Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карпатські хвойні гірські ліси, також відомі як карпатські гірські ліси, — екорегіон хвойних лісів помірної зони в Карпатах у Чехії, Польщі, Словаччині, Україні та Румунії. Код за класифікацією WWF: PA0504.
 Карпатський національний природний парк, Україна | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | Європейсько-середземноморські мішані гірські ліси |
| Межі | Балканські мішані ліси Центральноєвропейські мішані ліси Паннонські мішані ліси |
| Площа, км² | 125 337 км² |
| Країни | Чехія, Польща, Румунія, Словаччина, Україна |
| Охороняється | 29,488 км² (24) |
 Розміщення екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон займає площу 125 337 км². На сусідніх низовинах він оточений екорегіонами помірних широколистяних та мішаних лісів. Центральноєвропейські мішані ліси лежать на півночі, сході та південному сході. Паннонські змішані ліси займають Паннонську рівнину та Трансильванію на заході та південному заході. Гори Апусени в Трансильванії утворюють останці. Балканські мішані ліси виступають невеликою смугою на південь, у західній Валахії.
Флора
Поширення рослинних угруповань у Карпатах залежить від висотної зональності, з деякими варіаціями від ареалу до ареалу та з півночі на південь.
Передгірські ліси на висоті нижче 600—650 метрів сформовані переважно широколистяними деревними породами, головним чином дубом звичайним (Quercus robur), липою дрібнолистою (Tilia cordata) та грабом звичайним (Carpinus betulus) у північній частині ареалу та південними дубами — Quercus sessilis, Quercus cerris, Quercus pubescens та Quercus frainetto — у південній частині ареалу.
Хвойні гірські ліси поширені на висотах від 600 до 1100 метрів на півночі та на півдні від 650 до 1450 метрів. Бук лісовий (Fagus sylvatica) та ялиця біла (Abies alba) є характерними породами, поряд із смерекою європейською (Picea abies) та явором (Acer pseudoplatanus). Майже чисті деревостани європейського бука зустрічаються в деяких діапазонах, в тому числі Білих Карпат і Малих Карпат у західних Карпатах, Вигорлаті, Буковці і у Східних Бескидах гірських хребтів Східних Карпат, а також зони південних Карпат. В інших районах переважають хвойні породи — ялиця біла та смерека, включаючи гори Татри, Моравсько-Сілезькі Бескиди та Оравську Магуру в західних Карпатах та хребти Ґорґан та Бистрицького масиву румунських Східних Карпат.
У субальпійському поясі між 1100 і 1400 метрами на півночі та 1400 і 1900 метрами на півдні переважає смерека, з домішкою горобини звичайної (Sorbus aucuparia). На верхній межі лісу (1400 метрів на півночі та 1900 метрів на півдні) переважає сосна кедрова (Pinus cembra). У Татрах лісові ліси — це суміш сосни кедрової європейської та модрини європейської (Larix decidua). Криволісся зі сосни гірської (Pinus mugo), вільхи зеленої (Alnus alnobetula subsp. Fruticosa), чагарників ялівцю звичайного та сибірського (Juniperus communis subsp. alpina) поширені над межею лісу. Вище від поясу субальпійських криволісь лежать альпійські луки з трав'яною та чагарничковою рослинністю. У горах Бескидах зони смерекових лісів немає взагалі, а карликові буки переходять безпосередньо до альпійських лук вище рівня 1200 метрів. Найвищі вершини — скелясті, з окремими рідкісними альпійськими рослинами та лишайниками.
Фауна
Карпатські гірські ліси є одними з найбільш значних пристановищ у Центральній Європі для великих хижаків, зокрема бурого ведмедя (Ursus arctos), вовка (Canis lupus), євразійської рисі (Lynx lynx), європейської дикої кішки (Felis silvestris) та орла-беркута (Aquila chrysaetos). Козиця татранська (Rupicapra rupicapra tatrica) — підвид козиці звичайної — ендемічний для Татр. Невеликі популяції зубробізонів (Bison bonasus) вільно живуть у Карпатах. До інших великих рослиноїдних належать олень благородний (Cervus elaphus hippelaphus) та сарна європейська (Capreolus capreolus).
Заповідні території
Оцінка 2017 року показала, що 29 488 км², або 24 %, екорегіону знаходиться в заповідних зонах. Серед заповідних територій — Національний парк Низькі Татри Муранська планина, , Полонини в Словаччині, Національний парк Бещади в Польщі, Карпатський національний природний парк, Карпатський біосферний заповідник, Черемоський національний природний парк, заповідник Ґорґани, Національний природний парк Сколівські Бескиди, НПП «Синевир», Ужанський НПП в Україні, а також , , [ro], природний парк [en] та природний парк Апусені в Румунії.
Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи є визнаним ЮНЕСКО об'єктом всесвітньої спадщини, який включає кілька старовинних букових лісових масивів у Карпатах, поряд з буковими лісами в інших частинах Європи.
Посилання
- «Carpathian montane conifer forests». Наземні екорегіони.//Всесвітній фонд дикої природи. [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпатські хвойні гірські ліси |
Примітки
- Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534–545; Supplemental material 2 table S1b. [1] [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534—545; Supplemental material 2 table S1b.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karpatski hvojni girski lisi takozh vidomi yak karpatski girski lisi ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni v Karpatah u Chehiyi Polshi Slovachchini Ukrayini ta Rumuniyi Kod za klasifikaciyeyu WWF PA0504 Karpatski hvojni girski lisi Karpatskij nacionalnij prirodnij park UkrayinaEkozona PalearktikaBiom Hvojni lisi pomirnoyi zoniStatus zberezhennya vrazlivij WWF Yevropejsko seredzemnomorski mishani girski lisiMezhi Balkanski mishani lisi Centralnoyevropejski mishani lisi Pannonski mishani lisiPlosha km 125 337 km Krayini Chehiya Polsha Rumuniya Slovachchina UkrayinaOhoronyayetsya 29 488 km 24 Rozmishennya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion zajmaye ploshu 125 337 km Na susidnih nizovinah vin otochenij ekoregionami pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv Centralnoyevropejski mishani lisi lezhat na pivnochi shodi ta pivdennomu shodi Pannonski zmishani lisi zajmayut Pannonsku rivninu ta Transilvaniyu na zahodi ta pivdennomu zahodi Gori Apuseni v Transilvaniyi utvoryuyut ostanci Balkanski mishani lisi vistupayut nevelikoyu smugoyu na pivden u zahidnij Valahiyi FloraPoshirennya roslinnih ugrupovan u Karpatah zalezhit vid visotnoyi zonalnosti z deyakimi variaciyami vid arealu do arealu ta z pivnochi na pivden Peredgirski lisi na visoti nizhche 600 650 metriv sformovani perevazhno shirokolistyanimi derevnimi porodami golovnim chinom dubom zvichajnim Quercus robur lipoyu dribnolistoyu Tilia cordata ta grabom zvichajnim Carpinus betulus u pivnichnij chastini arealu ta pivdennimi dubami Quercus sessilis Quercus cerris Quercus pubescens ta Quercus frainetto u pivdennij chastini arealu Hvojni girski lisi poshireni na visotah vid 600 do 1100 metriv na pivnochi ta na pivdni vid 650 do 1450 metriv Buk lisovij Fagus sylvatica ta yalicya bila Abies alba ye harakternimi porodami poryad iz smerekoyu yevropejskoyu Picea abies ta yavorom Acer pseudoplatanus Majzhe chisti derevostani yevropejskogo buka zustrichayutsya v deyakih diapazonah v tomu chisli Bilih Karpat i Malih Karpat u zahidnih Karpatah Vigorlati Bukovci i u Shidnih Beskidah girskih hrebtiv Shidnih Karpat a takozh zoni pivdennih Karpat V inshih rajonah perevazhayut hvojni porodi yalicya bila ta smereka vklyuchayuchi gori Tatri Moravsko Silezki Beskidi ta Oravsku Maguru v zahidnih Karpatah ta hrebti Gorgan ta Bistrickogo masivu rumunskih Shidnih Karpat U subalpijskomu poyasi mizh 1100 i 1400 metrami na pivnochi ta 1400 i 1900 metrami na pivdni perevazhaye smereka z domishkoyu gorobini zvichajnoyi Sorbus aucuparia Na verhnij mezhi lisu 1400 metriv na pivnochi ta 1900 metriv na pivdni perevazhaye sosna kedrova Pinus cembra U Tatrah lisovi lisi ce sumish sosni kedrovoyi yevropejskoyi ta modrini yevropejskoyi Larix decidua Krivolissya zi sosni girskoyi Pinus mugo vilhi zelenoyi Alnus alnobetula subsp Fruticosa chagarnikiv yalivcyu zvichajnogo ta sibirskogo Juniperus communis subsp alpina poshireni nad mezheyu lisu Vishe vid poyasu subalpijskih krivolis lezhat alpijski luki z trav yanoyu ta chagarnichkovoyu roslinnistyu U gorah Beskidah zoni smerekovih lisiv nemaye vzagali a karlikovi buki perehodyat bezposeredno do alpijskih luk vishe rivnya 1200 metriv Najvishi vershini skelyasti z okremimi ridkisnimi alpijskimi roslinami ta lishajnikami FaunaKarpatski girski lisi ye odnimi z najbilsh znachnih pristanovish u Centralnij Yevropi dlya velikih hizhakiv zokrema burogo vedmedya Ursus arctos vovka Canis lupus yevrazijskoyi risi Lynx lynx yevropejskoyi dikoyi kishki Felis silvestris ta orla berkuta Aquila chrysaetos Kozicya tatranska Rupicapra rupicapra tatrica pidvid kozici zvichajnoyi endemichnij dlya Tatr Neveliki populyaciyi zubrobizoniv Bison bonasus vilno zhivut u Karpatah Do inshih velikih roslinoyidnih nalezhat olen blagorodnij Cervus elaphus hippelaphus ta sarna yevropejska Capreolus capreolus Zapovidni teritoriyiOcinka 2017 roku pokazala sho 29 488 km abo 24 ekoregionu znahoditsya v zapovidnih zonah Sered zapovidnih teritorij Nacionalnij park Nizki Tatri Muranska planina Polonini v Slovachchini Nacionalnij park Beshadi v Polshi Karpatskij nacionalnij prirodnij park Karpatskij biosfernij zapovidnik Cheremoskij nacionalnij prirodnij park zapovidnik Gorgani Nacionalnij prirodnij park Skolivski Beskidi NPP Sinevir Uzhanskij NPP v Ukrayini a takozh ro prirodnij park en ta prirodnij park Apuseni v Rumuniyi Bukovi pralisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi ye viznanim YuNESKO ob yektom vsesvitnoyi spadshini yakij vklyuchaye kilka starovinnih bukovih lisovih masiviv u Karpatah poryad z bukovimi lisami v inshih chastinah Yevropi Posilannya Carpathian montane conifer forests Nazemni ekoregioni Vsesvitnij fond dikoyi prirodi 11 listopada 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karpatski hvojni girski lisiPrimitkiEric Dinerstein David Olson et al 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience Volume 67 Issue 6 June 2017 Pages 534 545 Supplemental material 2 table S1b 1 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 7 grudnya 2020 Eric Dinerstein David Olson et al 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience Volume 67 Issue 6 June 2017 Pages 534 545 Supplemental material 2 table S1b