76 мм самохідна гармата M18 Хеллкет англ 76 mm Gun Motor Carriage M18 Hellcat американська легка протитанкова самохідна

76-мм самохідна гармата M18 «Хеллкет» (англ. 76 mm Gun Motor Carriage M18, Hellcat) — американська легка протитанкова самохідна артилерійська установка США часів Другої світової війни. На відміну від більшості САУ того часу, створена на спеціальному шасі, а не на базі танка. За час серійного виробництва з липня 1943 по жовтень 1944 року було випущено 2507 екземплярів.

М18 Hellcat
M18 Hellcat на польових випробуваннях
Тип	Винищувач танків Схема: Відділення керування попереду, моторне позаду
Історія використання
На озброєнні	1944–1957
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Виробник	США
Характеристики
Вага	17,7
Довжина	5283
Довжина ствола	52
Ширина	2870
Висота	2565
Обслуга	5

Калібр
Підвищення	—10…+20

Броня	сталева, гомогенна Лоб: 13/24-68° Борт: 13/23° Корма: 13/35° Дах: 8 Днище: 5 Башта: лоб: 25/23°, борт: 13/20°, корма: 13/9°, дах: Відкрита рубка
Головне озброєння	гармата боєкомплект: 45
Другорядне озброєння	1 × 12,7-мм M2HB
Двигун	радіальний, 9-циліндровий, повітряного охолодження 400
Питома потужність	20,5
Підвіска	індивідуальна, торсіонна тиск на ґрунт: 0,88
Дорожній просвіт	363
Паливо	бензин
Швидкість	шосе: 72
Прохідність	підйом: 35° стінка: 0,9 рів: 1,8 брід: 1,2

M18 Hellcat у Вікісховищі

Розробка американської компанії Buick, M18 «Хеллкет» була найшвидшою броньованою машиною союзників, іноді швидкість досягала 100 км/год. Улюбленою тактикою застосування даної артилерійської протитанкової системи був принцип «вдарив й тікай». У Другій світовій війні M18 активно використовувалася військами США в 1944—1945 роках в боях в Італії і Північно-Західній Європі. Після закінчення війни ця САУ незабаром була знята з озброєння в США, проте продавалася згодом в інші країни, в деяких з яких вона, за станом на 2007 рік, все ще залишалася на озброєнні.

Історія створення

Розробка винищувача танків M18 Hellcat почалася в 1942 році, під позначенням Т70. Перші зразки були готові в 1943.

САУ M18 Hellcat стала найшвидшою броньованою машиною цього класу часів Другої світової війни. Вона була помітно компактнішою, ніж М10, важила значно менше, мала вищу швидкість і була озброєна потужнішою гарматою.

Основним озброєнням M18 Hellcat була 76,2-мм гармата М1А1 або М1А2 з дуловим гальмом. Озброєння встановлювалося у башті (башта могла обертатись, що було нехарактерним для радянських та німецьких бронемашин цього класу) з відкритим дахом. Бронювання доходило максимум до 12,7 мм. Верх башти прикривався тільки тентом від негоди. Як додаткове озброєння монтувався 12,7-мм кулемет.

До 1945 року майже всі M18 Hellcat застосовувалися як штурмові машини.

За період з липня 1943 по жовтень 1944 року всього було побудовано 2507 САУ М18 Хеллкет. Деяка кількість цих машин була роззброєна. Вони використовувалися як тягачі, і отримали позначення М39. Крім того, на базі М18 був створений вогнеметний танк Т65, у якого була змінена верхня частина корпусу.

Країни-оператори

США — в цей час зняті з озброєння
Південна Корея — 8 M18, за станом 2007 року
Венесуела — 75 М18, за станом 2007 року

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: M18 Hellcat

76mm Gun Motor Carriage M18 (with photos) — AFV Database [ 14 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Armored Utility Vehicle M39 — AFV Database [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.]
«WWII tank to join in parade» — Daily Herald (Utah), 3 July 2008 [ 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
M18Hellcat.com, a website dedicated to the history and preservation of the M18 Hellcat [ 14 травня 2021 у Wayback Machine.]