Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жебріянська бухта — мілководна частина Чорного моря, розташована в північній частині Кілійської дельти Дунаю. Бухта утворена виступом вторинної Кілійської дельти і корінного берега Чорного моря. Характеризується високим ендемізмом — там зосереджено 95 % усієї флори Дунайського біосферного заповідника.
 | |
| Пляж села Приморське (колишнє Жебріяни) | |
| 45°29′39″ пн. ш. 29°41′02″ сх. д. / 45.49417° пн. ш. 29.68389° сх. д. | |
| Море | Чорне море |
|---|---|
| Прибережні країни |  Україна |
| Регіон | Одеська область |
| Середня глибина | 60% акваторії має глибину до 5 м |
| Максимальна глибина | 15 м |
| Вливаються | |
| Острови | о. Північний, о. Шабаш, о. Білгородський |
| Міста та поселення | с. Приморське - 2 км м. Вилкове - 15 км |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 9986782 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑72634 ·R (Одеська область) |
  Жебріянська бухта Жебріянська бухта (Україна)  Жебріянська бухта Жебріянська бухта (Одеська область) | |
| Жебріянська бухта на картах charts.gov.ua wikimapia.org | |
Гідрографія
Бухта є мілководною — глибини плавно збільшуються від берегової лінії до 10—15 м на виході з бухти. 60 % її акваторії мають глибини до 5 метрів. Найменші площі займають глибини від 2 до 6 м, а площі з максимальними й мінімальними значеннями глибин займають й бухті найбільші площі. На 16,29 % території припадають глибини від 0 до 2 м. Саме в цьому інтервалі утворюються мілководдя, що формуються в осередках активного накопичення осадового матеріалу. 10,84 % території бухти має глибину 9—10 м і більше. Переважно це центральна частина Жебріянської бухти з її однорідними умовами мулонакопичення.
На формування рельєфу дна Жебріянської бухти впливають здебільшого екзогенні фактори: гідрогенні, гравітаційні й біогенні. У цій бухті до гідрогенних факторів можна віднести передусім течії, які визначаються стоком води через рукави. Постійні вітрові вихрові течії в бухті мають вигляд замкнутих кругообігів, вихорів із циркуляцією проти годинникової стрілки, з повторюваністю в середньому 70 %. Ці течії впливають також і на розподіл осадового матеріалу. Вони переносять наноси з Очаківського, Шабашу, Північного, Білгородського рукавів, через проріз підхідного до порту Усть-Дунайськ судноплавного каналу і головним чином — у кутову частину бухти, де осадкові матеріали акумулюються.
Гравітаційні процеси впливають на переміщення осадового матеріалу в бік ухилу поверхні дна бухти. Часто осадовий матеріал стікає в найглибшу частину бухти у вигляді суспензійних потоків.
Рельєфоутворююча роль живих організмів (біогенні фактори) дуже різноманітна. Наприклад, за рахунок стулок, скелетів та інших покривних елементів організмів відбувається накопичення мінерального біогенного осадового матеріалу, який зазвичай заповнює нерівності та призводить до вирівнювання рельєфу в бухті.
Походження
Походження Жебріянської бухти пов'язують з розвитком Кілійської дельти Дунаю, оскільки вона утворена виступом вторинної Кілійської дельти і корінного берега. Утворення бухти почалось з утворення дельти на рубежі XVII—XVIII століть в результаті прориву піщаного «грінду». Грінду (піщані пасма) можуть позначати положення зовнішнього морського краю дельти на різних етапах її розвитку. Вони направлені на південний захід і південь від пересипу лиману Сасик (Кундук) в сторону сучасного міста Вилкове. На рубежі XVIII—XIX століть основний стік Дунаю перемістився в Кілійський рукав, який почав швидко розгалужуватись, і Кілійська дельта активно почала розвиватись.
На перших етапах формування Кілійської дельти Жебріянської бухти не було, про що свідчать топографічні зйомки 1856 і 1871 років. Обриси Жебріянської бухти оформилися лише на початку 1880-х років після різкої активізації стоку Очаківського гирла. За станом на початок XXI ст. стік Дунаю в Жебріянську бухту здійснюється через два гирла — Білгородське й Північне, як правило, під час водопілля. Питома вага інших дунайських гирл є несуттєвою.
Береги
Від південної дамби лиману Сасик і до затоки Бадик тягнуться широкі чисті пляжі, утворені піщаними пасмами. «На берегах Жебріянської бухти піщані пасма використовуються для рекреаційної діяльності, і разом з цим тут утворюються дуже широкі пляжі, високі кучугури, піщане дно».
При цьому кілька разів на рік може відбуватися поглиблення й обміління прибережної зони. Морський край протягом року на деяких ділянках зміщується більше ніж на 50 м. Коса Перебійна схильна до розмиву і зміщення в бік берега. У районі гирла рукава Північний берег складається переважно з черепашок, в нижніх шарах спостерігається подрібнена черепашка. Черепашка накидається морським прибоєм на мілководні ділянки затоки. Берег тут розмивається, про що свідчить велика кількість залишків травникових кореневищ на глибинах 40—60 см на відстані до 30 м від положення берегової лінії.
Усть-Дунайський порт
У південній частині бухти розташовано Усть-Дунайський морський торговельний порт. Морський підхідний канал до порту по території Жебріянської бухти мав ширину 80—100 м, глибину — 8 м. Проєктна глибина гавані — 13 м. Згодом вона значно зменшилась.
Для забезпечення проходу ліхтерів на Дунай Жебріянська бухта була в 1979 з'єднана з гирлом Прорва штучним каналом довжиною 1,5 км із шириною суднового ходу 45 м і глибиною до 3,5 м.
Примітки
- Ендемізм — поширеність тваринних і рослинних організмів лише у певній географічній місцевості
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
- О. В. Лихоша. Общая характеристика рельефа дна Жебриянской бухты, Черное море [ 22 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Самойлов И. В. Устья рек — Москва: Географгиз, 1952 — 526 с. (рос.)
- С. С. Хромов, Л. В. Ліхоша. Значення піщаних хвиленакатних пасом в сучасному стані Кілійської дельти Дунаю // Вісник Одеського національного університету. — Том 8. Випуск 11. Екологія. 2003[недоступне посилання]
- А. И. Черой, О. А. Дьяков, Е. И. Жмудз, В. Ю. Приходько. Комплексные обследования морского края Килийской дельты Дуная в 2011—2012 гг. / Український гідрометеорологічний журнал — 2012, № 11 — c. 26[недоступне посилання з травня 2019]
- Усть-Дунайский морской торговый порт [ 4 вересня 2013 у Wayback Machine.]sifservice.com
Посилання
- Воробьёва Л. В., Гаркавая Г. П., Нестерова Д. А. и др. Жебриянская бухта как модель экологических процессов в импактных зонах северо-западной части Чёрного моря // Исследования шельфовой зоны Азово-Черноморского бассейна. — Севастополь: МГИ НАН Украины, 1995 — С. 44-54
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhebriyanska buhta milkovodna chastina Chornogo morya roztashovana v pivnichnij chastini Kilijskoyi delti Dunayu Buhta utvorena vistupom vtorinnoyi Kilijskoyi delti i korinnogo berega Chornogo morya Harakterizuyetsya visokim endemizmom tam zoseredzheno 95 usiyeyi flori Dunajskogo biosfernogo zapovidnika Zhebriyanska buhtaPlyazh sela Primorske kolishnye Zhebriyani 45 29 39 pn sh 29 41 02 sh d 45 49417 pn sh 29 68389 sh d 45 49417 29 68389MoreChorne morePriberezhni krayini UkrayinaRegionOdeska oblastSerednya glibina60 akvatoriyi maye glibinu do 5 mMaksimalna glibina15 mVlivayutsyaDunajOstrovio Pivnichnij o Shabash o BilgorodskijMista ta poselennyas Primorske 2 km m Vilkove 15 kmidentifikatori i posilannyaGeoNames9986782U proyekti OpenStreetMap 72634 R Odeska oblast Zhebriyanska buhtaZhebriyanska buhta Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaZhebriyanska buhtaZhebriyanska buhta Odeska oblast Pokazati na mapi Odeska oblastZhebriyanska buhta na kartah charts gov ua wikimapia orgGidrografiyaBuhta ye milkovodnoyu glibini plavno zbilshuyutsya vid beregovoyi liniyi do 10 15 m na vihodi z buhti 60 yiyi akvatoriyi mayut glibini do 5 metriv Najmenshi ploshi zajmayut glibini vid 2 do 6 m a ploshi z maksimalnimi j minimalnimi znachennyami glibin zajmayut j buhti najbilshi ploshi Na 16 29 teritoriyi pripadayut glibini vid 0 do 2 m Same v comu intervali utvoryuyutsya milkovoddya sho formuyutsya v oseredkah aktivnogo nakopichennya osadovogo materialu 10 84 teritoriyi buhti maye glibinu 9 10 m i bilshe Perevazhno ce centralna chastina Zhebriyanskoyi buhti z yiyi odnoridnimi umovami mulonakopichennya Na formuvannya relyefu dna Zhebriyanskoyi buhti vplivayut zdebilshogo ekzogenni faktori gidrogenni gravitacijni j biogenni U cij buhti do gidrogennih faktoriv mozhna vidnesti peredusim techiyi yaki viznachayutsya stokom vodi cherez rukavi Postijni vitrovi vihrovi techiyi v buhti mayut viglyad zamknutih krugoobigiv vihoriv iz cirkulyaciyeyu proti godinnikovoyi strilki z povtoryuvanistyu v serednomu 70 Ci techiyi vplivayut takozh i na rozpodil osadovogo materialu Voni perenosyat nanosi z Ochakivskogo Shabashu Pivnichnogo Bilgorodskogo rukaviv cherez proriz pidhidnogo do portu Ust Dunajsk sudnoplavnogo kanalu i golovnim chinom u kutovu chastinu buhti de osadkovi materiali akumulyuyutsya Gravitacijni procesi vplivayut na peremishennya osadovogo materialu v bik uhilu poverhni dna buhti Chasto osadovij material stikaye v najglibshu chastinu buhti u viglyadi suspenzijnih potokiv Relyefoutvoryuyucha rol zhivih organizmiv biogenni faktori duzhe riznomanitna Napriklad za rahunok stulok skeletiv ta inshih pokrivnih elementiv organizmiv vidbuvayetsya nakopichennya mineralnogo biogennogo osadovogo materialu yakij zazvichaj zapovnyuye nerivnosti ta prizvodit do virivnyuvannya relyefu v buhti PohodzhennyaPohodzhennya Zhebriyanskoyi buhti pov yazuyut z rozvitkom Kilijskoyi delti Dunayu oskilki vona utvorena vistupom vtorinnoyi Kilijskoyi delti i korinnogo berega Utvorennya buhti pochalos z utvorennya delti na rubezhi XVII XVIII stolit v rezultati prorivu pishanogo grindu Grindu pishani pasma mozhut poznachati polozhennya zovnishnogo morskogo krayu delti na riznih etapah yiyi rozvitku Voni napravleni na pivdennij zahid i pivden vid peresipu limanu Sasik Kunduk v storonu suchasnogo mista Vilkove Na rubezhi XVIII XIX stolit osnovnij stik Dunayu peremistivsya v Kilijskij rukav yakij pochav shvidko rozgaluzhuvatis i Kilijska delta aktivno pochala rozvivatis Na pershih etapah formuvannya Kilijskoyi delti Zhebriyanskoyi buhti ne bulo pro sho svidchat topografichni zjomki 1856 i 1871 rokiv Obrisi Zhebriyanskoyi buhti oformilisya lishe na pochatku 1880 h rokiv pislya rizkoyi aktivizaciyi stoku Ochakivskogo girla Za stanom na pochatok XXI st stik Dunayu v Zhebriyansku buhtu zdijsnyuyetsya cherez dva girla Bilgorodske j Pivnichne yak pravilo pid chas vodopillya Pitoma vaga inshih dunajskih girl ye nesuttyevoyu BeregiVid pivdennoyi dambi limanu Sasik i do zatoki Badik tyagnutsya shiroki chisti plyazhi utvoreni pishanimi pasmami Na beregah Zhebriyanskoyi buhti pishani pasma vikoristovuyutsya dlya rekreacijnoyi diyalnosti i razom z cim tut utvoryuyutsya duzhe shiroki plyazhi visoki kuchuguri pishane dno Pri comu kilka raziv na rik mozhe vidbuvatisya pogliblennya j obmilinnya priberezhnoyi zoni Morskij kraj protyagom roku na deyakih dilyankah zmishuyetsya bilshe nizh na 50 m Kosa Perebijna shilna do rozmivu i zmishennya v bik berega U rajoni girla rukava Pivnichnij bereg skladayetsya perevazhno z cherepashok v nizhnih sharah sposterigayetsya podribnena cherepashka Cherepashka nakidayetsya morskim priboyem na milkovodni dilyanki zatoki Bereg tut rozmivayetsya pro sho svidchit velika kilkist zalishkiv travnikovih korenevish na glibinah 40 60 sm na vidstani do 30 m vid polozhennya beregovoyi liniyi Ust Dunajskij portU pivdennij chastini buhti roztashovano Ust Dunajskij morskij torgovelnij port Morskij pidhidnij kanal do portu po teritoriyi Zhebriyanskoyi buhti mav shirinu 80 100 m glibinu 8 m Proyektna glibina gavani 13 m Zgodom vona znachno zmenshilas Dlya zabezpechennya prohodu lihteriv na Dunaj Zhebriyanska buhta bula v 1979 z yednana z girlom Prorva shtuchnim kanalom dovzhinoyu 1 5 km iz shirinoyu sudnovogo hodu 45 m i glibinoyu do 3 5 m PrimitkiEndemizm poshirenist tvarinnih i roslinnih organizmiv lishe u pevnij geografichnij miscevosti Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 serpnya 2013 O V Lihosha Obshaya harakteristika relefa dna Zhebriyanskoj buhty Chernoe more 22 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros Samojlov I V Ustya rek Moskva Geografgiz 1952 526 s ros S S Hromov L V Lihosha Znachennya pishanih hvilenakatnih pasom v suchasnomu stani Kilijskoyi delti Dunayu Visnik Odeskogo nacionalnogo universitetu Tom 8 Vipusk 11 Ekologiya 2003 nedostupne posilannya A I Cheroj O A Dyakov E I Zhmudz V Yu Prihodko Kompleksnye obsledovaniya morskogo kraya Kilijskoj delty Dunaya v 2011 2012 gg Ukrayinskij gidrometeorologichnij zhurnal 2012 11 c 26 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ust Dunajskij morskoj torgovyj port 4 veresnya 2013 u Wayback Machine sifservice comPosilannyaVorobyova L V Garkavaya G P Nesterova D A i dr Zhebriyanskaya buhta kak model ekologicheskih processov v impaktnyh zonah severo zapadnoj chasti Chyornogo morya Issledovaniya shelfovoj zony Azovo Chernomorskogo bassejna Sevastopol MGI NAN Ukrainy 1995 S 44 54Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi