Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російські кібервійни включають DoS атаки хакерські атаки розповсюдження дезінформації та пропаганди участь спонсорованих

Російські кібервійни

Російські кібервійни

Російські кібервійни включають DoS-атаки, хакерські атаки, розповсюдження дезінформації та пропаганди, участь спонсорованих державою команд у політичних блогах, спостереження в Інтернеті за допомогою технології СОРМ, переслідування кібердисидентів та інші активні заходи. За словами журналіста-розслідувача , частина цих заходів координувалась російською розвідувальною службою, яка входила до ФСБ, а раніше входила до 16-го управління КДБ. Аналіз Розвідувального управління Міноборони у 2017 році окреслює російську точку зору на «Інформаційні контрзаходи» або ІПб (інформаційне протиборство) як на «стратегічно вирішальне і критично важливе для контролю над своїм внутрішнім населенням та впливу на держави-супротивники», розділивши «Інформаційні контрзаходи» на дві категорії Групи «Інформаційно-технічна» та «Інформаційно-психологічна». Перша охоплює мережеві операції, пов'язані з обороною, нападами та експлуатацією, а друга — «спробами змінити поведінку людей або їхні переконання на користь цілей російського уряду».

Присутність в Інтернеті

Американський журналіст описав свої інтерв'ю з колишнім старшим офіцером російської розвідки , який перебрався до США у 2000 році:

Сергій відправляв офіцерів до філії Нью-Йоркської публічної бібліотеки, де вони могли отримати доступ до Інтернету, не видаючи своєї особи. Офіцер розміщував пропаганду на різних вебсайтах і надсилав її електронною поштою американським виданням та мовникам. Певна пропаганда маскується під освітні або наукові звіти. ... Дослідження проводились у Центрі російськими експертами. Звіти мають бути точними на 100%.

Третьяков не вказав цільові вебсайти, але чітко пояснив, що вони обрали ті сайти, які є найбільш зручними для розповсюдження конкретної інформації. За його словами, під час його роботи в Нью-Йорку наприкінці 90-х років однією з найпоширеніших тем була війна в Чечні.

Згідно з публікацією російського комп'ютерного тижневика , «саме тому, що стало відомо, що анонімні редактори редагують статті в англійській Вікіпедії в інтересах британських та американських спецслужб і служб безпеки, також цілком ймовірно, що російські служби безпеки беруть участь у редагуванні російської Вікіпедія, але це навіть не цікаво доводити — адже всі знають, що органи безпеки займають особливе місце в структурі нашої [російської] держави».

Кібератаки

Стверджувалося, що російські служби безпеки організували низку атак відмови в обслуговуванні в рамках своєї кібервійни проти інших країн, таких як кібератаки 2007 року на Естонію та кібератаки 2008 року на Росію, Південну Осетію, Грузію, та Азербайджан. Один з ідентифікованих молодих російських хакерів сказав, що йому заплатили російські служби державної безпеки за те, що він проводив хакерські атаки на комп'ютери НАТО. Він вивчав інформатику на кафедрі захисту інформації. Його навчання оплачувала ФСБ.

Україна

Докладніше: Російсько-українська кібервійна

У березні 2014 року, як повідомлялося, російська кіберзброя під назвою Змія або «Уроборос» спричинила хаос в українських державних системах. Набір інструментів «Змія» розпочав розповсюдження в українських комп'ютерних системах у 2010 році. Він виконував експлуатацію комп'ютерних мереж (CNE), а також високотехнологічні атаки на комп'ютерні мережі (CNA).

З 2014 по 2016 рік, за даними CrowdStrike, російський APT Fancy Bear використовував зловмисне програмне забезпечення для Android націлений на Ракетні війська та артилерії української армії. Вони розповсюдили інфіковану версію програми для Android, початковою метою якої було керування даними націлювання для артилерії гаубиці Д-30. Додаток, яким користуються українські офіцери, завантажили шпигунське програмне забезпечення [en] і розмістили в мережі на військових форумах. CrowdStrike стверджує, що атака була успішною, коли було знищено понад 80 % українських гаубиць Д-30, найбільший відсоток втрат будь-яких артилерійських частин в армії (відсоток, про який раніше ніколи не повідомлялося і означав би втрату майже всього арсеналу найбільшого артилерійського озброєння Збройних Сил України). На думку української армії, ця цифра є невірною, і що втрати в артилерійській зброї «були значно нижчими від заявлених», і що ці втрати «не мають нічого спільного з заявленою причиною».

Уряд США зробив висновок за результатами дослідження, що кібератака спричинила відключення електроенергії в Україні, через що понад 200 000 людей тимчасово залишилися без електромережі. Російська хакерська група Sandworm або російський уряд, можливо, стояли за атакою шкідливого програмного забезпечення на українську електромережу, а також гірничодобувною компанією та великим залізничним оператором у грудні 2015 року.

Президентські вибори 2014 року в Україні

Проросійські хакери розпочали серію кібератак протягом декількох днів, щоб зірвати вибори президента України в травні 2014 року, публікуючи зламані електронні листи, намагаючись змінити підсумки голосування та відтягуючи кінцевий результат розподіленими атаками відмови в обслуговуванні (DDOS). Шкідливе програмне забезпечення, яке показувало б графік, що оголосив ультраправого кандидата Дмитра Яроша переможцем виборів, було вилучено з Центральної виборчої комісії України менш ніж за годину до закриття виборчих дільниць. Попри це, Перший канал Росії «повідомив, що пан Ярош виграв і транслював фейкову графіку, посилаючись на вебсайт виборчої комісії, хоча він ніколи там не з'являвся» За словами Пітера Ордешука: «Ці підроблені результати були спрямовані на конкретну аудиторію, щоб прогодувати російський наратив, який з самого початку стверджував, що ультранаціоналісти та нацисти стояли за революцією в Україні».

Атаки на державні сайти у січні-лютому 2022 року

Див. також: Кібератаки на українські державні сайти (2022) та Російське вторгнення в Україну (2022)

14 січня 2022 року були скоєні атаки на 70 укрїнських вебсайтів, які були побудовані на CMS October компанією Kitsoft. На сторінках сайтів був розміщений дефейс трьома мовами: українською, російською та польською. Текст засуджував діяльність українських націоналістичних організацій ОУН-УПА. Розділ польською містив очевидні граматичні помилки, що поставило під сумнів інформацію, що атака відбувалася з території Польщі.

Ввечері 15 лютого о 20:21 почалася нова DDoS-атака на сайти українських банків, що тривала п'ять годин. Близько 15 банків, сайти з доменом gov.ua та Міністерства оборони, сайт Збройних сил та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій зазнали шкоди. Партнери України у США допомогли владнати ситуацію.

23 лютого 2022 року близько 16:00 була зафіксована нова атака на державні сайти та декілька банків. Під прицілом опинилися сайти Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ, вебсайти СБУ, Міністерства стратегічних галузей, інфраструктури та агрополітики. Міністерство освіти і науки закрило доступ до сайту з метою запобігання кібератаці. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, портал та сайт застосунку «Дія» успішно протидіють атаці. Представниця США Джен Псакі заявила, що за цією атакою, як і за миулими, імовірно стоїть Росія. Близько 17:00 компанія ESET виявила шкідливе програмне забезпечення HermeticWiper на зламаних сайтах, яке знищувало інформацію з баз данних. Вірус був встановлений на сотнях комп'ютерів і був скомпільований ще 28 грудня 2021 року, що доказує тривалу підготовку до операції.

24 лютого 2022 року під час російського вторгення в Україну було атаковано сайт Київської ОДА. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації виявила на сайтах i.ua та meta.ua e-mail листи з фішинговими посиланнями на приватні адреси українських військових та пов'язаних з ними осіб. За даними відомства, за цим можуть стояти білоруські хакери, що діють на користь Росії.

Естонія

Основна стаття: Кібератаки проти Естонії

У квітні 2007 року, після дипломатичної суперечки з Росією щодо радянського меморіалу війни, Естонія була ціллю низки кібератак на фінансові, медіа та урядові вебсайти, які були знищені величезним обсягом спаму, що передається ботнетами. Інтернет-банкінг став недоступним, державні службовці раптом не змогли спілкуватися через електронну пошту, а ЗМІ не могли розповсюджувати новини. Як повідомляється, напади відбувалися з російських IP-адрес, Інтернет-інструкції були російською мовою, а естонські чиновники простежили системи контролю кібератак до Росії. Однак деякі експерти сумнівались, що напади здійснив сам російський уряд. Через рік після нападу НАТО заснувало Кооперативний центр передового досвіду кіберзахисту в Талліні як прямий наслідок цих нападів.

Референдум у Великій Британії щодо «Brexit»

Докладніше: Вихід Великої Британії з ЄС

Напередодні референдуму щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу («Brexit») прем'єр-міністр Девід Кемерон припустив, що Росія «може бути задоволена» позитивним голосуванням за виіхд Британії з ЄС, тоді як прихильники кампанії за збереження статусу країни ЄС звинуватили Кремль у таємній підтримці позитивного голосування за Brexit. У грудні 2016 року депутат Бен Бредшоу заявив у парламенті, що Росія втрутилася в кампанію референдуму щодо Brexit. У лютому 2017 року Бредшоу закликав британську розвідувальну службу, центр урядового зв'язку, який тоді знаходився під керівництвом Бориса Джонсона, який займав посаду міністра закордонних справ, розкрити інформацію, яку він мав про втручання Росії. У квітні 2017 року Комітет Палати громад з питань державного управління та конституційних питань опублікував звіт стосовно падіння урядового вебсайту для реєстрації виборців в червні 2016 року менш ніж за дві години до початкового терміну реєстрації (який потім було продовжено), в якому було сказано, що «аварія мала ознаки DDOS-атаки». У звіті також зазначено, що «відсутні прямі докази», що підтверджують «ці твердження про іноземне втручання». Представник [en]відповіла на звіт: «Ми дуже чітко визначили причину відключення вебсайту в червні 2016 року. Це відбулося через стрибок кількості користувачів безпосередньо перед кінцевим терміном реєстрації. Немає доказів, що свідчать про злочинне втручання».

У червні 2017 року газета The Guardian повідомила, що учасник кампанії за збереження статусу члена ЄС Найджел Фараж був «особою, якою цікавиться» Федеральне бюро розслідувань США щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 р. У жовтні 2017 року члени парламенту в Комітеті з питань культури, ЗМІ та спорту вимагали від Facebook, Twitter, Google та інших корпорацій соціальних медіа розкрити всі рекламні оголошення та деталі платежів з боку Росії в рамках кампанії Brexit.

Сполучені Штати

image
Звіт перед сенатом США 2018 року «Асиметричний наступ Путіна на демократію в Росії та Європі: наслідки для національної безпеки США»

У квітні 2015 року CNN повідомила, що «російські хакери» «проникли в чутливі частини комп'ютерів Білого дому» за «останні місяці». Було сказано, що ФБР, Секретна служба та інші американські спецслужби класифікували напади як «одину серед найскладніших атак, коли-небудь здійснених проти урядових систем США».

У 2015 році CNN повідомляв, що російські хакери, які, ймовірно, працюють на російський уряд, підозрюються в хакерстві проти Державного департаменту. Федеральні правоохоронні, розвідувальні та конгресові чиновники, проінформовані про розслідування, заявляють, що хакерська система електронної пошти Державного департаменту є «найгіршим в історії» кібервтручанням проти федерального відомства.

У лютому 2016 року старший радник Кремля і найвищий російський кіберслужбовець на російській конференції з питань національної безпеки в Москві заявив, що Росія працює над новими стратегіями для «інформаційної арени», еквівалентними випробуванням ядерної бомби і «дозволить нам поговорити з американцями рівних».

У 2016 р. Аналітики приватного сектору та американські спецслужби повідомляли, що злам та оприлюднення у та WikiLeaks електронних листів, що належать, зокрема, Демократичному комітету, та Коліну Пауеллу, мали російський слід. Також у грудні 2016 року республіканці та демократи в Комітеті Сенату з питань збройних сил закликали «створити спеціальний комітет з розслідування спроб Росії вплинути на президентські вибори».

У 2018 році команда комп'ютерного реагування на надзвичайні ситуації США випустила попередження про те, що російський уряд проводить «багатоступеневу кампанію вторгнення російських урядових кіберспеціалістів, які націлилися на мережі невеликих комерційних компаній, де вони встановлювали шкідливе програмне забезпечення, проводили фішинг і отримували віддалений доступ до мереж енергетичного сектору». Він також зазначив, що «після того як вони отримали доступ, російські урядові кіберспеціалісти проводили розвідку мережі, пересувались збоку в бік та збирали інформацію, що стосується промислових систем управління». Крім того, хакери націлені щонайменше на десяток американських електростанцій. для водоочисних, авіаційних та державних установ.

У червні 2019 року газета New York Times повідомила, що хакери з Кіберкомандування Сполучених Штатів запровадили зловмисне програмне забезпечення, яке потенційно здатне порушити роботу російської електричної мережі. За словами старшого автора журналу Wired , «Кремль попереджав, що вторгнення можуть перерости у кібервійну між двома країнами».

Докладніше: Sunburst (кібератака)

Протягом кількох місяців 2020 року група, відома як APT29 або Cozy Bear, що працює на Службу зовнішньої розвідки Росії, зламала провідну компанію з кібербезпеки та кілька урядових установ США, включаючи міністерство фінансів, комерцію та енергетику, а також Національне управління ядерної безпеки. Злами відбулися через систему управління мережею під назвою SolarWinds Orion. Уряд США провів екстрену нараду 12 грудня 2020 року, а наступного дня преса повідомила про злам. За даними газети The Washington Post, коли Служба зовнішньої розвідки Росії здійснює такі хакерські дії, це, як правило, «з традиційними шпигунськими цілями, крадіжка інформації, яка може допомогти Кремлю зрозуміти плани та мотиви політиків», а не з метою витоку інформації для громадськості.

У лютому 2021 року у звіті Драгоса було зазначено, що хакерська група Sandworm націлювалася на американських електропостачальників, нафтогазові та інші промислові компанії щонайменше з 2017 року і успішно зламала ці фірми кілька разі .

Франція

У 2015 році на паризьку службу мовлення TV5Monde, що в Парижі, напали хакери, які використовували шкідливе програмне забезпечення для нападу та знищення систем мережі та виведення з ефіру всіх дванадцяти її каналів. Спочатку відповідальність за атаку взяла на себе група, яка називала себе «Кібер-халіфатом», проте більш поглиблене розслідування французькими владами показало, що атака на мережу мала посилання на APT28, пов'язану з ГРУ хакерську групу. У травні 2017 року, напередодні виборів президента Франції, понад 20 000 електронних листів, що належать до кампанії Еммануеля Макрона, були скинуті на анонімний вебсайт для обміну файлами, після цього було оголошено, що кампанію зламали. Повідомлення про витік швидко поширилося в Інтернеті, чому сприяли боти та спам-акаунти. Аналіз американської фірми з кібербезпеки Flashpoint з «деякою впевненістю» визначив, що APT28 є групою, яка стоїть за цією хакерською атакою та подальшим витоком інформації.

Грузія

Докладніше: Кібератаки під час російсько-грузинської війни

20 липня 2008 року вебсайт грузинського президента Саакашвілі через двадцять чотири години був вимкнений через серію атак. Незабаром на вебсайт Національного банку Грузії та парламенту напали хакери, які замінили зображення Саакашвілі на колишнього нацистського лідера Адольфа Гітлера. Під час російсько-гурзинської війни на велику кількість грузинських урядових серверів було здійснено напад і відключення. Це перешкоджувало комунікації та розповсюдженню важливої інформації. На думку технічних експертів, це перший зафіксований в історії випадок кібератак, що збігаються із збройним конфліктом.

У звіті американського незалежного дослідницького інституту «Відділ кібернаслідків США» зазначено, що у нападах «мало або взагалі не брали участі російський уряд чи військові». Згідно з висновками інституту, кілька атак виконувалися з ПК кількох користувачів, розташованих у Росії, Україні та Латвії. Ці користувачі охоче брали участь у кібервійні на стороні Росії під час війни в Південній Осетії 2008 року, тоді як деякі інші атаки також використовували ботнети.

Німеччина

У 2015 році високопоставлений представник служби безпеки заявив, що «дуже правдоподібно», що російські хакери провели кіберкрадіжку файлів німецького парламентського комітету, що розслідує скандал зі шпигунством АНБ, опублікований згодом на WikiLeaks. Наприкінці 2016 року Бруно Каль, президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини, попередив про порушення даних та проведення дезінформаційних кампаній, керованих Росією. За словами Каля, існують уявлення про те, що кібератаки відбуваються не з якою іншою метою, як лише створити політичну невизначеність. У лютому 2017 року видання Süddeutsche Zeitung повідомляло, що розслідування, проведене німецькими спецслужбами протягом року, «не знайшло конкретних доказів [російських] дезінформаційних кампаній, спрямованих на уряд». Однак до 2020 року німецькі слідчі зібрали достатньо доказів, щоб встановити особу одного підозрюваного.

Ганс-Георг Маассен, керівник Федерального відомства з питань захисту конституції, зазначив, що у вересні 2017 року зростає кількість спроб вплинути на [наступні] федеральні вибори та «все більш агресивне кібершпигунство» проти політичних суб'єктів Німеччини. The New York Times повідомила 21 вересня 2017 року, за три дні до федеральних виборів у Німеччині, що мало що може натякати на втручання Росії у вибори. У 2021 році Європейська Коміссія звинуватила Росію в спробі втрутитися у Європейські демократичні процеси перед парламентськими виборами 26 вересня в Німеччині.

Киргизстан

Починаючи з середини січня 2009 року, два основних провайдери послуг Киргизстану зазнали масштабної атаки DDoS, що призвело до закриття вебсайтів та припинення роботи електронної пошти в країні. Ця атака фактично вивела країну з мережі. Напади відбулися в той час, коли на президента країни Курманбека Бакієва чинився тиск як з боку місцевих політиків, так і з боку Росії з метою закриття американської авіабази в Киргизстані. The Wall Street Journal повідомляє, що напади вчинила російська «кіберміліція».

Польща

Трирічну проросійську кампанію дезінформації у Facebook з аудиторією 4,5 мільйона поляків виявили на початку 2019 року та Avaaz. Інформаційна кампанія опублікувала фейкові новини та підтримала трьох польських проросійських політиків та їх вебсайти: , колишнього лідера ультранаціоналістичної та неофашистської організації [en]» та, станом на 2019 рік, державного секретаря у польському Міністерстві діджиталізації; Януша Корвіна-Мікке; та Лешека Міллера (активний член Польської об'єднаної робітничої партії в епоху комунізму та прем'єр-міністр Польщі в посткомуністичну епоху). Facebook відповів на аналіз, видаливши деякі вебсторінки.

Південна Корея

За словами двох співробітників спецслужб США, які спілкувались із The Washington Post, а також за висновками аналітиків з питань кібербезпеки Майкла Матоніса, Росія, ймовірно, стоїть за кібератаками проти Зимових Олімпійських ігор 2018 року в Південній Кореї. За ці кібератаки відповідав комп'ютерний хробак, відомий як «Олімпійський руйнівник» (англ. Olympic Destroyer).

Хробак орієнтувався на всю олімпійську ІТ-інфраструктуру, і йому вдалося зламати Wi-Fi, канали джамботронів (великі екрани над ареною), системи продажу квитків та інших олімпійських систем. Він був присвячений до початку церемонії відкриття. Унікально те, що хакери намагалися використовувати безліч фальшивих підписів, щоб звинуватити інші країни, такі як Північна Корея та КНР.

Венесуела

Після того, як вебсайт новин Runrun.es опублікував звіт про позасудові вбивства Боліваріанської національної поліції, 25 травня 2019 року венесуельський підрозділ Інституту Prensa y Sociedad (IPYS) зазначив, що вебсайт не працював через не кешовану атаку запитів, денонсуючи, що вона походить з Росії.

Хибні тривоги

30 грудня 2016 року компанія з комунальних послуг у штаті Вермонт Burlington Electric Department, оголосила, що в їхніх комп'ютерах був знайдений код, пов'язаний з російською операцією хакерства під назвою «Гризлі Степ» (англ. Grizzly Steppe). Чиновники Департаменту національної безпеки, ФБР та Офісу директора Національної розвідки попередили керівників фінансової, комунальної та транспортної галузей про код шкідливого програмного забезпечення. Перший звіт The Washington Post залишив враження, що у мережу проникли, але взламаний комп'ютер не був приєднаний до мережі. У пізнішій версії було додано застереження перед звітом для виправлення такого враження: «Примітка редактора: У попередній версії цієї статті було неправильно сказано, що російські хакери проникли в електричну мережу США. Влада стверджує, що ознак цього немає. Комп'ютер у Burlington Electric, який був зламаний, не був підключений до мережі».

Див. також

Примітки

  1. Сергей, Горшков. . Эхо Москвы (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  2. . www.dia.mil. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  3. , "Comrade J: The Untold Secrets of Russia's Master Spy in America After the End of the Cold War", Penguin Books, 2007, , pages 194—195
  4. Earley, Pete (2007). Comrade J: The Untold Secrets of Russia's Master Spy in America After the End of the Cold War. Penguin Books. с. 194—195. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  5. . Компьютерра (рос.). 26 березня 2014. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  6. . SC Media (амер.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  7. . web.archive.org (Англійська) . 3 грудня 2008. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 23 січня 2022.
  8. Meier, Andrew (2003). Black Earth. W. W. Norton & Company. с. 15-16. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  9. . Christian Science Monitor. 12 березня 2014. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  10. . www.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 16 листопада 2020.
  11. Meyers, Adam (22 грудня 2016). (амер.). Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 16 листопада 2020.
  12. . www.vice.com (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  13. . www.sans.org. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  14. Goodin, Dan (4 січня 2016). . Ars Technica (en-us) . Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  15. . www.computing.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2009. Процитовано 16 листопада 2020.
  16. Volz, Dustin (25 лютого 2016). . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 16 листопада 2020.
  17. Leyden, John. . www.theregister.com (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  18. Watkins, Ali. Obama team was warned in 2014 about Russian interference. POLITICO (англ.). Процитовано 16 листопада 2020.
  19. Clayton, Mark (17 червня 2014). . csmonitor.com (Англійська) . Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 23 січня 2022.
  20. . Економічна правда. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  21. Карпенко, Ольга (16 лютого 2022). . ain.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  22. . Reuters (Англійська) . 15 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  23. . cip.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  24. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  25. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  26. . WeLiveSecurity (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  27. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  28. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  29. . BBC News (брит.). 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  30. Tamkin, Emily. . Foreign Policy (амер.). Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  31. . www.spacewar.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  32. CNN, Evan Perez and Shimon Prokupecz. . CNN. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  33. CNN, Evan Perez and Shimon Prokupecz. . CNN. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  34. Ignatius, David. . Washington Post (амер.). Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 16 листопада 2020.
  35. Facebook; Twitter; options, Show more sharing; Facebook; Twitter; LinkedIn; Email; URLCopied!, Copy Link; Print (18 грудня 2016). . Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 16 листопада 2020.
  36. . Bloomberg.com (англ.). 15 березня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  37. Greenberg, Andy. . Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 3 березня 2022.
  38. . POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2022.
  39. . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 3 березня 2022.
  40. Greenberg, Andy. . Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  41. Palmer, Danny. . ZDNet (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 березня 2022.
  42. . BBC News (брит.). 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  43. . BBC News (брит.). 9 червня 2015. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  44. . CyberScoop (англ.). 11 травня 2017. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  45. Hart, Kim (14 серпня 2008). (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  46. Markoff, John (12 серпня 2008). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
  47. Gorman, Siobhan (18 серпня 2009). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 16 листопада 2020.
  48. Goodin, Dan. . www.theregister.com (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  49. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (брит.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  50. Wehner, Markus; Lohse, Eckart; Berlin. Wikileaks: Sicherheitskreise: Russland hackte geheime Bundestagsakten. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 16 листопада 2020.
  51. SPIEGEL, DER. . www.spiegel.de (нім.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  52. Zeitung, Süddeutsche. . Süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  53. Steinke, Ronen; Prantl, Heribert. . Süddeutsche.de (нім.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  54. . www.zdnet.com. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  55. Schwirtz, Michael (22 вересня 2017). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 16 листопада 2020.
  56. CNN, Vasco Cotovio. . CNN. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  57. Rhoads, Christopher (28 січня 2009). . Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.
  58. Disinformation network on Facebook supported by Polish Deputy Minister of Digitization. VSQUARE.ORG (амер.). 24 травня 2019. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
  59. . TalCual (ісп.). 27 травня 2019. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  60. Eilperin, Juliet; Entous, Adam (31 грудня 2016). . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 16 листопада 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijski kibervijni vklyuchayut DoS ataki hakerski ataki rozpovsyudzhennya dezinformaciyi ta propagandi uchast sponsorovanih derzhavoyu komand u politichnih blogah sposterezhennya v Interneti za dopomogoyu tehnologiyi SORM peresliduvannya kiberdisidentiv ta inshi aktivni zahodi Za slovami zhurnalista rozsliduvacha chastina cih zahodiv koordinuvalas rosijskoyu rozviduvalnoyu sluzhboyu yaka vhodila do FSB a ranishe vhodila do 16 go upravlinnya KDB Analiz Rozviduvalnogo upravlinnya Minoboroni u 2017 roci okreslyuye rosijsku tochku zoru na Informacijni kontrzahodi abo IPb informacijne protiborstvo yak na strategichno virishalne i kritichno vazhlive dlya kontrolyu nad svoyim vnutrishnim naselennyam ta vplivu na derzhavi suprotivniki rozdilivshi Informacijni kontrzahodi na dvi kategoriyi Grupi Informacijno tehnichna ta Informacijno psihologichna Persha ohoplyuye merezhevi operaciyi pov yazani z oboronoyu napadami ta ekspluataciyeyu a druga sprobami zminiti povedinku lyudej abo yihni perekonannya na korist cilej rosijskogo uryadu Prisutnist v InternetiAmerikanskij zhurnalist opisav svoyi interv yu z kolishnim starshim oficerom rosijskoyi rozvidki yakij perebravsya do SShA u 2000 roci Sergij vidpravlyav oficeriv do filiyi Nyu Jorkskoyi publichnoyi biblioteki de voni mogli otrimati dostup do Internetu ne vidayuchi svoyeyi osobi Oficer rozmishuvav propagandu na riznih vebsajtah i nadsilav yiyi elektronnoyu poshtoyu amerikanskim vidannyam ta movnikam Pevna propaganda maskuyetsya pid osvitni abo naukovi zviti Doslidzhennya provodilis u Centri rosijskimi ekspertami Zviti mayut buti tochnimi na 100 Tretyakov ne vkazav cilovi vebsajti ale chitko poyasniv sho voni obrali ti sajti yaki ye najbilsh zruchnimi dlya rozpovsyudzhennya konkretnoyi informaciyi Za jogo slovami pid chas jogo roboti v Nyu Jorku naprikinci 90 h rokiv odniyeyu z najposhirenishih tem bula vijna v Chechni Zgidno z publikaciyeyu rosijskogo komp yuternogo tizhnevika same tomu sho stalo vidomo sho anonimni redaktori redaguyut statti v anglijskij Vikipediyi v interesah britanskih ta amerikanskih specsluzhb i sluzhb bezpeki takozh cilkom jmovirno sho rosijski sluzhbi bezpeki berut uchast u redaguvanni rosijskoyi Vikipediya ale ce navit ne cikavo dovoditi adzhe vsi znayut sho organi bezpeki zajmayut osoblive misce v strukturi nashoyi rosijskoyi derzhavi KiberatakiStverdzhuvalosya sho rosijski sluzhbi bezpeki organizuvali nizku atak vidmovi v obslugovuvanni v ramkah svoyeyi kibervijni proti inshih krayin takih yak kiberataki 2007 roku na Estoniyu ta kiberataki 2008 roku na Rosiyu Pivdennu Osetiyu Gruziyu ta Azerbajdzhan Odin z identifikovanih molodih rosijskih hakeriv skazav sho jomu zaplatili rosijski sluzhbi derzhavnoyi bezpeki za te sho vin provodiv hakerski ataki na komp yuteri NATO Vin vivchav informatiku na kafedri zahistu informaciyi Jogo navchannya oplachuvala FSB Ukrayina Dokladnishe Rosijsko ukrayinska kibervijna U berezni 2014 roku yak povidomlyalosya rosijska kiberzbroya pid nazvoyu Zmiya abo Uroboros sprichinila haos v ukrayinskih derzhavnih sistemah Nabir instrumentiv Zmiya rozpochav rozpovsyudzhennya v ukrayinskih komp yuternih sistemah u 2010 roci Vin vikonuvav ekspluataciyu komp yuternih merezh CNE a takozh visokotehnologichni ataki na komp yuterni merezhi CNA Z 2014 po 2016 rik za danimi CrowdStrike rosijskij APT Fancy Bear vikoristovuvav zlovmisne programne zabezpechennya dlya Android nacilenij na Raketni vijska ta artileriyi ukrayinskoyi armiyi Voni rozpovsyudili infikovanu versiyu programi dlya Android pochatkovoyu metoyu yakoyi bulo keruvannya danimi nacilyuvannya dlya artileriyi gaubici D 30 Dodatok yakim koristuyutsya ukrayinski oficeri zavantazhili shpigunske programne zabezpechennya en i rozmistili v merezhi na vijskovih forumah CrowdStrike stverdzhuye sho ataka bula uspishnoyu koli bulo znisheno ponad 80 ukrayinskih gaubic D 30 najbilshij vidsotok vtrat bud yakih artilerijskih chastin v armiyi vidsotok pro yakij ranishe nikoli ne povidomlyalosya i oznachav bi vtratu majzhe vsogo arsenalu najbilshogo artilerijskogo ozbroyennya Zbrojnih Sil Ukrayini Na dumku ukrayinskoyi armiyi cya cifra ye nevirnoyu i sho vtrati v artilerijskij zbroyi buli znachno nizhchimi vid zayavlenih i sho ci vtrati ne mayut nichogo spilnogo z zayavlenoyu prichinoyu Uryad SShA zrobiv visnovok za rezultatami doslidzhennya sho kiberataka sprichinila vidklyuchennya elektroenergiyi v Ukrayini cherez sho ponad 200 000 lyudej timchasovo zalishilisya bez elektromerezhi Rosijska hakerska grupa Sandworm abo rosijskij uryad mozhlivo stoyali za atakoyu shkidlivogo programnogo zabezpechennya na ukrayinsku elektromerezhu a takozh girnichodobuvnoyu kompaniyeyu ta velikim zaliznichnim operatorom u grudni 2015 roku Prezidentski vibori 2014 roku v Ukrayini Prorosijski hakeri rozpochali seriyu kiberatak protyagom dekilkoh dniv shob zirvati vibori prezidenta Ukrayini v travni 2014 roku publikuyuchi zlamani elektronni listi namagayuchis zminiti pidsumki golosuvannya ta vidtyaguyuchi kincevij rezultat rozpodilenimi atakami vidmovi v obslugovuvanni DDOS Shkidlive programne zabezpechennya yake pokazuvalo b grafik sho ogolosiv ultrapravogo kandidata Dmitra Yarosha peremozhcem viboriv bulo vilucheno z Centralnoyi viborchoyi komisiyi Ukrayini mensh nizh za godinu do zakrittya viborchih dilnic Popri ce Pershij kanal Rosiyi povidomiv sho pan Yarosh vigrav i translyuvav fejkovu grafiku posilayuchis na vebsajt viborchoyi komisiyi hocha vin nikoli tam ne z yavlyavsya Za slovami Pitera Ordeshuka Ci pidrobleni rezultati buli spryamovani na konkretnu auditoriyu shob progoduvati rosijskij narativ yakij z samogo pochatku stverdzhuvav sho ultranacionalisti ta nacisti stoyali za revolyuciyeyu v Ukrayini Ataki na derzhavni sajti u sichni lyutomu 2022 roku Div takozh Kiberataki na ukrayinski derzhavni sajti 2022 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 14 sichnya 2022 roku buli skoyeni ataki na 70 ukryinskih vebsajtiv yaki buli pobudovani na CMS October kompaniyeyu Kitsoft Na storinkah sajtiv buv rozmishenij defejs troma movami ukrayinskoyu rosijskoyu ta polskoyu Tekst zasudzhuvav diyalnist ukrayinskih nacionalistichnih organizacij OUN UPA Rozdil polskoyu mistiv ochevidni gramatichni pomilki sho postavilo pid sumniv informaciyu sho ataka vidbuvalasya z teritoriyi Polshi Vvecheri 15 lyutogo o 20 21 pochalasya nova DDoS ataka na sajti ukrayinskih bankiv sho trivala p yat godin Blizko 15 bankiv sajti z domenom gov ua ta Ministerstva oboroni sajt Zbrojnih sil ta Ministerstva z pitan reintegraciyi timchasovo okupovanih teritorij zaznali shkodi Partneri Ukrayini u SShA dopomogli vladnati situaciyu 23 lyutogo 2022 roku blizko 16 00 bula zafiksovana nova ataka na derzhavni sajti ta dekilka bankiv Pid pricilom opinilisya sajti Verhovnoyi Radi Kabinetu Ministriv Ukrayini ta Ministerstva zakordonnih sprav vebsajti SBU Ministerstva strategichnih galuzej infrastrukturi ta agropolitiki Ministerstvo osviti i nauki zakrilo dostup do sajtu z metoyu zapobigannya kiberataci Za slovami ministra cifrovoyi transformaciyi Mihajla Fedorova portal ta sajt zastosunku Diya uspishno protidiyut ataci Predstavnicya SShA Dzhen Psaki zayavila sho za ciyeyu atakoyu yak i za miulimi imovirno stoyit Rosiya Blizko 17 00 kompaniya ESET viyavila shkidlive programne zabezpechennya HermeticWiper na zlamanih sajtah yake znishuvalo informaciyu z baz dannih Virus buv vstanovlenij na sotnyah komp yuteriv i buv skompilovanij she 28 grudnya 2021 roku sho dokazuye trivalu pidgotovku do operaciyi 24 lyutogo 2022 roku pid chas rosijskogo vtorgennya v Ukrayinu bulo atakovano sajt Kiyivskoyi ODA Derzhavna sluzhba specialnogo zv yazku ta zahistu informaciyi viyavila na sajtah i ua ta meta ua e mail listi z fishingovimi posilannyami na privatni adresi ukrayinskih vijskovih ta pov yazanih z nimi osib Za danimi vidomstva za cim mozhut stoyati biloruski hakeri sho diyut na korist Rosiyi Estoniya Osnovna stattya Kiberataki proti Estoniyi U kvitni 2007 roku pislya diplomatichnoyi superechki z Rosiyeyu shodo radyanskogo memorialu vijni Estoniya bula cillyu nizki kiberatak na finansovi media ta uryadovi vebsajti yaki buli znisheni velicheznim obsyagom spamu sho peredayetsya botnetami Internet banking stav nedostupnim derzhavni sluzhbovci raptom ne zmogli spilkuvatisya cherez elektronnu poshtu a ZMI ne mogli rozpovsyudzhuvati novini Yak povidomlyayetsya napadi vidbuvalisya z rosijskih IP adres Internet instrukciyi buli rosijskoyu movoyu a estonski chinovniki prostezhili sistemi kontrolyu kiberatak do Rosiyi Odnak deyaki eksperti sumnivalis sho napadi zdijsniv sam rosijskij uryad Cherez rik pislya napadu NATO zasnuvalo Kooperativnij centr peredovogo dosvidu kiberzahistu v Tallini yak pryamij naslidok cih napadiv Referendum u Velikij Britaniyi shodo Brexit Dokladnishe Vihid Velikoyi Britaniyi z YeS Naperedodni referendumu shodo vihodu Velikoyi Britaniyi z Yevropejskogo Soyuzu Brexit prem yer ministr Devid Kemeron pripustiv sho Rosiya mozhe buti zadovolena pozitivnim golosuvannyam za viihd Britaniyi z YeS todi yak prihilniki kampaniyi za zberezhennya statusu krayini YeS zvinuvatili Kreml u tayemnij pidtrimci pozitivnogo golosuvannya za Brexit U grudni 2016 roku deputat Ben Bredshou zayaviv u parlamenti sho Rosiya vtrutilasya v kampaniyu referendumu shodo Brexit U lyutomu 2017 roku Bredshou zaklikav britansku rozviduvalnu sluzhbu centr uryadovogo zv yazku yakij todi znahodivsya pid kerivnictvom Borisa Dzhonsona yakij zajmav posadu ministra zakordonnih sprav rozkriti informaciyu yaku vin mav pro vtruchannya Rosiyi U kvitni 2017 roku Komitet Palati gromad z pitan derzhavnogo upravlinnya ta konstitucijnih pitan opublikuvav zvit stosovno padinnya uryadovogo vebsajtu dlya reyestraciyi viborciv v chervni 2016 roku mensh nizh za dvi godini do pochatkovogo terminu reyestraciyi yakij potim bulo prodovzheno v yakomu bulo skazano sho avariya mala oznaki DDOS ataki U zviti takozh zaznacheno sho vidsutni pryami dokazi sho pidtverdzhuyut ci tverdzhennya pro inozemne vtruchannya Predstavnik en vidpovila na zvit Mi duzhe chitko viznachili prichinu vidklyuchennya vebsajtu v chervni 2016 roku Ce vidbulosya cherez stribok kilkosti koristuvachiv bezposeredno pered kincevim terminom reyestraciyi Nemaye dokaziv sho svidchat pro zlochinne vtruchannya U chervni 2017 roku gazeta The Guardian povidomila sho uchasnik kampaniyi za zberezhennya statusu chlena YeS Najdzhel Farazh buv osoboyu yakoyu cikavitsya Federalne byuro rozsliduvan SShA shodo vtruchannya Rosiyi u prezidentski vibori u SShA 2016 r U zhovtni 2017 roku chleni parlamentu v Komiteti z pitan kulturi ZMI ta sportu vimagali vid Facebook Twitter Google ta inshih korporacij socialnih media rozkriti vsi reklamni ogoloshennya ta detali platezhiv z boku Rosiyi v ramkah kampaniyi Brexit Spolucheni Shtati Zvit pered senatom SShA 2018 roku Asimetrichnij nastup Putina na demokratiyu v Rosiyi ta Yevropi naslidki dlya nacionalnoyi bezpeki SShA U kvitni 2015 roku CNN povidomila sho rosijski hakeri pronikli v chutlivi chastini komp yuteriv Bilogo domu za ostanni misyaci Bulo skazano sho FBR Sekretna sluzhba ta inshi amerikanski specsluzhbi klasifikuvali napadi yak odinu sered najskladnishih atak koli nebud zdijsnenih proti uryadovih sistem SShA U 2015 roci CNN povidomlyav sho rosijski hakeri yaki jmovirno pracyuyut na rosijskij uryad pidozryuyutsya v hakerstvi proti Derzhavnogo departamentu Federalni pravoohoronni rozviduvalni ta kongresovi chinovniki proinformovani pro rozsliduvannya zayavlyayut sho hakerska sistema elektronnoyi poshti Derzhavnogo departamentu ye najgirshim v istoriyi kibervtruchannyam proti federalnogo vidomstva U lyutomu 2016 roku starshij radnik Kremlya i najvishij rosijskij kibersluzhbovec na rosijskij konferenciyi z pitan nacionalnoyi bezpeki v Moskvi zayaviv sho Rosiya pracyuye nad novimi strategiyami dlya informacijnoyi areni ekvivalentnimi viprobuvannyam yadernoyi bombi i dozvolit nam pogovoriti z amerikancyami rivnih U 2016 r Analitiki privatnogo sektoru ta amerikanski specsluzhbi povidomlyali sho zlam ta oprilyudnennya u ta WikiLeaks elektronnih listiv sho nalezhat zokrema Demokratichnomu komitetu ta Kolinu Pauellu mali rosijskij slid Takozh u grudni 2016 roku respublikanci ta demokrati v Komiteti Senatu z pitan zbrojnih sil zaklikali stvoriti specialnij komitet z rozsliduvannya sprob Rosiyi vplinuti na prezidentski vibori U 2018 roci komanda komp yuternogo reaguvannya na nadzvichajni situaciyi SShA vipustila poperedzhennya pro te sho rosijskij uryad provodit bagatostupenevu kampaniyu vtorgnennya rosijskih uryadovih kiberspecialistiv yaki nacililisya na merezhi nevelikih komercijnih kompanij de voni vstanovlyuvali shkidlive programne zabezpechennya provodili fishing i otrimuvali viddalenij dostup do merezh energetichnogo sektoru Vin takozh zaznachiv sho pislya togo yak voni otrimali dostup rosijski uryadovi kiberspecialisti provodili rozvidku merezhi peresuvalis zboku v bik ta zbirali informaciyu sho stosuyetsya promislovih sistem upravlinnya Krim togo hakeri nacileni shonajmenshe na desyatok amerikanskih elektrostancij dlya vodoochisnih aviacijnih ta derzhavnih ustanov U chervni 2019 roku gazeta New York Times povidomila sho hakeri z Kiberkomanduvannya Spoluchenih Shtativ zaprovadili zlovmisne programne zabezpechennya yake potencijno zdatne porushiti robotu rosijskoyi elektrichnoyi merezhi Za slovami starshogo avtora zhurnalu Wired Kreml poperedzhav sho vtorgnennya mozhut pererosti u kibervijnu mizh dvoma krayinami Dokladnishe Sunburst kiberataka Protyagom kilkoh misyaciv 2020 roku grupa vidoma yak APT29 abo Cozy Bear sho pracyuye na Sluzhbu zovnishnoyi rozvidki Rosiyi zlamala providnu kompaniyu z kiberbezpeki ta kilka uryadovih ustanov SShA vklyuchayuchi ministerstvo finansiv komerciyu ta energetiku a takozh Nacionalne upravlinnya yadernoyi bezpeki Zlami vidbulisya cherez sistemu upravlinnya merezheyu pid nazvoyu SolarWinds Orion Uryad SShA proviv ekstrenu naradu 12 grudnya 2020 roku a nastupnogo dnya presa povidomila pro zlam Za danimi gazeti The Washington Post koli Sluzhba zovnishnoyi rozvidki Rosiyi zdijsnyuye taki hakerski diyi ce yak pravilo z tradicijnimi shpigunskimi cilyami kradizhka informaciyi yaka mozhe dopomogti Kremlyu zrozumiti plani ta motivi politikiv a ne z metoyu vitoku informaciyi dlya gromadskosti U lyutomu 2021 roku u zviti Dragosa bulo zaznacheno sho hakerska grupa Sandworm nacilyuvalasya na amerikanskih elektropostachalnikiv naftogazovi ta inshi promislovi kompaniyi shonajmenshe z 2017 roku i uspishno zlamala ci firmi kilka razi Franciya U 2015 roci na parizku sluzhbu movlennya TV5Monde sho v Parizhi napali hakeri yaki vikoristovuvali shkidlive programne zabezpechennya dlya napadu ta znishennya sistem merezhi ta vivedennya z efiru vsih dvanadcyati yiyi kanaliv Spochatku vidpovidalnist za ataku vzyala na sebe grupa yaka nazivala sebe Kiber halifatom prote bilsh pogliblene rozsliduvannya francuzkimi vladami pokazalo sho ataka na merezhu mala posilannya na APT28 pov yazanu z GRU hakersku grupu U travni 2017 roku naperedodni viboriv prezidenta Franciyi ponad 20 000 elektronnih listiv sho nalezhat do kampaniyi Emmanuelya Makrona buli skinuti na anonimnij vebsajt dlya obminu fajlami pislya cogo bulo ogolosheno sho kampaniyu zlamali Povidomlennya pro vitik shvidko poshirilosya v Interneti chomu spriyali boti ta spam akaunti Analiz amerikanskoyi firmi z kiberbezpeki Flashpoint z deyakoyu vpevnenistyu viznachiv sho APT28 ye grupoyu yaka stoyit za ciyeyu hakerskoyu atakoyu ta podalshim vitokom informaciyi Gruziya Dokladnishe Kiberataki pid chas rosijsko gruzinskoyi vijni 20 lipnya 2008 roku vebsajt gruzinskogo prezidenta Saakashvili cherez dvadcyat chotiri godini buv vimknenij cherez seriyu atak Nezabarom na vebsajt Nacionalnogo banku Gruziyi ta parlamentu napali hakeri yaki zaminili zobrazhennya Saakashvili na kolishnogo nacistskogo lidera Adolfa Gitlera Pid chas rosijsko gurzinskoyi vijni na veliku kilkist gruzinskih uryadovih serveriv bulo zdijsneno napad i vidklyuchennya Ce pereshkodzhuvalo komunikaciyi ta rozpovsyudzhennyu vazhlivoyi informaciyi Na dumku tehnichnih ekspertiv ce pershij zafiksovanij v istoriyi vipadok kiberatak sho zbigayutsya iz zbrojnim konfliktom U zviti amerikanskogo nezalezhnogo doslidnickogo institutu Viddil kibernaslidkiv SShA zaznacheno sho u napadah malo abo vzagali ne brali uchasti rosijskij uryad chi vijskovi Zgidno z visnovkami institutu kilka atak vikonuvalisya z PK kilkoh koristuvachiv roztashovanih u Rosiyi Ukrayini ta Latviyi Ci koristuvachi ohoche brali uchast u kibervijni na storoni Rosiyi pid chas vijni v Pivdennij Osetiyi 2008 roku todi yak deyaki inshi ataki takozh vikoristovuvali botneti Nimechchina U 2015 roci visokopostavlenij predstavnik sluzhbi bezpeki zayaviv sho duzhe pravdopodibno sho rosijski hakeri proveli kiberkradizhku fajliv nimeckogo parlamentskogo komitetu sho rozsliduye skandal zi shpigunstvom ANB opublikovanij zgodom na WikiLeaks Naprikinci 2016 roku Bruno Kal prezident Federalnoyi rozviduvalnoyi sluzhbi Nimechchini poperediv pro porushennya danih ta provedennya dezinformacijnih kampanij kerovanih Rosiyeyu Za slovami Kalya isnuyut uyavlennya pro te sho kiberataki vidbuvayutsya ne z yakoyu inshoyu metoyu yak lishe stvoriti politichnu neviznachenist U lyutomu 2017 roku vidannya Suddeutsche Zeitung povidomlyalo sho rozsliduvannya provedene nimeckimi specsluzhbami protyagom roku ne znajshlo konkretnih dokaziv rosijskih dezinformacijnih kampanij spryamovanih na uryad Odnak do 2020 roku nimecki slidchi zibrali dostatno dokaziv shob vstanoviti osobu odnogo pidozryuvanogo Gans Georg Maassen kerivnik Federalnogo vidomstva z pitan zahistu konstituciyi zaznachiv sho u veresni 2017 roku zrostaye kilkist sprob vplinuti na nastupni federalni vibori ta vse bilsh agresivne kibershpigunstvo proti politichnih sub yektiv Nimechchini The New York Times povidomila 21 veresnya 2017 roku za tri dni do federalnih viboriv u Nimechchini sho malo sho mozhe natyakati na vtruchannya Rosiyi u vibori U 2021 roci Yevropejska Komissiya zvinuvatila Rosiyu v sprobi vtrutitisya u Yevropejski demokratichni procesi pered parlamentskimi viborami 26 veresnya v Nimechchini Kirgizstan Pochinayuchi z seredini sichnya 2009 roku dva osnovnih provajderi poslug Kirgizstanu zaznali masshtabnoyi ataki DDoS sho prizvelo do zakrittya vebsajtiv ta pripinennya roboti elektronnoyi poshti v krayini Cya ataka faktichno vivela krayinu z merezhi Napadi vidbulisya v toj chas koli na prezidenta krayini Kurmanbeka Bakiyeva chinivsya tisk yak z boku miscevih politikiv tak i z boku Rosiyi z metoyu zakrittya amerikanskoyi aviabazi v Kirgizstani The Wall Street Journal povidomlyaye sho napadi vchinila rosijska kibermiliciya Polsha Tririchnu prorosijsku kampaniyu dezinformaciyi u Facebook z auditoriyeyu 4 5 miljona polyakiv viyavili na pochatku 2019 roku ta Avaaz Informacijna kampaniya opublikuvala fejkovi novini ta pidtrimala troh polskih prorosijskih politikiv ta yih vebsajti kolishnogo lidera ultranacionalistichnoyi ta neofashistskoyi organizaciyi en ta stanom na 2019 rik derzhavnogo sekretarya u polskomu Ministerstvi didzhitalizaciyi Yanusha Korvina Mikke ta Lesheka Millera aktivnij chlen Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi v epohu komunizmu ta prem yer ministr Polshi v postkomunistichnu epohu Facebook vidpoviv na analiz vidalivshi deyaki vebstorinki Pivdenna Koreya Za slovami dvoh spivrobitnikiv specsluzhb SShA yaki spilkuvalis iz The Washington Post a takozh za visnovkami analitikiv z pitan kiberbezpeki Majkla Matonisa Rosiya jmovirno stoyit za kiberatakami proti Zimovih Olimpijskih igor 2018 roku v Pivdennij Koreyi Za ci kiberataki vidpovidav komp yuternij hrobak vidomij yak Olimpijskij rujnivnik angl Olympic Destroyer Hrobak oriyentuvavsya na vsyu olimpijsku IT infrastrukturu i jomu vdalosya zlamati Wi Fi kanali dzhambotroniv veliki ekrani nad arenoyu sistemi prodazhu kvitkiv ta inshih olimpijskih sistem Vin buv prisvyachenij do pochatku ceremoniyi vidkrittya Unikalno te sho hakeri namagalisya vikoristovuvati bezlich falshivih pidpisiv shob zvinuvatiti inshi krayini taki yak Pivnichna Koreya ta KNR Venesuela Pislya togo yak vebsajt novin Runrun es opublikuvav zvit pro pozasudovi vbivstva Bolivarianskoyi nacionalnoyi policiyi 25 travnya 2019 roku venesuelskij pidrozdil Institutu Prensa y Sociedad IPYS zaznachiv sho vebsajt ne pracyuvav cherez ne keshovanu ataku zapitiv denonsuyuchi sho vona pohodit z Rosiyi Hibni trivogi30 grudnya 2016 roku kompaniya z komunalnih poslug u shtati Vermont Burlington Electric Department ogolosila sho v yihnih komp yuterah buv znajdenij kod pov yazanij z rosijskoyu operaciyeyu hakerstva pid nazvoyu Grizli Step angl Grizzly Steppe Chinovniki Departamentu nacionalnoyi bezpeki FBR ta Ofisu direktora Nacionalnoyi rozvidki poperedili kerivnikiv finansovoyi komunalnoyi ta transportnoyi galuzej pro kod shkidlivogo programnogo zabezpechennya Pershij zvit The Washington Post zalishiv vrazhennya sho u merezhu pronikli ale vzlamanij komp yuter ne buv priyednanij do merezhi U piznishij versiyi bulo dodano zasterezhennya pered zvitom dlya vipravlennya takogo vrazhennya Primitka redaktora U poperednij versiyi ciyeyi statti bulo nepravilno skazano sho rosijski hakeri pronikli v elektrichnu merezhu SShA Vlada stverdzhuye sho oznak cogo nemaye Komp yuter u Burlington Electric yakij buv zlamanij ne buv pidklyuchenij do merezhi Div takozhVijskovo kibernetichni operaciyi SShA Kiberkomanduvannya SShA Kibernetichne komanduvannya Povitryanih sil SShA DarkSide hakerska grupa VebbrigadiPrimitkiSergej Gorshkov Eho Moskvy ros Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 www dia mil Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Comrade J The Untold Secrets of Russia s Master Spy in America After the End of the Cold War Penguin Books 2007 ISBN 978 0 399 15439 3 pages 194 195 Earley Pete 2007 Comrade J The Untold Secrets of Russia s Master Spy in America After the End of the Cold War Penguin Books s 194 195 ISBN ISBN 978 0 399 15439 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Kompyuterra ros 26 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 SC Media amer Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 web archive org Anglijska 3 grudnya 2008 Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 23 sichnya 2022 Meier Andrew 2003 Black Earth W W Norton amp Company s 15 16 ISBN ISBN 0 393 05178 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Christian Science Monitor 12 bereznya 2014 ISSN 0882 7729 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 listopada 2020 www yahoo com amer Arhiv originalu za 7 sichnya 2017 Procitovano 16 listopada 2020 Meyers Adam 22 grudnya 2016 amer Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 16 listopada 2020 www vice com angl Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 www sans org Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Goodin Dan 4 sichnya 2016 Ars Technica en us Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 www computing co uk angl Arhiv originalu za 22 bereznya 2009 Procitovano 16 listopada 2020 Volz Dustin 25 lyutogo 2016 Reuters angl Arhiv originalu za 21 kvitnya 2016 Procitovano 16 listopada 2020 Leyden John www theregister com angl Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Watkins Ali Obama team was warned in 2014 about Russian interference POLITICO angl Procitovano 16 listopada 2020 Clayton Mark 17 chervnya 2014 csmonitor com Anglijska Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2022 Ekonomichna pravda 14 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Karpenko Olga 16 lyutogo 2022 ain ua Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Reuters Anglijska 15 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 cip gov ua Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 WeLiveSecurity amer 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 BBC News brit 27 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2018 Procitovano 16 listopada 2020 Tamkin Emily Foreign Policy amer Arhiv originalu za 24 lyutogo 2018 Procitovano 16 listopada 2020 www spacewar com Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 16 listopada 2020 CNN Evan Perez and Shimon Prokupecz CNN Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 CNN Evan Perez and Shimon Prokupecz CNN Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Ignatius David Washington Post amer Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 16 listopada 2020 Facebook Twitter options Show more sharing Facebook Twitter LinkedIn Email URLCopied Copy Link Print 18 grudnya 2016 Los Angeles Times amer Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 16 listopada 2020 Bloomberg com angl 15 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 lipnya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 Greenberg Andy Wired amer ISSN 1059 1028 Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 3 bereznya 2022 POLITICO angl Arhiv originalu za 17 grudnya 2020 Procitovano 3 bereznya 2022 Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 13 grudnya 2020 Procitovano 3 bereznya 2022 Greenberg Andy Wired amer ISSN 1059 1028 Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 3 bereznya 2022 Palmer Danny ZDNet angl Arhiv originalu za 2 bereznya 2021 Procitovano 3 bereznya 2022 BBC News brit 10 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 BBC News brit 9 chervnya 2015 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 CyberScoop angl 11 travnya 2017 Arhiv originalu za 16 sichnya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 Hart Kim 14 serpnya 2008 amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2021 Procitovano 16 listopada 2020 Markoff John 12 serpnya 2008 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 16 listopada 2020 Gorman Siobhan 18 serpnya 2009 Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 16 listopada 2020 Goodin Dan www theregister com angl Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Welle www dw com Deutsche DW COM brit Arhiv originalu za 9 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Wehner Markus Lohse Eckart Berlin Wikileaks Sicherheitskreise Russland hackte geheime Bundestagsakten FAZ NET nim ISSN 0174 4909 Procitovano 16 listopada 2020 SPIEGEL DER www spiegel de nim Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Zeitung Suddeutsche Suddeutsche de nim Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 16 listopada 2020 Steinke Ronen Prantl Heribert Suddeutsche de nim Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 16 listopada 2020 www zdnet com Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Schwirtz Michael 22 veresnya 2017 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 16 listopada 2020 CNN Vasco Cotovio CNN Arhiv originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 28 lyutogo 2022 Rhoads Christopher 28 sichnya 2009 Wall Street Journal amer ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 16 listopada 2020 Disinformation network on Facebook supported by Polish Deputy Minister of Digitization VSQUARE ORG amer 24 travnya 2019 Arhiv originalu za 2 chervnya 2019 Procitovano 16 listopada 2020 TalCual isp 27 travnya 2019 Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Eilperin Juliet Entous Adam 31 grudnya 2016 Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 16 listopada 2020

Дата публікації:
Топ