Мухаммед Муса Шафік (нар. 1932, Кабул — † травень 1978, там само) — державний діяч Афганістану, юрист.
Мухаммед Муса Шафік пушту محمد موسى شفيق | |||
| |||
---|---|---|---|
12 грудня 1972 — 17 липня 1973 року | |||
Монарх: | Захір-Шах | ||
Попередник: | Абдул Захір | ||
Наступник: | МухаммедДауд | ||
Народження: | 1932 Кабул | ||
Смерть: | 1978 Кабул | ||
Національність: | Пуштун | ||
Країна: | Афганістан | ||
Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
Освіта: | Медресе «Дар-уль-Олюме шаріа» Каїрський університет «Аль-Азхар» Колумбійський університет | ||
Партія: | Безпартійний | ||
Батько: | маулаві Мухаммед Ібрагім Камаві |
Біографія
За національністю — пуштун, народився в родині релігійного діяча маулаві Мухаммеда Ібрагіма Камаві.
Закінчив медресе «Дар-уль-Олюме шаріа», Каїрський університет «Аль-Азхар» (1955; зі ступенем бакалавра фікха, ісламського права), Колумбійський університет у США (1957; зі ступенем магістра права, спеціалізація — порівняльне законодавство). Під час навчання працював практикантом в суді й прокуратурі Нью-Йорка. Засновник і голова Товариства студентів-мусульман у США.
Професор звернув увагу на роль молодих юристів, які здобули гарну освіту, в модернізації Афганістану у 1960-их роках, виділяючи серед них Шафіка:
Це він був головним укладачем і редактором нової ліберальної конституції 1964 року. Природно, що «шаріатщики», яких випускали медресе, не могли конкурувати з широко освіченими випускниками університету. Завдяки цьому шаріат відступав, його місце займала справжня юриспруденція, а безталанні випускники медресе через це тільки озлоблювались і долучались до реакційних сил, які забуяють у пострадянському Афганістані й особливо у талібів.
Юрист і дипломат
- 1957 — викладач юридичного факультету Кабульського університету.
- У 1957—1961 роках — начальник відділу кодифікації законів міністерства юстиції, одночасно — редактор журналу міністерства юстиції «Аль Фаллах».
- 1961—1963 — співзасновник та співвласник першої в Афганістані приватної юридичної фірми.
- Грудень 1963 — березень 1966 — заступник міністра юстиції.
- 1964 — член комісії з підготовки Конституції й делегат Лойя-джирги, на якій було прийнято Конституцію.
- 1966—1968 — радник міністерства закордонних справ.
- 1968—1971 — посол Афганістану в Єгипті.
- 26 липня 1971 — 17 липня 1973 — міністр закордонних справ.
Був відомий своїми симпатіями до консервативної ісламської організації «Брати-мусульмани». Поет і письменник, автор книг мовами дарі й пушту.
Прем'єр-міністр
З 12 грудня 1972 до 17 липня 1973, одночасно з постом міністра закордонних справ, займав пост прем'єр-міністра країни. Останній глава уряду за короля Захір Шаха. У момент його призначення в країні зростала політична криза, збільшувались суперечності між урядом і парламентом, які послабляли владу монарха.
Проголосив політику створення «відкритого суспільства». Проявив себе енергійним політиком, зміг провести через парламент закон про бюджет на 1972/1973 фінансовий рік, який до цього не могли прийняти упродовж дев'яти місяців. Парламент також схвалив проєкт угоди з Іраном про розподіл вод річки Гільменд, підготовлений за активної участі Шафіка як міністра закордонних справ. Окрім того, парламентом були прийняті закони про держслужбовців, про Промисловий банк Афганістану, про ухвалення радянського кредиту в 100 млн карбованців, а також про отримання позик від США, Китаю, Англії, Чехословаччини, Болгарії, Світового банку й Банку Азійського розвитку на загальну суму 95 млн доларів. Прем'єр-міністр переконав короля підписати законопроєкт про політичні партії, провінційні ради й муніципалітети, розроблений ще 1967 року. Також було оголошено про підготовку нового закону про зібрання й демонстрації, перегляд закону про друк. Поступкою лівим силам стало офіційне проголошення Першого травня святом робітників.
Останні роки життя
Після усунення монархії та приходу до влади Мухаммеда Дауда у липні 1973 року був заарештований; у 1975 (або 1976) звільнений за амністією. Став одним із неофіційних радників Дауда в останній період його правління, коли Дауд почав робити ставку на зближення з консервативними силами на збиток лівим радикалам.
Після нового військового перевороту (так званої Саурської (Квітневої) революції) 1978 року Шафік був знову заарештований та невдовзі розстріляний у Кабулі.
Джерела
- Коргун В. Г. Історія Афганістану. Москва-2004. С. 342–343, 345.
- З книги Дмитра Поспеловського [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shafik Muhammed Musa Shafik nar 1932 Kabul traven 1978 tam samo derzhavnij diyach Afganistanu yurist Muhammed Musa Shafik pushtu محمد موسى شفيق Prapor 10 j Prem yer ministr Afganistanu12 grudnya 1972 17 lipnya 1973 rokuMonarh Zahir ShahPoperednik Abdul ZahirNastupnik MuhammedDaud Narodzhennya 1932 1932 KabulSmert 1978 1978 KabulNacionalnist PushtunKrayina AfganistanReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaOsvita Medrese Dar ul Olyume sharia Kayirskij universitet Al Azhar Kolumbijskij universitetPartiya BezpartijnijBatko maulavi Muhammed Ibragim KamaviBiografiyaZa nacionalnistyu pushtun narodivsya v rodini religijnogo diyacha maulavi Muhammeda Ibragima Kamavi Zakinchiv medrese Dar ul Olyume sharia Kayirskij universitet Al Azhar 1955 zi stupenem bakalavra fikha islamskogo prava Kolumbijskij universitet u SShA 1957 zi stupenem magistra prava specializaciya porivnyalne zakonodavstvo Pid chas navchannya pracyuvav praktikantom v sudi j prokuraturi Nyu Jorka Zasnovnik i golova Tovaristva studentiv musulman u SShA Profesor zvernuv uvagu na rol molodih yuristiv yaki zdobuli garnu osvitu v modernizaciyi Afganistanu u 1960 ih rokah vidilyayuchi sered nih Shafika Ce vin buv golovnim ukladachem i redaktorom novoyi liberalnoyi konstituciyi 1964 roku Prirodno sho shariatshiki yakih vipuskali medrese ne mogli konkuruvati z shiroko osvichenimi vipusknikami universitetu Zavdyaki comu shariat vidstupav jogo misce zajmala spravzhnya yurisprudenciya a beztalanni vipuskniki medrese cherez ce tilki ozloblyuvalis i doluchalis do reakcijnih sil yaki zabuyayut u postradyanskomu Afganistani j osoblivo u talibiv Yurist i diplomat 1957 vikladach yuridichnogo fakultetu Kabulskogo universitetu U 1957 1961 rokah nachalnik viddilu kodifikaciyi zakoniv ministerstva yusticiyi odnochasno redaktor zhurnalu ministerstva yusticiyi Al Fallah 1961 1963 spivzasnovnik ta spivvlasnik pershoyi v Afganistani privatnoyi yuridichnoyi firmi Gruden 1963 berezen 1966 zastupnik ministra yusticiyi 1964 chlen komisiyi z pidgotovki Konstituciyi j delegat Lojya dzhirgi na yakij bulo prijnyato Konstituciyu 1966 1968 radnik ministerstva zakordonnih sprav 1968 1971 posol Afganistanu v Yegipti 26 lipnya 1971 17 lipnya 1973 ministr zakordonnih sprav Buv vidomij svoyimi simpatiyami do konservativnoyi islamskoyi organizaciyi Brati musulmani Poet i pismennik avtor knig movami dari j pushtu Prem yer ministr Z 12 grudnya 1972 do 17 lipnya 1973 odnochasno z postom ministra zakordonnih sprav zajmav post prem yer ministra krayini Ostannij glava uryadu za korolya Zahir Shaha U moment jogo priznachennya v krayini zrostala politichna kriza zbilshuvalis superechnosti mizh uryadom i parlamentom yaki poslablyali vladu monarha Progolosiv politiku stvorennya vidkritogo suspilstva Proyaviv sebe energijnim politikom zmig provesti cherez parlament zakon pro byudzhet na 1972 1973 finansovij rik yakij do cogo ne mogli prijnyati uprodovzh dev yati misyaciv Parlament takozh shvaliv proyekt ugodi z Iranom pro rozpodil vod richki Gilmend pidgotovlenij za aktivnoyi uchasti Shafika yak ministra zakordonnih sprav Okrim togo parlamentom buli prijnyati zakoni pro derzhsluzhbovciv pro Promislovij bank Afganistanu pro uhvalennya radyanskogo kreditu v 100 mln karbovanciv a takozh pro otrimannya pozik vid SShA Kitayu Angliyi Chehoslovachchini Bolgariyi Svitovogo banku j Banku Azijskogo rozvitku na zagalnu sumu 95 mln dolariv Prem yer ministr perekonav korolya pidpisati zakonoproyekt pro politichni partiyi provincijni radi j municipaliteti rozroblenij she 1967 roku Takozh bulo ogolosheno pro pidgotovku novogo zakonu pro zibrannya j demonstraciyi pereglyad zakonu pro druk Postupkoyu livim silam stalo oficijne progoloshennya Pershogo travnya svyatom robitnikiv Ostanni roki zhittya Pislya usunennya monarhiyi ta prihodu do vladi Muhammeda Dauda u lipni 1973 roku buv zaareshtovanij u 1975 abo 1976 zvilnenij za amnistiyeyu Stav odnim iz neoficijnih radnikiv Dauda v ostannij period jogo pravlinnya koli Daud pochav robiti stavku na zblizhennya z konservativnimi silami na zbitok livim radikalam Pislya novogo vijskovogo perevorotu tak zvanoyi Saurskoyi Kvitnevoyi revolyuciyi 1978 roku Shafik buv znovu zaareshtovanij ta nevdovzi rozstrilyanij u Kabuli DzherelaKorgun V G Istoriya Afganistanu Moskva 2004 S 342 343 345 Z knigi Dmitra Pospelovskogo 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine