Василь Федорович Матяшевич (26 лютого 1879 , Війтівці, Переяславський повіт, Полтавська губернія — ?) — український політичний і військовий діяч. Генерал-хорунжий, помічник військового міністра УНР.
Василь Федорович Матяшевич | |
---|---|
Підполковник Генерал-хорунжий (грудень 1918) | |
Загальна інформація | |
Народження | 26 лютого 1879 |
Смерть | невідомо |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Життєпис
За даними видання "Офіцерський корпус Армії УНР" народився 24 лютого 1879 року на Полтавщині. Проте запис про народження міститься у метричній книзі Покровської церкви села Війтівці Переяславського повіту Полтавської губернії під 26 лютого 1879 року.
Закінчив Полтавське земське 5-класне училище. У 1904 році закінчив Полтавський кадетський корпус, Чугуївське піхотне юнкерське училище 1904, Закінчив Миколаївську інженерну академію за 1-м розрядом.
20 травня 1912 року отримав звання капітана. З 04.11.1912 р. — молодший співробітник управління будівництва Гродненської фортеці. З 01.01.1913 р. — молодший виробник управління будівництва Ковненської фортеці. У роки Першої світової війни офіцер 6-го понтонного батальйону. Підполковник.
В українській армії з 1917, член Української Центральної Ради від частин Київського гарнізону, делегат І Всеукраїнського військового з'їзду.
На II Всеукраїнському військовому з'їзді 05—11.06.1917 р. був обраний членом Українського Генерального Військового комітету.
З грудня 1917 р. — головний начальник постачання Військового Секретаріату Центральної Ради.
З березня 1918 р. до 20.07.1918 р. — начальник Головного інженерного управління Військового міністерства УНР.
За Гетьманату начальник Головного інженерного управління у відділі заступника Військового міністра з господарсько-технічних справ у званні полковника. Звільнений за власним проханням.
З грудня 1918 р. — начальник Головного інженерного управління Військового міністерства УНР. Генерал-хорунжий. 3 25.08.1919 року другий помічник військового міністра УНР у справах постачання. У грудні 1919 року був інтернований польською владою.
Джерела
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.133
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Військова нарада в кабінеті генерального секретаря Порша дня 18 (5 ст. ст.) січня 1918 р.//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937 — Ч. 5. — С. 2—3;
- Список чинам военно-инженерного ведомства на 1914. — СПб. — 1914. — С. 309
Посилання
- Історія Полтави
- Тинченко Ярослав Юрьевич » Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)
- ЦДІАК, Ф. 224, о. 3, спр. 124
- Центральний державний історичний архів, м.Київ, Ф. 224, оп. 3, спр. 124, арк. 88зв.-89.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Fedorovich Matyashevich 26 lyutogo 1879 Vijtivci Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya ukrayinskij politichnij i vijskovij diyach General horunzhij pomichnik vijskovogo ministra UNR Vasil Fedorovich Matyashevich Pidpolkovnik General horunzhij gruden 1918 Zagalna informaciyaNarodzhennya26 lyutogo 1879 1879 02 26 SmertnevidomoVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaZhittyepisZa danimi vidannya Oficerskij korpus Armiyi UNR narodivsya 24 lyutogo 1879 roku na Poltavshini Prote zapis pro narodzhennya mistitsya u metrichnij knizi Pokrovskoyi cerkvi sela Vijtivci Pereyaslavskogo povitu Poltavskoyi guberniyi pid 26 lyutogo 1879 roku Zakinchiv Poltavske zemske 5 klasne uchilishe U 1904 roci zakinchiv Poltavskij kadetskij korpus Chuguyivske pihotne yunkerske uchilishe 1904 Zakinchiv Mikolayivsku inzhenernu akademiyu za 1 m rozryadom 20 travnya 1912 roku otrimav zvannya kapitana Z 04 11 1912 r molodshij spivrobitnik upravlinnya budivnictva Grodnenskoyi forteci Z 01 01 1913 r molodshij virobnik upravlinnya budivnictva Kovnenskoyi forteci U roki Pershoyi svitovoyi vijni oficer 6 go pontonnogo bataljonu Pidpolkovnik V ukrayinskij armiyi z 1917 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vid chastin Kiyivskogo garnizonu delegat I Vseukrayinskogo vijskovogo z yizdu Na II Vseukrayinskomu vijskovomu z yizdi 05 11 06 1917 r buv obranij chlenom Ukrayinskogo Generalnogo Vijskovogo komitetu Z grudnya 1917 r golovnij nachalnik postachannya Vijskovogo Sekretariatu Centralnoyi Radi Z bereznya 1918 r do 20 07 1918 r nachalnik Golovnogo inzhenernogo upravlinnya Vijskovogo ministerstva UNR Za Getmanatu nachalnik Golovnogo inzhenernogo upravlinnya u viddili zastupnika Vijskovogo ministra z gospodarsko tehnichnih sprav u zvanni polkovnika Zvilnenij za vlasnim prohannyam Z grudnya 1918 r nachalnik Golovnogo inzhenernogo upravlinnya Vijskovogo ministerstva UNR General horunzhij 3 25 08 1919 roku drugij pomichnik vijskovogo ministra UNR u spravah postachannya U grudni 1919 roku buv internovanij polskoyu vladoyu DzherelaLitvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv Harkiv Vidavnictvo Saga 2007 244 s Stor 133 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Vijskova narada v kabineti generalnogo sekretarya Porsha dnya 18 5 st st sichnya 1918 r Litopis Chervonoyi Kalini Lviv 1937 Ch 5 S 2 3 Spisok chinam voenno inzhenernogo vedomstva na 1914 SPb 1914 S 309PosilannyaIstoriya Poltavi Tinchenko Yaroslav Yurevich Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 CDIAK F 224 o 3 spr 124 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv m Kiyiv F 224 op 3 spr 124 ark 88zv 89