Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Abell 1835 IR1916

Abell 1835 IR1916
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття може містити помилки з іншої мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі .
Оригінал не зазначено. Будь ласка, укажіть його. (грудень 2023)
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2023)
Ця стаття потребує уваги й турботи фахівця у своїй галузі. Будь ласка, повідомте про це знайомому вам спеціалісту, або виправте її самі, якщо ви володієте відповідними знаннями. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2023)

Ábell 1835 IR1916 (також відома як Abell 1835, Галактика Abell 1835, чи Галактика Abell 1835 IR1916) була проголошена кандидатом на найвіддаленішу галактику коли-небудь спостережувану людством.

Abell 1835
image
Кластер Галактик Abell 1835, позаду якого було відкрито галактику Abell 1835 IR1916
Дані спостереження (Епоха )
Сузір'яДіва
Пряме піднесення14h 01m
Схилення+2° 51'
Червоний зсув10.0(?)
біля 500 (?) мільйонів років після Великого вибуху
Відстань
()		13.2 Гсв.р. (4.04 Гпк)
Інші назви
Abell 1835
Див.також: група галактик, скупчення галактик, список груп та скупчень галактик

Історія відкриття

Було заявлено, що Abell 1835 IR1916 знаходиться позаду скупчення галактик Abell 1835, в сузір'ї Діви. Вона була відкрита французькими та швейцарськими астрономами на Європейській південній обсерваторії за допомогою інфрачервоного інструменту на «Дуже великому телескопі». Європейська південна обсерваторія разом із [en], Французьким національним центром наукових досліджень та журналом Astronomy and Astrophysics, випустили 1 березня 2004 р. пресреліз й оголосили про її відкриття. Усі вважали, що це ще віддаленіша галактика, аніж та галактика, зображення якої видно через гравітаційну лінзу від кластера галактик Abell 2218.

Аналіз спостережень отриманих в (інші мови) показав, що Abell 1835 IR1916 має червоний зсув близько 10,0. Це означає, що згідно з теорією Великого вибуху ця галактика постає перед нами в тому стані, який вона мала 13,2 мільярда років тому (завдяки скінченній швидкості світла), тобто всього 500 мільйонів років після Великого вибуху. Цей час досить близький до періоду, коли у Всесвіті почали утворюватися перші зорі (див. темний період в історії Всесвіту). Отримане червоне зміщення свідчить про віддаленість від Сонця на 13 мільярда світлових років. Можливість бачити цю галактику на такій страшенно великій відстані пояснювалася дією гравітаційної лінзи, створеної скупченням галактик Abell 1835, що розташований між нами та галактикою Abell 1835 IR1916.

Результат не підтвердився

Після цього інші обсерваторії також намагалися отримати зображення Abell 1835 IR1916. Проте подальший аналіз початкових даних виконаний Weatherley, [en] та Babbedge (2004) не підтвердив того факту, що Abell 1835 IR1916 є віддаленою галактикою. Наступні спостереження в (інші мови) виконані на (інші мови) (Обсерваторія Джеміні) й опубліковані в (Bremer et al. 2004) та спостереження з орбітального космічного телескопа Шпітцера (Smith et al. 2006) взагалі не зуміли зареєструвати цю галактику, тому початкове повідомлення вирішили класифікувати як артефакт.

Див. також

Примітки

  1. Smith, Graham P.; Sand, David J.; Egami, Eiichi; Stern, Daniel; Eisenhardt, Peter R. (10 січня 2006). Optical and Infrared Non-detection of the z=10 Galaxy Behind Abell 1835. The Astrophysical Journal. Т. 636, № 2. с. 575—581. doi:10.1086/497979. ISSN 0004-637X. Процитовано 6 липня 2024.

Література

  • «Astronomy & Astrophysics» (A&A, volume 416, page L35; «ISAAC/VLT observations of a lensed galaxy at z=10.0» [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] by Roser Pelló, Daniel Schaerer, Johan Richard, Jean-François Le Borgne, and Jean-Paul Kneib)
  • «Astronomy & Astrophysics» (A&A, volume 428 page L29-L32; Reanalysis of the spectrum of the z = 10 galaxy [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] by Weatherley, S. J.; Warren, S. J.; Babbedge, T. S. R.
  • «Astroph» (astroph,0407194; Response to "Reanalysis of the spectrum of the z=10 galaxy [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] by Roser Pelló; Johan Richard; Daniel Schaerer; Jean-François Le Borgne
  • «The Astrophysical Journal» (ApJ, Volume 615, Issue 1, pp. L1-L4; Gemini H-Band Imaging of the Field of a z = 10 Candidate [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] by Bremer, M. N.; Jensen, Joseph B.; Lehnert, M. D.; Schreiber, N. M. Förster; Douglas, Laura)
  • Astrophys. J. 636, 575—581 (2006), Smith et al. arXiv:astro-ph/0601181

Координати: image 14г 01м 00с, +02° 51′ 00″

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z inshoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original ne zaznacheno Bud laska ukazhit jogo gruden 2023 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2023 Cya stattya potrebuye uvagi j turboti fahivcya u svoyij galuzi Bud laska povidomte pro ce znajomomu vam specialistu abo vipravte yiyi sami yaksho vi volodiyete vidpovidnimi znannyami Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2023 Abell 1835 IR1916 takozh vidoma yak Abell 1835 Galaktika Abell 1835 chi Galaktika Abell 1835 IR1916 bula progoloshena kandidatom na najviddalenishu galaktiku koli nebud sposterezhuvanu lyudstvom Abell 1835Klaster Galaktik Abell 1835 pozadu yakogo bulo vidkrito galaktiku Abell 1835 IR1916Dani sposterezhennya Epoha Suzir yaDivaPryame pidnesennya14h 01mShilennya 2 51 Chervonij zsuv10 0 bilya 500 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhuVidstan 13 2 Gsv r 4 04 Gpk Inshi nazviAbell 1835Div takozh grupa galaktik skupchennya galaktik spisok grup ta skupchen galaktikIstoriya vidkrittyaBulo zayavleno sho Abell 1835 IR1916 znahoditsya pozadu skupchennya galaktik Abell 1835 v suzir yi Divi Vona bula vidkrita francuzkimi ta shvejcarskimi astronomami na Yevropejskij pivdennij observatoriyi za dopomogoyu infrachervonogo instrumentu na Duzhe velikomu teleskopi Yevropejska pivdenna observatoriya razom iz en Francuzkim nacionalnim centrom naukovih doslidzhen ta zhurnalom Astronomy and Astrophysics vipustili 1 bereznya 2004 r presreliz j ogolosili pro yiyi vidkrittya Usi vvazhali sho ce she viddalenisha galaktika anizh ta galaktika zobrazhennya yakoyi vidno cherez gravitacijnu linzu vid klastera galaktik Abell 2218 Analiz sposterezhen otrimanih v inshi movi pokazav sho Abell 1835 IR1916 maye chervonij zsuv blizko 10 0 Ce oznachaye sho zgidno z teoriyeyu Velikogo vibuhu cya galaktika postaye pered nami v tomu stani yakij vona mala 13 2 milyarda rokiv tomu zavdyaki skinchennij shvidkosti svitla tobto vsogo 500 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhu Cej chas dosit blizkij do periodu koli u Vsesviti pochali utvoryuvatisya pershi zori div temnij period v istoriyi Vsesvitu Otrimane chervone zmishennya svidchit pro viddalenist vid Soncya na 13 milyarda svitlovih rokiv Mozhlivist bachiti cyu galaktiku na takij strashenno velikij vidstani poyasnyuvalasya diyeyu gravitacijnoyi linzi stvorenoyi skupchennyam galaktik Abell 1835 sho roztashovanij mizh nami ta galaktikoyu Abell 1835 IR1916 Rezultat ne pidtverdivsyaPislya cogo inshi observatoriyi takozh namagalisya otrimati zobrazhennya Abell 1835 IR1916 Prote podalshij analiz pochatkovih danih vikonanij Weatherley en ta Babbedge 2004 ne pidtverdiv togo faktu sho Abell 1835 IR1916 ye viddalenoyu galaktikoyu Nastupni sposterezhennya v inshi movi vikonani na inshi movi Observatoriya Dzhemini j opublikovani v Bremer et al 2004 ta sposterezhennya z orbitalnogo kosmichnogo teleskopa Shpitcera Smith et al 2006 vzagali ne zumili zareyestruvati cyu galaktiku tomu pochatkove povidomlennya virishili klasifikuvati yak artefakt Div takozhAbell 370 Abell 2218 Abell 2667 IOK 1 Ob yekti z katalogu AbelyaPrimitkiSmith Graham P Sand David J Egami Eiichi Stern Daniel Eisenhardt Peter R 10 sichnya 2006 Optical and Infrared Non detection of the z 10 Galaxy Behind Abell 1835 The Astrophysical Journal T 636 2 s 575 581 doi 10 1086 497979 ISSN 0004 637X Procitovano 6 lipnya 2024 Literatura Astronomy amp Astrophysics A amp A volume 416 page L35 ISAAC VLT observations of a lensed galaxy at z 10 0 13 lipnya 2019 u Wayback Machine by Roser Pello Daniel Schaerer Johan Richard Jean Francois Le Borgne and Jean Paul Kneib Astronomy amp Astrophysics A amp A volume 428 page L29 L32 Reanalysis of the spectrum of the z 10 galaxy 13 lipnya 2019 u Wayback Machine by Weatherley S J Warren S J Babbedge T S R Astroph astroph 0407194 Response to Reanalysis of the spectrum of the z 10 galaxy 13 lipnya 2019 u Wayback Machine by Roser Pello Johan Richard Daniel Schaerer Jean Francois Le Borgne The Astrophysical Journal ApJ Volume 615 Issue 1 pp L1 L4 Gemini H Band Imaging of the Field of a z 10 Candidate 13 lipnya 2019 u Wayback Machine by Bremer M N Jensen Joseph B Lehnert M D Schreiber N M Forster Douglas Laura Astrophys J 636 575 581 2006 Smith et al arXiv astro ph 0601181 Koordinati 14g 01m 00s 02 51 00

Дата публікації:
Топ