Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Танагра жалібниця вогнисточубаСамець вонисточубої танагри жалібниці Самиця вонисточубої танагри жалібниціОхоронний стату

Танагра-жалібниця вогнисточуба

Танагра-жалібниця вогнисточуба
Танагра-жалібниця вогнисточуба
image
Самець вонисточубої танагри-жалібниці
image
Самиця вонисточубої танагри-жалібниці
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Loriotus
Вид: Танагра-жалібниця вогнисточуба
Біноміальна назва
Loriotus cristatus
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Tanagra cristata Linnaeus, 1766
Lanio cristatus (Linnaeus, 1766)
Tachyphonus cristatus (Linnaeus, 1766)
Islerothraupis cristatus (Linnaeus, 1766)
Посилання
image Вікісховище: Loriotus cristatus
image Віківиди: Loriotus cristatus
image EOL: 1052885
image ITIS: 563268
image NCBI: 664766

Тана́гра-жалібни́ця вогнисточуба (Loriotus cristatus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

image
Самець вонисточубої танагри-жалібниці
image
Самиця вонисточубої танагри-жалібниці
image
Пара вогнистощоких танагр-жалібниць

Довжина птаха становить 15 см, вага 19-20 г. Самці мають переважно чорне забарвлення на тімені у них оранжево-рудий "чуб". на горлі охриста або рудувато-коричнева пляма, на нижній стороні крил білі плями, помітні в польоті. Дзьоб чорний, біля основи сріблястий. Самиці мають переважно рудувато-коричневе забарвлення, тім'я і щоки у них сіруваті, горло білувате або сірувато-охристе, нижня частина тіла яскраво-охриста, дзьоб сірий.

Таксономія

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис вогнисточубої танагри-жалібниці до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з Каєнни (Французька Гвіана). Він використав французьку назву Le tangara noir hupé de Cayenne та латинську назву Tangara cayanensis nigra cristata. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була вогнисточуба танагра-жалібниця, для якої Лінней придумав біномінальну назву Turdus cristata. Пізніше вид був переведений до роду Танагра-жалібниця (Tachyphonus), введеного французьким орнітологом Луї Жаном П'єром В'єйо у 1816 році.

Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що рід Tachyphonus був поліфілітичним, Вогнисточубі, вохристочубі і білоплечі танагри-жалібниці формують чітку окрему кладу, слабо споріднену з іншими видами. За результатами цих досліджень було запропоновано виділити T. cristatus, T. rufiventer і T. luctuosus у новостворений рід Islerothraupis:

Південноамериканський класифікаційний комітет Американського орнітологічного товариства (AOS) схвалив переведення трьох вищезазначених видів у окремий рід. Пізніше виявилося. що існує доступний рід Loriotus, введений польським зоологом [en], типовим видом якого є Tanagra cristata = Tachyphonus cristatus, тому через [en]Islerothraupis був визнаний його пізнішем синонімом.

Підвиди

Виділяють десять підвидів:

  • L. c. cristatus (Linnaeus, 1766) — Французька Гвіана і північний схід Бразилії (на північ від Амазонки, на схід від [en]);
  • L. c. intercedens (Berlepsch, 1880) — схід Венесуели (на схід від Кароні), Гаяна, Суринам;
  • L. c. orinocensis (Zimmer, JT & Phelps, WH, 1945) — крайній схід Колумбії, південь і південний схід Венесуели (північ і схід Амасонаса, захід Болівара на схід до річок [en] і Кароні);
  • L. c. cristatellus (Sclater, PL, 1862) — південний схід Колумбії (на південь від Мети), південь Венесуели (південний захід Амасонаса), крайній північний схід Перу і північний захід Бразильської Амазонії (на південний схід до Манауса);
  • L. c. fallax (Zimmer, JT, 1945) — південь Колумбії (південний схід Нариньйо), схід Еквадору і північ Перу (на південь до нижньої течії Укаялі);
  • L. c. huarandosae (Chapman, 1925) — долина Чинчипе на півночі центрального Перу;
  • L. c. madeirae (Hellmayr, 1910) — центральна Бразильська Амазонія (на південь від Амазонки, від Тефе на схід до Шінгу і на південь до Мату-Гросу), сусідні райони на південному сході Перу (схід Мадре-де-Дьйоса) і в Болівії (Пандо, північ Бені);
  • L. c. pallidigula (Zimmer, JT, 1945) — північний схід Перу (нижня течія Токантінса в Парі);
  • L. c. brunneus (Spix, 1825) — схід Бразилії (від Ріу-Гранді-ду-Норті на південь до Санта-Катарина);
  • L. c. nattereri (Pelzeln, 1870) — південний захід Бразилії (захід центрального Мату-Гросу).

Поширення і екологія

Вогнисточубі танагри-жалібниці мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в середньому і верхньому ярусах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах та у вторинних заростях. Зустрічаються парами, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають серед листя на деревах, а також плодами і насінням. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується в підліску. В кладці 2 яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Loriotus cristatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Ridgely, Robert S.; Guy, Tudor (1989). The Birds of South America: Volume 1: The Oscine Passerines. University of Texas Press. с. 325. ISBN .
  4. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. Supplement. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 65—67, Plate 4 fig 3.
  5. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
  6. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 317.
  7. Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 33.
  8. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
  9. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2015). New insights into New World biogeography: An integrated view from the phylogeny of blackbirds, cardinals, sparrows, tanagers, warblers, and allies. Auk. 132 (2): 333—348. doi:10.1642/AUK-14-110.1.
  10. Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2. PMID 27394344.
  11. Remsen, J.V. Revise generic limits in the Thraupidae; Propuesta (730.05 y 730.06) // South American Classification Committee. — 2016.
  12. Piacentini, V. de Q., Unitt, P. & Burns, K.J. Two overlooked generic synonyms in the Thraupidae (Aves: Passeriformes) // Zootaxa. — 2019. — Вип. 4608 (3): 593-594. — ISSN 1175-5326. — DOI:10.11646/zootaxa.4608.3.13.
  13. Piacentini, V. de Q. Replace the genus name Islerothraupis with its senior synonym Loriotus; Propuesta (836) // South American Classification Committee. — 2019.
  14. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tanagra zhalibnicya vognistochubaSamec vonistochuboyi tanagri zhalibnici Samicya vonistochuboyi tanagri zhalibniciOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid LoriotusVid Tanagra zhalibnicya vognistochubaBinomialna nazvaLoriotus cristatus Linnaeus 1766 Pidvidi Div tekst SinonimiTanagra cristata Linnaeus 1766 Lanio cristatus Linnaeus 1766 Tachyphonus cristatus Linnaeus 1766 Islerothraupis cristatus Linnaeus 1766 PosilannyaVikishovishe Loriotus cristatusVikividi Loriotus cristatusEOL 1052885ITIS 563268NCBI 664766 Tana gra zhalibni cya vognistochuba Loriotus cristatus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisSamec vonistochuboyi tanagri zhalibniciSamicya vonistochuboyi tanagri zhalibniciPara vognistoshokih tanagr zhalibnic Dovzhina ptaha stanovit 15 sm vaga 19 20 g Samci mayut perevazhno chorne zabarvlennya na timeni u nih oranzhevo rudij chub na gorli ohrista abo ruduvato korichneva plyama na nizhnij storoni kril bili plyami pomitni v poloti Dzob chornij bilya osnovi sriblyastij Samici mayut perevazhno ruduvato korichneve zabarvlennya tim ya i shoki u nih siruvati gorlo biluvate abo siruvato ohriste nizhnya chastina tila yaskravo ohrista dzob sirij TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis vognistochuboyi tanagri zhalibnici do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z Kayenni Francuzka Gviana Vin vikoristav francuzku nazvu Le tangara noir hupe de Cayenne ta latinsku nazvu Tangara cayanensis nigra cristata Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv bula vognistochuba tanagra zhalibnicya dlya yakoyi Linnej pridumav binominalnu nazvu Turdus cristata Piznishe vid buv perevedenij do rodu Tanagra zhalibnicya Tachyphonus vvedenogo francuzkim ornitologom Luyi Zhanom P yerom V yejo u 1816 roci Molekulyarno filogenetichni doslidzhennya pokazali sho rid Tachyphonus buv polifilitichnim Vognistochubi vohristochubi i biloplechi tanagri zhalibnici formuyut chitku okremu kladu slabo sporidnenu z inshimi vidami Za rezultatami cih doslidzhen bulo zaproponovano vidiliti T cristatus T rufiventer i T luctuosus u novostvorenij rid Islerothraupis Pivdennoamerikanskij klasifikacijnij komitet Amerikanskogo ornitologichnogo tovaristva AOS shvaliv perevedennya troh vishezaznachenih vidiv u okremij rid Piznishe viyavilosya sho isnuye dostupnij rid Loriotus vvedenij polskim zoologom en tipovim vidom yakogo ye Tanagra cristata Tachyphonus cristatus tomu cherez en Islerothraupis buv viznanij jogo piznishem sinonimom Pidvidi Vidilyayut desyat pidvidiv L c cristatus Linnaeus 1766 Francuzka Gviana i pivnichnij shid Braziliyi na pivnich vid Amazonki na shid vid en L c intercedens Berlepsch 1880 shid Venesueli na shid vid Karoni Gayana Surinam L c orinocensis Zimmer JT amp Phelps WH 1945 krajnij shid Kolumbiyi pivden i pivdennij shid Venesueli pivnich i shid Amasonasa zahid Bolivara na shid do richok en i Karoni L c cristatellus Sclater PL 1862 pivdennij shid Kolumbiyi na pivden vid Meti pivden Venesueli pivdennij zahid Amasonasa krajnij pivnichnij shid Peru i pivnichnij zahid Brazilskoyi Amazoniyi na pivdennij shid do Manausa L c fallax Zimmer JT 1945 pivden Kolumbiyi pivdennij shid Narinjo shid Ekvadoru i pivnich Peru na pivden do nizhnoyi techiyi Ukayali L c huarandosae Chapman 1925 dolina Chinchipe na pivnochi centralnogo Peru L c madeirae Hellmayr 1910 centralna Brazilska Amazoniya na pivden vid Amazonki vid Tefe na shid do Shingu i na pivden do Matu Grosu susidni rajoni na pivdennomu shodi Peru shid Madre de Djosa i v Boliviyi Pando pivnich Beni L c pallidigula Zimmer JT 1945 pivnichnij shid Peru nizhnya techiya Tokantinsa v Pari L c brunneus Spix 1825 shid Braziliyi vid Riu Grandi du Norti na pivden do Santa Katarina L c nattereri Pelzeln 1870 pivdennij zahid Braziliyi zahid centralnogo Matu Grosu Poshirennya i ekologiyaVognistochubi tanagri zhalibnici meshkayut v Kolumbiyi Ekvadori Peru Boliviyi Braziliyi Venesueli Gayani Surinami i Francuzkij Gviani Voni zhivut v serednomu i verhnomu yarusah vologih rivninnih i zabolochenih tropichnih lisiv na uzlissyah i galyavinah ta u vtorinnih zarostyah Zustrichayutsya parami na visoti do 1400 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhivlyatsya komahami yakih shukayut sered listya na derevah a takozh plodami i nasinnyam Gnizdo nevelike chashopodibne rozmishuyetsya v pidlisku V kladci 2 yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Loriotus cristatus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 22 zhovtnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ridgely Robert S Guy Tudor 1989 The Birds of South America Volume 1 The Oscine Passerines University of Texas Press s 325 ISBN 978 0 292 70756 6 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes French ta Latin T Supplement Paris Jean Baptiste Bauche s 65 67 Plate 4 fig 3 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 hdl 2246 678 Procitovano 25 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 317 Vieillot Louis Jean Pierre 1816 Analyse d une Nouvelle Ornithologie Elementaire French Paris Deterville self s 33 Burns K J Shultz A J Title P O Mason N A Barker F K Klicka J Lanyon S M Lovette I J 2014 Phylogenetics and diversification of tanagers Passeriformes Thraupidae the largest radiation of Neotropical songbirds Molecular Phylogenetics and Evolution 75 41 77 doi 10 1016 j ympev 2014 02 006 Barker F K Burns K J Klicka J Lanyon S M Lovette I J 2015 New insights into New World biogeography An integrated view from the phylogeny of blackbirds cardinals sparrows tanagers warblers and allies Auk 132 2 333 348 doi 10 1642 AUK 14 110 1 Burns K J Unitt P Mason N A 2016 A genus level classification of the family Thraupidae Class Aves Order Passeriformes Zootaxa 4088 3 329 354 doi 10 11646 zootaxa 4088 3 2 PMID 27394344 Remsen J V Revise generic limits in the Thraupidae Propuesta 730 05 y 730 06 South American Classification Committee 2016 Piacentini V de Q Unitt P amp Burns K J Two overlooked generic synonyms in the Thraupidae Aves Passeriformes Zootaxa 2019 Vip 4608 3 593 594 ISSN 1175 5326 DOI 10 11646 zootaxa 4608 3 13 Piacentini V de Q Replace the genus name Islerothraupis with its senior synonym Loriotus Propuesta 836 South American Classification Committee 2019 Gill Frank Donsker David red 2022 Tanagers and allies World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 22 zhovtnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ