Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіндерлі́нська пече́ра (башк. Киндерле мәмерйәһе, рос. Киндерлинская пещера) — карстова підземна порожнина на Південному Уралі, розташована на території Гафурійського району Республіки Башкортостан (Росія). Печера комплексного (горизонтально-вертикального) типу простягання. Категорія складності проходження її ходів — 2Б. Відноситься до Зилімо-Аскинського підрайону Зилімо-Інзерського району Південної області Західноуральської спелеологічної провінції. Загальна протяжність — 9113 м. Глибина печери становить 110 м. З печер Уралу найглибша і третя за довжиною підземних галерей після печер Див'я і (за іншими джерелами, друга). Утворює єдину систему Кіндерлінські печери разом з і печерою Ледньова, ця система має статус геологічної пам'ятки природи Башкортостану. Входить до складу ландшафтного природного парку «Зілім». Відома завдяки мальовничим залам із різноманітними мінеральними утвореннями — сталактитами, сталагмітами, натіками, тощо.
| Кіндерлінська печера | |
|---|---|
| рос. Киндерлинская пещера | |
 Вхід до печери. | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Гірські породи | вапняк |
| Довжина | 9113 м |
| Глибина | 128 м |
| Об'єм | 245 000 м³ |
| Перепад висот | 215 |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1974 |
| Категорія складності | 2Б |
| Небезпеки | льодяний колодязь |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | частково |
| Розташування | |
54°09′25″ пн. ш. 56°51′16″ сх. д. / 54.15694444447177602° пн. ш. 56.85444444447177403° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Башкортостан |
| Місцевість | Гафурійський район |
| Карти розташування | |
 
| |
 Кіндерлінська печера у Вікісховищі | |
Етимологія
Основна історична назва цієї порожнини — «Кіндерлінська печера», походить від назви річки , на березі якої вона розташована. Окрім неї у середовищі російських спелеологів і туристів поширені такі варанти назви як рос. пещера имени 30-летия Победы — «печера імені 30-річчя Перемоги», рос. пещера 30-летия Победы — «печера 30-річчя Перемоги» або скорочено рос. пещера Победы — «печера Перемоги» чи рос. пещера Победа — «печера Перемога». Усі вони надані їй на честь перемоги СРСР у Другій світовій війні, оскільки перші дослідження печери у часі збіглися з річницею святкування цієї дати.
Історія
Кіндерлінська печера здавна була відома місцевим башкирам, чиї мисливці зберігали в її прохолодних галереях свою здобич. 1942 року її показали знаному геологу Георгію Вахрушеву, в рамках Експедиції особливого призначення, однак її члени оглянули тільки невелику ділянку біля входу. Справжнє відкриття цієї підземної порожнини для науки відбулося у 1974 році, коли мисливець А. Карнаєв показав печеру А. С. Андрєєву — керівнику спелеологічної секції з міста Стерлітамак. Перші здійснені ним проходження виявили 2443 м її ходів. Після цього відкриття у 1975—1977 роках до печери виряджали експедиції Башкирської обласної спелеосекції під керівництвом Геннадія Іванова, після чого довжина розвіданих галерей досягла 5600 м. У період з 1978 по 1980 рік дослідженнями Кіндерлінської печери займалася уфимська спелеосекція туристичного клубу «Оріон» під керівництвом досвідченого спелеолога Рафаїла Нізамутдінова. Під час цих проходжень було відкрито ще 1000 м нових галерей. В подальших дослідженнях брали участь здебільшого уфимські спелеологи Р. Нізамутдінов, І. Счастний, І. Гаєвський, Г. Іванов, Ю. Соколов, І. Заріпов, Н. Ричагова, Н. Лазарєв. В 1993 році в Кіндерлінській печері здійснив підводне проходження П. Мінєнков. Спільними зусиллями цих ентузіастів довжину розвіданих ходів було доведено до 8130 м (включно із 230 м підводних галерей). Останні комплексні дослідження проводили у 2007—2010 роках.
Опис
Кіндерлінська печера знаходиться на Південному Уралі, в 5 км на схід від села Таш-Асти в Гафурійському районі Башкортостану, в межах ландшафтного природного парку «Зілім». Вона розташована у сухій балці на правобережжі річки Кіндерлі, яка є правою притокою Зіліма, що впадає в Білу. За спелеологічним районуванням ця печера належить до Зілімо-Аскинського підрайону Зілімо-Інзерського району.
Ця підземна порожнина утворює єдину систему разом із Октябрською печерою і печерою Ледньова, називану Кіндерлінські печери. Припускають, що в минулому ця спелеосистема могла бути однією величезною підземною порожниною. Сучасна Кіндерлінська печера утворена в карстовому масиві, розвинута по мерідіональним і широтним тектонічним тріщинам в моноклінальних товстошаруватих вапняках, приналежних до фаменського ярусу верхнього девону, похилених на захід під кутом 80°. Вона являє собою чотириярусне поєднання горизонтальних і похилих галерей та ходів північного, північно-східного, південного, західного і північно-західного напрямків. Усі горизонтальні ходи мають вертикальні тріщини, а зали східної частини — вертикальні канали («органні труби»), через які здійснюється живлення печери. В утворенні Кіндерлінської печери певну роль відіграло також бактеріальне окиснення сірки. Наразі загальна довжина усіх розвіданих ходів становить 9113 м, загальна площа — 43 100 м², об'єм — 245 000 м³. Середня ширина галерей складає 5,4 м, середня висота — 7,1 м. Глибина печери 128 м, а вертикальна амплітуда 215 м (її часто помилково зазначають як глибину). Сукупність ходів поділяють на п'ять частин.
Вхід до Кіндерлінської печери розташований в основі скелястого відслонення на висоті 94 м над рівнем Зіліма. Він звернений на південь, має форму трапеції, завширшки 12 м і заввишки 7 м. Спуск до печери являє собою похилу галерею північного напрямку. Її ширина коливається в межах від 12 до 15 м, висота — від 3 до 12 м. У цій галереї знаходиться найбільший у Башкортостані багаторічний льодовик: його довжина складає 120 м, площа 720 м², товщина 8 м. Галерея біля входу також відома своїми численними сталагмітами. З поміж них особливо визначні Снігова королева і Пагода. Перший заввишки 7 м і завширшки 3 м льодяний, другий заввишки 3 м і завтовшки 8 м утворений кальцитом. Обидва розташовані за льодовиком. Від вхідної галереї низький хід вверх прямує до Люстрової зали, прикрашеної численними сталактитами. Довжина цих утворень сягає 2,5 м, а товщина — 2 м. Підлога цієї порожнини вкрита кальцитовою кіркою. Люстрова зала закінчується коротким і широким (0,8 м завдовжки та 5—6 м завширшки) коридором, який 12-метровим колодязем обривається у другу частину печери.
Вона являє собою велику галерею північно-східного напрямку завдовжки 500 м, завширшки від 4 до 20 м і заввишки 100 м. Своїм виглядом ця головна порожнина спелеосистеми нагадує каньйон, її підлога вкрита брилами. Основна галерея Кіндерлінської печери має кілька відгалужень. В її кінці розташована Концертна зала завширшки 22 м і заввишки 50 м. У цій зали можна побачити багато брунькоподібних сталагмитів, вкритих ребристою корою. Від основної галереї в північно-східному напрямку веде вузький хід з ребристими стінами. Його довжина складає 300 м. Цим ходом можна потрапити до зали, яку називають Пепсі-кола завдяки різнобарвним кальцитовим натікам, що вкривають її стіни. Окрім зазначених вище мальовничих порожнин від основної галереї ведуть ходи до третьої, четвертої та п'ятої частин печери.
Третя частина Кіндерлінської печери являє собою галерею західного спрямування. Її довжина становить 150 м, ширина сягає 15 м, а висота коливається у межах 25—30 м. Ця галерея нічим не визначна, єдина її особливість — наявність підземного струмка.
Четверта частина Кіндерлінської печери вирізняється складним рельєфом поверхні. Вона являє собою систему вузьких ходів з ребристими стінами, завдяки яким отримала назву . Від цих ходів на висоті 40 м відгалужується вертикальний хід (так званий комин), що прямує до верхньої зали Атлантида. Своєю назвою ця порожнина заввишки 90 м завдячує масивним натічним кальцитовим утворенням і озеру з облямівкою.
До п'ятої частини Кіндерлінської печери можна потрапити з основної галереї через Казковий хід завдовжки 80 м, завширшки 2—3 м і заввишки до 4 м. Стеля і підлога Казкового ходу вкриті кристалами. Він веде до галереї, що лежить у західному напрямку. Її довжина 500 м, ширина — 30 м, висота — 50 м. Від галереї відгалужується ще один хід — Подарунковий (завдовжки 500 м). Крім того, з неї можна потрапити до зали Фігур, Зелених Озер, Шоколадної (завдовжки 80 м, завширшки 20 м, заввишки 3—5 м), Камінної і зали Кощіїве Царство. Кристали гіпсу, що прикрашають Казковий хід також дали назву і Квітковому ходу, бо в останньому вони утворюють захоплюючі щітки і радіальні агрегати фібрил. З поміж інших визначних місць Кіндерлінської печери уваги заслуговують такі зали і гроти як Летючий Голландець, Обвальна зала, зала Бороди, зала Ведмедиці (остання завдовжки 40 м, завширшки 4 м, заввишки 7 м), Ермітаж, Мишоловка.
Режим і біота
Мікроклімат Кіндерлінської печери сталий, прохолодний, температура протягом року коливається в межах від 0 до +6°C. Найхолодніші зали розташовані при вході, далі вглиб печери температура зростає до +4 °C (в останні роки фіксували і до +8 °C). В деяких порожнинах печери постійно накопичується вода, в ній є підземне озеро завдовжки 80 м і завглибшки 1 м, а також кілька струмків і сифонів. Печерні водойми з'єднані якимось каналами з зовнішніми джерелами, оскільки під час поводей в окремих її частинах (наприклад, у колодязі Камінної зали) вода підіймається на 10—15 м. Однак тривале збереження досягнутого рівня свідчить про те, що спелеосистема наразі відносно замкнена.
Біота Кіндерлінської печери ретельно не досліджена, однак є свідчення, що в минулому її підземні води вирізнялись надзвичайною прозорістю і чистотою (збідненість бактеріями притаманна більшості печерних водойм). У печері постійно мешкають кажани.
Використання і сучасний стан
Достеменно не відомо, чи користувались прадавні люди Кіндерлінською печерою, тому що археологічних досліджень в ній не проводили. Однак таке припущення цілком ймовірне, оскільки в печері знайдені численні залишки кісток тварин, в тому числі й зуб мамутеняти. Усі вони лежать у шарі глини позаду льодовика, тобто неподалік від входу, отже цілком можуть бути залишками здобичі прадавніх людей.
Новітні історичні відомості засвідчують, що печеру відвідували місцеві мисливці-башкири, які зберігали в ній м'ясо вбитих тварин. Таке використання було дуже ощадним і не призвело до видимих змін в її стані. Після відкриття Кіндерлінської печери в 1974 році до неї почали масово навідуватись не тільки спелеологи, але й непідготовлені туристи. З цього часу почалася її невпинна і стрімка деградація. Вандальні відвідувачі пошкодили багато природних мінеральних прикрас, частина яких була стерта підошвами, а частина просто зрізана як сувеніри. Крім того, у печері накопичилось багато сміття, внаслідок чого на стінах з'явилася пліснява, у воді — хвороботворні бактерії, а з невластивих підземним порожнинам хребетних тварин тут оселилися миші. Критичний стан печерної екосистеми змусив спелеологів закрити її для туристів, тепер для них доступна тільки перша частина, інші можливо відвідати тільки з дозволу уфимського спелеоклубу ім. Нассонова. На додачу до цих змін зафіксували поступове танення льодовика, яке може бути спричинене не тільки антропогенним впливом, але й глобальним потеплінням.
Рівень складності цієї печери 2б, її відвідування не вимагає спеціальних знарядь, однак деякі зали можуть бути небезпечними і потребують особливої уваги (наприклад, грот Летючий Голландець містить 12-метровий льодяний колодязь).
Джерела
- Шакир Ю. А. и др., 1989.
- ИПС «Пещеры».
- Н. Рундквист, О. Задорина Киндерлинская [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- Соколов Ю. В. Киндерлинская пещера [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- Червяцова О. Я., Потапов С. С. Гіпсові відклади Кіндерлінської печери (Південний Урал) як можлива ознака сірчано-кислотного спелеогенезу [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Спелеологія і карстологія. — № 13. — Сімферополь. — 2014. — С. 18-32. (рос.)
- Павел Распопов (08.12.2012). [Пам'ятки природи Республіки Башкортостан (перелік)]. uraloved.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- [Печери Уралу]. komanda-k.ru ((рос.)) . 03.10.2015. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
- [Кіндерлінська печера]. nashural.ru ((рос.)) . 04.07.2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2019.
Література
- , Пещеры Урала и Приуралья // . — Пермь, 1993. — Вып. 23-24. — С. 7-29.
- (рос.) и др. Пещеры Урала. — М. : Физкультура и спорт, 1971. — 144 с.
- (рос.) Пещеры Поволжья, Урала и Приуралья. Статистический справочник / И. А. Лавров и др. — Набережные Челны, 2010. — 71 с.
- (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
- (рос.) и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.
- Андреев А. С. Пещера «Победа» // Карст Южного Урала и Приуралья. — Уфа, 1978. — С. 142—147.(рос.)
- Потапов С. С., Паршина Н. В., Червяцова О. Я., Кузьмина Л. Ю. К минералогии пещеры Киндерлинская (Башкортостан) // Минералогия техногенеза-2013. — Миасс: ИМин УрО РАН, 2013. С. 106—119.(рос.)
Посилання
- Информационно-поисковая система «Пещеры» : ( )[рос.] : [арх. 24 серпня 2019 року] // speleoatlas.ru. — Русское географическое общество. — Дата звернення: 24 серпня 2019 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinderli nska peche ra bashk Kinderle mәmerjәһe ros Kinderlinskaya peshera karstova pidzemna porozhnina na Pivdennomu Urali roztashovana na teritoriyi Gafurijskogo rajonu Respubliki Bashkortostan Rosiya Pechera kompleksnogo gorizontalno vertikalnogo tipu prostyagannya Kategoriya skladnosti prohodzhennya yiyi hodiv 2B Vidnositsya do Zilimo Askinskogo pidrajonu Zilimo Inzerskogo rajonu Pivdennoyi oblasti Zahidnouralskoyi speleologichnoyi provinciyi Zagalna protyazhnist 9113 m Glibina pecheri stanovit 110 m Z pecher Uralu najglibsha i tretya za dovzhinoyu pidzemnih galerej pislya pecher Div ya i za inshimi dzherelami druga Utvoryuye yedinu sistemu Kinderlinski pecheri razom z i pecheroyu Lednova cya sistema maye status geologichnoyi pam yatki prirodi Bashkortostanu Vhodit do skladu landshaftnogo prirodnogo parku Zilim Vidoma zavdyaki malovnichim zalam iz riznomanitnimi mineralnimi utvorennyami stalaktitami stalagmitami natikami tosho Kinderlinska pecheraros Kinderlinskaya pesheraVhid do pecheri HarakteristikiTipkarstovaGirski porodivapnyakDovzhina9113 mGlibina128 mOb yem245 000 m Perepad visot215DoslidzhennyaRik vidkrittya1974Kategoriya skladnosti2BNebezpekilodyanij kolodyazVidviduvannyaVilnij dostupchastkovoRoztashuvannya54 09 25 pn sh 56 51 16 sh d 54 15694444447177602 pn sh 56 85444444447177403 sh d 54 15694444447177602 56 85444444447177403KrayinaRosiyaRegionBashkortostanMiscevistGafurijskij rajonKarti roztashuvannya Kinderlinska pechera u VikishovishiEtimologiyaOsnovna istorichna nazva ciyeyi porozhnini Kinderlinska pechera pohodit vid nazvi richki na berezi yakoyi vona roztashovana Okrim neyi u seredovishi rosijskih speleologiv i turistiv poshireni taki varanti nazvi yak ros peshera imeni 30 letiya Pobedy pechera imeni 30 richchya Peremogi ros peshera 30 letiya Pobedy pechera 30 richchya Peremogi abo skorocheno ros peshera Pobedy pechera Peremogi chi ros peshera Pobeda pechera Peremoga Usi voni nadani yij na chest peremogi SRSR u Drugij svitovij vijni oskilki pershi doslidzhennya pecheri u chasi zbiglisya z richniceyu svyatkuvannya ciyeyi dati IstoriyaKinderlinska pechera zdavna bula vidoma miscevim bashkiram chiyi mislivci zberigali v yiyi proholodnih galereyah svoyu zdobich 1942 roku yiyi pokazali znanomu geologu Georgiyu Vahrushevu v ramkah Ekspediciyi osoblivogo priznachennya odnak yiyi chleni oglyanuli tilki neveliku dilyanku bilya vhodu Spravzhnye vidkrittya ciyeyi pidzemnoyi porozhnini dlya nauki vidbulosya u 1974 roci koli mislivec A Karnayev pokazav pecheru A S Andryeyevu kerivniku speleologichnoyi sekciyi z mista Sterlitamak Pershi zdijsneni nim prohodzhennya viyavili 2443 m yiyi hodiv Pislya cogo vidkrittya u 1975 1977 rokah do pecheri viryadzhali ekspediciyi Bashkirskoyi oblasnoyi speleosekciyi pid kerivnictvom Gennadiya Ivanova pislya chogo dovzhina rozvidanih galerej dosyagla 5600 m U period z 1978 po 1980 rik doslidzhennyami Kinderlinskoyi pecheri zajmalasya ufimska speleosekciya turistichnogo klubu Orion pid kerivnictvom dosvidchenogo speleologa Rafayila Nizamutdinova Pid chas cih prohodzhen bulo vidkrito she 1000 m novih galerej V podalshih doslidzhennyah brali uchast zdebilshogo ufimski speleologi R Nizamutdinov I Schastnij I Gayevskij G Ivanov Yu Sokolov I Zaripov N Richagova N Lazaryev V 1993 roci v Kinderlinskij pecheri zdijsniv pidvodne prohodzhennya P Minyenkov Spilnimi zusillyami cih entuziastiv dovzhinu rozvidanih hodiv bulo dovedeno do 8130 m vklyuchno iz 230 m pidvodnih galerej Ostanni kompleksni doslidzhennya provodili u 2007 2010 rokah OpisKinderlinska pechera znahoditsya na Pivdennomu Urali v 5 km na shid vid sela Tash Asti v Gafurijskomu rajoni Bashkortostanu v mezhah landshaftnogo prirodnogo parku Zilim Vona roztashovana u suhij balci na pravoberezhzhi richki Kinderli yaka ye pravoyu pritokoyu Zilima sho vpadaye v Bilu Za speleologichnim rajonuvannyam cya pechera nalezhit do Zilimo Askinskogo pidrajonu Zilimo Inzerskogo rajonu Cya pidzemna porozhnina utvoryuye yedinu sistemu razom iz Oktyabrskoyu pecheroyu i pecheroyu Lednova nazivanu Kinderlinski pecheri Pripuskayut sho v minulomu cya speleosistema mogla buti odniyeyu velicheznoyu pidzemnoyu porozhninoyu Suchasna Kinderlinska pechera utvorena v karstovomu masivi rozvinuta po meridionalnim i shirotnim tektonichnim trishinam v monoklinalnih tovstosharuvatih vapnyakah prinalezhnih do famenskogo yarusu verhnogo devonu pohilenih na zahid pid kutom 80 Vona yavlyaye soboyu chotiriyarusne poyednannya gorizontalnih i pohilih galerej ta hodiv pivnichnogo pivnichno shidnogo pivdennogo zahidnogo i pivnichno zahidnogo napryamkiv Usi gorizontalni hodi mayut vertikalni trishini a zali shidnoyi chastini vertikalni kanali organni trubi cherez yaki zdijsnyuyetsya zhivlennya pecheri V utvorenni Kinderlinskoyi pecheri pevnu rol vidigralo takozh bakterialne okisnennya sirki Narazi zagalna dovzhina usih rozvidanih hodiv stanovit 9113 m zagalna plosha 43 100 m ob yem 245 000 m Serednya shirina galerej skladaye 5 4 m serednya visota 7 1 m Glibina pecheri 128 m a vertikalna amplituda 215 m yiyi chasto pomilkovo zaznachayut yak glibinu Sukupnist hodiv podilyayut na p yat chastin Pochatok vhidnoyi galereyi Vhid do Kinderlinskoyi pecheri roztashovanij v osnovi skelyastogo vidslonennya na visoti 94 m nad rivnem Zilima Vin zvernenij na pivden maye formu trapeciyi zavshirshki 12 m i zavvishki 7 m Spusk do pecheri yavlyaye soboyu pohilu galereyu pivnichnogo napryamku Yiyi shirina kolivayetsya v mezhah vid 12 do 15 m visota vid 3 do 12 m U cij galereyi znahoditsya najbilshij u Bashkortostani bagatorichnij lodovik jogo dovzhina skladaye 120 m plosha 720 m tovshina 8 m Galereya bilya vhodu takozh vidoma svoyimi chislennimi stalagmitami Z pomizh nih osoblivo viznachni Snigova koroleva i Pagoda Pershij zavvishki 7 m i zavshirshki 3 m lodyanij drugij zavvishki 3 m i zavtovshki 8 m utvorenij kalcitom Obidva roztashovani za lodovikom Vid vhidnoyi galereyi nizkij hid vverh pryamuye do Lyustrovoyi zali prikrashenoyi chislennimi stalaktitami Dovzhina cih utvoren syagaye 2 5 m a tovshina 2 m Pidloga ciyeyi porozhnini vkrita kalcitovoyu kirkoyu Lyustrova zala zakinchuyetsya korotkim i shirokim 0 8 m zavdovzhki ta 5 6 m zavshirshki koridorom yakij 12 metrovim kolodyazem obrivayetsya u drugu chastinu pecheri Vona yavlyaye soboyu veliku galereyu pivnichno shidnogo napryamku zavdovzhki 500 m zavshirshki vid 4 do 20 m i zavvishki 100 m Svoyim viglyadom cya golovna porozhnina speleosistemi nagaduye kanjon yiyi pidloga vkrita brilami Osnovna galereya Kinderlinskoyi pecheri maye kilka vidgaluzhen V yiyi kinci roztashovana Koncertna zala zavshirshki 22 m i zavvishki 50 m U cij zali mozhna pobachiti bagato brunkopodibnih stalagmitiv vkritih rebristoyu koroyu Vid osnovnoyi galereyi v pivnichno shidnomu napryamku vede vuzkij hid z rebristimi stinami Jogo dovzhina skladaye 300 m Cim hodom mozhna potrapiti do zali yaku nazivayut Pepsi kola zavdyaki riznobarvnim kalcitovim natikam sho vkrivayut yiyi stini Okrim zaznachenih vishe malovnichih porozhnin vid osnovnoyi galereyi vedut hodi do tretoyi chetvertoyi ta p yatoyi chastin pecheri Tretya chastina Kinderlinskoyi pecheri yavlyaye soboyu galereyu zahidnogo spryamuvannya Yiyi dovzhina stanovit 150 m shirina syagaye 15 m a visota kolivayetsya u mezhah 25 30 m Cya galereya nichim ne viznachna yedina yiyi osoblivist nayavnist pidzemnogo strumka Chetverta chastina Kinderlinskoyi pecheri viriznyayetsya skladnim relyefom poverhni Vona yavlyaye soboyu sistemu vuzkih hodiv z rebristimi stinami zavdyaki yakim otrimala nazvu Vid cih hodiv na visoti 40 m vidgaluzhuyetsya vertikalnij hid tak zvanij komin sho pryamuye do verhnoyi zali Atlantida Svoyeyu nazvoyu cya porozhnina zavvishki 90 m zavdyachuye masivnim natichnim kalcitovim utvorennyam i ozeru z oblyamivkoyu Do p yatoyi chastini Kinderlinskoyi pecheri mozhna potrapiti z osnovnoyi galereyi cherez Kazkovij hid zavdovzhki 80 m zavshirshki 2 3 m i zavvishki do 4 m Stelya i pidloga Kazkovogo hodu vkriti kristalami Vin vede do galereyi sho lezhit u zahidnomu napryamku Yiyi dovzhina 500 m shirina 30 m visota 50 m Vid galereyi vidgaluzhuyetsya she odin hid Podarunkovij zavdovzhki 500 m Krim togo z neyi mozhna potrapiti do zali Figur Zelenih Ozer Shokoladnoyi zavdovzhki 80 m zavshirshki 20 m zavvishki 3 5 m Kaminnoyi i zali Koshiyive Carstvo Kristali gipsu sho prikrashayut Kazkovij hid takozh dali nazvu i Kvitkovomu hodu bo v ostannomu voni utvoryuyut zahoplyuyuchi shitki i radialni agregati fibril Z pomizh inshih viznachnih misc Kinderlinskoyi pecheri uvagi zaslugovuyut taki zali i groti yak Letyuchij Gollandec Obvalna zala zala Borodi zala Vedmedici ostannya zavdovzhki 40 m zavshirshki 4 m zavvishki 7 m Ermitazh Misholovka Rezhim i biotaMikroklimat Kinderlinskoyi pecheri stalij proholodnij temperatura protyagom roku kolivayetsya v mezhah vid 0 do 6 C Najholodnishi zali roztashovani pri vhodi dali vglib pecheri temperatura zrostaye do 4 C v ostanni roki fiksuvali i do 8 C V deyakih porozhninah pecheri postijno nakopichuyetsya voda v nij ye pidzemne ozero zavdovzhki 80 m i zavglibshki 1 m a takozh kilka strumkiv i sifoniv Pecherni vodojmi z yednani yakimos kanalami z zovnishnimi dzherelami oskilki pid chas povodej v okremih yiyi chastinah napriklad u kolodyazi Kaminnoyi zali voda pidijmayetsya na 10 15 m Odnak trivale zberezhennya dosyagnutogo rivnya svidchit pro te sho speleosistema narazi vidnosno zamknena Biota Kinderlinskoyi pecheri retelno ne doslidzhena odnak ye svidchennya sho v minulomu yiyi pidzemni vodi viriznyalis nadzvichajnoyu prozoristyu i chistotoyu zbidnenist bakteriyami pritamanna bilshosti pechernih vodojm U pecheri postijno meshkayut kazhani Vikoristannya i suchasnij stanDostemenno ne vidomo chi koristuvalis pradavni lyudi Kinderlinskoyu pecheroyu tomu sho arheologichnih doslidzhen v nij ne provodili Odnak take pripushennya cilkom jmovirne oskilki v pecheri znajdeni chislenni zalishki kistok tvarin v tomu chisli j zub mamutenyati Usi voni lezhat u shari glini pozadu lodovika tobto nepodalik vid vhodu otzhe cilkom mozhut buti zalishkami zdobichi pradavnih lyudej Novitni istorichni vidomosti zasvidchuyut sho pecheru vidviduvali miscevi mislivci bashkiri yaki zberigali v nij m yaso vbitih tvarin Take vikoristannya bulo duzhe oshadnim i ne prizvelo do vidimih zmin v yiyi stani Pislya vidkrittya Kinderlinskoyi pecheri v 1974 roci do neyi pochali masovo naviduvatis ne tilki speleologi ale j nepidgotovleni turisti Z cogo chasu pochalasya yiyi nevpinna i strimka degradaciya Vandalni vidviduvachi poshkodili bagato prirodnih mineralnih prikras chastina yakih bula sterta pidoshvami a chastina prosto zrizana yak suveniri Krim togo u pecheri nakopichilos bagato smittya vnaslidok chogo na stinah z yavilasya plisnyava u vodi hvorobotvorni bakteriyi a z nevlastivih pidzemnim porozhninam hrebetnih tvarin tut oselilisya mishi Kritichnij stan pechernoyi ekosistemi zmusiv speleologiv zakriti yiyi dlya turistiv teper dlya nih dostupna tilki persha chastina inshi mozhlivo vidvidati tilki z dozvolu ufimskogo speleoklubu im Nassonova Na dodachu do cih zmin zafiksuvali postupove tanennya lodovika yake mozhe buti sprichinene ne tilki antropogennim vplivom ale j globalnim poteplinnyam Riven skladnosti ciyeyi pecheri 2b yiyi vidviduvannya ne vimagaye specialnih znaryad odnak deyaki zali mozhut buti nebezpechnimi i potrebuyut osoblivoyi uvagi napriklad grot Letyuchij Gollandec mistit 12 metrovij lodyanij kolodyaz DzherelaShakir Yu A i dr 1989 IPS Peshery N Rundkvist O Zadorina Kinderlinskaya 25 listopada 2020 u Wayback Machine Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros Sokolov Yu V Kinderlinskaya peshera 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya v 7 t Ufa GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya ros Chervyacova O Ya Potapov S S Gipsovi vidkladi Kinderlinskoyi pecheri Pivdennij Ural yak mozhliva oznaka sirchano kislotnogo speleogenezu 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Speleologiya i karstologiya 13 Simferopol 2014 S 18 32 ros Pavel Raspopov 08 12 2012 Pam yatki prirodi Respubliki Bashkortostan perelik uraloved ru ros Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Pecheri Uralu komanda k ru ros 03 10 2015 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2019 Kinderlinska pechera nashural ru ros 04 07 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2019 Literatura Peshery Urala i Priuralya Perm 1993 Vyp 23 24 S 7 29 ros i dr Peshery Urala M Fizkultura i sport 1971 144 s ros Peshery Povolzhya Urala i Priuralya Statisticheskij spravochnik I A Lavrov i dr Naberezhnye Chelny 2010 71 s ros Chikishev A G Peshery na territorii SSSR M Nauka 1973 137 s ros i dr Perechen klassificirovannyh pesher sost Shakir Yu A M CRIB Turist 1989 Andreev A S Peshera Pobeda Karst Yuzhnogo Urala i Priuralya Ufa 1978 S 142 147 ros Potapov S S Parshina N V Chervyacova O Ya Kuzmina L Yu K mineralogii peshery Kinderlinskaya Bashkortostan Mineralogiya tehnogeneza 2013 Miass IMin UrO RAN 2013 S 106 119 ros PosilannyaInformacionno poiskovaya sistema Peshery ros arh 24 serpnya 2019 roku speleoatlas ru Russkoe geograficheskoe obshestvo Data zvernennya 24 serpnya 2019 roku