Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сінта ларга індіанське плем я з тупійських народів яке проживає в долині річки Амазонка на території штату Рондонія Браз

Сінта-ларга

Сінта-ларга

Сінта-ларга — індіанське плем'я з тупійських народів, яке проживає в долині річки Амазонка на території штату Рондонія (Бразилія). Свою назву отримало завдяки звичаю носити широкі пояси, виготовлені з внутрішньої частини кори дерев. Португальські колоністи назвали індіанців «сінта ларга», що в перекладі означає «широкий пояс».

Сінта-ларга
Кількість1,567
АреалБразилія
Мова, Португальська мова

Історія

З давніх-давен мешкали в джунглях на території басейну річки Амазонка.

Першою згадкою європейців про сінта-ларга вважається повідомлення розвідувальної групи, яка здійснила в 1915 році подорож територією сучасного парку Аріпуана. У 1950-х роках на землях племені було виявлено родовища алмазів та золота. Після цього почалося вторгнення бразильців на території сінта-ларга. Озброєні добувачі алмазів і каучуку вирізали індіанців сінта-ларга цілими селами.

У 1967 році на території проживання сінта-ларга була утворена резервація. З 2000 року відбуваються постійні конфлікти з добувачами алмазів, внаслідок чого уряд Бразилії повинен час від часу втручатися в сутички, сплачуючи племені грошові компенсації.

Розселення і демографія

Споконвічною територією є південно-західна частина бразильської Амазонії, що знаходиться в штатах Рондонія і Мату-Гроссу. Вона простягається від області на лівому березі річки Журуа до витоків річки Жуїні Мірім, від витоків річки Аріпуана до водоспаду Дарданелос до країв біля витоків річок Капітан Кордосо і Тененте Маркес, а також уздовж річок Рузвельт, Євгенія, Бранку-ду-Аріпуана, Амарелу, Гуаріба, Амареліньу.

Тривалий час чисельність племені становила понад 5 тис. осіб, проте внаслідок збільшення контактів зі збирачами алмазів та виробниками каучуку вона скоротилася 1981 року до 500 осіб. У 2010 році зросло до більш 1500 індіанців.

Суспільна організація

Складається з груп какін (з підгрупами), манн (з підгрупами) і кабан (без підгруп). Основною одиницею соціальної організації індіанців є родина. Вона у сінта-ларга повністю самодостатня і вільно може переселятися з одного села до іншого.

Село утворюється навколо людини, що користується повагою, яка обирає місце споруди загального житла і керує проведенням свят і весільних обрядів. Село існує до тих пір, поки навколо є необхідні політичні та екологічні умови. Якщо відносини з жителями сусідніх сіл стають напруженими, земля виснажується, зникає дичина, село переїжджає на інше місце.

Зазвичай міграції відбуваються 1 раз на 5 років. Сінта-ларга, що спочатку вели осілий спосіб життя, з витісненням з джунглів здобувачами алмазів і каучуку, фактично перейшли до кочового способу життя.

Господарство

Основними заняттям є полювання, рибальство, землеробство і збиральництво.

Культура

Розмовляють мовою сінта-ларга з групи монде, що відноситься до мовної родини тупі-гуарані. У письмі застосовують латиницю.

Джерела

  • Dal Poz, João. Dádivas e dívidas na Amazônia: parentesco, economia e ritual nos Cinta-Larga. Tese de doutorado. Campinas: UNICAMP, 2004.
  • Millard, Candice. The River of Doubt: Theodore Roosevelt's Darkest Journey. New York: Doubleday, 2005. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sinta larga indianske plem ya z tupijskih narodiv yake prozhivaye v dolini richki Amazonka na teritoriyi shtatu Rondoniya Braziliya Svoyu nazvu otrimalo zavdyaki zvichayu nositi shiroki poyasi vigotovleni z vnutrishnoyi chastini kori derev Portugalski kolonisti nazvali indianciv sinta larga sho v perekladi oznachaye shirokij poyas Sinta largaKilkist1 567ArealBraziliyaMova Portugalska movaIstoriyaZ davnih daven meshkali v dzhunglyah na teritoriyi basejnu richki Amazonka Pershoyu zgadkoyu yevropejciv pro sinta larga vvazhayetsya povidomlennya rozviduvalnoyi grupi yaka zdijsnila v 1915 roci podorozh teritoriyeyu suchasnogo parku Aripuana U 1950 h rokah na zemlyah plemeni bulo viyavleno rodovisha almaziv ta zolota Pislya cogo pochalosya vtorgnennya brazilciv na teritoriyi sinta larga Ozbroyeni dobuvachi almaziv i kauchuku virizali indianciv sinta larga cilimi selami U 1967 roci na teritoriyi prozhivannya sinta larga bula utvorena rezervaciya Z 2000 roku vidbuvayutsya postijni konflikti z dobuvachami almaziv vnaslidok chogo uryad Braziliyi povinen chas vid chasu vtruchatisya v sutichki splachuyuchi plemeni groshovi kompensaciyi Rozselennya i demografiyaSpokonvichnoyu teritoriyeyu ye pivdenno zahidna chastina brazilskoyi Amazoniyi sho znahoditsya v shtatah Rondoniya i Matu Grossu Vona prostyagayetsya vid oblasti na livomu berezi richki Zhurua do vitokiv richki Zhuyini Mirim vid vitokiv richki Aripuana do vodospadu Dardanelos do krayiv bilya vitokiv richok Kapitan Kordoso i Tenente Markes a takozh uzdovzh richok Ruzvelt Yevgeniya Branku du Aripuana Amarelu Guariba Amarelinu Trivalij chas chiselnist plemeni stanovila ponad 5 tis osib prote vnaslidok zbilshennya kontaktiv zi zbirachami almaziv ta virobnikami kauchuku vona skorotilasya 1981 roku do 500 osib U 2010 roci zroslo do bilsh 1500 indianciv Suspilna organizaciyaSkladayetsya z grup kakin z pidgrupami mann z pidgrupami i kaban bez pidgrup Osnovnoyu odiniceyu socialnoyi organizaciyi indianciv ye rodina Vona u sinta larga povnistyu samodostatnya i vilno mozhe pereselyatisya z odnogo sela do inshogo Selo utvoryuyetsya navkolo lyudini sho koristuyetsya povagoyu yaka obiraye misce sporudi zagalnogo zhitla i keruye provedennyam svyat i vesilnih obryadiv Selo isnuye do tih pir poki navkolo ye neobhidni politichni ta ekologichni umovi Yaksho vidnosini z zhitelyami susidnih sil stayut napruzhenimi zemlya visnazhuyetsya znikaye dichina selo pereyizhdzhaye na inshe misce Zazvichaj migraciyi vidbuvayutsya 1 raz na 5 rokiv Sinta larga sho spochatku veli osilij sposib zhittya z vitisnennyam z dzhungliv zdobuvachami almaziv i kauchuku faktichno perejshli do kochovogo sposobu zhittya GospodarstvoOsnovnimi zanyattyam ye polyuvannya ribalstvo zemlerobstvo i zbiralnictvo KulturaRozmovlyayut movoyu sinta larga z grupi monde sho vidnositsya do movnoyi rodini tupi guarani U pismi zastosovuyut latinicyu DzherelaDal Poz Joao Dadivas e dividas na Amazonia parentesco economia e ritual nos Cinta Larga Tese de doutorado Campinas UNICAMP 2004 Millard Candice The River of Doubt Theodore Roosevelt s Darkest Journey New York Doubleday 2005 ISBN 978 0385507967

Дата публікації:
Топ