Журавейка — коротка, зазвичай у вигляді куплетів з двох рядків, жартівлива пісенька, написана для підрозділів польської кавалерії у міжвоєнний період. У гумористичному та іронічному стилі презентує факти з історії і буденність певного підрозділу. Також ці куплети оспівують жінок, пиятику, часто використовується чорний гумор та лайлива лексика. Всього у міжвоєнній Польщі було 27 полків уланів та 10 полків кінних стрільців. У кожного з них були свої журавейки.
Історія
Журавейки використовувалися і у кавалерійських підрозділах російської армії. Саме з традицій російської кавалерії запозичені як самі пісеньки, так і їхня назва. Назва жанру походить від назви популярної російської солдатської пісні — «Журавель». Батьком журавейок вважають Михайла Лермонтова. Саме він написав перші куплети такого типу під час своєї служби в армії.
Часто теми журавейки стосуються радянсько-польської війни, як відбулася на початковому етапі існування польської кавалерії. Саме під час цієї війни відбулася популяризація жанру. Деякі історики знаходять коріння польських журавейок і у раніші часи. Як приклад наводиться «Марш уланів» часів Січневого повстання 1863 року. Крім цього, під час Першої світової війни польські легіони співали «Пісню ескадрону Васовіча», яка описує дії кавалерії під час штурму Рокитного 13 червня 1915 року.
Примітки
- Кавалерийский фольклор // [1] [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- «Księga jazdy polskiej»: pod protektoratem marsz. Edwarda Śmigłego-Rydza. Warszawa 1936. Reprint: Wydawnictwo Bellona Warszawa 1993 (пол.)
- Witold Ślusarski «Ostrogami dzwoń», Unia-Press, Warszawa 1992 (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravejka korotka zazvichaj u viglyadi kupletiv z dvoh ryadkiv zhartivliva pisenka napisana dlya pidrozdiliv polskoyi kavaleriyi u mizhvoyennij period U gumoristichnomu ta ironichnomu stili prezentuye fakti z istoriyi i budennist pevnogo pidrozdilu Takozh ci kupleti ospivuyut zhinok piyatiku chasto vikoristovuyetsya chornij gumor ta lajliva leksika Vsogo u mizhvoyennij Polshi bulo 27 polkiv ulaniv ta 10 polkiv kinnih strilciv U kozhnogo z nih buli svoyi zhuravejki IstoriyaZhuravejki vikoristovuvalisya i u kavalerijskih pidrozdilah rosijskoyi armiyi Same z tradicij rosijskoyi kavaleriyi zapozicheni yak sami pisenki tak i yihnya nazva Nazva zhanru pohodit vid nazvi populyarnoyi rosijskoyi soldatskoyi pisni Zhuravel Batkom zhuravejok vvazhayut Mihajla Lermontova Same vin napisav pershi kupleti takogo tipu pid chas svoyeyi sluzhbi v armiyi Chasto temi zhuravejki stosuyutsya radyansko polskoyi vijni yak vidbulasya na pochatkovomu etapi isnuvannya polskoyi kavaleriyi Same pid chas ciyeyi vijni vidbulasya populyarizaciya zhanru Deyaki istoriki znahodyat korinnya polskih zhuravejok i u ranishi chasi Yak priklad navoditsya Marsh ulaniv chasiv Sichnevogo povstannya 1863 roku Krim cogo pid chas Pershoyi svitovoyi vijni polski legioni spivali Pisnyu eskadronu Vasovicha yaka opisuye diyi kavaleriyi pid chas shturmu Rokitnogo 13 chervnya 1915 roku PrimitkiKavalerijskij folklor 1 23 sichnya 2009 u Wayback Machine ros Dzherela Ksiega jazdy polskiej pod protektoratem marsz Edwarda Smiglego Rydza Warszawa 1936 Reprint Wydawnictwo Bellona Warszawa 1993 pol Witold Slusarski Ostrogami dzwon Unia Press Warszawa 1992 pol