Справа «Київського обласного центру дії» 1923—1924 років — показовий судовий процес у справі нібито контрреволюційної діяльності т. зв. Київського відділення закордонної російської емігрантської організації «Центр дії». Ця справа наклала значний відбиток на академічне життя в Україні. Фактичний її бік детально висвітлено в книзі Д. Голинкова «Крушение антисоветского подполья в СССР» та в стенографічному звіті судового процесу в справі «Київського обласного центру дії» (КОЦД). Зберігся також архів «Центру дії» в Парижі (Франція), який свого часу був переданий т. зв. [ru] й після Другої світової війни потрапив до Москви. Нині він становить окремий фонд Державного архіву РФ.
Історія
Паризький Центр дії
Початок історії цієї справи було покладено 1921 в Парижі, де російські емігранти Антон Карташов, Микола Вакар, [ru] та інші діячі кадетської і близьких до неї партій створили політичний центр. Як вказувалося в одному з документів, центр ставив за мету «пробудження життя в легальних товариствах і організаціях, що існують в Росії, порушення в них різноманітних громадських питань і політичну пропаганду серед селянства, робітників, червоноармійців та учнівської молоді». Філії центру згодом виникли в Празі, Стамбулі, Варшаві, Берліні та деяких інших містах. Проте на радянській території ця організація спочатку не мала жодних осередків. Врешті-решт найенергійнішим діячам центру Миколі Вакару та [ru] (резиденту в Польщі) вдалося за допомогою колишнього денікінського офіцера Б. Куцевалова, який запропонував їм свої послуги, налагодити так звану «лінію зв'язку» з Києва до Польщі, а звідти до головної штаб-квартири центру в Парижі.
«Лінія зв'язку» була заснована приблизно в березні 1921 і за 2 роки свого існування змінила кілька керівників. До цього часу достовірно повністю так і не з'ясовано, хто, коли і з якою метою її використовував: зокрема добре поінформований Д. Голинков залишив записи, які свідчать про те, що «лінія зв'язку» спочатку належала «Народному союзу защиты родины и свободы» і лише 1922 Борис Савінков передав її (як лінію зв'язку на фінському кордоні) за домовленістю з Миколою Чайковським і Миколою Вакаром «Центру дії». «Лінією зв'язку» переправлялися особисті листи, контрабанда, шпигунська інформація, а також вивозилися за кордон сім'ї деяких заможних емігрантів.
Візит Миколи Вакара до Києва
Контакти з «Центром дії» через «лінію зв'язку» підтримував помічник одного з київських старших нотаріусів Анатолій Вельмін, проте, можливо, він діяв і на власний розсуд. У квітні 1922 Микола Вакар відвідав Київ з метою створення тут місцевого осередку «Центру дії». Анатолій Вельмін познайомив його з колишнім прокурором Київської судової палати, а також зі службовцем комунгоспу Сергієм Михайловичем Чебаковим. Микола Вакар попросив Чебакова звести його з братами Миколою Василенком і Костянтином Василенком (відомий у минулому соціал-демократ (меншовик), адвокат за професією, у той час був службовцем Київського статистичного бюро), про яких він багато чув за кордоном від спільних знайомих. Академік Микола Василенко усвідомлював певний ризик спілкування з Миколою Вакаром, який нелегально приїхав із-за кордону, однак погодився зустрітися з ним.
Протягом трьох вечорів (двічі в Миколи Василенка і один раз у Павла Смирнова) невеликий гурт давніх знайомих: брати Василенки, Сергій Чебаков, професор-історик Павло Смирнов (1921 він деякий час був співробітником академічної Комісії для виучування історії західноруського та українського права) та колишній колега М.Василенка по кадетській партії адвокат Леонтій Чолганський — спершу уважно вислуховували, а потім обговорили розповіді М.Вакара про думки і настрої еміграції. Надзвичайна необізнаність Миколи Вакара, а отже, і тих, хто стояв за ним, з подіями на батьківщині надихнула їх на ідею видання за кордоном часопису, однаково вільного від рад. цензури і емігрантських перехльостів. М.Вакар виявив готовність стати ред.-видавцем такого журналу і просив киян періодично надсилати йому інформацію про справжнє становище в Росії і Україні, а також висловлювати свої міркування з теор. проблем, що хвилюють еміграцію.
Учасники зустрічі, мабуть, навіть і не здогадувалися, що після неї Микола Вакар доповідатиме за кордоном про створення «старшої п'ятірки Київського обласного центру дії». З матеріалів слідства в справі КОЦД випливає, що в ході спілкування з Миколою Вакаром на квартирі в Павла Смирнова хтось із присутніх зронив мимохідь назву «Київський центр дії», але більшість поставилася до неї байдуже, сприйнявши її як щось на зразок псевдоніма в листуванні, а Костянтин Василенко зауважив, що ця назва не дуже вдала, і запропонував підписуватися «Катя». Микола Василенко взагалі не пам'ятав про якийсь «центр», оскільки не брав участі у розмові на квартирі в П.Смирнова.
Зв'язок із закордоном попросили підтримувати Сергія Чебакова. Вакар познайомив його із завідувачем «лінії зв'язку» Б.Павловського і запропонував усю інформацію, яка надходитиме до Чебакова від кореспондентів, передавати через нього.
Під час перебування в Києві М.Вакар розшукав також свого гімназійного товариша О.Яковлєва, якого загітував створити групу молодих інтелігентів, що сприяла б «пожвавленню громадських сил», брала участь у діяльності журналу. О.Яковлєв створив невеличкий гурток, до якого ввійшли його колега по роботі в цукротресті О.Москвич (його спершу не хотіли приймати до групи, оскільки колись він був близький до відомого лідера російських шовіністів у Києві В.Шульгіна), аспірант Л.Венгеров, викладач Волинського інституту народної освіти П.Тартаковський. Ця т. зв. молодша група КОЦД не мала самостійного зв'язку із закордоном.
Із Києва М.Вакар поїхав до Москви, де також створив невеликий осередок сприяння «Центру дії» й майбутньому журналу. Представник цієї московської групи — колишній киянин професор Московського кооперативного інституту (правознавець) П.Ісиченко потім кілька разів приїжджав до Києва, але спільної мови з киянами не знайшов.
Київський «Центр»
Після повернення М.Вакара за кордон «Київський центр дії» по суті нічим себе не виявляв. Лише О.Яковлєв намагався демонструвати активність: час від часу він приходив зі своїми пропозиціями до деяких членів «старшої групи», але ті просто відмахувалися від нього, вважаючи людиною молодою і легковажною. Тим самим «молодша група» виявилася повністю усунутою від контактів із закордоном.
Не надто активне листування з «Центром дії» у Парижі, однак, підтримувалося. Через «лінію зв'язку» до «старшої п'ятірки» надійшло кілька листів, де сповіщалося про перспективи видання запланованого журналу під назвою «Новь», а також тексти трьох підготовлених окремими представниками еміграції записок з питань аграрної політики, фінансів та адм. управління. Було також надіслано для інформації кілька виданих за кордоном брошур, а наприкінці 1922 надійшли примірники перших двох номерів ж. «Новь» (усього вийшло 4 номери, але останні 2 до М.Василенка та його друзів не потрапили). М.Василенко згадував, що матеріали з Парижа в Києві обговорювалися спочатку двічі на місяць, а у 2-й пол. 1922 вже тільки раз на місяць, з берез. наступного року «група» і зовсім перестала збиратися.
Наслідком цих обговорень стало кілька листів К.Василенка до редакції журналу «Новь» і особисто до М.Вакара й тих осіб з еміграції, яких М.Вакар представляв. Це були особисті звернення, які К.Василенко не погоджував і навіть в основному не показував своїм товаришам, хоча в цілому вони відображали заг. позицію. Інші члени «старшої п'ятірки» не написали за кордон жодного рядка.
Ставлення «групи» до правлячої партії було загалом опозиційним. Але про щось більше не було жодної мови. Більше того, екстремістські заклики до революційних змін, що проголошувалися еміграцією, категорично засуджувалися. Обурення, зокрема, викликали «пропагандистські виверти», що містилися в першому номері «Нови», а також нехарактерний для наукових видань, з претензією на сенсаційність поліграфічний друк (шрифти, інтервали в тексті, виділення тощо). Микола Василенко відтоді втратив будь-який інтерес до журналу.
Один з діячів «Центру дії» в Парижі в листопаді 1922 занотував, що «КОЦД забився як миша в нору, ні з Москвою, ні з Харковом, ні з якимось іншими великими центрами суспільної думки зв'язку не налагоджує через відсутність коштів. Кореспонденції його до Вас не варті ні того страшного ризику, ні тієї праці, якими супроводжується їхнє транспортування до Вас… А новонароджений журнал зав'яне швидше, ніж бажали б його засновники, без тієї користі, на яку вони сподіваються». Ці слова виявилися пророчими. Через кілька місяців уся мережа реальних «Центрів дії» з штаб-квартирою в Парижі, по суті, розпалася. У М.Чайковського, М.Вакара та інших членів центру не було коштів на утримання «Нови» та «лінії зв'язку». Варшавський резидент Борис Євреїнов перебрався до Праги, де почав шукати собі нових спільників. У березні 1923 він запропонував киянам співробітничати з новою орг-цією і новим журналом, що мав бути створений на основі емігрантського часопису «Крестьянская Россия». Але про це вже не могло бути й мови: якщо Микола Чайковський та деякі інші члени «Центру дії» мали авторитет солідних політиків і викликали довіру, то з ін. емігрантськими діячами кияни навіть не хотіли мати справу. На цьому, власне, і припинився всякий зв'язок киян з «Центром дії», хоча в документах Паризького центру названа трохи пізніша дата — трав. 1923.
Фактично вся співпраця «старшої п'ятірки» з «Центром дії» в Парижі звелася до нелегального листування К.Василенка із закордонним журналом, однак у справі КОЦД фігурував ще один важливий епізод. О.Яковлєв у пошуках матеріалів, які б зацікавили редакцію «Нови», а можливо, і не тільки її, через свого знайомого Г.Швайковського познайомився з відповідальним службовцем штабу Київського військового округу (невдовзі реорганізованого в штаб Українського військового округу) С.Єдиневським. У середині літа 1922 останній через Г.Швайковського передав О.Яковлєву фрагмент секретного мобілізаційного плану округу. Той, у свою чергу, показав документ більш досвідченому в літературних справах О.Москвичу, щоб з'ясувати, чи згодиться він для публікації в журналі. Документ упродовж доби знаходився в О.Москвича, який показав його проф. П.Смирнову. Останній був збентежений написом на документі «таємно» та іншими розміщеними на ньому застерігаючими грифами і тому показав папери С.Чебакову, щоб порадитися, як він потім стверджував, чи не провокує їх часом О.Яковлєв. Разом вони вирішили, що їм слід проконсультуватися щодо достовірності паперів у якогось військ. спеціаліста і, як згодом запевняв С.Чебаков, саме з цією метою передали мобілізаційний план колиш. офіцерові Б.Павловському (керівнику «лінії зв'язку»), який начебто без відома С.Чебакова передав секретні папери за кордон. Ось ця неприємна і до кінця не з'ясована історія каменем потягла на дно увесь КОЦД, хоча проти братів М. і К.Василенків та Л. Чолганського звинувачення у шпигунстві навіть не висувалося.
Процес
Достовірної інформації про те, як Державне політичне управління УСРР натрапило на слід діяльності напівміфічного «Київського центру дії», поки що немає. У Парижі були впевнені, що киян видав після арешту в Києві член московської групи П.Ісиченко. Зрадником назвали вони і кур'єра «лінії зв'язку» М.Онищенка-Павлюка, який на попередньому і суд. слідствах дав дуже широкі й обтяжуючі для цієї орг-ції свідчення. Проте документи архівно-слідчої справи «КОЦД», яка нині зберігається в архіві Служби безпеки України, свідчить, що П.Ісиченко не був зрадником, а навпаки, був єдиним з усіх звинувачених, кого в позасудовому порядку 19 трав. 1924 стратили органи ОДПУ СРСР. З Києва його терміново відправили до Москви, оскільки місц. чекісти припускали, як вказувалося в телеграмі до ОДПУ СРСР, що він «розшифрував агентуру, у тому числі одного з наших агентів, який веде велику роботу». Конкретно про цю «велику роботу» в телеграмі не йшлося, але в свідченнях П.Ісиченка у справі є згадка про його зустріч з ад'ютантом Б.Савінкова І.Фомичовим. А ця зустріч безпомилково відсилає до відомої чекістської операції «Синдикат-2», описаної в художній формі в романі В.Ардаматського «Возмездие». Там, зокрема, написано, що П.Ісиченко вийшов на контакт із савінковцями і створеною чекістами підставною антирадянською організацією «Ліберальні демократи» і що тривалий час у нього повною довірою користувався відомий чекіст Г.Сироєжкін. Цей же сюжет описано і в художньо-документальному нарисі про Г.Сироєжкіна у збірнику «Чекісти». Таким чином, найімовірніше, саме через П.Ісиченка чекісти вийшли на слід «КОЦД».
У ході процесу та після нього в кулуарах і навіть на шпальтах деяких емігрантських видань часто висловлювалася думка, що весь епізод з мобілізаційним планом був провокацією з боку ДПУ УСРР. На користь цього твердження говорило те, що ні Г.Швайковський, ні О.Москвич до відповідальності не притягалися. Перший задовго до хвилі арештів виїхав з Києва, а в ордері на арешт другого переплутали ім'я та по батькові, в результаті чого він не був взятий під варту і теж зник у невідомому напрямку. Однак конкретних фактів, які б категорично спростовували чи підтверджували цю версію, невідомо.
Через кілька місяців по тому, як КОЦД сам по собі припинив діяльність, почалися арешти. Останнім 24 верес. 1923 заарештували М.Василенка. Крім Г.Швайковського і О.Москвича, уникнути арешту вдалося А.Вельміну. 20 березня 1924 у приміщенні Пролетарського зібрання (колишньому Купецькому зібранні) о 18 годині розпочалося слухання справи «Київського обласного центру дії» міським судом під головуванням Ф.Мазура. Держ. звинувачення підтримували прокурор Києва М.Михайлик та його заступник Л.Ахматов. Було також два громадських обвинувача. Захищала підсудних група адвокатів на чолі з відомим ще по знаменитій Бейліса справі досвідченим київ. адвокатом і громад. діячем М.Пухтинським.
Вироки та помилування
Процес тривав упродовж майже 3-х тижнів і завершився невтішним для «старшої п'ятірки» вироком. С.Чебакова засудили до смертної кари, М. і К.Василенків, Л.Чолганського і П.Смирнова — до 10-річного ув'язнення. Щодо інших підсудних, то смертні вироки дістали С.Єдиневський, О.Яковлєв та В.Виноградова (завідувачка «лінії зв'язку»), а решті випало від 5 до 10 років в'язниці. Четверо були умовно покарані, виправдали Б.Язловського. Касаційна інстанція — Верховний суд УСРР — залишила вирок без змін.
10 квітня 1924 бюро Київського губкому КП(б)У надіслало до ЦК ВКП(б) лист про наслідки процесу «КОЦД» у зв'язку з розглядом питання про помилування. У ньому зазначалося, що процес пройшов без ускладнень і політ. тон його був цілком витриманий. Бюро запропонувало залишити присуд у силі стосовно всіх засуджених, але, «враховуючи безсумнівну цінність Василенка Миколи і Смирнова (професор) та їх громадське становище, вважає можливим тільки щодо їх провести пом'якшення».
У травні ВУЦВК розглянув клопотання підсудних та їхніх близьких про помилування: М.Василенку, П.Смирнову та Л.Чолганському строк ув'язнення було скорочено до 5 років. С.Чебаков замість смертної кари дістав 10 років позбавлення волі. Пом'якшили міру покарання й іншим засудженим. Найгірше складалися справи в К.Василенка, який спробував перетворити процес у політичну трибуну для пропаганди своїх поглядів. Відмовився він подати і заяву про помилування, хоча відповідне клопотання порушила перед ВУЦВК його сестра Катерина Прокопівна Василенко. В результаті вирок йому було залишено без змін.
Справа 1930-1931 років
Наприкінці 1930 органи ДПУ УСРР знову повернулися до справи «КОЦД». Оскільки кілька колишніх засуджених уже відбули свої строки покарання, то їх заарештували повторно (за ґратами, зокрема, опинився колишній прокурор Б.Толпиго, проф. П.Смирнов, проф.-рентгенолог М.Воскресенський, адвокат С.Ткаченко, два брати А.Вельміна, якому вдалося уникнути суду 1923, та ін. особи). 26 січ. 1931 арештували В.Романовського — співробітника Комісії для виучування історії західнорус. та укр. права і відомого архівіста (у цей час разом з М.Василенком він працював над виданням збірки грамот на магдебурзьке право містам України; раніше під час слідства у справі КОЦД його вже заарештовували, але ще до суду був виключений з числа звинувачених). Він пробув під вартою до 18 жовтня 1931, а 18 жовтня 1931 Судова колегія ОДПУ СРСР стосовно нього прийняла соломонове рішення «зарахувати в покарання строк попереднього ув'язнення, з-під варти звільнити».
Доля інших ув'язнених була значно гіршою: 5–10 років ув'язнення в таборах (для більшості) або щонайменше висилка в Казахстан на 3 роки. До речі, ця справа — своєрідний «КОЦД-2» — дає змогу пролити світло на деякі деталі, що залишилися непоміченими під час першого розгляду. Зокрема, стало ясно, що члени т. зв. старшої п'ятірки КОЦД, хоча і не створювали жодної контрреволюційної структури, все ж таки складали певну організаціюцію, бо всі вони належали до масонської ложі «Зоря» (див. Масонство). Саме «масонське братство» пов'язувало їх з М.Вакаром, К.Кусковою та іншими діячами закордонного «Центру дії». У свідченнях підслідних як масони і контрреволюціонери також фігурували померлий на той час співробітник Комісії для виучування історії західноруського та українського права Іван Балінський і співробітник цієї ж комісії, історик-архівіст В.Новицький (останній переховував А.Вельміна; проте покарання його оминуло, можливо, завдяки тому, що він погодився співробітничати з НКВС УСРР: у його архівно-слідчій справі є згадка, що 1932–33 він 8 місяців утримувався під вартою, дав підписку про співробітництво, але дворушничав, тобто реальної роботи як секретний співробітник не здійснював).
Джерела
- Усенко І. Б. «Київського обласного центру дії» справа 1923—1924 [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
Література
- Дело Киевского областного центра действия. Х., 1927 (рос.)
- Полонська-Василенко Н. Процес «Центра дій» 1924 р. [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] Мюнхен : Українська Вільна Академія Наук, 1956. 24 с. (Серія: Політичні процеси, ч. 1)
- Полонська-Василенко Н. Д. Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків. В кн.: Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Москвою. Париж–Чікаго, 1962
- Кістерська Л. Д. та ін. Микола Прокопович Василенко. К., 1991
- Жертвы репрессий. К., 1993 (рос.)
- Полонська-Василенко Н. Д. Українська академія наук. Нарис історії. К., 1993
- Очеретенко В. І. Переслідування української інтелігенції в першій половині 20-х років (за матеріалами фондів «Російського зарубіжного архіву» Державного архіву Російської Федерації). «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», 1997, № 1–2
- Усенко І. Б. Репресоване правознавство: трагічні сторінки історії ВУАН. В кн.: Правова держава, вип. 9. К., 1998.
- Василенко К. Статті. Спогади. Листування, ч. 1-2. К., 2002.
- Сухих, Л. Київський обласний центр дії та причетність до нього М. П. Василенка та В. О. Романовського [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Український археографічний щорічник. — К., 2009. — Вип. 13/14. — С. 678—687.
- Борисенок Елена Юрьевна «Ненависть к большевизму прежде всего, к великороссам, как таковым, никакой вражды теперь нет...» Наблюдения агентов эмигрантской организации «Центр действия» о жизни на Советской Украине в начале 1920-х гг. // Петербургский исторический журнал. 2019. №1 (21). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/nenavist-k-bolshevizmu-prezhde-vsego-k-velikorossam-kak-takovym-nikakoy-vrazhdy-teper-net-nablyudeniya-agentov-emigrantskoy-organizatsii [ 19 грудня 2021 у Wayback Machine.] (дата звернення: 19.12.2021)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprava Kiyivskogo oblasnogo centru diyi 1923 1924 rokiv pokazovij sudovij proces u spravi nibito kontrrevolyucijnoyi diyalnosti t zv Kiyivskogo viddilennya zakordonnoyi rosijskoyi emigrantskoyi organizaciyi Centr diyi Cya sprava naklala znachnij vidbitok na akademichne zhittya v Ukrayini Faktichnij yiyi bik detalno visvitleno v knizi D Golinkova Krushenie antisovetskogo podpolya v SSSR ta v stenografichnomu zviti sudovogo procesu v spravi Kiyivskogo oblasnogo centru diyi KOCD Zberigsya takozh arhiv Centru diyi v Parizhi Franciya yakij svogo chasu buv peredanij t zv ru j pislya Drugoyi svitovoyi vijni potrapiv do Moskvi Nini vin stanovit okremij fond Derzhavnogo arhivu RF IstoriyaParizkij Centr diyi Pochatok istoriyi ciyeyi spravi bulo pokladeno 1921 v Parizhi de rosijski emigranti Anton Kartashov Mikola Vakar ru ta inshi diyachi kadetskoyi i blizkih do neyi partij stvorili politichnij centr Yak vkazuvalosya v odnomu z dokumentiv centr staviv za metu probudzhennya zhittya v legalnih tovaristvah i organizaciyah sho isnuyut v Rosiyi porushennya v nih riznomanitnih gromadskih pitan i politichnu propagandu sered selyanstva robitnikiv chervonoarmijciv ta uchnivskoyi molodi Filiyi centru zgodom vinikli v Prazi Stambuli Varshavi Berlini ta deyakih inshih mistah Prote na radyanskij teritoriyi cya organizaciya spochatku ne mala zhodnih oseredkiv Vreshti resht najenergijnishim diyacham centru Mikoli Vakaru ta ru rezidentu v Polshi vdalosya za dopomogoyu kolishnogo denikinskogo oficera B Kucevalova yakij zaproponuvav yim svoyi poslugi nalagoditi tak zvanu liniyu zv yazku z Kiyeva do Polshi a zvidti do golovnoyi shtab kvartiri centru v Parizhi Liniya zv yazku bula zasnovana priblizno v berezni 1921 i za 2 roki svogo isnuvannya zminila kilka kerivnikiv Do cogo chasu dostovirno povnistyu tak i ne z yasovano hto koli i z yakoyu metoyu yiyi vikoristovuvav zokrema dobre poinformovanij D Golinkov zalishiv zapisi yaki svidchat pro te sho liniya zv yazku spochatku nalezhala Narodnomu soyuzu zashity rodiny i svobody i lishe 1922 Boris Savinkov peredav yiyi yak liniyu zv yazku na finskomu kordoni za domovlenistyu z Mikoloyu Chajkovskim i Mikoloyu Vakarom Centru diyi Liniyeyu zv yazku perepravlyalisya osobisti listi kontrabanda shpigunska informaciya a takozh vivozilisya za kordon sim yi deyakih zamozhnih emigrantiv Vizit Mikoli Vakara do Kiyeva Kontakti z Centrom diyi cherez liniyu zv yazku pidtrimuvav pomichnik odnogo z kiyivskih starshih notariusiv Anatolij Velmin prote mozhlivo vin diyav i na vlasnij rozsud U kvitni 1922 Mikola Vakar vidvidav Kiyiv z metoyu stvorennya tut miscevogo oseredku Centru diyi Anatolij Velmin poznajomiv jogo z kolishnim prokurorom Kiyivskoyi sudovoyi palati a takozh zi sluzhbovcem komungospu Sergiyem Mihajlovichem Chebakovim Mikola Vakar poprosiv Chebakova zvesti jogo z bratami Mikoloyu Vasilenkom i Kostyantinom Vasilenkom vidomij u minulomu social demokrat menshovik advokat za profesiyeyu u toj chas buv sluzhbovcem Kiyivskogo statistichnogo byuro pro yakih vin bagato chuv za kordonom vid spilnih znajomih Akademik Mikola Vasilenko usvidomlyuvav pevnij rizik spilkuvannya z Mikoloyu Vakarom yakij nelegalno priyihav iz za kordonu odnak pogodivsya zustritisya z nim Protyagom troh vechoriv dvichi v Mikoli Vasilenka i odin raz u Pavla Smirnova nevelikij gurt davnih znajomih brati Vasilenki Sergij Chebakov profesor istorik Pavlo Smirnov 1921 vin deyakij chas buv spivrobitnikom akademichnoyi Komisiyi dlya viuchuvannya istoriyi zahidnoruskogo ta ukrayinskogo prava ta kolishnij kolega M Vasilenka po kadetskij partiyi advokat Leontij Cholganskij spershu uvazhno visluhovuvali a potim obgovorili rozpovidi M Vakara pro dumki i nastroyi emigraciyi Nadzvichajna neobiznanist Mikoli Vakara a otzhe i tih hto stoyav za nim z podiyami na batkivshini nadihnula yih na ideyu vidannya za kordonom chasopisu odnakovo vilnogo vid rad cenzuri i emigrantskih perehlostiv M Vakar viyaviv gotovnist stati red vidavcem takogo zhurnalu i prosiv kiyan periodichno nadsilati jomu informaciyu pro spravzhnye stanovishe v Rosiyi i Ukrayini a takozh vislovlyuvati svoyi mirkuvannya z teor problem sho hvilyuyut emigraciyu Uchasniki zustrichi mabut navit i ne zdogaduvalisya sho pislya neyi Mikola Vakar dopovidatime za kordonom pro stvorennya starshoyi p yatirki Kiyivskogo oblasnogo centru diyi Z materialiv slidstva v spravi KOCD viplivaye sho v hodi spilkuvannya z Mikoloyu Vakarom na kvartiri v Pavla Smirnova htos iz prisutnih zroniv mimohid nazvu Kiyivskij centr diyi ale bilshist postavilasya do neyi bajduzhe sprijnyavshi yiyi yak shos na zrazok psevdonima v listuvanni a Kostyantin Vasilenko zauvazhiv sho cya nazva ne duzhe vdala i zaproponuvav pidpisuvatisya Katya Mikola Vasilenko vzagali ne pam yatav pro yakijs centr oskilki ne brav uchasti u rozmovi na kvartiri v P Smirnova Zv yazok iz zakordonom poprosili pidtrimuvati Sergiya Chebakova Vakar poznajomiv jogo iz zaviduvachem liniyi zv yazku B Pavlovskogo i zaproponuvav usyu informaciyu yaka nadhoditime do Chebakova vid korespondentiv peredavati cherez nogo Pid chas perebuvannya v Kiyevi M Vakar rozshukav takozh svogo gimnazijnogo tovarisha O Yakovlyeva yakogo zagituvav stvoriti grupu molodih inteligentiv sho spriyala b pozhvavlennyu gromadskih sil brala uchast u diyalnosti zhurnalu O Yakovlyev stvoriv nevelichkij gurtok do yakogo vvijshli jogo kolega po roboti v cukrotresti O Moskvich jogo spershu ne hotili prijmati do grupi oskilki kolis vin buv blizkij do vidomogo lidera rosijskih shovinistiv u Kiyevi V Shulgina aspirant L Vengerov vikladach Volinskogo institutu narodnoyi osviti P Tartakovskij Cya t zv molodsha grupa KOCD ne mala samostijnogo zv yazku iz zakordonom Iz Kiyeva M Vakar poyihav do Moskvi de takozh stvoriv nevelikij oseredok spriyannya Centru diyi j majbutnomu zhurnalu Predstavnik ciyeyi moskovskoyi grupi kolishnij kiyanin profesor Moskovskogo kooperativnogo institutu pravoznavec P Isichenko potim kilka raziv priyizhdzhav do Kiyeva ale spilnoyi movi z kiyanami ne znajshov Kiyivskij Centr Pislya povernennya M Vakara za kordon Kiyivskij centr diyi po suti nichim sebe ne viyavlyav Lishe O Yakovlyev namagavsya demonstruvati aktivnist chas vid chasu vin prihodiv zi svoyimi propoziciyami do deyakih chleniv starshoyi grupi ale ti prosto vidmahuvalisya vid nogo vvazhayuchi lyudinoyu molodoyu i legkovazhnoyu Tim samim molodsha grupa viyavilasya povnistyu usunutoyu vid kontaktiv iz zakordonom Ne nadto aktivne listuvannya z Centrom diyi u Parizhi odnak pidtrimuvalosya Cherez liniyu zv yazku do starshoyi p yatirki nadijshlo kilka listiv de spovishalosya pro perspektivi vidannya zaplanovanogo zhurnalu pid nazvoyu Nov a takozh teksti troh pidgotovlenih okremimi predstavnikami emigraciyi zapisok z pitan agrarnoyi politiki finansiv ta adm upravlinnya Bulo takozh nadislano dlya informaciyi kilka vidanih za kordonom broshur a naprikinci 1922 nadijshli primirniki pershih dvoh nomeriv zh Nov usogo vijshlo 4 nomeri ale ostanni 2 do M Vasilenka ta jogo druziv ne potrapili M Vasilenko zgaduvav sho materiali z Parizha v Kiyevi obgovoryuvalisya spochatku dvichi na misyac a u 2 j pol 1922 vzhe tilki raz na misyac z berez nastupnogo roku grupa i zovsim perestala zbiratisya Naslidkom cih obgovoren stalo kilka listiv K Vasilenka do redakciyi zhurnalu Nov i osobisto do M Vakara j tih osib z emigraciyi yakih M Vakar predstavlyav Ce buli osobisti zvernennya yaki K Vasilenko ne pogodzhuvav i navit v osnovnomu ne pokazuvav svoyim tovarisham hocha v cilomu voni vidobrazhali zag poziciyu Inshi chleni starshoyi p yatirki ne napisali za kordon zhodnogo ryadka Stavlennya grupi do pravlyachoyi partiyi bulo zagalom opozicijnim Ale pro shos bilshe ne bulo zhodnoyi movi Bilshe togo ekstremistski zakliki do revolyucijnih zmin sho progoloshuvalisya emigraciyeyu kategorichno zasudzhuvalisya Oburennya zokrema viklikali propagandistski viverti sho mistilisya v pershomu nomeri Novi a takozh neharakternij dlya naukovih vidan z pretenziyeyu na sensacijnist poligrafichnij druk shrifti intervali v teksti vidilennya tosho Mikola Vasilenko vidtodi vtrativ bud yakij interes do zhurnalu Odin z diyachiv Centru diyi v Parizhi v listopadi 1922 zanotuvav sho KOCD zabivsya yak misha v noru ni z Moskvoyu ni z Harkovom ni z yakimos inshimi velikimi centrami suspilnoyi dumki zv yazku ne nalagodzhuye cherez vidsutnist koshtiv Korespondenciyi jogo do Vas ne varti ni togo strashnogo riziku ni tiyeyi praci yakimi suprovodzhuyetsya yihnye transportuvannya do Vas A novonarodzhenij zhurnal zav yane shvidshe nizh bazhali b jogo zasnovniki bez tiyeyi koristi na yaku voni spodivayutsya Ci slova viyavilisya prorochimi Cherez kilka misyaciv usya merezha realnih Centriv diyi z shtab kvartiroyu v Parizhi po suti rozpalasya U M Chajkovskogo M Vakara ta inshih chleniv centru ne bulo koshtiv na utrimannya Novi ta liniyi zv yazku Varshavskij rezident Boris Yevreyinov perebravsya do Pragi de pochav shukati sobi novih spilnikiv U berezni 1923 vin zaproponuvav kiyanam spivrobitnichati z novoyu org ciyeyu i novim zhurnalom sho mav buti stvorenij na osnovi emigrantskogo chasopisu Krestyanskaya Rossiya Ale pro ce vzhe ne moglo buti j movi yaksho Mikola Chajkovskij ta deyaki inshi chleni Centru diyi mali avtoritet solidnih politikiv i viklikali doviru to z in emigrantskimi diyachami kiyani navit ne hotili mati spravu Na comu vlasne i pripinivsya vsyakij zv yazok kiyan z Centrom diyi hocha v dokumentah Parizkogo centru nazvana trohi piznisha data trav 1923 Faktichno vsya spivpracya starshoyi p yatirki z Centrom diyi v Parizhi zvelasya do nelegalnogo listuvannya K Vasilenka iz zakordonnim zhurnalom odnak u spravi KOCD figuruvav she odin vazhlivij epizod O Yakovlyev u poshukah materialiv yaki b zacikavili redakciyu Novi a mozhlivo i ne tilki yiyi cherez svogo znajomogo G Shvajkovskogo poznajomivsya z vidpovidalnim sluzhbovcem shtabu Kiyivskogo vijskovogo okrugu nevdovzi reorganizovanogo v shtab Ukrayinskogo vijskovogo okrugu S Yedinevskim U seredini lita 1922 ostannij cherez G Shvajkovskogo peredav O Yakovlyevu fragment sekretnogo mobilizacijnogo planu okrugu Toj u svoyu chergu pokazav dokument bilsh dosvidchenomu v literaturnih spravah O Moskvichu shob z yasuvati chi zgoditsya vin dlya publikaciyi v zhurnali Dokument uprodovzh dobi znahodivsya v O Moskvicha yakij pokazav jogo prof P Smirnovu Ostannij buv zbentezhenij napisom na dokumenti tayemno ta inshimi rozmishenimi na nomu zasterigayuchimi grifami i tomu pokazav paperi S Chebakovu shob poraditisya yak vin potim stverdzhuvav chi ne provokuye yih chasom O Yakovlyev Razom voni virishili sho yim slid prokonsultuvatisya shodo dostovirnosti paperiv u yakogos vijsk specialista i yak zgodom zapevnyav S Chebakov same z ciyeyu metoyu peredali mobilizacijnij plan kolish oficerovi B Pavlovskomu kerivniku liniyi zv yazku yakij nachebto bez vidoma S Chebakova peredav sekretni paperi za kordon Os cya nepriyemna i do kincya ne z yasovana istoriya kamenem potyagla na dno uves KOCD hocha proti brativ M i K Vasilenkiv ta L Cholganskogo zvinuvachennya u shpigunstvi navit ne visuvalosya ProcesDostovirnoyi informaciyi pro te yak Derzhavne politichne upravlinnya USRR natrapilo na slid diyalnosti napivmifichnogo Kiyivskogo centru diyi poki sho nemaye U Parizhi buli vpevneni sho kiyan vidav pislya areshtu v Kiyevi chlen moskovskoyi grupi P Isichenko Zradnikom nazvali voni i kur yera liniyi zv yazku M Onishenka Pavlyuka yakij na poperednomu i sud slidstvah dav duzhe shiroki j obtyazhuyuchi dlya ciyeyi org ciyi svidchennya Prote dokumenti arhivno slidchoyi spravi KOCD yaka nini zberigayetsya v arhivi Sluzhbi bezpeki Ukrayini svidchit sho P Isichenko ne buv zradnikom a navpaki buv yedinim z usih zvinuvachenih kogo v pozasudovomu poryadku 19 trav 1924 stratili organi ODPU SRSR Z Kiyeva jogo terminovo vidpravili do Moskvi oskilki misc chekisti pripuskali yak vkazuvalosya v telegrami do ODPU SRSR sho vin rozshifruvav agenturu u tomu chisli odnogo z nashih agentiv yakij vede veliku robotu Konkretno pro cyu veliku robotu v telegrami ne jshlosya ale v svidchennyah P Isichenka u spravi ye zgadka pro jogo zustrich z ad yutantom B Savinkova I Fomichovim A cya zustrich bezpomilkovo vidsilaye do vidomoyi chekistskoyi operaciyi Sindikat 2 opisanoyi v hudozhnij formi v romani V Ardamatskogo Vozmezdie Tam zokrema napisano sho P Isichenko vijshov na kontakt iz savinkovcyami i stvorenoyu chekistami pidstavnoyu antiradyanskoyu organizaciyeyu Liberalni demokrati i sho trivalij chas u nogo povnoyu doviroyu koristuvavsya vidomij chekist G Siroyezhkin Cej zhe syuzhet opisano i v hudozhno dokumentalnomu narisi pro G Siroyezhkina u zbirniku Chekisti Takim chinom najimovirnishe same cherez P Isichenka chekisti vijshli na slid KOCD U hodi procesu ta pislya nogo v kuluarah i navit na shpaltah deyakih emigrantskih vidan chasto vislovlyuvalasya dumka sho ves epizod z mobilizacijnim planom buv provokaciyeyu z boku DPU USRR Na korist cogo tverdzhennya govorilo te sho ni G Shvajkovskij ni O Moskvich do vidpovidalnosti ne prityagalisya Pershij zadovgo do hvili areshtiv viyihav z Kiyeva a v orderi na aresht drugogo pereplutali im ya ta po batkovi v rezultati chogo vin ne buv vzyatij pid vartu i tezh znik u nevidomomu napryamku Odnak konkretnih faktiv yaki b kategorichno sprostovuvali chi pidtverdzhuvali cyu versiyu nevidomo Cherez kilka misyaciv po tomu yak KOCD sam po sobi pripiniv diyalnist pochalisya areshti Ostannim 24 veres 1923 zaareshtuvali M Vasilenka Krim G Shvajkovskogo i O Moskvicha uniknuti areshtu vdalosya A Velminu 20 bereznya 1924 u primishenni Proletarskogo zibrannya kolishnomu Kupeckomu zibranni o 18 godini rozpochalosya sluhannya spravi Kiyivskogo oblasnogo centru diyi miskim sudom pid golovuvannyam F Mazura Derzh zvinuvachennya pidtrimuvali prokuror Kiyeva M Mihajlik ta jogo zastupnik L Ahmatov Bulo takozh dva gromadskih obvinuvacha Zahishala pidsudnih grupa advokativ na choli z vidomim she po znamenitij Bejlisa spravi dosvidchenim kiyiv advokatom i gromad diyachem M Puhtinskim Viroki ta pomiluvannya Proces trivav uprodovzh majzhe 3 h tizhniv i zavershivsya nevtishnim dlya starshoyi p yatirki virokom S Chebakova zasudili do smertnoyi kari M i K Vasilenkiv L Cholganskogo i P Smirnova do 10 richnogo uv yaznennya Shodo inshih pidsudnih to smertni viroki distali S Yedinevskij O Yakovlyev ta V Vinogradova zaviduvachka liniyi zv yazku a reshti vipalo vid 5 do 10 rokiv v yaznici Chetvero buli umovno pokarani vipravdali B Yazlovskogo Kasacijna instanciya Verhovnij sud USRR zalishila virok bez zmin 10 kvitnya 1924 byuro Kiyivskogo gubkomu KP b U nadislalo do CK VKP b list pro naslidki procesu KOCD u zv yazku z rozglyadom pitannya pro pomiluvannya U nomu zaznachalosya sho proces projshov bez uskladnen i polit ton jogo buv cilkom vitrimanij Byuro zaproponuvalo zalishiti prisud u sili stosovno vsih zasudzhenih ale vrahovuyuchi bezsumnivnu cinnist Vasilenka Mikoli i Smirnova profesor ta yih gromadske stanovishe vvazhaye mozhlivim tilki shodo yih provesti pom yakshennya U travni VUCVK rozglyanuv klopotannya pidsudnih ta yihnih blizkih pro pomiluvannya M Vasilenku P Smirnovu ta L Cholganskomu strok uv yaznennya bulo skorocheno do 5 rokiv S Chebakov zamist smertnoyi kari distav 10 rokiv pozbavlennya voli Pom yakshili miru pokarannya j inshim zasudzhenim Najgirshe skladalisya spravi v K Vasilenka yakij sprobuvav peretvoriti proces u politichnu tribunu dlya propagandi svoyih poglyadiv Vidmovivsya vin podati i zayavu pro pomiluvannya hocha vidpovidne klopotannya porushila pered VUCVK jogo sestra Katerina Prokopivna Vasilenko V rezultati virok jomu bulo zalisheno bez zmin Sprava 1930 1931 rokivNaprikinci 1930 organi DPU USRR znovu povernulisya do spravi KOCD Oskilki kilka kolishnih zasudzhenih uzhe vidbuli svoyi stroki pokarannya to yih zaareshtuvali povtorno za gratami zokrema opinivsya kolishnij prokuror B Tolpigo prof P Smirnov prof rentgenolog M Voskresenskij advokat S Tkachenko dva brati A Velmina yakomu vdalosya uniknuti sudu 1923 ta in osobi 26 sich 1931 areshtuvali V Romanovskogo spivrobitnika Komisiyi dlya viuchuvannya istoriyi zahidnorus ta ukr prava i vidomogo arhivista u cej chas razom z M Vasilenkom vin pracyuvav nad vidannyam zbirki gramot na magdeburzke pravo mistam Ukrayini ranishe pid chas slidstva u spravi KOCD jogo vzhe zaareshtovuvali ale she do sudu buv viklyuchenij z chisla zvinuvachenih Vin probuv pid vartoyu do 18 zhovtnya 1931 a 18 zhovtnya 1931 Sudova kolegiya ODPU SRSR stosovno nogo prijnyala solomonove rishennya zarahuvati v pokarannya strok poperednogo uv yaznennya z pid varti zvilniti Dolya inshih uv yaznenih bula znachno girshoyu 5 10 rokiv uv yaznennya v taborah dlya bilshosti abo shonajmenshe visilka v Kazahstan na 3 roki Do rechi cya sprava svoyeridnij KOCD 2 daye zmogu proliti svitlo na deyaki detali sho zalishilisya nepomichenimi pid chas pershogo rozglyadu Zokrema stalo yasno sho chleni t zv starshoyi p yatirki KOCD hocha i ne stvoryuvali zhodnoyi kontrrevolyucijnoyi strukturi vse zh taki skladali pevnu organizaciyuciyu bo vsi voni nalezhali do masonskoyi lozhi Zorya div Masonstvo Same masonske bratstvo pov yazuvalo yih z M Vakarom K Kuskovoyu ta inshimi diyachami zakordonnogo Centru diyi U svidchennyah pidslidnih yak masoni i kontrrevolyucioneri takozh figuruvali pomerlij na toj chas spivrobitnik Komisiyi dlya viuchuvannya istoriyi zahidnoruskogo ta ukrayinskogo prava Ivan Balinskij i spivrobitnik ciyeyi zh komisiyi istorik arhivist V Novickij ostannij perehovuvav A Velmina prote pokarannya jogo ominulo mozhlivo zavdyaki tomu sho vin pogodivsya spivrobitnichati z NKVS USRR u jogo arhivno slidchij spravi ye zgadka sho 1932 33 vin 8 misyaciv utrimuvavsya pid vartoyu dav pidpisku pro spivrobitnictvo ale dvorushnichav tobto realnoyi roboti yak sekretnij spivrobitnik ne zdijsnyuvav DzherelaUsenko I B Kiyivskogo oblasnogo centru diyi sprava 1923 1924 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 LiteraturaDelo Kievskogo oblastnogo centra dejstviya H 1927 ros Polonska Vasilenko N Proces Centra dij 1924 r 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Myunhen Ukrayinska Vilna Akademiya Nauk 1956 24 s Seriya Politichni procesi ch 1 Polonska Vasilenko N D Istorichna nauka v Ukrayini za sovyetskoyi dobi ta dolya istorikiv V kn Zbirnik na poshanu ukrayinskih uchenih znishenih bolshevickoyu Moskvoyu Parizh Chikago 1962 Kisterska L D ta in Mikola Prokopovich Vasilenko K 1991 Zhertvy repressij K 1993 ros Polonska Vasilenko N D Ukrayinska akademiya nauk Naris istoriyi K 1993 Ocheretenko V I Peresliduvannya ukrayinskoyi inteligenciyi v pershij polovini 20 h rokiv za materialami fondiv Rosijskogo zarubizhnogo arhivu Derzhavnogo arhivu Rosijskoyi Federaciyi Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 1997 1 2 Usenko I B Represovane pravoznavstvo tragichni storinki istoriyi VUAN V kn Pravova derzhava vip 9 K 1998 Vasilenko K Statti Spogadi Listuvannya ch 1 2 K 2002 Suhih L Kiyivskij oblasnij centr diyi ta prichetnist do nogo M P Vasilenka ta V O Romanovskogo 13 lyutogo 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij arheografichnij shorichnik K 2009 Vip 13 14 S 678 687 Borisenok Elena Yurevna Nenavist k bolshevizmu prezhde vsego k velikorossam kak takovym nikakoj vrazhdy teper net Nablyudeniya agentov emigrantskoj organizacii Centr dejstviya o zhizni na Sovetskoj Ukraine v nachale 1920 h gg Peterburgskij istoricheskij zhurnal 2019 1 21 URL https cyberleninka ru article n nenavist k bolshevizmu prezhde vsego k velikorossam kak takovym nikakoy vrazhdy teper net nablyudeniya agentov emigrantskoy organizatsii 19 grudnya 2021 u Wayback Machine data zvernennya 19 12 2021 ros