Да́чний буди́нок Миро́вича — втрачена пам'ятка, яка знаходилась на вулиці Львівській, 15 у Святошинському районі Києва посеред реліктового лісу зі столітніми дубами та соснами. Споруджений в кінці XIX — на початку XX століття будинок був одним з найкраще збережених зразків дачної архітектури Святошина, доки він не був зруйнований навесні 2008 року для звільнення території під забудову.
Дачний будинок Мировича | ||||
---|---|---|---|---|
Дачний будинок незадовго до знесення | ||||
50°27′15″ пн. ш. 30°22′38″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.377333° сх. д.Координати: 50°27′15″ пн. ш. 30°22′38″ сх. д. / 50.454278° пн. ш. 30.377333° сх. д. | ||||
Статус | втрачена пам'ятка (весна 2008); пам'ятка історії місцевого значення (вересень 2008) | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Київ, вул. Львівська, 15 | |||
Тип будівлі | дачний будинок | |||
Архітектурний стиль | еклектика | |||
Будівництво | кін. XIX ст. | |||
Відомі мешканці | Мировичі | |||
Стан | зруйнований навесні 2008 року | |||
Дачний будинок Мировича (Україна) | ||||
Дачний будинок Мировича у Вікісховищі |
Історія
Будинок був споруджений у кінці XIX — на початку XX століття на ділянці № 23 по вулиці Пушкінській, 252 (нині Львівська, 15), на той час садиба належала О. Васильєвій. Перед Першою світовою війною власником будинку був В. Мирович — представник старовинного козацького роду Мировичів — нащадків Полуботків.
Після приходу радянської влади в 1918 році землі були конфісковані у власників, і ця та сусідні дачні садиби були об'єднані та передані під профілактичні оздоровчі заклади для дітей. За даними Ігоря Юхновського, в одному з цих будинків садиби любив лікуватися голова Центральної Ради Михайло Грушевський. У 1920-их—1930-их на території ділянки також було зведено ряд корпусів для потреб оздоровчих закладів, зокрема, лікувальні корпуси та службові приміщення.
Одразу після завершення Другої світової війни, у 1946 році в будинку розмістилася медико-санітарна частина, де лікувалися фронтовики. Ділянка сподобалася військовикам, і місто виділило 4 га рекреаційної зони для створення шпиталю військового містечка № 195, який підпорядковувався спочатку Міністерству оборони СРСР, а потім — Міністерству оборони України. На території було розміщено всі необхідні служби шпиталю, такі як пральня, їдальня, склади тощо.
2 квітня 1998 року Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА визнало будинок щойно виявленим об'єктом культурної спадщини за видом архітектури (наказ № 15).
2004 року військовий шпиталь припинив своє існування. Місцеві мешканці вимагали передати його землі місту та створити на його території парк імені Грушевського та музей київської старовини. Нащадки роду Мировичів були готові передати для такого музею свій сімейний архів.
Проте Міністерство оборони не бажало звільняти рекреаційну зону, встановило на її території охорону та оголосило про наміри збудувати на цій території шість 20-поверхових та один 12-поверховий будинок. 28 вересня 2006 року Київська міська рада перевела призначення земельної ділянки з рекреаційної забудови на житлову забудову та надала Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України 4,5 га земель під забудову, а 30 травня 2007 надала дозвіл на забудову.
На початку 2008 році ділянку було обнесено бетонним парканом заввишки 2,5 метри та почалися роботи з руйнування будівель та вирубки лісу. Станом на лютий 2008 році було зруйновано 10 із 13 будівель на території ділянки, які мали історичну цінність, внаслідок чого Головне управління охорони культурної спадщини КМДА винесло припис з вимогою припинити будь-які роботи. Після протестів громадськості на початку квітня були проведені громадські слухання, які були організовані з порушеннями та визнані такими, що не відбулися.
Попри історико-культурну цінність будинку, припис про припинення робіт та відсутність ордеру Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва звільнення території не припинялося, і до червня 2008 будинок Мировича та прилеглі будівлі було повністю зруйновано.
Уже після руйнування згідно з наказом № 1001/0/16-08 від 24 вересня 2008 Міністерства культури і туризму України будівля отримала статус пам'ятки історії місцевого значення з охоронним номером 511-Кв.
Архітектурні особливості
До 2000-их років серед збережених будівель садиби архітектурну цінність мали дачний будинок та огорожа з брамою. Зберігся також флігель праворуч від будинку, але він втратив архітектурну цінність внаслідок перебудови.
Будинок
Будинок одноповерховий з напівпідвалом, збудований з відступом від лінії огорожі. Будинок був цегляним, дах був вальмовий під бляхою з декоративним наметом, вкритим декоративною лускою. У внутрішньому плані будинок мав коридорне планування, але оригінальні інтер'єри до часів незалежності не збереглися.
Архітектурний стиль будинку — еклектика, еркер має форми французького ренесансу, а цегляний декор — неоросійського стилю. Садиба Мировича була виразним зразком пишно оздобленої дачної архітектури.
Будинок мав асиметричну Г-подібну форму з видовженим східним фасадом, з головного (північного), видовженого східного та тильного фасадів мав дерев'яні веранди. Головний фасад мав врівноважену форму, в центрі його був ризаліт з гранчастим еркером, увінчаний восьмигранним шатровим дахом зі шпилем. По краях фасаду знаходилися два входи до будинку з веранд, лівий з яких був головним. Вікна та міжвіконня головного фасаду були рясно оздоблені: зокрема, вікна еркера були увінчані лучковими та трикутними сандриками, а міжвіконня фасаду було обладнано рустуванням.
Огорожа
Огорожа будинку була збудована на початку XX століття, до 2000-их збереглася брама та огорожа по всій ширині первісної дачної ділянки. Огорожа була останнім збереженим зразком малих архітектурних форм такого типу на території Святошина.
Огорожа ділянки була цегляна на кам'яному цоколі, тинькована та побілена, виконана в стилі історизму з впливом модерну. Квадратні підпірні стовпці мали вкритий бляхою верх напівциліндричної форми з бічними заплечиками. Пілони брами мають подібний, але значно спрощений вигляд, їх цоколь було оздоблено низкою зубців та окремими кам'яними рустами. Ковані ґрати брами та огорожі мали вишукані архітектурні форми.
Примітки
- Шеляженко Ю. (8.04.2008). Забудовники добралися до будинку Грушевського. Інфопорн. Процитовано 12.10.2012.[недоступне посилання з липня 2019]
- Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2012.
- Богайчук В. (18.12.2008). Рейдерські апетити людей у погонах. Українська газета Плюс. Процитовано 12.10.2012.[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 26.06.2012. Процитовано 13.10.2012.
- . Архів оригіналу за 03.04.2015. Процитовано 13.10.2012.
- Вул. Львівська, 15 (Святошино). Збережи Старий Київ. 26.06.2008. Процитовано 12.10.2012.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 13 жовтня 2012.
Джерело
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дачний будинок Мировича |
- , Трегубова Т. Садиба, кін. 19 — поч. 20 ст. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ, кн. 1, ч. 3. К., 2011. — С. 1412.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Da chnij budi nok Miro vicha vtrachena pam yatka yaka znahodilas na vulici Lvivskij 15 u Svyatoshinskomu rajoni Kiyeva posered reliktovogo lisu zi stolitnimi dubami ta sosnami Sporudzhenij v kinci XIX na pochatku XX stolittya budinok buv odnim z najkrashe zberezhenih zrazkiv dachnoyi arhitekturi Svyatoshina doki vin ne buv zrujnovanij navesni 2008 roku dlya zvilnennya teritoriyi pid zabudovu Dachnij budinok MirovichaDachnij budinok nezadovgo do znesennya50 27 15 pn sh 30 22 38 sh d 50 454278 pn sh 30 377333 sh d 50 454278 30 377333 Koordinati 50 27 15 pn sh 30 22 38 sh d 50 454278 pn sh 30 377333 sh d 50 454278 30 377333Statusvtrachena pam yatka vesna 2008 pam yatka istoriyi miscevogo znachennya veresen 2008 Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv vul Lvivska 15Tip budivlidachnij budinokArhitekturnij stileklektikaBudivnictvokin XIX st Vidomi meshkanciMirovichiStanzrujnovanij navesni 2008 rokuDachnij budinok Mirovicha Ukrayina Dachnij budinok Mirovicha u VikishovishiIstoriyaBudinok buv sporudzhenij u kinci XIX na pochatku XX stolittya na dilyanci 23 po vulici Pushkinskij 252 nini Lvivska 15 na toj chas sadiba nalezhala O Vasilyevij Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu vlasnikom budinku buv V Mirovich predstavnik starovinnogo kozackogo rodu Mirovichiv nashadkiv Polubotkiv Pislya prihodu radyanskoyi vladi v 1918 roci zemli buli konfiskovani u vlasnikiv i cya ta susidni dachni sadibi buli ob yednani ta peredani pid profilaktichni ozdorovchi zakladi dlya ditej Za danimi Igorya Yuhnovskogo v odnomu z cih budinkiv sadibi lyubiv likuvatisya golova Centralnoyi Radi Mihajlo Grushevskij U 1920 ih 1930 ih na teritoriyi dilyanki takozh bulo zvedeno ryad korpusiv dlya potreb ozdorovchih zakladiv zokrema likuvalni korpusi ta sluzhbovi primishennya Odrazu pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 roci v budinku rozmistilasya mediko sanitarna chastina de likuvalisya frontoviki Dilyanka spodobalasya vijskovikam i misto vidililo 4 ga rekreacijnoyi zoni dlya stvorennya shpitalyu vijskovogo mistechka 195 yakij pidporyadkovuvavsya spochatku Ministerstvu oboroni SRSR a potim Ministerstvu oboroni Ukrayini Na teritoriyi bulo rozmisheno vsi neobhidni sluzhbi shpitalyu taki yak pralnya yidalnya skladi tosho 2 kvitnya 1998 roku Upravlinnya ohoroni pam yatok istoriyi kulturi ta istorichnogo seredovisha KMDA viznalo budinok shojno viyavlenim ob yektom kulturnoyi spadshini za vidom arhitekturi nakaz 15 2004 roku vijskovij shpital pripiniv svoye isnuvannya Miscevi meshkanci vimagali peredati jogo zemli mistu ta stvoriti na jogo teritoriyi park imeni Grushevskogo ta muzej kiyivskoyi starovini Nashadki rodu Mirovichiv buli gotovi peredati dlya takogo muzeyu svij simejnij arhiv Prote Ministerstvo oboroni ne bazhalo zvilnyati rekreacijnu zonu vstanovilo na yiyi teritoriyi ohoronu ta ogolosilo pro namiri zbuduvati na cij teritoriyi shist 20 poverhovih ta odin 12 poverhovij budinok 28 veresnya 2006 roku Kiyivska miska rada perevela priznachennya zemelnoyi dilyanki z rekreacijnoyi zabudovi na zhitlovu zabudovu ta nadala Golovnomu upravlinnyu rozvidki Ministerstva oboroni Ukrayini 4 5 ga zemel pid zabudovu a 30 travnya 2007 nadala dozvil na zabudovu Na pochatku 2008 roci dilyanku bulo obneseno betonnim parkanom zavvishki 2 5 metri ta pochalisya roboti z rujnuvannya budivel ta virubki lisu Stanom na lyutij 2008 roci bulo zrujnovano 10 iz 13 budivel na teritoriyi dilyanki yaki mali istorichnu cinnist vnaslidok chogo Golovne upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini KMDA vineslo pripis z vimogoyu pripiniti bud yaki roboti Pislya protestiv gromadskosti na pochatku kvitnya buli provedeni gromadski sluhannya yaki buli organizovani z porushennyami ta viznani takimi sho ne vidbulisya Popri istoriko kulturnu cinnist budinku pripis pro pripinennya robit ta vidsutnist orderu Golovnogo upravlinnya kontrolyu za blagoustroyem m Kiyeva zvilnennya teritoriyi ne pripinyalosya i do chervnya 2008 budinok Mirovicha ta prilegli budivli bulo povnistyu zrujnovano Uzhe pislya rujnuvannya zgidno z nakazom 1001 0 16 08 vid 24 veresnya 2008 Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini budivlya otrimala status pam yatki istoriyi miscevogo znachennya z ohoronnim nomerom 511 Kv Arhitekturni osoblivostiDo 2000 ih rokiv sered zberezhenih budivel sadibi arhitekturnu cinnist mali dachnij budinok ta ogorozha z bramoyu Zberigsya takozh fligel pravoruch vid budinku ale vin vtrativ arhitekturnu cinnist vnaslidok perebudovi Budinok Budinok odnopoverhovij z napivpidvalom zbudovanij z vidstupom vid liniyi ogorozhi Budinok buv ceglyanim dah buv valmovij pid blyahoyu z dekorativnim nametom vkritim dekorativnoyu luskoyu U vnutrishnomu plani budinok mav koridorne planuvannya ale originalni inter yeri do chasiv nezalezhnosti ne zbereglisya Arhitekturnij stil budinku eklektika erker maye formi francuzkogo renesansu a ceglyanij dekor neorosijskogo stilyu Sadiba Mirovicha bula viraznim zrazkom pishno ozdoblenoyi dachnoyi arhitekturi Budinok mav asimetrichnu G podibnu formu z vidovzhenim shidnim fasadom z golovnogo pivnichnogo vidovzhenogo shidnogo ta tilnogo fasadiv mav derev yani verandi Golovnij fasad mav vrivnovazhenu formu v centri jogo buv rizalit z granchastim erkerom uvinchanij vosmigrannim shatrovim dahom zi shpilem Po krayah fasadu znahodilisya dva vhodi do budinku z verand livij z yakih buv golovnim Vikna ta mizhvikonnya golovnogo fasadu buli ryasno ozdobleni zokrema vikna erkera buli uvinchani luchkovimi ta trikutnimi sandrikami a mizhvikonnya fasadu bulo obladnano rustuvannyam Ogorozha Ogorozha budinku bula zbudovana na pochatku XX stolittya do 2000 ih zbereglasya brama ta ogorozha po vsij shirini pervisnoyi dachnoyi dilyanki Ogorozha bula ostannim zberezhenim zrazkom malih arhitekturnih form takogo tipu na teritoriyi Svyatoshina Ogorozha dilyanki bula ceglyana na kam yanomu cokoli tinkovana ta pobilena vikonana v stili istorizmu z vplivom modernu Kvadratni pidpirni stovpci mali vkritij blyahoyu verh napivcilindrichnoyi formi z bichnimi zaplechikami Piloni brami mayut podibnij ale znachno sproshenij viglyad yih cokol bulo ozdobleno nizkoyu zubciv ta okremimi kam yanimi rustami Kovani grati brami ta ogorozhi mali vishukani arhitekturni formi PrimitkiShelyazhenko Yu 8 04 2008 Zabudovniki dobralisya do budinku Grushevskogo Infoporn Procitovano 12 10 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2012 Bogajchuk V 18 12 2008 Rejderski apetiti lyudej u pogonah Ukrayinska gazeta Plyus Procitovano 12 10 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 26 06 2012 Procitovano 13 10 2012 Arhiv originalu za 03 04 2015 Procitovano 13 10 2012 Vul Lvivska 15 Svyatoshino Zberezhi Starij Kiyiv 26 06 2008 Procitovano 12 10 2012 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2012 DzhereloVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dachnij budinok Mirovicha Tregubova T Sadiba kin 19 poch 20 st Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv kn 1 ch 3 K 2011 S 1412