci hati Fedora Kulakevicha zgodom dlya neyi vidilili okreme prostore primishennya u silskomu klubi Pershim bibliotekarem bula Valentina Rogulchik Z seredini 1970 h rokiv u biblioteci pracyuvali spravzhni entuziasti knizhkovoyi spravi Fedir Yurkovec Oleksandr Kohanevich Mariya Kolodich Mariya Kovalchuk V cej period ustanova aktivno spivpracyuvala zi shkilnoyu bibliotekoyu Dubna do yakoyi rajonnij viddil osviti bibliotechnij kolektor nadsilali knigi dlya pozaklasnogo chitannya hudozhnyu literaturu novi pidruchniki U 1970 1980 h rokah obidvi biblioteki buli zalucheni do derzhavnoyi propagandi v nih diyali tak zvani chervoni kutochki organizovuvali vistavki do politichnih svyat tosho V sichni 2003 roku obidvi ustanovi ob yednali v publichno shkilnu biblioteku fond yakoyi stanom na 1 sichnya 2003 roku nalichuvav 9726 primirnikiv v tomu chisli 330 pidruchnikiv Krim togo v Dubnivskij publichno shkilnij biblioteci ye zbirki periodiki gazet zhurnaliv Stanom na 1 sichnya 2015 roku v nij bulo 5715 primirnikiv knig biblioteka obslugovuvala 425 koristuvachiv Stanom na 2020 rik Dubnivska publichno shkilna biblioteka krim funkcij knigozbirni sluguye takozh miscevim informacijnim oseredkom Do poslug zhiteliv Dubna v nij diye publichnij centr regionalnoyi informaciyi z takimi pidrozdilami yak Navchalni zakladi Osvita Yuridichni konsultaciyi Socialnij zahist naselennya Pensijne zabezpechennya Agropromislovij kompleks Birzha praci V biblioteci gotuyutsya spiski literaturi dlya vivchennya shkolyarami statti pro svyata anonsi novih knig V biblioteci stvoreno dityachij kutochok z igrashkami ta rozvivayuchimi igrami Pid chas litnih kanikul diye Biblioteka prosto neba V ramkam ciyeyi programi yuni koristuvachi mayut mozhlivist pograti v igri pochitati knigi na svizhomu povitri vidbuvayutsya ekskursiyi do lisu de diti fotografuyut Shoroku bibliotekar bere aktivnu uchast u Vseukrayinskij akciyi Zhivi knigo Vseukrayinskih konkursah Najkrashij chitach roku Shkilnij bibliotekar V biblioteci populyarizuyut narodni zvichayi ukrayinskogo narodu Zokrema tut organizovanij kutochok narodoznavstva de eksponuyut starodavnij posud ukrayinski vishivki literatura pro kulturu pobut ukrayinski narodni tradiciyi V biblioteci zibrani dokumentalni materiali pro Dubno legendi pro jogo viniknennya spogadi starozhiliv pro voyenni ta pislyavoyenni roki miscevij folklor tosho Znachnij vnesok u stvorennya narodoznavchih vistavok vnosit teperishnya bibliotekarka vidoma misceva vishivalnicya Publichno shkilna biblioteka Budivlya biblioteki Narodoznavcha vistavka gorshiki vishitij portret T G Shevchenka suchasna vishivka Publichnij centr Bibliotekarka i vishivalnicya Oformlennya dityachogo kutochka Ohorona zdorov yaV seli diye FAP Istoriya zasnuvannya pochinayetsya z 1958 roku koli feldshersko akusherskij punkt znahodivsya v primishenni zhilogo budinku Ohremchuk Grigoriya medsestroyu bula Galina Ivanivna Z 1960 FAP peremishayetsya v stare primishennya lisnictva a medsestroyu priznachayetsya Bankovska Olga Vasilivna Z 1968roci na posadi medsestri pracyuye Homich Mariya Terentiyivna Piznishe medsestroyu pracyuye Krupich Tetyana Z 1975 po 2013 rr pracyuvala zaviduvachkoyu FAPu Yaskevich Katerina Fedorivna Do 1978 roku v FAPi bulo pologove viddilennya de rozmishuvalos 3 lizhka Na danij chas na posadi feldshera pracyuye sin Katerini Fedorivni Drobush Andrij Mihajlovich PromislovistV 1960 roci organizovano Dubnivske lisnictvo V 1966 roci projshov novij peredil zemel Dubnivskogo Poznanskogo Kam yanskogo lisnictv Ploshi troh lisnictv rozdilili na dva lisnictva Poznanske ta Kam yanske Tak yak kantora Poznanskogo lisnictva rozmishuvalas na teritoriyi Smolina v 1968 roci lisnictvo perejmenovane v Smolinske lisnictvo a v 1980 v Dubnivske lisnictvo i rozpochato budivnictvo kontori v s Dubno yake zakincheno v 1983 roci Lisnictvo zajmayetsya ohoronoyu lisu stvorennyam lisu na nepridatnih dlya silskogo virobnictva zemlyah kolishnih kolgospiv Zagalna plosha Dubnivskogo lisnictva 6 139 gektariv zemli Pokrito lisom 5 558 gektariv Znahoditsya odna majsterska dilnicya ta 8 obhodiv Na zemlyah lisnictva rostut sosni berezi vilha dub ReligiyaV seli diye cerkva Kazanskoyi ikoni Bozhoyi Materi Sarnenskoyi Yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Buduvalas z 1996 po 1998 roci za koshti prihozhan Pershim nastoyatelem v cerkvi buv Kulakevich Mikola Oleksijovich 1998 2000 rr Z 2000 po 2010 rr nastoyateli minyalisya duzhe chasto a z 2010 i podanij chas znovu pravit Kulakevich Mikola Oleksijovich V seli ye cerkva hristiyan viri yevangelskoyi p yatidesyatnikiv yaka narahovuye v svoyemu skladi 130 cholovik Do 1990 roku zibrannya provodilis po hatah u viruyuchih a v 1990 roci viruyuchi kupili zhilij budinok pid dim molitvi de i provodili zibrannya U 2007 roci zbudovano novij prostorij dim molitvi Z momentu stvorennya obshini i do 2014 roku presviterom buv Kohanevich Stepan Panasovich A z 2014 presviterom stav jogo sin Kohanevich Mikola Stepanovich Nezvazhayuchi na riznovidnist virospovidannya vidsutni bud yaki protistoyannya chi konfrontaciyi mizh viruyuchimi Sfera poslugNa teritoriye sela diye 4 torgovelni tochki Pershij magazin bulo vidkrito v 1958 roci Pershim prodavcem buv Kulakevich Ivan Fedorovich Prodavalisya v nomu tovari pershogo vzhitku taki yak boroshno krupi sil gas svitla ne bulo Zgodom asortiment tovaru zbilshuvavsya Magazin u comu primishenni proisnuvav 10 rokiv V 1968 roci v centri sela zbuduvali nove yak na toj chas prostore primishennya de i rozmistivsya novij magazin V 1990 roci buduyetsya znovu novij magazin Olviya Berezivskogo SST yakij pracyuye i ponini V magazini prodayutsya yak prodovolchi tak i gospodarski tovari V seli ye she tri privatni magazini Vidomi lyudiIz vidomih osobistostej v seli prozhivav Yurij Bereza 1977 1978 roki Leskovec Fedot Naumovich 18 travnya 2015 u Wayback Machine Leskovec Fedot Naumovich narodivsya 18 travnya 1922 roku v s Glinne Rokitnivskogo rajonu Rivnenskolyi oblasti Prozhivav na hutori Studenicya z 1963 roku pereyihav v s Dubno Rokitnivskogo rajonu V 1943 roci buv prizvanij na fron Sluzhiv v zagoni O Saburova poranenij v m Brodah a likuvavsya v vijskovomu gospitali m Tver Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medallyu Za vidvagu ta bagatma inshimi nagorodami Ohremchuk Ivan Oleksandrovich 18 travnya 2015 u Wayback Machine Ohremchuk Ivan Oleksandrovich narodivsya 10 chervnya 1911 roku v s Dubno Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V 1930 roci buv prizvanij na sluzhbu v Polsku armiyu V 1943 roci pishov v partizanskij zagin O Saburova cherez deyakij chas potrapiv v polon do nimciv Pislya vtechi z polonu duzhe dovgo dobiravsya do dodomu Dali znovu dobrovolcem ide v diyuchu armiyu Z boyami dijshov do Berlina de i zustriv den Peremogi Za bojovi zaslugi nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medallyu Za vidvagu medallyu Za vzyattya Berlina ta bagatma inshimi nagorodami Rogulchik Stepan Josipovich 18 travnya 2015 u Wayback Machine Rogulchik Stepan Josipovich narodivsya 13 lipnya 1911 roku na hutori Dubno bilya sela Glinne Berezovskoyi volosti Mozirskogo povitu Minskoyi guberniyi suchasne selo Dubno Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Sluzhiv v polskij armiyi tak yak na toj chas nasha teritoriya uzhe perebuvala v skladi II Rechi Pospolitoyi Oriyentovno prizivavsya v 1932 1933 rokah Vidsluzhivshi polsku armiyu povernuvsya dodomu Mobilizovanij do Radyanskoyi Armiyi v kinci 1943 roku Buv poranenij v boyu pid Vitebskom v 1944 roci Demobilizovanij u 1946 roci Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 23 grudnya 1985 roku chislennimi yuvilejnimi medalyami Pomer u 1995 roci Urozhenci sela vishivalnicya Z 1986 roku pracyuye bibliotekarem u publichno shkilnij biblioteci s Dubno Vishivaye hrestikom i gladdyu rushniki servetki ukrayinski sorochki YiYi roboti postijno predstavlyayutsya na vistavkah dekorativno prikladnogo ta uzhitkovogo mistectva rajonu oblasti buli predstavleni v m Ostrozi ta m Kostopoli vishivalnicya Vishivaye hrestikom i gladdyu rushniki servetki ukrayinski sorochki YiYi roboti postijno predstavlyayutsya na vistavkah dekorativno prikladnogo ta uzhitkovogo mistectva rajonu ta oblasti PrimitkiKohanevich M Ojkonimi Rokitnivshini naukovo doslidnicka robota pro doslidzhennya pohodzhennya nazv naselenih punktiv Rokitnivskogo rajonu Elektronnij resurs M Kohanevich 2010 Kohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 s 46 Zapisano zi sliv starozhilki Kulakevich A A Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Dzherela sho napovnyuyut zhittya istoriya rozvitku bibliotechnoyi spravi Rokitnivshini Rokitne 2004 s 40 41 Stolyarchuke B J Mitci Rivnenshini Enciklopedichnij dovidnik 2 ge vid dopov i pererob Rivne vidavec O Zen 2011 s 145DzherelaKohanevich V N Toponimika i legendi Rokitnivshini nauk piznav posib V N Kohanevich Rokitne 2007 S 46 Pura Ya O Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Rovenshini O Ya Pura Lviv Svit 1990 S 79 Bereza Yu A vi buli u seli Dubni Yu Bereza rozmovlyav M Pshenichnij Skrinya 2010 38 23 veres C 3 Kovtun N Legenda ta istoriya pro pohodzhennya sela Dubno Rokitnivskogo rajonu Elektronnij resurs N Kovtun 2009 Dubno Rokitnivskij rajon Rivnenska oblast Elektronnij resurs Istorichna Volin Elektron dani 2014 Rezhim dostupu http istvolyn info index php option com content amp view article amp id 4737 2014 06 18 10 32 32 amp catid 58 2013 12 24 09 57 13 amp Itemid 17 17 kvitnya 2015 u Wayback Machine Nazva z ekrana http rokitnekraj at ua 18 travnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaOblikova kartka s Dubno Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019