Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Юрич (псевдонім — Загорка) (хорв. Marija Jurić Zagorka, нар. 1 січня 1873, с. Неговец (тепер частина м. Врбовець), Хорватія — пом. 30 листопада 1957, Загреб) — хорватська журналістка, прозаїкиня, драматургиня, феміністка. Перша жінка-журналістка Хорватії і Південно-Східної Європи.
| Марія Юрич Загорка | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Marija Jurić Zagorka | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Zagorka | |||
| Народилася | 2 березня 1873 Неговець | |||
| Померла | 30 листопада 1957[1][2][…](84 роки) Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ | |||
| Поховання | Мирогойське кладовище[4][5] | |||
| Країна |  Угорське королівство[d] Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Королівство Югославія Незалежна Держава Хорватія ФНРЮ | |||
| Діяльність | журналістка, драматург, письменниця, письменниця-романістка | |||
| Сфера роботи | d[6] і d[6] | |||
| Мова творів | хорватська | |||
| Жанр | роман | |||
| | ||||
 Марія Юрич Загорка у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Марія Юрич народилася в заможній родині. Дитинство провела в Хорватському Загір'ї, де її батько був керуючим маєтком. Чотирикласну початкову освіту здобула у Вараждин, продовжила навчання у Загребі. У п'ятнадцятирічному віці через проблеми з сім'єю залишила школу.
Між 1891 і 1894 роками батьки змусили Марію одружитися з незнайомим їй службовцем залізниці, старшим за неї на 18 років. Оселившись в Угорщині, Марія прожила в шлюбі три роки, після чого втекла від чоловіка до Сремської Митровиці, а потім до Загреба. З допомогою батька їй вдалося оформити розлучення, хоча мати свідчила в суді проти неї. Порвавши з батьками і відмовившись від їхньої допомоги, Марія зважилася на самостійне і незалежне життя. Зайнялася літературною працею.
Журналістська і політична діяльність
Марія Юрич пройшла шлях від невідомої репортерки до визнаної в Європі політичної журналістки в загребській газеті «Obzor» («Огляд»). У зв'язку із забороною редактора підписувати власні статті й репортажі жіночим ім'ям, користувалася псевдонімом Загорка, за місцем свого проживання у дитинстві. Юрич все життя намагалася довести, що вона — особистість. Працювала політичною і парламентською оглядачкою, кореспонденткою газети у Будапешті та Відні.
Незважаючи на літературний талант, активну і творчу діяльність, Юрич постійно піддавалася гендерній дискримінації. Деякий час у 1896 році була головною редакторкою газети «Огляд». Пізніше вирішила самостійно видавати перший жіночий часопис у Хорватії «Ženski list» («Жіночий лист»), пізніше «Hrvatica» («Хорватка») і була його редакторкою з 1925 до 1938 року. Уу936 році вона брала участь у заснуванні Хорватської жіночої спілки письменників.
Брала активну участь у політичному житті країни, була непримиренною противницею онімечуванням й мадяризації, агресивної політики асиміляції неугорських меншин (в першу чергу — хорватської) на землях Угорського королівства. Виступала зі статтями та публікаціями, спрямованими на емансипацію, боротьбу за рівноправність жінок і право голосу, право жінок на освіту, вибір професії, майнове право тощо.
Під час Другої світової фашистські керівники Хорватії закрили жіночий журнал і конфіскували його майно. Залишившись без засобів до існування, Юрич намагалася покінчити життя самогубством. Проте вижила, завдяки підтримці своїх читачів. Після війни повернулася до активної феміністської діяльності в соціалістичній Югославії. В 1952 році вона стала незалежним видавцем, співпрацюючи з друкарнею «Отокар Кершовані».
Померла Марія Юрич в Загребі у 84-річному віці. Після смерті в 1957 році опублікована її біографія, вийшло зібрання творів.
Літературна діяльність
Завдяки підтримці єпископа Штросмайєра, Загорка почала писати романи на сучасну тематику. Опубліковані нею романи не отримали позитивних рецензій від критиків, хоча хорватські читачі і читачки з нетерпінням чекали нових творів. Крім творів на політичні та соціальні теми, писала любовно-історичні романи і драми хорватською для широкої публіки: псевдоісторичні і пригодницько-історичні романи призначалися для розваги і зміцнення національної самосвідомості народу і не претендували на особливі літературні достоїнства, проте сприяли розвитку драматургії Хорватії.
Юрич (Загорка) написала близько 30 романів. Одинадцять її романів зараз можна знайти в бібліотеці Конгресу США.
Вибрані твори
- Kneginja iz Petrinjske ulice (Княгиня з Петринської вулиці)
- Grička vještica (Чаклунка з Грича) — цикл з 7 романів (Tajna Krvavog mosta (Таємниця кривавого мосту), Kontesa Nera (Контеса Нера), Malleus Maleficarum (Молот відьом), Suparnica Marije Terezije I (Суперниця Марії Терезії I), Suparnica Marije Terezije II (Суперниця Марії Терезії II), Dvorska kamarila (Судова камарилья), Buntovnik na prijestolju (Бунтівник на престолі) (1912)
- Kći Lotrščaka (Дочка Лотрщака)
- Plameni inkvizitori (Полум'я інквізиторів)
- Gordana (Гордана)
- Republikanci (Республіканці) (1924)
- Vitez slavonske ravni (Витязь славонской рівнини)
- Jadranka (Ядранка)
- Roblje (Раби) (1899)
- Kamen na cesti (Камінь на дорозі) (1937)
Визнання та пам'ять
Лише в 1960—1980-х роках прийшло визнання літературно-суспільної праці Марії Юрич. За словами хорватского письменника і літературознавця Павао Павличича:
 | Марія Юрич Загорка — найбільш читаний письменник Хорватії, який зовсім не письменник, а письменниця. Вона ж — «амазонка хорватського фемінізму». |  |
- У 2005 році, згідно з опитуванням загребської щоденної газети «Vjesnik», Марія Юрич Загорка зайняла друге місце в списку найпопулярніших письменників Хорватії усіх часів.
- У 1991 році в столиці Хорватії встановлено пам'ятник Марії Юрич (скульптор Степан Грачан)
- У 2007 році знято документально-біографічний фільм «Загорка» (режисерка )
Посилання
- Zagorka — protagonistica nenapisane povijesti hrvatskog feminizma [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] (хор.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #130468894 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Frauen in Bewegung 1848–1938 — Österreichische Nationalbibliothek, 2006.
- Gradska groblja Zagreb - Tražilica pokojnika — Градська гробля Загреб.
- Градська гробля Загреб - Пошукова система померлих
- https://www.academia.edu/5907558/Importance_and_legacy_of_Marija_Juric_Zagorka
- Lasić, Stanko: Književni počeci Marije Jurić Zagorke (1973.- 1910.), Uvod u monografiju, Zagreb, 1986, Znanje
- . Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- Jakobović Fribec, Slavica: «Marija Jurić» u leksikonu: Francisca de Haan, Krassimira Daskalova, Anna Loutfi (Eds.), A Biographical dictionary of women's movements and feminisms — Central, Eastern, and South Eastern Europe; 19th and 20th centuries, 1st ed., Central European University Press, Budapest, 2006, p. 195—199
- Trebam li se odreći svojih knjiga zato što me toliki čitaju? - Jutarnji List. www.jutarnji.hr.
- Kragić, Bruno (2005). . Hrvatski biografski leksikon (хор.). . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 January 2015.
- . www.vecernji.hr. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 19 квітня 2020.
- Hergešić, Ivo: Introduction in Tajna krvavog mosta, Džepna knjiga, Zagreb, 1987, p. 21-22
- Nosi se Zagorka. www.matica.hr.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Yurich psevdonim Zagorka horv Marija Juric Zagorka nar 1 sichnya 1873 18730101 s Negovec teper chastina m Vrbovec Horvatiya pom 30 listopada 1957 Zagreb horvatska zhurnalistka prozayikinya dramaturginya feministka Persha zhinka zhurnalistka Horvatiyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi Mariya Yurich Zagorkahorv Marija Juric ZagorkaPsevdonimZagorkaNarodilasya2 bereznya 1873 1873 03 02 NegovecPomerla30 listopada 1957 1957 11 30 1 2 84 roki Zagreb Socialistichna Respublika Horvatiya FNRYuPohovannyaMirogojske kladovishe 4 5 Krayina Ugorske korolivstvo d Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv Korolivstvo Yugoslaviya Nezalezhna Derzhava Horvatiya FNRYuDiyalnistzhurnalistka dramaturg pismennicya pismennicya romanistkaSfera robotid 6 i d 6 Mova tvorivhorvatskaZhanrroman Mariya Yurich Zagorka u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Div takozh ZagorkaBiografiyaMariya Yurich narodilasya v zamozhnij rodini Ditinstvo provela v Horvatskomu Zagir yi de yiyi batko buv keruyuchim mayetkom Chotiriklasnu pochatkovu osvitu zdobula u Varazhdin prodovzhila navchannya u Zagrebi U p yatnadcyatirichnomu vici cherez problemi z sim yeyu zalishila shkolu Mizh 1891 i 1894 rokami batki zmusili Mariyu odruzhitisya z neznajomim yij sluzhbovcem zaliznici starshim za neyi na 18 rokiv Oselivshis v Ugorshini Mariya prozhila v shlyubi tri roki pislya chogo vtekla vid cholovika do Sremskoyi Mitrovici a potim do Zagreba Z dopomogoyu batka yij vdalosya oformiti rozluchennya hocha mati svidchila v sudi proti neyi Porvavshi z batkami i vidmovivshis vid yihnoyi dopomogi Mariya zvazhilasya na samostijne i nezalezhne zhittya Zajnyalasya literaturnoyu praceyu Zhurnalistska i politichna diyalnistMariya Yurich projshla shlyah vid nevidomoyi reporterki do viznanoyi v Yevropi politichnoyi zhurnalistki v zagrebskij gazeti Obzor Oglyad U zv yazku iz zaboronoyu redaktora pidpisuvati vlasni statti j reportazhi zhinochim im yam koristuvalasya psevdonimom Zagorka za miscem svogo prozhivannya u ditinstvi Yurich vse zhittya namagalasya dovesti sho vona osobistist Pracyuvala politichnoyu i parlamentskoyu oglyadachkoyu korespondentkoyu gazeti u Budapeshti ta Vidni Nezvazhayuchi na literaturnij talant aktivnu i tvorchu diyalnist Yurich postijno piddavalasya gendernij diskriminaciyi Deyakij chas u 1896 roci bula golovnoyu redaktorkoyu gazeti Oglyad Piznishe virishila samostijno vidavati pershij zhinochij chasopis u Horvatiyi Zenski list Zhinochij list piznishe Hrvatica Horvatka i bula jogo redaktorkoyu z 1925 do 1938 roku Uu936 roci vona brala uchast u zasnuvanni Horvatskoyi zhinochoyi spilki pismennikiv Brala aktivnu uchast u politichnomu zhitti krayini bula neprimirennoyu protivniceyu onimechuvannyam j madyarizaciyi agresivnoyi politiki asimilyaciyi neugorskih menshin v pershu chergu horvatskoyi na zemlyah Ugorskogo korolivstva Vistupala zi stattyami ta publikaciyami spryamovanimi na emansipaciyu borotbu za rivnopravnist zhinok i pravo golosu pravo zhinok na osvitu vibir profesiyi majnove pravo tosho Pid chas Drugoyi svitovoyi fashistski kerivniki Horvatiyi zakrili zhinochij zhurnal i konfiskuvali jogo majno Zalishivshis bez zasobiv do isnuvannya Yurich namagalasya pokinchiti zhittya samogubstvom Prote vizhila zavdyaki pidtrimci svoyih chitachiv Pislya vijni povernulasya do aktivnoyi feministskoyi diyalnosti v socialistichnij Yugoslaviyi V 1952 roci vona stala nezalezhnim vidavcem spivpracyuyuchi z drukarneyu Otokar Kershovani Pomerla Mariya Yurich v Zagrebi u 84 richnomu vici Pislya smerti v 1957 roci opublikovana yiyi biografiya vijshlo zibrannya tvoriv Literaturna diyalnistPam yatnik Mariyi Yurich u Zagrebi na Tkalchichevij vulici Zavdyaki pidtrimci yepiskopa Shtrosmajyera Zagorka pochala pisati romani na suchasnu tematiku Opublikovani neyu romani ne otrimali pozitivnih recenzij vid kritikiv hocha horvatski chitachi i chitachki z neterpinnyam chekali novih tvoriv Krim tvoriv na politichni ta socialni temi pisala lyubovno istorichni romani i drami horvatskoyu dlya shirokoyi publiki psevdoistorichni i prigodnicko istorichni romani priznachalisya dlya rozvagi i zmicnennya nacionalnoyi samosvidomosti narodu i ne pretenduvali na osoblivi literaturni dostoyinstva prote spriyali rozvitku dramaturgiyi Horvatiyi Yurich Zagorka napisala blizko 30 romaniv Odinadcyat yiyi romaniv zaraz mozhna znajti v biblioteci Kongresu SShA Vibrani tvori Kneginja iz Petrinjske ulice Knyaginya z Petrinskoyi vulici Gricka vjestica Chaklunka z Gricha cikl z 7 romaniv Tajna Krvavog mosta Tayemnicya krivavogo mostu Kontesa Nera Kontesa Nera Malleus Maleficarum Molot vidom Suparnica Marije Terezije I Supernicya Mariyi Tereziyi I Suparnica Marije Terezije II Supernicya Mariyi Tereziyi II Dvorska kamarila Sudova kamarilya Buntovnik na prijestolju Buntivnik na prestoli 1912 Kci Lotrscaka Dochka Lotrshaka Plameni inkvizitori Polum ya inkvizitoriv Gordana Gordana Republikanci Respublikanci 1924 Vitez slavonske ravni Vityaz slavonskoj rivnini Jadranka Yadranka Roblje Rabi 1899 Kamen na cesti Kamin na dorozi 1937 Viznannya ta pam yatLishe v 1960 1980 h rokah prijshlo viznannya literaturno suspilnoyi praci Mariyi Yurich Za slovami horvatskogo pismennika i literaturoznavcya Pavao Pavlichicha Mariya Yurich Zagorka najbilsh chitanij pismennik Horvatiyi yakij zovsim ne pismennik a pismennicya Vona zh amazonka horvatskogo feminizmu U 2005 roci zgidno z opituvannyam zagrebskoyi shodennoyi gazeti Vjesnik Mariya Yurich Zagorka zajnyala druge misce v spisku najpopulyarnishih pismennikiv Horvatiyi usih chasiv U 1991 roci v stolici Horvatiyi vstanovleno pam yatnik Mariyi Yurich skulptor Stepan Grachan U 2007 roci znyato dokumentalno biografichnij film Zagorka rezhiserka PosilannyaZagorka protagonistica nenapisane povijesti hrvatskog feminizma 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine hor PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 130468894 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Frauen in Bewegung 1848 1938 Osterreichische Nationalbibliothek 2006 d Track Q74594652d Track Q304037d Track Q98287649 Gradska groblja Zagreb Trazilica pokojnika Gradska groblya Zagreb d Track Q97233300 Gradska groblya Zagreb Poshukova sistema pomerlih https www academia edu 5907558 Importance and legacy of Marija Juric Zagorka Lasic Stanko Knjizevni poceci Marije Juric Zagorke 1973 1910 Uvod u monografiju Zagreb 1986 Znanje Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 19 kvitnya 2020 Jakobovic Fribec Slavica Marija Juric u leksikonu Francisca de Haan Krassimira Daskalova Anna Loutfi Eds A Biographical dictionary of women s movements and feminisms Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th centuries 1st ed Central European University Press Budapest 2006 p 195 199 Trebam li se odreci svojih knjiga zato sto me toliki citaju Jutarnji List www jutarnji hr Kragic Bruno 2005 Hrvatski biografski leksikon hor Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 January 2015 www vecernji hr Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 19 kvitnya 2020 Hergesic Ivo Introduction in Tajna krvavog mosta Dzepna knjiga Zagreb 1987 p 21 22 Nosi se Zagorka www matica hr a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya