Павло́ Миха́йлович Третьяко́в (рос. Павел Михайлович Третьяков, 15 (27) січня 1832, Москва, Російська імперія — 4 (16) грудня 1898, Москва, Російська імперія) — московський підприємець, купець, власник паперових фабрик, меценат, засновник картинної галереї суто російського національного мистецтва в місті Москва. Галерея отримала назву за прізвищем засновника.
Третьяков Павло | |
---|---|
рос. Третьяков, Павел Михайлович | |
Худ. Рєпін, Третьяков Павло, 1883 р. | |
Народився | 15 (27) січня 1832 Москва, Російська імперія |
Помер | 4 (16) грудня 1898 (66 років) Москва, Російська імперія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | росіянин |
Місце проживання | Москва |
Діяльність | підприємець |
Галузь | бізнес[1], колекціонування[1], мистецтво[1] і Галерея[1] |
Знання мов | російська[1] |
Суспільний стан | купецтво |
Титул | Почесний громадянин Москви |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d, d, d і d |
Нагороди | |
|
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2020) |
Батьки і родина Третьякових
Батько, Третьяков Михайло Захарович (1801—1850), купець, що не мав доброї освіти, але сильно її цінував. Родина мешкала в Замоскворіччі, районі, що лежав навпроти Кремля по той бік річки Москва. Михайло Захарович мав дев'ятеро дітей, Павло був старшим і дуже здібним.
У 1848 році під час епідемії скарлатини в родині Третьякових померло четверо молодших дітей. Тоді вперше батько написав заповіт, де зазначив: «Синів від торгівлі і від свого стану не відсторонювати, усім дати добру освіту».
Мати — Олександра Данилівна.
Переселення в Лаврушинський провулок
В кінці 1851 року родина, вже без батька, купує садибу в Лаврушинському провулку. Будинок був дерев'яним, без , але мав службові корпуси і сад. Входини святкували у січні 1852 року разом з весіллям однієї з дочок — Єлизавети Михайлівни.
Перша зустріч з Петербургом
Строга мати лише у жовтні 1852 р. дозволила одному зі старших синів поїхати в Петербург, але не одному, а під наглядом старшого касира.
Обидва подорожні не гаяли часу, придбали квитки в столичні театри, а днями знайомились з самим європейським містом Російської імперії. Встиг Павло побувати і в театрах, і в Петербурзькій академії мистецтв. Часами Третьяком ходив залами музею Імператорський Ермітаж.
Він ще в Москві колекціонував книги, гравюри, естампи. Після мистецьких скарбів Петербурга мрія зібрати власну колекцію картин заволоділа молодим Третьяковим.
1854 рік
З цього року Павло Третьяков почав збирати картини. Першим придбанням було декілька картин художників Голландії 17 ст. Але відвідини галереї Ф. Прянішнікова, що збирав картини російських художників, переорієнтували Павла на колекціонування картин російських. Першими картинами російських майстрів в збірці Третьякова були «Сутичка фінських контрабандистів з вояками» Василя Худякова та картина Н. Шильдера «Зваблення дівчини хазяйкою публічного дому».
Голландські картини Павла не пропали. Західноєвропейський живопис почав збирати молодший брат — Сергій Михайлович. Збірка не була великою і не мала занадто великих імен. Але ціла низка відомих майстрів Західної Європи в збірці була, головним чином з Франції (Франсуа Мілле, Жуль Бастьєн-Лепаж , Жак-Луї Давід, одна картина Делакруа, Діаз де ла Пенья, , Каміль Коро, Маріано Фортуні). За часів СРСР колекцію вилучили і частково розпродали, частково передали в Музей образотворчих мистецтв в Москві.
Одруження Павла Третьякова
Павло довго не одружувався і наважився на це лише у 1865 р. Дружиною стала двоюрідна сестра відомого мецената і мільйонера Савви Івановича Мамонтова — Віра Миколаївна Мамонтова. В родині було семеро дітей, але один син помер, а другий був розумово відсталим.
Приватні галереї Москви
В Москві 19 століття не було значного музею образотворчих мистецтв, роллю якого в Петербурзі відігравав Імператорський Ермітаж. Аби позбавити себе піклування про створення музею, царський уряд розпорядився перевезти з Петербурга в Москву разом з його великою бібліотекою. Перевезення викликало обурення і спротив в Столиці, але уряд музей перевіз. Бібліотека згодом стане основою для Національної бібліотеки Росії, як її назвуть у 21 столітті. А Рум'янцевський музеум за часів СРСР об'єднають з Музеєм красних мистецтв, що організував і вибудував Володимир Іванович Цвєтаєв, батько геніальної поетеси Марини Цвєтаєвої . Сюди ж передадуть і приватну збірку західноєвропейських майстрів Сергія Третьякова.
Роллю мистецьких центрів в Москві виконувало декілька приватних галерей — Прянишникова, Цвєткова, пізніше Морозова, Щукіна, Харитоненка тощо. Колекціонери розділилися на збирачів російського і західноєвропейського мистецтва, хоча були і збірки сумісні.
Надзвичайно цінною була збірка західноєвропейських картин при Голіцинській лікарні в Москві, серед яких були картини, не представлені в Ермітажі. У 1886 р. царський уряд вивіз картини в Ермітаж, а в Москву передали декілька робіт з кладових.
Приватна колекція Павла Третьякова російських майстрів пензля значно підвищила рівень збірок в Москві, бо виконала роллю національного музею, який так і не спромігся зробити в другій столиці царат до 1917 року.
Вирубаний сад заради галереї
Павло Третьяков наважувався раз у раз вирубувати власний сад заради нової добудови до галереї. В залах розпорядився повісити термометри, аби не допустити різких коливань температури. Наглядачі та служителі галереї ночували в залах на переносних ліжках, оберігаючі скарби галереї. Підлоги мили, а потім натирали до блиску. Перенос картин був дуже обережним, аби завадити розтріскуванню фарб на полотні. Пилюку з рам і картин знімали м'якими пензлями. Картини галереї дозволялося копіювати і фотографувати. Вхід у галерею був безкоштовним.
Третьяков розумів велике значення рами для картини. З цього приводу він радився з художниками, а необхідні рами замовляв в майстерні одного француза. Мистецтво підбору рам для картин було втрачене за часів СРСР.
Самовласний Павло Третьяков
Мета Третьякова створити велику і повноцінну збірку картин національного мистецтва швидко відрізнила його збірку від низки інших московських. Поступово самовласний Павло Третьяков купує картини художників, що йому не дуже подобаються, або твори, яких не було в збірці. Так, Третьяков купує картини визначного художника Карла Брюллова, представника академізму і свідомого емігранта з Російської імперії. Аби мати твори художників, представників 18 століття, купує портрети Дмитра Левицького, українця за походженням, картини українського художника Трутовського, Рєпіна. Серед картин 18 століття Третьяков придбав полотна Нікітіна, Антропова, Рокотова, Боровиковського, Аргунова — а це найкращі майстри століття. Свої почесні місця в галереї займуть і представники російського імпресіонізму — Валентин Сєров, Костянтин Коровін, єврей Левітан, найкращий з російських пейзажистів доби.
- Худ. Брюллов, «Вершниця», 1832 р.
- Худ. Кіпренський, «Поет Жуковський», 1815 р.
- Худ. Гроот, «Імператриця Єлизавета верхи», 1743 р.
- Худ. Левицький. «Урсула Мнішек», 1782 р.
- Худ. Нікітін, «Дипломат Г. Головкін», до 1730 р.
- Худ. Луї Каравак, Петро II та Наталя Олексіївна дітьми
- Худ. Рокотов, портрет невідомої пані
- Худ. Петро Дрождін, невідома пані, 1784 р.
На художньому ринку розпочалася конкуренція. Частину картин почав розкуповувати цар і царський двір. Аби випередити царат, самовласний Павло Третьяков удумав купувати картини ще в майстернях художників або самому замовляти потрібні йому портрети чи теми. Так, останній прижиттєвий портрет композитора Мусоргського намалює Рєпін під час лікування Мусоргського від алкоголізму в лікарні. Портрет емігранта і ворога царату Герцена художник Микола Ге сам передав Третьякову, знаючи демократичні смаки володаря. Купував Третьяков і картини несхвальної для царату, антиурядової тематики, картини представників критичного реалізму, передвижників. Знаючи про це, цар надіслав Третьякову попередження про заборону експонування для публіки деяких картин його збірки (Рєпін, «Цар Іван Грозний вбиває свого сина»).
Останні роки
У 1874 р. Павло Третьяков побудував для власної галереї нову будівлю. З 1881 року її відкрили для публічних відвідин.
У 1892 р. П. М. Третьяков по заповіту передав власну галерею разом із приміщенням у ведення Московської міської Думи. На знак подяки Дума призначила його довічним почесним опікуном галереї і надала Третьякову звання Почесний громадянин Москви.
Помер 4 грудня 1898 року і був спочатку похований на Даниловському кладовищі, згодом рештки перенесено на цвинтар Новодівочого монастиря в Москві.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
Посилання
- Павел Третьяков на сайте «Хронос» [ 30 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Безрукова Д. Я. Третьяков и история создания его галереи. — М. : Просвещение, 1970. (рос.)
- Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с. (рос.)
- Грязнов А. И. Почётный гражданин Москвы. — М. : Моск. рабочий, 1982. — 189 с. (рос.)
- Ненарокомова И. Павел Третьяков и его галерея. — М. : Арт-Родник, 1998. — 256 с — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tretyakov Pavlo Miha jlovich Tretyako v ros Pavel Mihajlovich Tretyakov 15 27 sichnya 1832 18320127 Moskva Rosijska imperiya 4 16 grudnya 1898 Moskva Rosijska imperiya moskovskij pidpriyemec kupec vlasnik paperovih fabrik mecenat zasnovnik kartinnoyi galereyi suto rosijskogo nacionalnogo mistectva v misti Moskva Galereya otrimala nazvu za prizvishem zasnovnika Tretyakov Pavloros Tretyakov Pavel MihajlovichHud Ryepin Tretyakov Pavlo 1883 r Narodivsya15 27 sichnya 1832 1832 01 27 Moskva Rosijska imperiyaPomer4 16 grudnya 1898 1898 12 16 66 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninMisce prozhivannyaMoskvaDiyalnistpidpriyemecGaluzbiznes 1 kolekcionuvannya 1 mistectvo 1 i Galereya 1 Znannya movrosijska 1 Suspilnij stankupectvoTitulPochesnij gromadyanin MoskviBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdDitid d d d i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2020 Batki i rodina TretyakovihBatko Tretyakov Mihajlo Zaharovich 1801 1850 kupec sho ne mav dobroyi osviti ale silno yiyi cinuvav Rodina meshkala v Zamoskvorichchi rajoni sho lezhav navproti Kremlya po toj bik richki Moskva Mihajlo Zaharovich mav dev yatero ditej Pavlo buv starshim i duzhe zdibnim U 1848 roci pid chas epidemiyi skarlatini v rodini Tretyakovih pomerlo chetvero molodshih ditej Todi vpershe batko napisav zapovit de zaznachiv Siniv vid torgivli i vid svogo stanu ne vidstoronyuvati usim dati dobru osvitu Mati Oleksandra Danilivna Pereselennya v Lavrushinskij provulokV kinci 1851 roku rodina vzhe bez batka kupuye sadibu v Lavrushinskomu provulku Budinok buv derev yanim bez ale mav sluzhbovi korpusi i sad Vhodini svyatkuvali u sichni 1852 roku razom z vesillyam odniyeyi z dochok Yelizaveti Mihajlivni Persha zustrich z PeterburgomStroga mati lishe u zhovtni 1852 r dozvolila odnomu zi starshih siniv poyihati v Peterburg ale ne odnomu a pid naglyadom starshogo kasira Obidva podorozhni ne gayali chasu pridbali kvitki v stolichni teatri a dnyami znajomilis z samim yevropejskim mistom Rosijskoyi imperiyi Vstig Pavlo pobuvati i v teatrah i v Peterburzkij akademiyi mistectv Chasami Tretyakom hodiv zalami muzeyu Imperatorskij Ermitazh Vin she v Moskvi kolekcionuvav knigi gravyuri estampi Pislya misteckih skarbiv Peterburga mriya zibrati vlasnu kolekciyu kartin zavolodila molodim Tretyakovim 1854 rikVasil Hudyakov Sutichka finskih kontrabandistiv z voyakami Z cogo roku Pavlo Tretyakov pochav zbirati kartini Pershim pridbannyam bulo dekilka kartin hudozhnikiv Gollandiyi 17 st Ale vidvidini galereyi F Pryanishnikova sho zbirav kartini rosijskih hudozhnikiv pereoriyentuvali Pavla na kolekcionuvannya kartin rosijskih Pershimi kartinami rosijskih majstriv v zbirci Tretyakova buli Sutichka finskih kontrabandistiv z voyakami Vasilya Hudyakova ta kartina N Shildera Zvablennya divchini hazyajkoyu publichnogo domu Gollandski kartini Pavla ne propali Zahidnoyevropejskij zhivopis pochav zbirati molodshij brat Sergij Mihajlovich Zbirka ne bula velikoyu i ne mala zanadto velikih imen Ale cila nizka vidomih majstriv Zahidnoyi Yevropi v zbirci bula golovnim chinom z Franciyi Fransua Mille Zhul Bastyen Lepazh Zhak Luyi David odna kartina Delakrua Diaz de la Penya Kamil Koro Mariano Fortuni Za chasiv SRSR kolekciyu viluchili i chastkovo rozprodali chastkovo peredali v Muzej obrazotvorchih mistectv v Moskvi Odruzhennya Pavla TretyakovaPavlo dovgo ne odruzhuvavsya i navazhivsya na ce lishe u 1865 r Druzhinoyu stala dvoyuridna sestra vidomogo mecenata i miljonera Savvi Ivanovicha Mamontova Vira Mikolayivna Mamontova V rodini bulo semero ditej ale odin sin pomer a drugij buv rozumovo vidstalim Privatni galereyi MoskviV Moskvi 19 stolittya ne bulo znachnogo muzeyu obrazotvorchih mistectv rollyu yakogo v Peterburzi vidigravav Imperatorskij Ermitazh Abi pozbaviti sebe pikluvannya pro stvorennya muzeyu carskij uryad rozporyadivsya perevezti z Peterburga v Moskvu razom z jogo velikoyu bibliotekoyu Perevezennya viklikalo oburennya i sprotiv v Stolici ale uryad muzej pereviz Biblioteka zgodom stane osnovoyu dlya Nacionalnoyi biblioteki Rosiyi yak yiyi nazvut u 21 stolitti A Rum yancevskij muzeum za chasiv SRSR ob yednayut z Muzeyem krasnih mistectv sho organizuvav i vibuduvav Volodimir Ivanovich Cvyetayev batko genialnoyi poetesi Marini Cvyetayevoyi Syudi zh peredadut i privatnu zbirku zahidnoyevropejskih majstriv Sergiya Tretyakova Rollyu misteckih centriv v Moskvi vikonuvalo dekilka privatnih galerej Pryanishnikova Cvyetkova piznishe Morozova Shukina Haritonenka tosho Kolekcioneri rozdililisya na zbirachiv rosijskogo i zahidnoyevropejskogo mistectva hocha buli i zbirki sumisni Nadzvichajno cinnoyu bula zbirka zahidnoyevropejskih kartin pri Golicinskij likarni v Moskvi sered yakih buli kartini ne predstavleni v Ermitazhi U 1886 r carskij uryad viviz kartini v Ermitazh a v Moskvu peredali dekilka robit z kladovih Privatna kolekciya Pavla Tretyakova rosijskih majstriv penzlya znachno pidvishila riven zbirok v Moskvi bo vikonala rollyu nacionalnogo muzeyu yakij tak i ne spromigsya zrobiti v drugij stolici carat do 1917 roku Virubanij sad zaradi galereyiPavlo Tretyakov navazhuvavsya raz u raz virubuvati vlasnij sad zaradi novoyi dobudovi do galereyi V zalah rozporyadivsya povisiti termometri abi ne dopustiti rizkih kolivan temperaturi Naglyadachi ta sluzhiteli galereyi nochuvali v zalah na perenosnih lizhkah oberigayuchi skarbi galereyi Pidlogi mili a potim natirali do blisku Perenos kartin buv duzhe oberezhnim abi zavaditi roztriskuvannyu farb na polotni Pilyuku z ram i kartin znimali m yakimi penzlyami Kartini galereyi dozvolyalosya kopiyuvati i fotografuvati Vhid u galereyu buv bezkoshtovnim Tretyakov rozumiv velike znachennya rami dlya kartini Z cogo privodu vin radivsya z hudozhnikami a neobhidni rami zamovlyav v majsterni odnogo francuza Mistectvo pidboru ram dlya kartin bulo vtrachene za chasiv SRSR Samovlasnij Pavlo TretyakovMeta Tretyakova stvoriti veliku i povnocinnu zbirku kartin nacionalnogo mistectva shvidko vidriznila jogo zbirku vid nizki inshih moskovskih Postupovo samovlasnij Pavlo Tretyakov kupuye kartini hudozhnikiv sho jomu ne duzhe podobayutsya abo tvori yakih ne bulo v zbirci Tak Tretyakov kupuye kartini viznachnogo hudozhnika Karla Bryullova predstavnika akademizmu i svidomogo emigranta z Rosijskoyi imperiyi Abi mati tvori hudozhnikiv predstavnikiv 18 stolittya kupuye portreti Dmitra Levickogo ukrayincya za pohodzhennyam kartini ukrayinskogo hudozhnika Trutovskogo Ryepina Sered kartin 18 stolittya Tretyakov pridbav polotna Nikitina Antropova Rokotova Borovikovskogo Argunova a ce najkrashi majstri stolittya Svoyi pochesni miscya v galereyi zajmut i predstavniki rosijskogo impresionizmu Valentin Syerov Kostyantin Korovin yevrej Levitan najkrashij z rosijskih pejzazhistiv dobi Hud Bryullov Vershnicya 1832 r Hud Kiprenskij Poet Zhukovskij 1815 r Hud Groot Imperatricya Yelizaveta verhi 1743 r Hud Levickij Ursula Mnishek 1782 r Hud Nikitin Diplomat G Golovkin do 1730 r Hud Luyi Karavak Petro II ta Natalya Oleksiyivna ditmi Hud Rokotov portret nevidomoyi pani Hud Petro Drozhdin nevidoma pani 1784 r Na hudozhnomu rinku rozpochalasya konkurenciya Chastinu kartin pochav rozkupovuvati car i carskij dvir Abi viperediti carat samovlasnij Pavlo Tretyakov udumav kupuvati kartini she v majsternyah hudozhnikiv abo samomu zamovlyati potribni jomu portreti chi temi Tak ostannij prizhittyevij portret kompozitora Musorgskogo namalyuye Ryepin pid chas likuvannya Musorgskogo vid alkogolizmu v likarni Portret emigranta i voroga caratu Gercena hudozhnik Mikola Ge sam peredav Tretyakovu znayuchi demokratichni smaki volodarya Kupuvav Tretyakov i kartini neshvalnoyi dlya caratu antiuryadovoyi tematiki kartini predstavnikiv kritichnogo realizmu peredvizhnikiv Znayuchi pro ce car nadislav Tretyakovu poperedzhennya pro zaboronu eksponuvannya dlya publiki deyakih kartin jogo zbirki Ryepin Car Ivan Groznij vbivaye svogo sina Ostanni rokiU 1874 r Pavlo Tretyakov pobuduvav dlya vlasnoyi galereyi novu budivlyu Z 1881 roku yiyi vidkrili dlya publichnih vidvidin U 1892 r P M Tretyakov po zapovitu peredav vlasnu galereyu razom iz primishennyam u vedennya Moskovskoyi miskoyi Dumi Na znak podyaki Duma priznachila jogo dovichnim pochesnim opikunom galereyi i nadala Tretyakovu zvannya Pochesnij gromadyanin Moskvi Pomer 4 grudnya 1898 roku i buv spochatku pohovanij na Danilovskomu kladovishi zgodom reshtki pereneseno na cvintar Novodivochogo monastirya v Moskvi Div takozhTretyakovska galereya Realizm KolekcionuvannyaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaPavel Tretyakov na sajte Hronos 30 lipnya 2020 u Wayback Machine ros DzherelaBezrukova D Ya Tretyakov i istoriya sozdaniya ego galerei M Prosveshenie 1970 ros Botkina A P Pavel Mihajlovich Tretyakov v zhizni i iskusstve M Izd GTG 1951 307 s ros Gryaznov A I Pochyotnyj grazhdanin Moskvy M Mosk rabochij 1982 189 s ros Nenarokomova I Pavel Tretyakov i ego galereya M Art Rodnik 1998 256 s ISBN 5 88896 020 9 ros