Терезія Вільгельміна Нассауська

|нагороди і премії= |ширина=

Терезія Вільгельміна Нассауська
Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Oldenburg
Ім'я при народженні	Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська
Народилася	17 квітня 1815(1815-04-17) Вайльбург
Померла	8 грудня 1871(1871-12-08) (56 років) Прага
Діяльність	благодійниця
Титул	принцеса і ^d
Рід	Нассауська династія
Батько
Мати	Луїза Саксен-Гільдбурггаузенська
Брати, сестри	Олена Нассауська, Софія Нассауська, Марія Нассауська, ^d, Адольф I і ^d
У шлюбі з	^d
Діти	^d, Романова Олександра Петрівна, ^d, Тереза Петрівна Ольденбурзька, ^d, ^d^[1], ^d^[1] і ^d^[1]
Нагороди	Орден Святої Катерини 1 ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта Нассауська, в шлюбі герцогиня Ольденбурзька (нім. Therese Wilhelmine Friederike Isabelle Charlotte von Nassau-Weilburg) ( 17 квітня 1815, Weilburg — 8 грудня 1871, Прага) — за народженням входила до Дому Нассау-Вайльбурга, принцеса Нассау-Вайльбург. Через шлюб з герцогом Петром Ольденбурзьким Тереза також була герцогинею Ольденбурзькою. Родичка Російського Імператорського Дому, благодійниця.

Біографія

Принцеса Терезія Вільгельміна Фредеріка Ізабелла Шарлотта (при російському дворі — Терезія Василівна) народилася 17 квітня 1815 року і була старшою дочкою герцога Вільгельма Оранського і його першої дружини Луїзи-Шарлотти Саксен-Альтенбурзької (1794—1825). Сестра Адольфа Оранського і зведена сестра — Софії, королеви Швеції і принца Вільгельма Миколи.

У десять років її мати померла, тому виховувалася під керівництвом батька і мачухи, принцеси Пауліни Вюртемберзької (1810–1856), яка була старша за неї всього на п'ять років. Терезія отримала гарну освіту, займалася живописом і скульптурою. Велика княжна Ольга Миколаївна (майбутня королева Вюртемберга) так відгукувалася про Терезію: «Вона була велика, тонка, з довгими зубами і чудовими волоссям, дотепна, завжди знає, чого хоче, але недобра». Граф С. Д. Шереметев писав:

«Жінка великого безсумнівного розуму, зі своєрідним гумором і дотепністю. У неї був живий, свіжий саркастичний розум, натура взагалі багато обдарована, але не задоволена тим, що їй дано було в житті. Вона схильна була до пристрасті, до захоплень».

Своє справжнє покликання принцеса Терезія знайшла у благодійній діяльності: вона «була енергійною помічницею чоловіка у справах благодійності». У 1841 році принцеса Терезія отримала від свого чоловіка, відомого благодійника і мецената принца Ольденбурзького, у своє відання засновану на Петроградській Стороні школу для бідних дівчаток, на основі якої пізніше виник «Інститут Ї. І. В. принцеси Терезії Ольденбурзької». У 1843 році вона взяла під заступництво два нічних притулки і зайнялася їх перебудовою. У тому ж році Терезія побувала в дитячій лікарні Варшави, де існувала община сестер милосердя, і вирішила перенести цей досвід в Росію.

9 березня 1844 року в палаці принца Петра Георгійовича Ольденбурзького (Палацова набережна, буд. № 2) відбулося перше засідання «Громади сестер милосердя». У ньому брали участь і дочки імператора Миколи I великі княгині Марія та Олександра. Пізніше Терезія входила до Комітету громади. Також захоплювалася живописом і ліпниною. У Остаф'єво знаходиться бюст її доброго знайомого Вяземського, який присвятив їй вірші, відлитий з гіпсового оригіналу, створеного принцесою в 1855 році.

Померла Терезія-Вільгельміна 8 грудня 1871 року в Празі.

Шлюб і діти

11 (23) квітня 1837 року стала дружиною герцога Петра Георгійовича Ольденбурзького (1812—1881). сина великої княгині Катерини Павлівни і герцога Георга Ольденбурзького. У шлюбі народила 8 дітей, чотири сини і чотири дочки.

1. Олександра Фредеріка Вільгельміна (велика княгиня Олександра Петрівна) (1838—1900) — дружина великого князя Миколи Миколайовича;
2. Микола Фрідріх Август (Микола Петрович (1840—1886) — чоловік графині Марії Іллівни Остернбург, уродженої Булацель;
3. Марія Фредеріка Цецилія (1842—1843);
4. Олександр Фрідріх Костянтин (Олександр Петрович) (1844—1932) — чоловік княжни Євгенії Максиміліанівни Романівської герцогині Лейхтенберзької;
5. Катерина Фредеріка Пауліна (Катерина Петрівна) (1846—1866);
6. Георг Фрідріх Олександр (Георгій Петрович) (1848—1871);
7. Костянтин Фрідріх Петро (Костянтин Петрович) (1850—1906) — чоловік графині Агрипини Костянтинівни Зарнекау, уродженої Джапарідзе, в першому шлюбі — княгиня Дадіані;
8. Терезія Фредеріка Ольга (Терезія Петрівна) (1852—1883) — дружина князя Георгія Максиміліановича Романовського, 6-го герцога Лейхтенберзького.

Генеалогія

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. . Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2020.
3. Мемуары графа С. Д. Шереметева: Т. 1. — 2004. — 736 с.
4. . Музей-усадьба «Остафьево». Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 13 травня 2016.

Посилання

• Терезія-Вільгельміна Нассауская [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Благодійність у Росії. Сім'я Ольденбургских [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Свято-Троїцька громада сестер милосердя
• Санкт-Петербурзька енциклопедія благодійності. Принцеса Терезія Ольденбурзька [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

• Григорян В. Г. Романовы. Биографический справочник. — М.: АСТ, 2007.
• Гласко Б. Ольденбургская, Терезия-Вильгельмина-Фредерика-Изабелла-Шарлота // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
• Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004.
• Федорченко В. И. Императорский Дом. Выдающиеся сановники: Энциклопедия биографии. Т2. — Красноярск, М., 2001. — С. 169.