Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Київські фрески» — український радянський художній фільм, незавершена робота режисера Сергія Параджанова. Фільмування кінопроб відбулось у 1965 році. Ці проби було потім змонтовано в 15-ихвилинний мініфільм у жанрі артгаузу, алегорію на теми наслідків війни.
| Київські фрески | |
|---|---|
| Київські фрески | |
| Жанр | артгауз |
| Режисер | Сергій Параджанов |
| Сценарист | Павло Загребельний, Сергій Параджанов |
| У головних ролях | Антоніна Лефтій та ін. |
| Оператор | Олександр Антипенко |
| Композитор | Володимир Селіванов |
| Художник | Олександр Кудря |
| Кінокомпанія | Кіностудія імені Олександра Довженка |
| Тривалість | 00:15:02 |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР (УРСР) |
| Рік | 1966 |
| IMDb | ID 2137702 |
Синопсис
Наведений тут синопсис стосується 15-ихвилинного фрагмента кінопроб до фільму. Повноцінний фільм не був знятий.
Більшість дії відбувається в кімнаті з мінімалістичним оформленням. Після кадрів із монументами Києва з'являється кімната, в яку щойно прийшли троє солдатів. У кімнаті висять три портрета діячів часів козаччини. Солдати беруть зі стільчиків символічні предмети (булаву, хлібину, яблуко) та приміряють їх до себе. Потім миють підлогу в кімнаті.
Наступна сцена — солдати сплять у кімнаті, їх будить церковний спів. Один солдат не може прокинутись, його мучать спогади. За ним потім спостерігає дружина, але побутовий шум не пробуджує солдата.
Наречена в весільному одязі, лякаючись війни, ріже фату на смуги, якими заклеює вікна.
Інший солдат веде, здавалося б, радісне життя, проте обстановка натякає, що він втратив дружину.
Біля розібраного роялю подружжя виконує неквапний танець. За жінкою сам собою їздить чорний дитячий візок.
У наступній сцені парадоксально поєднуються старі та новітні речі й персонажі: прядильне колесо та спортсменка з обручем, хлопчик у костюмі янгола та дорослий чоловік у кареті, священник і музикант.
Солдата намагається розбудити священник, який калатає в дзвін, і хлопчик, який кидає в чоловіка паперові літачки. Той урешті прокидається, бачить перед собою оголену жінку та багатозначно замахується на неї поліном.
Творчий колектив фільму
- Автори сценарію: Павло Загребельний, Сергій Параджанов.
- Актори: , Антоніна Лефтій, Афанасій Кочетков, Вія Артмане, Микола Гринько, Михайло Глузський.
Створення
Робота над фільмом тривала впродовж 1965 року. Було написано сценарій та знято проби акторів. Фільм задумувався як оповідь про наслідки війни та описував військових у мирному житті. Згідно з висновком художньої ради та сценарно-редакційної колегії, фільму бракувало сюжетної чіткості і в ньому були суперечливі сцени (зловтішання генералів, інваліди війни, танець глухонімих біля монумента Слави, кладовище). Члени комісії вважали, що перш ніж представити режисерський сценарій до Державного комітету СРСР з кінематографії, Параджанову слід внести до нього виправлення з врахуванням зауважень сценарно-редакційної колегії Комітету з кінематографії УРСР. «Київські фрески» були включені до плану кіностудії імені Довженка з умовою змінення сценарію. 1 листопада 1965 року виробництво кіно було закрито через звинувачення у «містично-суб'єктивному ставленні до подій Великої Вітчизняної війни». Розуміючи, що продовження роботи над «Київськими фресками» неможливе, Параджанов із монтажеркою Марією Федорівною Пономаренко змонтував з кінопроб до «Київських фресок» мініфільм з двох частин завдовжки 15 хвилин. Після арешту Параджанова позитивна копія кіноплівки збереглася у кінооператора Олександра Антипенка, але оригінальний негатив був назавжди втрачений, ймовірно спалений. Олександр Антипенко врятував проби, видавши їх за свою дипломну роботу.
Проби-етюди до фільму були показані у рамках ретроспективи творчості Параджанова на Міжнародному кінофестивалі в Мюнхені в 1988 році, після чого світова кінематографічна преса визнала їх «новаторським відкриттям» і «блискучим досвідом кіноавангарду».
У 1992 році в сейфі фільмотеки кіностудії ім. Довженка, були знайдені негативна і позитивна копії кінопроб до «Київських фресок». Взимку 1993 року на вечері пам'яті Сергія Параджанова цю версію вперше показали публічно.
«Київські фрески», як і дві короткометражки Параджанова «Акоп Овнатанян» (1967) та «Арабески на тему Піросмані» (1986), були відреставровані фахівцями з польської компанії Fixafilm у 2022 році. Продюсером проєкту реставрації фільмів Параджанова виступив американський режисер та кінознавець Деніел Берд.
Існує також опера-ораторія «Київські фрески» Івана Карабиця, що задумувалася як музичний супровід до фільму Сергія Параджанова. Після заборони виробництва фільму вона була присвячена 1500-літтю Києва в 1983 році та вперше виконана в 1986 році. У лібрето використано тексти літописів Київської Русі, вірші Тараса Шевченка, Павла Тичини, Максима Рильського, Івана Драча і Бориса Олійника. У січні 2005 року оперу-ораторію «Київські фрески» було відновлено та презентовано заново після втрати оригінальної партитури.
Посилання
- Фільм Київські фрески на сайті Parajanov-Vartanov Institute
- Фільм «Київські фрески» на сайті YouTube
- Українська правда: Кінопоказ: «Київські фрески» Сергія Паражданова [ 30 Вересня 2014 у Wayback Machine.]
- На сайті Кіно-театр.ру [ 21 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Нікоряк Н. В. Інтермедіальність як жанротворчий фактор (кіносценарна специфіка «Київських фресок» Сергія Параджанова) [ 11 Вересня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 351—367.
Виноски
- Яворська, Валерія (2010). «Київські фрески» — історичні реалії створення фільму / Київська старовина. Т. 1. с. 86—91.
- Київські фрески. Dovzhenko Centre (укр.). 5 жовтня 2021. Процитовано 15 вересня 2023.
- «Киевские фрески»: фата невесты и обстрелы Киева. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). 30 травня 2022. Процитовано 15 вересня 2023.
- Дочекатися музики. Лекції – бесіди (укр.). Dukh i Litera. с. 35. ISBN .
- Свобода, Радіо (5 лютого 2008). “Сюжети". Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 вересня 2023.
- Композитор Іван Карабиць :: Вокально-симфонічні твори. www.karabits.com. Процитовано 15 вересня 2023.
- «Київські фрески» відновлено!. day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 15 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivski freski ukrayinskij radyanskij hudozhnij film nezavershena robota rezhisera Sergiya Paradzhanova Filmuvannya kinoprob vidbulos u 1965 roci Ci probi bulo potim zmontovano v 15 ihvilinnij minifilm u zhanri artgauzu alegoriyu na temi naslidkiv vijni Kiyivski freskiKiyivski freskiZhanrartgauzRezhiserSergij ParadzhanovScenaristPavlo Zagrebelnij Sergij ParadzhanovU golovnih rolyahAntonina Leftij ta in OperatorOleksandr AntipenkoKompozitorVolodimir SelivanovHudozhnikOleksandr KudryaKinokompaniyaKinostudiya imeni Oleksandra DovzhenkaTrivalist00 15 02MovarosijskaKrayinaSRSR URSR Rik1966IMDbID 2137702SinopsisNavedenij tut sinopsis stosuyetsya 15 ihvilinnogo fragmenta kinoprob do filmu Povnocinnij film ne buv znyatij Bilshist diyi vidbuvayetsya v kimnati z minimalistichnim oformlennyam Pislya kadriv iz monumentami Kiyeva z yavlyayetsya kimnata v yaku shojno prijshli troye soldativ U kimnati visyat tri portreta diyachiv chasiv kozachchini Soldati berut zi stilchikiv simvolichni predmeti bulavu hlibinu yabluko ta primiryayut yih do sebe Potim miyut pidlogu v kimnati Nastupna scena soldati splyat u kimnati yih budit cerkovnij spiv Odin soldat ne mozhe prokinutis jogo muchat spogadi Za nim potim sposterigaye druzhina ale pobutovij shum ne probudzhuye soldata Narechena v vesilnomu odyazi lyakayuchis vijni rizhe fatu na smugi yakimi zakleyuye vikna Inshij soldat vede zdavalosya b radisne zhittya prote obstanovka natyakaye sho vin vtrativ druzhinu Bilya rozibranogo royalyu podruzhzhya vikonuye nekvapnij tanec Za zhinkoyu sam soboyu yizdit chornij dityachij vizok U nastupnij sceni paradoksalno poyednuyutsya stari ta novitni rechi j personazhi pryadilne koleso ta sportsmenka z obruchem hlopchik u kostyumi yangola ta doroslij cholovik u kareti svyashennik i muzikant Soldata namagayetsya rozbuditi svyashennik yakij kalataye v dzvin i hlopchik yakij kidaye v cholovika paperovi litachki Toj ureshti prokidayetsya bachit pered soboyu ogolenu zhinku ta bagatoznachno zamahuyetsya na neyi polinom Tvorchij kolektiv filmuAvtori scenariyu Pavlo Zagrebelnij Sergij Paradzhanov Aktori Antonina Leftij Afanasij Kochetkov Viya Artmane Mikola Grinko Mihajlo Gluzskij StvorennyaRobota nad filmom trivala vprodovzh 1965 roku Bulo napisano scenarij ta znyato probi aktoriv Film zadumuvavsya yak opovid pro naslidki vijni ta opisuvav vijskovih u mirnomu zhitti Zgidno z visnovkom hudozhnoyi radi ta scenarno redakcijnoyi kolegiyi filmu brakuvalo syuzhetnoyi chitkosti i v nomu buli superechlivi sceni zlovtishannya generaliv invalidi vijni tanec gluhonimih bilya monumenta Slavi kladovishe Chleni komisiyi vvazhali sho persh nizh predstaviti rezhiserskij scenarij do Derzhavnogo komitetu SRSR z kinematografiyi Paradzhanovu slid vnesti do nogo vipravlennya z vrahuvannyam zauvazhen scenarno redakcijnoyi kolegiyi Komitetu z kinematografiyi URSR Kiyivski freski buli vklyucheni do planu kinostudiyi imeni Dovzhenka z umovoyu zminennya scenariyu 1 listopada 1965 roku virobnictvo kino bulo zakrito cherez zvinuvachennya u mistichno sub yektivnomu stavlenni do podij Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Rozumiyuchi sho prodovzhennya roboti nad Kiyivskimi freskami nemozhlive Paradzhanov iz montazherkoyu Mariyeyu Fedorivnoyu Ponomarenko zmontuvav z kinoprob do Kiyivskih fresok minifilm z dvoh chastin zavdovzhki 15 hvilin Pislya areshtu Paradzhanova pozitivna kopiya kinoplivki zbereglasya u kinooperatora Oleksandra Antipenka ale originalnij negativ buv nazavzhdi vtrachenij jmovirno spalenij Oleksandr Antipenko vryatuvav probi vidavshi yih za svoyu diplomnu robotu Probi etyudi do filmu buli pokazani u ramkah retrospektivi tvorchosti Paradzhanova na Mizhnarodnomu kinofestivali v Myunheni v 1988 roci pislya chogo svitova kinematografichna presa viznala yih novatorskim vidkrittyam i bliskuchim dosvidom kinoavangardu U 1992 roci v sejfi filmoteki kinostudiyi im Dovzhenka buli znajdeni negativna i pozitivna kopiyi kinoprob do Kiyivskih fresok Vzimku 1993 roku na vecheri pam yati Sergiya Paradzhanova cyu versiyu vpershe pokazali publichno Kiyivski freski yak i dvi korotkometrazhki Paradzhanova Akop Ovnatanyan 1967 ta Arabeski na temu Pirosmani 1986 buli vidrestavrovani fahivcyami z polskoyi kompaniyi Fixafilm u 2022 roci Prodyuserom proyektu restavraciyi filmiv Paradzhanova vistupiv amerikanskij rezhiser ta kinoznavec Deniel Berd Isnuye takozh opera oratoriya Kiyivski freski Ivana Karabicya sho zadumuvalasya yak muzichnij suprovid do filmu Sergiya Paradzhanova Pislya zaboroni virobnictva filmu vona bula prisvyachena 1500 littyu Kiyeva v 1983 roci ta vpershe vikonana v 1986 roci U libreto vikoristano teksti litopisiv Kiyivskoyi Rusi virshi Tarasa Shevchenka Pavla Tichini Maksima Rilskogo Ivana Dracha i Borisa Olijnika U sichni 2005 roku operu oratoriyu Kiyivski freski bulo vidnovleno ta prezentovano zanovo pislya vtrati originalnoyi partituri PosilannyaFilm Kiyivski freski na sajti Parajanov Vartanov Institute Film Kiyivski freski na sajti YouTube Ukrayinska pravda Kinopokaz Kiyivski freski Sergiya Parazhdanova 30 Veresnya 2014 u Wayback Machine Na sajti Kino teatr ru 21 Zhovtnya 2012 u Wayback Machine Nikoryak N V Intermedialnist yak zhanrotvorchij faktor kinoscenarna specifika Kiyivskih fresok Sergiya Paradzhanova 11 Veresnya 2016 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 351 367 VinoskiYavorska Valeriya 2010 Kiyivski freski istorichni realiyi stvorennya filmu Kiyivska starovina T 1 s 86 91 Kiyivski freski Dovzhenko Centre ukr 5 zhovtnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2023 Kievskie freski fata nevesty i obstrely Kieva GOLOS AMERIKI ros 30 travnya 2022 Procitovano 15 veresnya 2023 Dochekatisya muziki Lekciyi besidi ukr Dukh i Litera s 35 ISBN 978 966 378 199 0 Svoboda Radio 5 lyutogo 2008 Syuzheti Radio Svoboda ukr Procitovano 15 veresnya 2023 Kompozitor Ivan Karabic Vokalno simfonichni tvori www karabits com Procitovano 15 veresnya 2023 Kiyivski freski vidnovleno day kyiv ua ukr Procitovano 15 veresnya 2023