Харлачов Євген Валерійович

Євген Валерійович Харлачов (рос. Евгений Валерьевич Харлачёв, нар. 20 січня 1974, Тольятті) — російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Євген Харлачов
Євген Харлачов
Особисті дані
Повне ім'я	Євген Валерійович Харлачов
Народження	20 січня 1974(1974-01-20) (50 років)
	Тольятті, СРСР
Громадянство	Росія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1992–1993 «Крила Рад» (Самара) 55 (6) 1994–2001 «Локомотив» (Москва) 215 (43) 2001–2003 «Динамо» (Москва) 50 (10) 2004 «Сатурн» (Раменське) 2 (0) 2004 «Балтика» 14 (5) 2005 «Лада» (Тольятті) 13 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1993  ? (?) 1994–1995 7 (1) 1996–1998 Росія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2009–2011 2014 2016
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Локомотив» (Москва) та «Динамо» (Москва), а також національну збірну Росії.

Клубна кар'єра

Вихованець тольяттінського футболу. Перший тренер — Євген Григорович Єрофєєв. У 1992 році перейшов у футбольний клуб «Крила Рад». У його складі у віці 18 років дебютував у Вищій лізі першого чемпіонату Росії — 9 квітня 1992 року вийшов на заміну в домашньому матчі проти «Асмарала» (1:2). Перший гол у чемпіонаті Росії забив 11 жовтня 1992 року — в гостях у ворота «Текстильника» (Камишин) на першій хвилині другого тайму, відкривши рахунок у матчі, що завершився нічиєю (1:1).

Провівши в Самарі два роки, в 1994 році, помічений тренерами юнацької та молодіжної збірних Росії, Харлачов перейшов в московський «Локомотив», в якому грав протягом 8 років. У сезонах 1995, 1999 та 2000 років він став з командою віце-чемпіоном Росії, а 1996, 1997, 2000 та 20001 роках чотири рази вигравав Кубок Росії з «Локомотивом». Більшість часу, проведеного у складі московського «Локомотива», був основним гравцем команди.

У 2001 році перейшов в московське «Динамо», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «біло-синіх» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Виступи в Прем'єр-лізі завершив у 2004 році у складі «Сатурна».

Другу половину сезону 2004 року провів у «Балтиці», яка виступала в Першому дивізіоні, а завершив свою ігрову кар'єру в 2005 році на батьківщині в «Лада» (Тольятті), яка виступала тоді в третьому за рівнем дивізіоні.

Виступи за збірні

1993 року дебютував у складі був учасником молодіжного чемпіонату світу в Австралії, дійшовши з командою до чвертьфіналу. А у 1994—1995 роках грав за олімпійську збірну Росії, в якій провів 7 матчів, забив 1 гол.

28 серпня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії в товариській грі з Бразилією (2:2). Не потрапив до заявки на Чемпіонат Європи 1996 року, оскільки програв конкуренцію Андрію Канчельскісу і Валерію Карпіну, тим не менш наступного року виграв з командою товариський Кубок місячного нового року. В результаті так і не ставши основним гравцем з 1998 року перестав викликатись до збірної. Всього за національну збірну Росії зіграв 6 офіційних матчів і 1 неофіційний (Росія — збірна ФІФА, 0:2).

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, і з 2009 по 2011 рік очолював фарм-клуб «Локомотива» (Москва). 12 грудня 2010 року в Москві закінчив 240-годинне навчання в ВШТ на тренерських курсах і отримав ліцензію Pro. Працював тренером-консультантом залізничної Футбольної ліги.

У 2014 році став тренером дзержинського , а після звільнення Олега Пашиніна очолив команду і пропрацював на посаді до листопада.

З квітня по червень 2016 року очолював .

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
28/08/1996	Москва	Росія	2 – 2	Бразилія	товариський матч	-	63'
01/09/1996	Москва	Росія	4 – 0	Кіпр	Відбір до ЧС 1998	-	66'
07/02/1997	Гонконг	Росія	1 – 1	Югославія	Кубок місячного нового року	-
10/02/1997	Гонконг	Росія	2 – 1	Швейцарія	Кубок місячного нового року	-
12/03/1997	Белград	Югославія	0 – 0	Росія	товариський матч	-	64'
25/03/1998	Москва	Росія	1 – 0	Франція	товариський матч	-	76'
Усього		Матчів	6		Голів	0

Досягнення

Командні

• Срібний призер чемпіонату Росії (3): 1995, 1999, 2000
• Бронзовий призер чемпіонату Росії (2): 1994, 1998
• Володар Кубка Росії (4): 1995/96, 1996/97, 1999/00, 2000/01
• Фіналіст Кубка Росії: 1997/98
• Срібний призер зони «Урал-Поволжя» другого дивізіону: 2005

Особисті

• У списку 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (4): № 1: 1995; № 2: 1994; № 3: 1996, 1999
• Перше місце серед правих півзахисників за оцінками газети «Спорт-Експрес»: 1995 (середній бал «6,36»)
• Перше місце серед молодих гравців (до 22 років) за оцінками «Спорт-Експрес»: 1995 («6,36»)
• Друге місце серед лівих півзахисників за оцінками «Спорт-Експрес»: 1999 («6,05»)

Примітки

1. Профиль на официальном сайте ФК «Крылья Советов»
2. / ЧЄ-96: важкий вибір РОМАНЦЕВА
3. Карпин, Овчинников и Гордеев получили лицензии Pro. Премьер-Лига (рос.). championat.ru. 12 декабря 2010 года, воскресенье. 19:41. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 13 грудня 2010.
4. Sports.ru: "«Євген Харлачов: „ коли Сьомін бачив байдужість, відразу давав чарівний пендаль“»". 9.03.2013
5. Євген Харлачов змінив Пашиніна на посаді головного тренера «Хіміка»

Посилання

• Харлачов Євген Валерійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Харлачов Євген Валерійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Харлачов Євген Валерійович на сайті Eu-football.info (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на rusteam