Катедральний собор Святого Олександра (також костел Свято́го Олександра (лат. Ecclesia Catholica St. Alexandri) — католицький собор у Києві. Належить до Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. Розташований на вулиці Костельній Шевченківського району столиці. Збудований 1842 року. Один із двох київських римо-католицьких храмів XIX століття. Виконаний в стилі класицизму, хрестоподібний (квадратна) в плані, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. Найстаріша з католицьких святинь Києва, що збереглися. 2001 року відвіданий папою Іваном Павлом ІІ. Храмове свято — 3 травня.
Катедральний собор Святого Олександра | |
---|---|
50°27′12″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д. / 50.4532518° пн. ш. 30.5248743° сх. д.Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°31′30″ сх. д. / 50.4532518° пн. ш. 30.5248743° сх. д. | |
Тип споруди | церква d і пам’ятка архітектури |
Сучасний статус | |
Розташування | Україна, Київ |
Архітектор | Станзані |
Початок будівництва | серпень 1817 |
Кінець будівництва | 1842 |
Вартість | більше 200 тисяч карбованців |
Стиль | класицизм |
Належність | Римо-католицька церква |
Єпархія | Києво-Житомирська дієцезія |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
Адреса | м. Київ, вул. Костельна |
Епонім | Олександр I (папа) |
Вебсайт | st-alexander.org.ua |
Катедральний собор Святого Олександра у Вікісховищі |
Історія
Храм стоїть на південному краю Михайлової або Володимирської гори, на розі вулиць Костельна та Трьохсвятительська. У часи малоповерхової забудови Хрещатика та Трьохсвятительської вулиці, він панував над центром міста (теперішніми Майданом Незалежності, Європейською площею, початком вулиці Грушевського (колишня Олександрівська). Місце для церкви було обране не випадково: під час урочистої зустрічі Олександра І в 1816 році саме тут, на майданчику давнього бастіону, на честь царя-переможця була влаштована грандіозна ілюмінація у вигляді тріумфальної арки.
Заснування
На початку XIX століття у Києві був лише один римо-католицький храм — дерев'яна церква. 1814 року вона згоріла, тому київські католики вирішили спорудити нову. Серед шляхтичів Київської губернії Російської імперії почався збір коштів. Розміри пожертв вираховувалися залежно від кількості кріпаків, що належали шляхтичу — 25 копійок із кожної «ревізської душі».
У березні 1814 року голова губернського дворянства граф Потоцький[] написав листа імператору Олександру І з проханням дозволити будівництво римо-католицького храму. Дозвіл було отримано лише через рік, а ще через рік київська міська влада виділила землю під будівництво.
Закладення та освячення першого каменю церкви Святого Олександра відбулося у серпні 1817 року. Храм мусив належати Домініканському ордену. Автор первісного проєкту достеменно невідомий.
Будівництво храму йшло дуже поволі. Однією із причин було складне розташування ділянки. Вона розміщувалася на крутому схилі, який постійно доводилося укріплювати, поряд із дорогою. Жвава дорога до Михайлівського монастиря спричиняла постійне осипання ґрунту зі схилу. Крім того постійно відчувався брак коштів.
Первісно зібрана сума швидко закінчилась і домініканці були змушені знову просити гроші у губернських шляхтичів-католиків. Найбільші землевласники — Браницькі, Енгельгардти, Лопухіни відмовились вносити нові пожертви, тому кошти збирались лише серед дрібної київської шляхти. Цього було недостатньо і будівництво майже зупинилось. Ще гіршою ситуація з будівництвом стала після Польського повстання 1830–1831 років, коли отці-домініканці були вимушені залишити Київ. Недобудована споруда церкви почала руйнуватись. Проте 1835 року церкву врятували завдяки поміщику Антонію Савицькому, який пообіцяв виділити необхідну суму на добудову храму — 196 770 карбованців.
Новий проєкт для церкви Святого Олександра розробив архітектор Людвік Станзані, але його було дещо змінено професором Київського університету Францом Меховичем, який завершував будівництво. Відповідно до зміненого проєкту портик храму став чотириколонним замість шести, а на кутах церкви з'явились невеличкі башти-дзвіниці. Храм мав шість бічних вівтарів та багатий інтер'єр. Будівництво тривало чверть століття і завершилося 1842 року.
Діяльність
Церкві належала ділянка землі (майже половина сучасної вулиці Костельної), яку займала римо-католицька плебанія — житлові будинки священика та послушників. Ще на початку XX століття прилеглі квартали були місцем компактного проживання польської спільноти. Храм був центром як духовного, так і громадського життя, зокрема, тут відбувалися виступи солідарності польської молоді у дні Листопадового повстання 1863–1864 років.
1879 році в Олександрійській церкві був охрещений майбутній художник Казимир Малевич.
На кінець XIX століття парафія Олександрівського храму становила понад 33 тисячі осіб (загальна кількість мешканців у Києві становила 188 488 осіб). В місті діяли домові Церкви в Київському університеті, Першій чоловічій гімназії, Інституті шляхетних дівчат та Кадетському корпусі.
Оскільки головний храм не міг вмістити усіх парафіян, з'явився другий київський католицький Костел Святого Миколая. Проте після його зведення, Олександрійський храм втратив домінуючу роль серед римо-католиків Києва й потихеньку почав занепадати.
У 1920—1930-х роках церква працювала в умовах радянського антирелігійного тиску. Священики парафії зазнавали постійних гонінь — майже всі вони були згодом репресовані. Останнім священиком Церкви був Сигізмунд Квасневський. 1937 року його заарештували і стратили. Відтоді церква Святого Олександра перестала функціонувати як храм. Її внутрішні приміщення були перебудовані. Під час Другої світової війни, з 1941 року, тут існувала греко-католицька парафія, яку організували священики з Галичини о. Кладочний та о. Процюк. Комуністична влада перетворила костел спочатку на чотириповерховий гуртожиток робітників «Київгазбуду» та «Міськторгвідділу», а 1952 року — на планетарій Київського університету. 1987 року планетарій переїхав до нової будівлі й церкву покинули. Будівля поступово руйнувалась. 1991 року її повернули римо-католицькій громаді Києва у аварійному стані.
В 1990 — 1994 роках церкву Святого Олександра реставрували. Перші богослужіння проводились просто на сходах та в портику храму, ще до повернення його вірянам у 1991 році. 7 жовтня 1995 року Церква була освячена вдруге. Вона має статус прокафедерального собору Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. 25 червня 2001 року церкву відвідав папа Іван Павло II під час свого візиту до Києва.
6 червня 2021 року піднесений до статусу Катедрального Собору.
Настоятелі
Див. також
Примітки
- http://kyiv-heritage.com/sites/default/files/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0%20181.pdf
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 20 червня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - E. Prus Władyka Swientojurski, Warszawa, 1985. -S. 236-237
- [1] [ 6 червня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела
- Довідник «Київ» / під ред. Кудрицького. — К. : УРЕ, 1985.
Посилання
- Костьол Святого Олександра | Україна Інкогніта [ 16 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Нова офіційна сторінка Римо-Католицького прокатедрального собору Святого Олександра [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Стара офіційна сторінка прокатедрального собору Святого Олександра [ 2 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт прокатедрального собору св. Олександра [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Сторінка собору св. Олександра на Facebook
- Про історію костелу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katedralnij sobor Svyatogo Oleksandra takozh kostel Svyato go Oleksandra lat Ecclesia Catholica St Alexandri katolickij sobor u Kiyevi Nalezhit do Kiyevo Zhitomirskoyi diyeceziyi Rimo katolickoyi cerkvi v Ukrayini Roztashovanij na vulici Kostelnij Shevchenkivskogo rajonu stolici Zbudovanij 1842 roku Odin iz dvoh kiyivskih rimo katolickih hramiv XIX stolittya Vikonanij v stili klasicizmu hrestopodibnij kvadratna v plani z visokoyu golovnoyu baneyu ta dvoma bashtami portikom pri vhodi Najstarisha z katolickih svyatin Kiyeva sho zbereglisya 2001 roku vidvidanij papoyu Ivanom Pavlom II Hramove svyato 3 travnya Katedralnij sobor Svyatogo Oleksandra50 27 12 pn sh 30 31 30 sh d 50 4532518 pn sh 30 5248743 sh d 50 4532518 30 5248743 Koordinati 50 27 12 pn sh 30 31 30 sh d 50 4532518 pn sh 30 5248743 sh d 50 4532518 30 5248743Tip sporudicerkva d i pam yatka arhitekturiSuchasnij status pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Roztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektorStanzaniPochatok budivnictvaserpen 1817Kinec budivnictva1842Vartistbilshe 200 tisyach karbovancivStilklasicizmNalezhnistRimo katolicka cerkvaYeparhiyaKiyevo Zhitomirska diyeceziyaStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini 1 Adresam Kiyiv vul KostelnaEponimOleksandr I papa Vebsajtst alexander org ua Katedralnij sobor Svyatogo Oleksandra u VikishovishiIstoriyaNapoleon Orda Kostel i Trohsvyatitelska vulicya 1870 rik Hram stoyit na pivdennomu krayu Mihajlovoyi abo Volodimirskoyi gori na rozi vulic Kostelna ta Trohsvyatitelska U chasi malopoverhovoyi zabudovi Hreshatika ta Trohsvyatitelskoyi vulici vin panuvav nad centrom mista teperishnimi Majdanom Nezalezhnosti Yevropejskoyu plosheyu pochatkom vulici Grushevskogo kolishnya Oleksandrivska Misce dlya cerkvi bulo obrane ne vipadkovo pid chas urochistoyi zustrichi Oleksandra I v 1816 roci same tut na majdanchiku davnogo bastionu na chest carya peremozhcya bula vlashtovana grandiozna ilyuminaciya u viglyadi triumfalnoyi arki Zasnuvannya malyunok Oleksandrivskogo soboru Tarasa ShevchenkaFranc Mehovich Kostel sv Oleksandra plan 1836 r Kostel Svyatogo Oleksandra 1911 rikFoto pochatku XX stolittya Poryad iz cerkvoyu paviljon panorama Golgofa Suchasnij viglyad Cerkvi Na pochatku XIX stolittya u Kiyevi buv lishe odin rimo katolickij hram derev yana cerkva 1814 roku vona zgorila tomu kiyivski katoliki virishili sporuditi novu Sered shlyahtichiv Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi pochavsya zbir koshtiv Rozmiri pozhertv virahovuvalisya zalezhno vid kilkosti kripakiv sho nalezhali shlyahtichu 25 kopijok iz kozhnoyi revizskoyi dushi U berezni 1814 roku golova gubernskogo dvoryanstva graf Potockij hto napisav lista imperatoru Oleksandru I z prohannyam dozvoliti budivnictvo rimo katolickogo hramu Dozvil bulo otrimano lishe cherez rik a she cherez rik kiyivska miska vlada vidilila zemlyu pid budivnictvo Zakladennya ta osvyachennya pershogo kamenyu cerkvi Svyatogo Oleksandra vidbulosya u serpni 1817 roku Hram musiv nalezhati Dominikanskomu ordenu Avtor pervisnogo proyektu dostemenno nevidomij Budivnictvo hramu jshlo duzhe povoli Odniyeyu iz prichin bulo skladne roztashuvannya dilyanki Vona rozmishuvalasya na krutomu shili yakij postijno dovodilosya ukriplyuvati poryad iz dorogoyu Zhvava doroga do Mihajlivskogo monastirya sprichinyala postijne osipannya gruntu zi shilu Krim togo postijno vidchuvavsya brak koshtiv Pervisno zibrana suma shvidko zakinchilas i dominikanci buli zmusheni znovu prositi groshi u gubernskih shlyahtichiv katolikiv Najbilshi zemlevlasniki Branicki Engelgardti Lopuhini vidmovilis vnositi novi pozhertvi tomu koshti zbiralis lishe sered dribnoyi kiyivskoyi shlyahti Cogo bulo nedostatno i budivnictvo majzhe zupinilos She girshoyu situaciya z budivnictvom stala pislya Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv koli otci dominikanci buli vimusheni zalishiti Kiyiv Nedobudovana sporuda cerkvi pochala rujnuvatis Prote 1835 roku cerkvu vryatuvali zavdyaki pomishiku Antoniyu Savickomu yakij poobicyav vidiliti neobhidnu sumu na dobudovu hramu 196 770 karbovanciv Novij proyekt dlya cerkvi Svyatogo Oleksandra rozrobiv arhitektor Lyudvik Stanzani ale jogo bulo desho zmineno profesorom Kiyivskogo universitetu Francom Mehovichem yakij zavershuvav budivnictvo Vidpovidno do zminenogo proyektu portik hramu stav chotirikolonnim zamist shesti a na kutah cerkvi z yavilis nevelichki bashti dzvinici Hram mav shist bichnih vivtariv ta bagatij inter yer Budivnictvo trivalo chvert stolittya i zavershilosya 1842 roku Diyalnist Cerkvi nalezhala dilyanka zemli majzhe polovina suchasnoyi vulici Kostelnoyi yaku zajmala rimo katolicka plebaniya zhitlovi budinki svyashenika ta poslushnikiv She na pochatku XX stolittya prilegli kvartali buli miscem kompaktnogo prozhivannya polskoyi spilnoti Hram buv centrom yak duhovnogo tak i gromadskogo zhittya zokrema tut vidbuvalisya vistupi solidarnosti polskoyi molodi u dni Listopadovogo povstannya 1863 1864 rokiv 1879 roci v Oleksandrijskij cerkvi buv ohreshenij majbutnij hudozhnik Kazimir Malevich Na kinec XIX stolittya parafiya Oleksandrivskogo hramu stanovila ponad 33 tisyachi osib zagalna kilkist meshkanciv u Kiyevi stanovila 188 488 osib V misti diyali domovi Cerkvi v Kiyivskomu universiteti Pershij cholovichij gimnaziyi Instituti shlyahetnih divchat ta Kadetskomu korpusi Oskilki golovnij hram ne mig vmistiti usih parafiyan z yavivsya drugij kiyivskij katolickij Kostel Svyatogo Mikolaya Prote pislya jogo zvedennya Oleksandrijskij hram vtrativ dominuyuchu rol sered rimo katolikiv Kiyeva j potihenku pochav zanepadati U 1920 1930 h rokah cerkva pracyuvala v umovah radyanskogo antireligijnogo tisku Svyasheniki parafiyi zaznavali postijnih gonin majzhe vsi voni buli zgodom represovani Ostannim svyashenikom Cerkvi buv Sigizmund Kvasnevskij 1937 roku jogo zaareshtuvali i stratili Vidtodi cerkva Svyatogo Oleksandra perestala funkcionuvati yak hram Yiyi vnutrishni primishennya buli perebudovani Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z 1941 roku tut isnuvala greko katolicka parafiya yaku organizuvali svyasheniki z Galichini o Kladochnij ta o Procyuk Komunistichna vlada peretvorila kostel spochatku na chotiripoverhovij gurtozhitok robitnikiv Kiyivgazbudu ta Misktorgviddilu a 1952 roku na planetarij Kiyivskogo universitetu 1987 roku planetarij pereyihav do novoyi budivli j cerkvu pokinuli Budivlya postupovo rujnuvalas 1991 roku yiyi povernuli rimo katolickij gromadi Kiyeva u avarijnomu stani V 1990 1994 rokah cerkvu Svyatogo Oleksandra restavruvali Pershi bogosluzhinnya provodilis prosto na shodah ta v portiku hramu she do povernennya jogo viryanam u 1991 roci 7 zhovtnya 1995 roku Cerkva bula osvyachena vdruge Vona maye status prokafederalnogo soboru Kiyevo Zhitomirskoyi diyeceziyi Rimo katolickoyi cerkvi v Ukrayini 25 chervnya 2001 roku cerkvu vidvidav papa Ivan Pavlo II pid chas svogo vizitu do Kiyeva 6 chervnya 2021 roku pidnesenij do statusu Katedralnogo Soboru Nastoyateliprelat Yan Krapan 1991 1997 1997 1998 kanonik 1998 2004 2004 2012 2012 2018 Stanislav Inzhiyevskij 2018 2023 Vitalij Lukovskij 2023 ninishnij chas Div takozhLatinskij soborPrimitkihttp kyiv heritage com sites default files D0 9F D0 B0 D0 BC 20 D0 9A D0 B8 D1 94 D0 B2 D0 B0 20181 pdf Arhiv originalu za 20 lyutogo 2015 Procitovano 20 chervnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya E Prus Wladyka Swientojurski Warszawa 1985 S 236 237 1 6 chervnya 2021 u Wayback Machine DzherelaDovidnik Kiyiv pid red Kudrickogo K URE 1985 PosilannyaKostol Svyatogo Oleksandra Ukrayina Inkognita 16 veresnya 2010 u Wayback Machine Nova oficijna storinka Rimo Katolickogo prokatedralnogo soboru Svyatogo Oleksandra 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine Stara oficijna storinka prokatedralnogo soboru Svyatogo Oleksandra 2 kvitnya 2010 u Wayback Machine Neoficijnij sajt prokatedralnogo soboru sv Oleksandra 23 veresnya 2011 u Wayback Machine Storinka soboru sv Oleksandra na Facebook Pro istoriyu kostelu