Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Монго́льські вто́ргнення до Євро́пи — серія конфліктів між Монгольською імперією, її наступником та найзахіднішим улусом Золотою Ордою та державами Східної (Частково: Центральної та Південної Європи), які завершили монгольську експансію на Північний-Захід.
Передумови
Впродовж XII-першої половини XIII ст. інтернаціональні війська Монгольської Імперії знищували кровних ворогів монгольської знаті — половців (Також відомих як кипчаки.), частина яких (Переважно східна) жила кланами, натомість інша (Переважно західна) була об'єднана в племінний союз.
У 1222 році західні сили монголів рушили до Кавказу, вторглися у Грузію і завоювали її. Проте в районі річки Терек їх спинило чисельно переважаюче військо половців, косогів та аланів. Джебе і Субедей удали, що воювати не збираються і уклали з головами цих племен мир. Але коли половецькі загони повернулися у чорноморські степи, монголи завдали удару їхнім союзникам і підкорили собі Північний Кавказ. У вирішальній битві на Дону західна монгольська армія знищила основні сили половців, відкинувши рештки останніх на правий берег Дніпра.
Монгольський рейд на Крим. Битва на Калці
1) Битва під Олешшям; 2) Битва на Калці. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Командувачі | |||||||
Мстислав Удатний Данило Романович Мстислав Святославич† Мстислав Романович† Котян | † Субедей Джебе | ||||||
Військові сили | |||||||
80 тис. | 20 тис. | ||||||
Втрати | |||||||
1) Мінімальні. 2) Майже все військо. Більша частина командування. | 1) Майже все військо. Більша частина командування. 2) Невідомо. |
Близько того-ж року монголи взяли під контроль Причорноморські степи — колишні володіння половецького хана Котяна. Той, користуючись швидко згасаючою владою, відправив до свого зятя, галицького князя Мстислава Удатного великі дари і попередив: «Сьогодні вони забрали наші землі, а завтра заберуть твої.» Попередження половецького хана деякий час ігнорувалося, втім, коли дійшла звістка що татари йдуть по Дністру, Мстислав Удатний вирішив викинути їх від своїх володінь. Він зібрав коаліцію з дружини , та князівств, котрі зустрілись з рештками половців і організував спільний похід.
Тим часом, Венеція направила монголам делегацію, за якою останні погодилися знищувати всіх їхніх суперників на торговому ринку.
Першою стала Генуезька республіка, котра мала форпости на території Криму, в який монголи увійшли одразу-ж після того як очисти Причорномор'я від половців. Монголи під керівництвом Гембека розграбували найбільшу генуезьку колонію Солдаю (Суч. ), перезимували там та рушили назад. Тим часом, Галицько-волинське військо пройшло вгору до острова Хортиця біля порогів Дніпра, де з'єдналося з іншими військами. Перейшовши на лівий берег Дніпра і виявивши передовий загін ворога, русини після короткого, але кровопролитного бою примусили монголів до втечі. Війська Русі переслідували їх до так званого Кургану Половецького (Пізніше була названа татарами Мезарлитепе — Могильна гора.), де й спіймали. Монголи спробували сховати Гемебека в кургані, але русини знайшли його і передали половцям, котрі того й стратили.
Ймовірно, надалі княжа коаліція намагалася діяти за тією-ж тактикою.
Подальшим результатом походу стала Битва на Калці, де монгольський арьєгард в близько 1000 чол. заманив русько-половецьке військо у засідку. Половці втекли, залишивши союзників в оточенні ворогів.
Чернігівський князь був вбитий; захоплений та страчений. Проте, Мстислава Удатного та його зятя Данила (Майбутнього короля Русі.) змогли знищити всі ворожі сили, які перебували в їхньому діапазоні, тим самим прорвавши коло завдяки чому спромоглися покинути місце бою. Вони були єдиними з тридцяти князів хто вижив.
Варто зазначити, що монголи двічі відправляли на Русь посольство і запевнювали що не несуть їм ніякої загрози. Згідно Першому Новгородському літопису монгольські посли заявили: «Се слышимъ оже идете противу насъ, послушавше Половьць; а мы вашеи земли не заяхомъ, ни городъ вашихъ, ни селъ вашихъ, ни на васъ придохомъ, нъ 4 придохомъ богомь пущени на холопы и на конюси 5 свое на поганыя Половче; а вы възмите с нами миръ; аже выбежать къ вамъ, а биите ихъ оттолЂ, а товары емлите к собе: занеже слышахомъ, яко и вамъ много зла створиша; того же дЂля и мы биемъ.», — Проте були вбиті.
Наступних послів залишили жити.
Відхід монголів. Завоювання Волзької Булгарії
1) Битва на річці Сама; 2) Татаро-монгольське підкорення півдня Волзькою Булгарії; 3) Підкорення Волзької Болгарії. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Командувачі | |||||||
†(?) | Батий Субедей Джебе (До 1225) | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 120-150 тис. | ||||||
Втрати | |||||||
1) Невідомо. 2) Невідомо. 3) Крайньо важкі. | 1) Важкі. 2) Невідомо. 3) Невідомо. |
Після Битви на Калці, військо Джебе та Субедея повернулося на Схід щоб підкорити ще одну державу — Волзьку Болгарію. Проте, (булгари організували засідку і знищили більшу частину ворожої армії). Це так деморалізувало завойовників, що вони припинили будь-які бойові дії у регіоні до 1229 р..
Послані новим ханом Угедеєм Субедей та Кокош у 1232 р. підкорили частину Вользької Болгарії та Башкирії. Монголи не були спроможні брати в облогу столицю країни (м. Біляр) так само, як булгари не були готові до оборони.
Рішенням курултаю 1235 р. корпус Субедея був посилений військами всіх улусів. Чисельність в 120—150 тис. чол. перетворила його у величезну армію. у 1237 р. Монгольські війська на чолі, тепер вже з Батиєм, взяли в облогу та захопили основні міста Волзької держави. Частина жителів була вбита або продана в рабство, інша тікала на північ у непрохідні лісові масиви та у Північно-Східну Русь.
Монгольська навала на Залісся
Монгольська навала на Північно-Східну Русь. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Муромо-Рязанське князівство Володимиро-Суздальське князівство | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Юрій Ігорович† Юрій Всеволодович† † | Батий Субедей † | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 120-150 тис. (?) | ||||||
Втрати | |||||||
Крайньо важкі. | Невідомо (Мінімальні?) (Середньої важкості?). |
На початку зими того-ж року монгольська армія зупинилися на річці Онуза, де проходив кордон Мурморо-Рязанського князівства. Батий відправив посольство до його столиці м. Рязані, звідки правив Юрій Ігорович. Хан вимагав покірності та сплати данини, проте зібрана князем рада постановила дати відсіч зухвалому хану.
Біля південних кордонів князівства, рязанське та батиєве війська зійшлися у кривавому двобої. «Повість про розорення Рязані Батиєм» повідомляє, що перемога далася татаро-монголам дуже важко, що не обґрунтовує високу чисельність імперського війська надалі. Можливо, один загін зійшовся з княжою раттю, у той час як інший пішов на місто та Муромо-Рязанську державу у цілому.
Рязань була розорена та знищена. Та сама участь спіткала все князівство.
Жителі намагалися чинити опір. Краще всіх це вдалося боярину , котрий спромігся зібрати загін у 1700 чол. та знищити арьегард татаро-монголів. Батий послав проти нього брата своєї дружини, великого батира Хоставрула, який помер у двобої з Євпатієм. Загін вдалося знищити за допомогою каменеметальних машин.
Підійшовши до столиці Володимиро-Суздальського князівства, м. Володимир, Батий не застав там князя Юрія Всеволодовича., котрий після спустошення монголами своїх прикордонних земель та звістки про падіння Рязані почав збирати віче з усього князівства. Монголи спустошили практично все князівство, включаючи на той час незначну Москву, друге за значенням місто Суздаль і знову підійшли до Володимира, взявши його штурмом.
Юрій Всеволодович загинув у . Разом з ним було винищено практично все військо.
Першого січня 1238 р. Татаро-монголи , проте втратили значний контингент військ та сина Чингізхана . Князівство, а з ним і вся Північно-Східна Русь захоплена монголами.
Монгольський рейд в Новгородську республіку
Після двотижневої облоги монголи взяли новгородську фортецю Торжок. Тамтешній князь Олександр Невський прийняв васалітет Монгольської імперії ще у 1247 р.. Розуміючи перспективи, народне віче ніяк не противилось. У зв'язку з цим, Новгород уникнув спустошення та залишався стабільним васалом імперії та Орди до їх падіння і захоплення Великим князівством Московським.
Монгольська навала на Чернігівське князівство
Монгольська навала на Чернігівське князівство. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Чернігівське князівство Чорні Клобуки (?) | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
(?) | Бату-хан Субедей | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 120-150 тис. (?) | ||||||
Втрати | |||||||
Крайньо важкі. | +5 000. |
У 1238 р. Монголи підійшли до кордонів першого Південно-Руського, Чернігівського князівства. Найважчим випробуванням для завойовників, перед походом до Південної Русі, . Козельському князю було вісім років, проте міська рада так добре організувала оборону, що після семи тижнів облоги, війська Батия застосували китайські каменеметальні машини, якими вщент знищили місто.
Було вбито близько 5 000 монгольських воїнів.
В 1239 р. Було взято м. Чернігів і спустошене підконтрольне йому князівство. Після цього монгольські війська цілий рік не демонстрували ніякої активності в регіоні, й, ймовірно, були зайняті Кавказом.
Монгольська навала на Київське князівство
Монгольська навала на Київське князівство. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Київське князівство під протекторатом Данила Галицького. | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Дмитро | Бату-хан Мунке Субедей | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 120-150 тис. (?) | ||||||
Втрати | |||||||
Крайньо важкі. | Важкі. До Польщі та Угорщини дійшли 35/80 000 завойовників. |
Київський князь Михайло Всеволодович виїхав до Угорщини щоб укласти союз з королем і скріпити його династичним шлюбом. Після від'їзду Михайла в Київ приїхав Ростислав смоленський (Що сталося ще у 1239 р.)
Спустошивши Поросся, ординський воєначальник Мунке запропонував киянам здатися і отримав рішучу відмову. Оцінивши сили тамтешнього контингенту монгольської армії як не спроможного взяти місто, він відійшов у степ.
Незабаром Ростислав смоленський був вигнаний з Києва Данилом Галицьким. У місті старшим був призначений тисяцький Дмитро.
Зважаючи на усі міжусобні війни, укріплення міста були у край поганому стані, проте все одно служили переконливим аргументом щоб не брати Київ в облогу.
5 вересня 1240 р. Вся батиєва армія чисельністю в 200 000 воїнів, під керівництвом відразу чотирьох полководців: Самого Батия, Субедея, Мунке та , взяла основні міста Київського князівства та готувалася до вирішальної облоги.
Перший етап штурму тривав більше двох місяців. Для завойовників він був безуспішним.
19 листопада Батий виявив найслабшу ланку міста — Лядські ворота, і взяв її у активну облогу. Після тривалої та безперервної атаки укріплення не витримало, але, у зв'язку з великим опором, пройти далі монгольські війська змогли лише через декілька днів.
Увірвавшись в місто, батиєве військо зійшлося у кривавих сутичках з випробуваними у боях дружинниками та цивільними киянами, що бралися за зброю. Згодом воєвода Дмитро був взятий у полон.
Десятинна церква, біля якої було зведено дерев'яні укріплення, стала останнім форпостом захисників міста. Згодом церква завалилась і поховала їх під собою. Після кровопролитного бою Київ було захоплено.
За хоробрість, Дмитру зберегли життя та відпустили. Він адресував Батию знамениту фразу: «Не затримуйся на землі цій довго, час тобі на угрів вже йти. Якщо ж зволікати будеш, земля та сильна, зберуться на тебе і не пустять тебе в землю свою.» Вочевидь, Батий прислухався до нього: Ще наприкінці 1240 р. татаро-монгольська армія покинула Русь.
Монгольська навала на землі Галицького та Волинського князівства
Монгольська навала на землі Галицького та Волинського князівства. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Княжі та боярські угрупування. | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Романовичі (?) | Батий Мунке Субедей Гуюк Бурі | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 35-80 тис. (?) | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо. (Середньої важкості?) | Невідомо. До Польщі та Угорщини дійшли 35/80 000 завойовників. |
Після несподіваної смерті Мстислава Удатного, в періоді між 1228 та 1245 рр., землі що входили до складу Галицько-Волинського князівства не мали постійного, централізованого управління.
Княжі угрупування Романовичів з однієї сторони, та Галицьких бояр, , Всеволодовичів, Михайловичів та їхніх польських і угорських союзників з іншої постійно боролися за верховну владу. Кожне угрупування мало своє регулярне військо чи віче.
Фактично, на території ГВК існувало декілька феодальних володінь, що, не без супроводу бойових дій, постійно змінювали кордони.
Через це, жодне з них не змогло дати суттєвої відсічі завойовникам при їх блискавичному наступі у 1240 р. Володимир та Галич були взяті. Проте, міста Холм, Кременець та Данилів чи не єдині витримали татаро-монгольську навалу.
Землі Волині та Галичини перенесли не такі суттєві руйнування, як попередні князівства.
Перше Монгольське вторгнення в Польщу
Монгольська навала на землі Галицького та Волинського князівства. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство Польське Священна Римська імперія Орден Тамплієрів | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Байдар Кадан | |||||||
Військові сили | |||||||
+30 00. | 10 000. | ||||||
Втрати | |||||||
Крайньо важкі. | Легкі. |
В кінці 1240 р. З Татаро-монгольська орда розділилась на дві частини: Одна попрямувала до Польщі, інша — в Угорщину.
Відповідальність за вторгнення до Польщі, яка мала союзні зв'язки зі Священною Римською імперією та Тевтонським орденом, взяли на себе , Байдар та Кадан.
Тринадцятого лютого 1241 р. у був розгромлений краківський воєвода.
У той-же день (10 000 воїнів) взяли Сандомир, відтак Хмельник, Краків, Битом, Ополе та .
Щоб затримати ворожий підрозділ, Герцог покинув величезне місто Вацлав, і рушив збирати військо. Дійшовши до міських стін монголи розпочали штурм, проте швидко припинили його у зв'язку зі звісткою розвідки, котра повідомила про величезну армію що йшла на них. Задля перехвату ворожих сил завойовники не зволікаючи рушили у вказаному розвідниками напрямку.
Зіткнення сталося Дев'ятого квітня біля міста Легниця. Три монгольських полководці розгромили об'єднане військо Польського королівства, Моравії та лицарів-тамплієрів (Кількість останніх обмежувалася рамками 65-88 войнів.). Варто зазначити, що у бою з монголами найбільшою ефективністю відзначилися саме тамплієри: Лише троє з них загинуло.
Герцог був убитий.
Брати в облогу Легніцу завойовники не стали. Розграбувавши Сілезію та Південь Польщі, монголо-татарський тумен рушив до основних сил, що були локалізовані у Угорщині.
Битва на річці Шайо
Битва на річці Шайо. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Угорське королівство | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Коломан | Батий Субедей Байдар Кадан | ||||||
Військові сили | |||||||
+10 000/80 000. | 25/70 000. | ||||||
Втрати | |||||||
Все військо. | Легкі. |
В кінці 1240 р. Татаро-монгольська орда розділилась на дві частини: Одна попрямувала до Польщі, інша — в Угорщину.
Після вдалого розорення Польщі (У тому числі східних територій Сучасної Словаччини), відповідальна за це частина татаро-монгольської армії з'єдналася з основними силами, що спустишила та Трансільванію. Їх кількість яких сягала 20/70 000 чоловік. Командувачами були Батий та Субедей.
Варто зазначити, що попередження про татаро-монгольське вторгнення угорці отримали ще за п'ятнадцять років наперед від половців, котрі разом з ханом Котяном втекли до Угорщини після поразки в Битви на Калці.
На той час країна перебувала на межі громадянської війни. Угорські дворяни були шоковані та збентежені дозволом короля ввести на територію осідлої держави 40 000 кочівників, що могло призвести до розорення селищ, міст і цілих регіонів.
Мобілізація угорсько-половецького війська розпочалася у місці Пешт. Допомогти їм вирішив герцог Австрії і Штирії, , проте він так і не взяв участі у війні.
Проте, конфлікти між угорцями та половцями дали про себе знати: Котян був вбитий. Мобілізація пройшла крайнє невдало: Деякі загони були знищені монголо-татарами, деякі капітулювали. Багато угорських дворян відмовилося брати участь у поході Белли IV, бо бажали щоб він зійшов з трону.
Мало хто вірив у серйозність небезпеки татаро-монгольської навали. Більшість вважало це вигадками половців, котрі вперше за двісті років, .
15 березня 1241 р. татаро-монголи увійшли до Угорських володінь та стали сіяти спустошення. Король Белла IV заборонив його армії чинити опір до завершення мобілізації, проте місцевий князь Фрідріх, вважаючи розповіді половців про жахливих завойовників байками, знищив передові татаро-монгольські загони та назвав короля боягузом, що не може захистити свій народ.
В ніч з Десятого на Одинадцяте квітня передові татаро-монгольські загони готували засідку , проте галицький боярин угорського походження Коломан та тевтонські Магістри Агрін Ксак і Рембальд де Вокзонь, близько опівночі напали на неготових до бою кінних лучників і перебили їх. Біля другої ночі переможці святкували успіх, при цьому вони не знали — основні сили монголів вже поблизу.
Дізнавшись про ці події від розвідки, Субедей змінив план атаки: Його загін обійшов угорський табір з півдня та переправився через річку на лівому фланзі. Інша частина монгольської армії під проводом Бату захопила основний міст і розгромила угорський сторожовий загін. Ранком татаро-монгольські війська розпочали обстріл угорського табору луків і каменеметальних машин, ціллю яких було прибрати небезпечних арбалетників. Після цього вони швидко захопили табір.
Скориставшись доволі великим вільним простором, угорське військо відійшло на захід, де було знищене в ході шестиденного переслідування.
Деякі дослідники стверджують, що в Битві була застосована китайська вогнепальна зброя.
В Битві брали участь хорвати, з котрих складалася частина військ Коломана.
Згодом, місто Пешт було спустошене. Під час татаро-монгольської навали було вбито 15-25 % населення країни. Велика кількість угорців тікала в Карпати або ховалася в землерийних сховищах. Белла IV, разом з іншими представниками аристократичних угорських сімей, втік до сусідніх держав і не повертався туди до остаточного відходу ворожих військ.
Армія монгольської імперії знаходилася на території Угорщини до лютого 1242 р.. За ввесь час їм не вдалося взяти штурмом близько вісімдесяти замків. Можливо, саме це знаменувало кінець завойовницьких вторгнень армії монгольської імперії в Європу.
Реакція Священної Римської імперії
Дізнавшись про розорення Угорщини, за ініціати та його сина Конрада VI, Священна Римська Імперія значно зміцнила оборону міст та збільшила армію. Однак, марно; Татаро-монголи так ніколи і не вторгались до цієї держави.
Рейд до Румунії і Молдови
У 1241 р., дорогою до Угорщини та Болгарії, татаро-монгольські орди спустошили Молдову та Румунію. Десятки тисяч жителів віддали своє життя захищаючи Батьківщину. Вторгнення в ці землі знаменувало не тільки людські, а й величезні врожайні втрати.
Рейд в Хорватію
Татаро-монгольський рейд в Хорватію. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Монгольська імперія | |||||||
Командувачі | |||||||
? | Кадан | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 20 000. | ||||||
Втрати | |||||||
Легкі. | Важкі. |
було союзником Угорщини часів Бели IV. Після поразки у описаній , останній втік до Загребу.
Наздогін за ним Батий послав два тумена, на чолі яких стояв Кадан. Головною їхньою ціллю було саме захоплення короля. Погано укріплений Загреб було знищено; катедральний собор спалено. У зв'язку з цим, надалі хорвати ставилися до безпеки столиці більш серйозно.
Беллі IV вдалося втекти, а татаро-монголи рушили за ним та переслідували від міста до міста, обійшовши всю Адріатику.
У березні 1242 р. вони намагалися взяти Кліський замок, та отримали ганебну поразку. Коли Белла був в місті, він, разом з Марією Ласкариною, встиг зачати Святу Маргариту Угорську.
Жителі міст Трогір та Раб допомогли угорському королю втекти, затримавши монголів. Отримавши поразки від хорватських солдатів, татаро-монгольський корпус відступив.
Дослідники вважають, що вирішальну роль зіграв гірський рельєф Далмації. Проте, це залишає багато сумнівів: Адже гори не завадили татаро-монгольській армії взяти Кавказ.
Рейд до Другого Болгарського царства
Татаро-монгольський рейд до Другого Болгарського царства. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Друге Болгарське царство | Монгольська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
? | |||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | Невідомо. | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо. | Ввесь загін. |
Дізнавшись, що помер хан Угедей, Батий з військами вирушив з Угорщини до Монголії, щоб зайняти ханський престол. Частина військ Батия вирішила пройти через Болгарію, але була розбита військами . Це мало дуже позитивний відгук у сучасників.
Смерть великого хана Угедея. Відхід Батия до Монголії
11 грудня 1241 р. помер великий монгольський хан, син Чингізхана Угедей. Дізнавшись про це, на початку 1242 р. Батий відійшов до столиці імперії, м. Каракорум, щоб заявити свої права на місце володаря Монгольської імперії.
Великий Західний похід було завершено. Західні кордони улуса Джучі, котрий відомий у історіографії як Золота Орда, було встановлено неподалік Києва, за історичними описами мандрівника Плано Карпіні, датованими 1245 р., найімовірніше — поблизу Канева.
На курултаї 1246 р. було обрано Гуюка — заклятого ворога Батия. Проте, через три роки той помер, і 1251 р. четвертим великим ханом був обраний лояльний Батию Мунке.
За його правління Монгольська Імперія остаточно розвалилася: Золота Орда та Чагатайський улус боролись за владу на території останнього. У результаті війни більшість дорослих представників династії Чагатаїв було страчено. Улус поділили Мунке та Батий, до складу володінь останнього відійшов Мавераннахр.
Подальші вторгнення монголів до Європи мали, більшою мірою грабіжницький, а не завойовницький характер.
Рейди Куремси до Галицько-Волинського князівства
Рейди Куремси до Галицько-Волинського князівства. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Галицько-Волинське князівство | Золота Орда | ||||||
Командувачі | |||||||
Данило Романович Василько Романович Лев Данилович | Куремса | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | Невідомо. | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо (Легкі?). | Важкі. |
у результаті Ярославської Битви 1245 р., Галицько-Волинське князівство стало централізованною державою під владою братів Данила, що княжив у Галичі, та Василька, що княжив у Луцьку.
У 1252 р. Чингізид Куремса зібрав татаро-монгольське військо для походу у Поділля та Східну Волинь. Він тривав до 1248 р., та виявився невдалим: Галицько-Волинські князі не просто вибили завойовників — вони відібрали частину ординських володінь.
Похід складався з трьох рейдів. Так, 1252 р. монголо-татарські війська зайняли Бакоту, але син Данила Галицького Лев Данилович вибив їх звідти. Під час наступного нападу монголо-татари не змогли взяти Кременець. Данило Галицький ужив відповідних заходів та очистив від них Пониззя та Болохівську землю, проте через напад литовців був змушений відмовитися від облоги Києва, де з 1249 р. сидів ставленик Батия Олександр Невський. Третій й останній рейд припав на 1258 р., тобто через чотири роки після облоги Кременця. В облозі опинилися міста Володимир та Луцьк. Після невдалого штурму, Куремса та його орди відійшли у степ.
Пришестя Бурундая. Напад на Литву. Друге монгольське вторгнення в Польщу
Друге монгольське вторгнення в Польщу. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Польські держави | Золота Орда Галицько-Волинське князівство Половці | ||||||
Командувачі | |||||||
Петро з Крепу | Бурундай Василько Романович | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | Невідомо. | ||||||
Втрати | |||||||
Крайньо важкі. | Легкі. |
У 1259 р. непутящого Куремсу замінив темник Бурундай. Той привів з Азії величезну армію, .
На його вимогу були знищені укріплення основних міст Галицько-Волинського князівства. Виняток став Холм, що витримав численні осади татаро-монгольських орд.
Бурундай розумів: Галицько-волинські князі активно формували в Європі анти-монгольську коаліцію. Зважаючи на це він вирішив «вбити двох зайців одним пострілом»: послабити його союзників та знищити авторитет русинських князів.
Спочатку Бурудай та волинський князь Василько Романович взяли участь у рейді на ворожу для обидвох Литву.
Наступною метою стала Польща. Тридцяти тисячне ординсько-русинсько-половецьке військо рушило на роздроблену після першої навали країну. Кочовики спустошили сільську місцевість та католицькі абатства. У цей час галицько-волинські війська декілька тижнів . У зв'язку з хворобами та голодом, населення міста погодилося на умови монгольського командування, котре пообіцяло не чіпати їх якщо ті вийдуть з міста. Татаро-монголи, як завжди, не дотримало свого слова: практично усі містяни були вирізані, а Сандомир розграбовано та спалено.
У 1260 р. інша частина ординських військ спустошила густонаселений південь Малопольщі та швидко захопила Краків. Встояти змогла лише Вавельська фортеця. Герцог зі своєю дружиною втік до Сєрадзу.
У березні того-ж року коаліція обійшла Передгір'я Карпат та залишила Малопольщу.
Друге монгольське вторгнення в Угорщину
Друге монгольське вторгнення в Угорщину. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Угорське королівство | Золота Орда | ||||||
Командувачі | |||||||
Ногай Тула-Буга | |||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | до 200 0000. | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо (Легкі?). | Важкі. |
У зв'язку з першим вторгненням Белла IV запровадив жорсткі воєнні реформи, серед яких активна співпраця з .
Бачачи це, у 1254 р. Батий вимагав шлюбного союзу та відведення четвертої частини угорської армії до Центральної та Західної Європи. Взамін: Гарантія безпеки та дозвіл не сплачувати данину. Угорський король проігнорував вимоги. У 1254 та 1259 рр. Берке видав аналогічні претензії. Аналогічною була і реакція короля.
Зважаючи на факт відсутності будь-яких каральних походів, можна припустити що вже тоді Орда не наважувалася нападати на Угорщину.
Проте, зимою 1285 р. ординське військо знову напало на Угорщину, де на той час правив король . У зв'язку з тривалою відсутністю будь яких конфліктів, за деякими даними чисельність татаро-монгольської армії сягала рекордних 200 000 воїнів. Існує думка, що лише сягнувши такої могутності ординці набралися впевненості у перемозі.
Вторгнення, ініціаторами якого були хан Ногай та його полководець Тула-Буга, як і минулого разу, планувалося з двох боків: Воєначальник Тула-Буга повів свій підрозділ через Карпати, та був зупинений сильними снігопадами. Багато його воїнів померли від природних катаклізмів, голоду та обмороження. Також ординці втратили багато продовольства. Тула-Бузі довелося повертатися та йти через Трансільванію. Він не зміг захопити жодного замку, проте завдав серйозної шкоди громадському населенню. Угорські війська під командуванням перевірених в боях аристократів вели з ординцями регулярні позиційні бої та відмітилися в , де захопили близько тисячі полонених.
Все, що вдалося ординцям — спалити давно залишене населенням місто Пешт. Тоді ж загони угорської королеви Єлезавети (Котра спостерігала за подіями зі стін Буди) здійснили вдалу вилазку против ворогів та перебили їх. У вирішальному лобовому зіткненні з реформованою армією короля Ладислава IV, добру долю якої складали лицарі, татаро-монголи зазнали нищівної поразки. Це сталося в горах Західної Трансильванії. Тула-Буга покинув регіон і дорогою втратив майже всіх своїх солдат. Дійшовши до Волині, рештки татаро-монгольської орди грабували її міста та були остаточно знищені.
Тим не менш, ординський хан Ногай залишався в Трансільванії до весни 1286 р.. Він зумів взяти декілька незначних міст та селищ, проте був розбитий трансильванським воєводою і відступив ще до приходу сил короля Ладислава IV.
Третє монгольське вторгнення в Польщу
Третє монгольське вторгнення в Польщу. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство Польське | Золота Орда Галицько-Волинське князівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Лешек Чорний | Ногай Тула-Буга | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | 30 000. | ||||||
Втрати | |||||||
Легкі. | Практично вся армія знищена. |
Відновившись після важкої поразки, 6 жовтня 1287 р. татаро-монгольські орди під керівництвом Тула-Буги (20 000 чол.) та Ногая (10 000 чол.) в третє увірватися до Польщі. Разом з ними у похід йшли правитель Галицько-Волинської держави Лев Данилович та .
Польський князь Лешек Чорний заздалегідь укріпив свої міста.
Після невдалої атаки на Сандомир, біля колона Тули-Буги потрапила в засаду та . Вона була такою серйозною, що Тула-Буга відвів свої війська до спільного зимового табору у Львова.
Тим часом, колона Ногая взяла під штурм Краків. Татаро-монголи понесли важкі втрати, серед яких були деякі польові командири. Тоді ординський хан розділив військо на дві колони: Одна грабувала навколишні села, інша брала в облогу та Старий Сонч. Перший вдалося розграбувати доволі швидко, проте облога Старого Сонча йшла майже місяць і не увінчалася успіхом.
За цей період Лешек Чорний встиг прикликати на допомогу угорського короля Ладислава IV, котрий відбив вторгнення близько двох років тому. Той погодився допомогти і послав на допомогу полякам контингент угорських військ. Проте, прийшовши вони застали лише ворожий підрозділ з 1000 татаро-монголів і знищив його в .
Союзний рейд до Сербії
Ординсько-болгарський рейд до Сербії. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Сербське королівство | Золота Орда Друге Болгарське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Стефан Урош II Милутин | Ногай Тула-Буга | ||||||
Військові сили | |||||||
Невідомо. | Невідомо. | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо. | Невідомо. |
В 1291 р. ординсько-болгарська коаліція вторглася до Сербії і була розбита тамтешнім королем Стефаном Урушем ІІ. Щоб передбачити подальші набіги, сербський король визнав себе васалом та віддав свого сина у заручники.
Подальший розвиток подій
Подальші набіги татаро-монголів до Європи носили незначний характер. Онуки Льва Даниловича Андрій та Лев відкрито знищували ординців й паралельно уклали союз з Тевтонським Орденом та поляками, що знаменувало кінець будь-якого союзу з Золотою Ордою (Воєнна співпраця зійшла в ніщо ще при демілітаризованому режимі їхнього батька, Юрія Львовича.).
Між 1320-ми і 1360/70-ми Західна частина Золотої Орди була підкорена Великим Князівством Литовським; З її допомогою , перший представник династії ґераїв (ґереїв) встановив Кримське ханство. Східна частина держави розпалася на Казанське, Астраханське, Сибірське, Узбецьке ханства та Ногайську Орду. Пізніше майже всі вони були захоплені Московським царством. Молдову відібрала Угорщина; Більшу частину Кавказу Грузія.
Про набіги кримських та ногайських татар читайте у окремій статті.
Джерела
- http://study.com/academy/lesson/the-mongol-invasion-of-russia-in-the-13th-century.html
- https://archive.org/details/chronicleofnovgo00michrich
- Храпачевский Р. Великий западный поход чингизидов на Булгар, Русь и Центральную Европу // Военная держава Чингисхана. — М. 2004. (рос.)
- Котляр М. Ф. Монголо-татарська навала // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. — С. 51–54.
- Bitwa pod Legnicą Chwała Oręża Polskiego Nr 3. Rzeczpospolita and Mówią Wieki. Primary author Rafał Jaworski. 12 August 2006 (Polish)
- Gerard Labuda, Wojna z tatarami w roku 1241, Prz. Hist. — T. 50 (1959), z. 2, pp. 189–224
- Wacław Zatorski, Pierwszy najazd Mongołów na Polskę w roku 1240—1241, Prz. Hist.-Wojsk. — T. 9 (1937), pp. 175–237
- Markó, László (2000), Great Honours of the Hungarian State, Budapest: Magyar Könyvklub,
- Gustav Strakoschd-Grassmann. Der Einfall Der Mongolen In Mitteleuropa In Den Jahren 1241 und 1242 (Innsbruck, 1893), p. 183, citing the Epternacher Notiz.
- Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Druga, Treća, Četvrta i Peta Zagreb 1982(in Croatian)
- Hildinger, Erik. Mongol Invasions: Battle of Liegnitz. First published as: «The Mongol Invasion of Europe» in Military History, (June, 1997).
- Stanisław Krakowski, Polska w walce z najazdami tatarskimi w XIII wieku, MON, 1956, pp. 181–201
- Hans-Hemming Kortum. «Transcultural Wars: from the Middle Ages to the 21st Century». Akademie Verlag (March 22, 2006). Page 227. Footnote 68.
- James Chambers. The Devil's Horsemen: The Mongol Invasion of Europe. Atheneum. New York. 1979.
- István Vásáry Cumans and Tatars: Oriental military in the pre-Ottoman Balkans, 1185—1365, p. 89
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Mongo lski vto rgnennya do Yevro pi seriya konfliktiv mizh Mongolskoyu imperiyeyu yiyi nastupnikom ta najzahidnishim ulusom Zolotoyu Ordoyu ta derzhavami Shidnoyi Chastkovo Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi yaki zavershili mongolsku ekspansiyu na Pivnichnij Zahid PeredumoviVprodovzh XII pershoyi polovini XIII st internacionalni vijska Mongolskoyi Imperiyi znishuvali krovnih vorogiv mongolskoyi znati polovciv Takozh vidomih yak kipchaki chastina yakih Perevazhno shidna zhila klanami natomist insha Perevazhno zahidna bula ob yednana v pleminnij soyuz U 1222 roci zahidni sili mongoliv rushili do Kavkazu vtorglisya u Gruziyu i zavoyuvali yiyi Prote v rajoni richki Terek yih spinilo chiselno perevazhayuche vijsko polovciv kosogiv ta alaniv Dzhebe i Subedej udali sho voyuvati ne zbirayutsya i uklali z golovami cih plemen mir Ale koli polovecki zagoni povernulisya u chornomorski stepi mongoli zavdali udaru yihnim soyuznikam i pidkorili sobi Pivnichnij Kavkaz U virishalnij bitvi na Donu zahidna mongolska armiya znishila osnovni sili polovciv vidkinuvshi reshtki ostannih na pravij bereg Dnipra Mongolskij rejd na Krim Bitva na KalciDokladnishe Bitva pid Oleshshyam ta Bitva na Kalci 1 Bitva pid Oleshshyam 2 Bitva na Kalci Data 1223Misce Ukrayinski stepiRezultat 1 Peremoga ob yednanih sil Kiyivskoyi Rusi 2 Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniRuski knyazivstva Mongolska imperiyaKomanduvachiMstislav Udatnij Danilo Romanovich Mstislav Svyatoslavich Mstislav Romanovich Kotyan Subedej DzhebeVijskovi sili80 tis 20 tis Vtrati1 Minimalni 2 Majzhe vse vijsko Bilsha chastina komanduvannya 1 Majzhe vse vijsko Bilsha chastina komanduvannya 2 Nevidomo Blizko togo zh roku mongoli vzyali pid kontrol Prichornomorski stepi kolishni volodinnya poloveckogo hana Kotyana Toj koristuyuchis shvidko zgasayuchoyu vladoyu vidpraviv do svogo zyatya galickogo knyazya Mstislava Udatnogo veliki dari i poperediv Sogodni voni zabrali nashi zemli a zavtra zaberut tvoyi Poperedzhennya poloveckogo hana deyakij chas ignoruvalosya vtim koli dijshla zvistka sho tatari jdut po Dnistru Mstislav Udatnij virishiv vikinuti yih vid svoyih volodin Vin zibrav koaliciyu z druzhini ta knyazivstv kotri zustrilis z reshtkami polovciv i organizuvav spilnij pohid Tim chasom Veneciya napravila mongolam delegaciyu za yakoyu ostanni pogodilisya znishuvati vsih yihnih supernikiv na torgovomu rinku Pershoyu stala Genuezka respublika kotra mala forposti na teritoriyi Krimu v yakij mongoli uvijshli odrazu zh pislya togo yak ochisti Prichornomor ya vid polovciv Mongoli pid kerivnictvom Gembeka rozgrabuvali najbilshu genuezku koloniyu Soldayu Such perezimuvali tam ta rushili nazad Tim chasom Galicko volinske vijsko projshlo vgoru do ostrova Horticya bilya porogiv Dnipra de z yednalosya z inshimi vijskami Perejshovshi na livij bereg Dnipra i viyavivshi peredovij zagin voroga rusini pislya korotkogo ale krovoprolitnogo boyu primusili mongoliv do vtechi Vijska Rusi peresliduvali yih do tak zvanogo Kurganu Poloveckogo Piznishe bula nazvana tatarami Mezarlitepe Mogilna gora de j spijmali Mongoli sprobuvali shovati Gemebeka v kurgani ale rusini znajshli jogo i peredali polovcyam kotri togo j stratili Jmovirno nadali knyazha koaliciya namagalasya diyati za tiyeyu zh taktikoyu Podalshim rezultatom pohodu stala Bitva na Kalci de mongolskij aryegard v blizko 1000 chol zamaniv rusko polovecke vijsko u zasidku Polovci vtekli zalishivshi soyuznikiv v otochenni vorogiv Chernigivskij knyaz buv vbitij zahoplenij ta strachenij Prote Mstislava Udatnogo ta jogo zyatya Danila Majbutnogo korolya Rusi zmogli znishiti vsi vorozhi sili yaki perebuvali v yihnomu diapazoni tim samim prorvavshi kolo zavdyaki chomu spromoglisya pokinuti misce boyu Voni buli yedinimi z tridcyati knyaziv hto vizhiv Varto zaznachiti sho mongoli dvichi vidpravlyali na Rus posolstvo i zapevnyuvali sho ne nesut yim niyakoyi zagrozi Zgidno Pershomu Novgorodskomu litopisu mongolski posli zayavili Se slyshim ozhe idete protivu nas poslushavshe Polovc a my vashei zemli ne zayahom ni gorod vashih ni sel vashih ni na vas pridohom n 4 pridohom bogom pusheni na holopy i na konyusi 5 svoe na poganyya Polovche a vy vzmite s nami mir azhe vybezhat k vam a biite ih ottolЂ a tovary emlite k sobe zanezhe slyshahom yako i vam mnogo zla stvorisha togo zhe dЂlya i my biem Prote buli vbiti Nastupnih posliv zalishili zhiti Vidhid mongoliv Zavoyuvannya Volzkoyi Bulgariyi1 Bitva na richci Sama 2 Tataro mongolske pidkorennya pivdnya Volzkoyu Bulgariyi 3 Pidkorennya Volzkoyi Bolgariyi Data 1223 1229 1240 1236Misce PovolzhyaRezultat 1 Peremoga Volzkoyi Bulgariyi 2 Peremoga Mongolskoyi imperiyi 3 Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniVolzka Bulgariya Mongolska imperiyaKomanduvachi Batij Subedej Dzhebe Do 1225 Vijskovi siliNevidomo 120 150 tis Vtrati1 Nevidomo 2 Nevidomo 3 Krajno vazhki 1 Vazhki 2 Nevidomo 3 Nevidomo Dokladnishe Mongolske zavoyuvannya Volzkoyi Bulgariyi Pislya Bitvi na Kalci vijsko Dzhebe ta Subedeya povernulosya na Shid shob pidkoriti she odnu derzhavu Volzku Bolgariyu Prote bulgari organizuvali zasidku i znishili bilshu chastinu vorozhoyi armiyi Ce tak demoralizuvalo zavojovnikiv sho voni pripinili bud yaki bojovi diyi u regioni do 1229 r Poslani novim hanom Ugedeyem Subedej ta Kokosh u 1232 r pidkorili chastinu Volzkoyi Bolgariyi ta Bashkiriyi Mongoli ne buli spromozhni brati v oblogu stolicyu krayini m Bilyar tak samo yak bulgari ne buli gotovi do oboroni Rishennyam kurultayu 1235 r korpus Subedeya buv posilenij vijskami vsih ulusiv Chiselnist v 120 150 tis chol peretvorila jogo u velicheznu armiyu u 1237 r Mongolski vijska na choli teper vzhe z Batiyem vzyali v oblogu ta zahopili osnovni mista Volzkoyi derzhavi Chastina zhiteliv bula vbita abo prodana v rabstvo insha tikala na pivnich u neprohidni lisovi masivi ta u Pivnichno Shidnu Rus Mongolska navala na ZalissyaMongolska navala na Pivnichno Shidnu Rus Data 1236 1238Misce Such Centralnij federalnij okrug Rosijskoyi FederaciyiRezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniMuromo Ryazanske knyazivstvo Volodimiro Suzdalske knyazivstvo Mongolska imperiyaKomanduvachiYurij Igorovich Yurij Vsevolodovich Batij Subedej Vijskovi siliNevidomo 120 150 tis VtratiKrajno vazhki Nevidomo Minimalni Serednoyi vazhkosti Dokladnishe Mongolska navala na Rus Dokladnishe Navala Batiya Na pochatku zimi togo zh roku mongolska armiya zupinilisya na richci Onuza de prohodiv kordon Murmoro Ryazanskogo knyazivstva Batij vidpraviv posolstvo do jogo stolici m Ryazani zvidki praviv Yurij Igorovich Han vimagav pokirnosti ta splati danini prote zibrana knyazem rada postanovila dati vidsich zuhvalomu hanu Bilya pivdennih kordoniv knyazivstva ryazanske ta batiyeve vijska zijshlisya u krivavomu dvoboyi Povist pro rozorennya Ryazani Batiyem povidomlyaye sho peremoga dalasya tataro mongolam duzhe vazhko sho ne obgruntovuye visoku chiselnist imperskogo vijska nadali Mozhlivo odin zagin zijshovsya z knyazhoyu rattyu u toj chas yak inshij pishov na misto ta Muromo Ryazansku derzhavu u cilomu Ryazan bula rozorena ta znishena Ta sama uchast spitkala vse knyazivstvo Zhiteli namagalisya chiniti opir Krashe vsih ce vdalosya boyarinu kotrij spromigsya zibrati zagin u 1700 chol ta znishiti aregard tataro mongoliv Batij poslav proti nogo brata svoyeyi druzhini velikogo batira Hostavrula yakij pomer u dvoboyi z Yevpatiyem Zagin vdalosya znishiti za dopomogoyu kamenemetalnih mashin Pidijshovshi do stolici Volodimiro Suzdalskogo knyazivstva m Volodimir Batij ne zastav tam knyazya Yuriya Vsevolodovicha kotrij pislya spustoshennya mongolami svoyih prikordonnih zemel ta zvistki pro padinnya Ryazani pochav zbirati viche z usogo knyazivstva Mongoli spustoshili praktichno vse knyazivstvo vklyuchayuchi na toj chas neznachnu Moskvu druge za znachennyam misto Suzdal i znovu pidijshli do Volodimira vzyavshi jogo shturmom Yurij Vsevolodovich zaginuv u Razom z nim bulo vinisheno praktichno vse vijsko Pershogo sichnya 1238 r Tataro mongoli prote vtratili znachnij kontingent vijsk ta sina Chingizhana Knyazivstvo a z nim i vsya Pivnichno Shidna Rus zahoplena mongolami Mongolskij rejd v Novgorodsku respublikuDokladnishe Oleksandr Nevskij Pislya dvotizhnevoyi oblogi mongoli vzyali novgorodsku fortecyu Torzhok Tamteshnij knyaz Oleksandr Nevskij prijnyav vasalitet Mongolskoyi imperiyi she u 1247 r Rozumiyuchi perspektivi narodne viche niyak ne protivilos U zv yazku z cim Novgorod uniknuv spustoshennya ta zalishavsya stabilnim vasalom imperiyi ta Ordi do yih padinnya i zahoplennya Velikim knyazivstvom Moskovskim Mongolska navala na Chernigivske knyazivstvoMongolska navala na Chernigivske knyazivstvo Data 1238 1239Misce Sivershina ta prilegli teritoriyi Rezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniChernigivske knyazivstvo Chorni Klobuki Mongolska imperiyaKomanduvachi Batu han SubedejVijskovi siliNevidomo 120 150 tis VtratiKrajno vazhki 5 000 Dokladnishe Mongolska navala na Rus U 1238 r Mongoli pidijshli do kordoniv pershogo Pivdenno Ruskogo Chernigivskogo knyazivstva Najvazhchim viprobuvannyam dlya zavojovnikiv pered pohodom do Pivdennoyi Rusi Kozelskomu knyazyu bulo visim rokiv prote miska rada tak dobre organizuvala oboronu sho pislya semi tizhniv oblogi vijska Batiya zastosuvali kitajski kamenemetalni mashini yakimi vshent znishili misto Bulo vbito blizko 5 000 mongolskih voyiniv V 1239 r Bulo vzyato m Chernigiv i spustoshene pidkontrolne jomu knyazivstvo Pislya cogo mongolski vijska cilij rik ne demonstruvali niyakoyi aktivnosti v regioni j jmovirno buli zajnyati Kavkazom Mongolska navala na Kiyivske knyazivstvoMongolska navala na Kiyivske knyazivstvo Data 1240Misce Kiyishina ta prilegli teritoriyi Rezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniKiyivske knyazivstvo pid protektoratom Danila Galickogo Mongolska imperiyaKomanduvachiDmitro Batu han Munke SubedejVijskovi siliNevidomo 120 150 tis VtratiKrajno vazhki Vazhki Do Polshi ta Ugorshini dijshli 35 80 000 zavojovnikiv Dokladnishe Mongolska navala na Rus Kiyivskij knyaz Mihajlo Vsevolodovich viyihav do Ugorshini shob uklasti soyuz z korolem i skripiti jogo dinastichnim shlyubom Pislya vid yizdu Mihajla v Kiyiv priyihav Rostislav smolenskij Sho stalosya she u 1239 r Spustoshivshi Porossya ordinskij voyenachalnik Munke zaproponuvav kiyanam zdatisya i otrimav rishuchu vidmovu Ocinivshi sili tamteshnogo kontingentu mongolskoyi armiyi yak ne spromozhnogo vzyati misto vin vidijshov u step Nezabarom Rostislav smolenskij buv vignanij z Kiyeva Danilom Galickim U misti starshim buv priznachenij tisyackij Dmitro Zvazhayuchi na usi mizhusobni vijni ukriplennya mista buli u kraj poganomu stani prote vse odno sluzhili perekonlivim argumentom shob ne brati Kiyiv v oblogu 5 veresnya 1240 r Vsya batiyeva armiya chiselnistyu v 200 000 voyiniv pid kerivnictvom vidrazu chotiroh polkovodciv Samogo Batiya Subedeya Munke ta vzyala osnovni mista Kiyivskogo knyazivstva ta gotuvalasya do virishalnoyi oblogi Pershij etap shturmu trivav bilshe dvoh misyaciv Dlya zavojovnikiv vin buv bezuspishnim 19 listopada Batij viyaviv najslabshu lanku mista Lyadski vorota i vzyav yiyi u aktivnu oblogu Pislya trivaloyi ta bezperervnoyi ataki ukriplennya ne vitrimalo ale u zv yazku z velikim oporom projti dali mongolski vijska zmogli lishe cherez dekilka dniv Uvirvavshis v misto batiyeve vijsko zijshlosya u krivavih sutichkah z viprobuvanimi u boyah druzhinnikami ta civilnimi kiyanami sho bralisya za zbroyu Zgodom voyevoda Dmitro buv vzyatij u polon Desyatinna cerkva bilya yakoyi bulo zvedeno derev yani ukriplennya stala ostannim forpostom zahisnikiv mista Zgodom cerkva zavalilas i pohovala yih pid soboyu Pislya krovoprolitnogo boyu Kiyiv bulo zahopleno Za horobrist Dmitru zberegli zhittya ta vidpustili Vin adresuvav Batiyu znamenitu frazu Ne zatrimujsya na zemli cij dovgo chas tobi na ugriv vzhe jti Yaksho zh zvolikati budesh zemlya ta silna zberutsya na tebe i ne pustyat tebe v zemlyu svoyu Vochevid Batij prisluhavsya do nogo She naprikinci 1240 r tataro mongolska armiya pokinula Rus Mongolska navala na zemli Galickogo ta Volinskogo knyazivstvaMongolska navala na zemli Galickogo ta Volinskogo knyazivstva Data 1240Misce Galichina Volin Pravoberezhna Ukrayina Rezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniKnyazhi ta boyarski ugrupuvannya Mongolska imperiyaKomanduvachiRomanovichi Batij Munke Subedej Guyuk BuriVijskovi siliNevidomo 35 80 tis VtratiNevidomo Serednoyi vazhkosti Nevidomo Do Polshi ta Ugorshini dijshli 35 80 000 zavojovnikiv Dokladnishe Mongolska navala na Rus Pislya nespodivanoyi smerti Mstislava Udatnogo v periodi mizh 1228 ta 1245 rr zemli sho vhodili do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva ne mali postijnogo centralizovanogo upravlinnya Knyazhi ugrupuvannya Romanovichiv z odniyeyi storoni ta Galickih boyar Vsevolodovichiv Mihajlovichiv ta yihnih polskih i ugorskih soyuznikiv z inshoyi postijno borolisya za verhovnu vladu Kozhne ugrupuvannya malo svoye regulyarne vijsko chi viche Faktichno na teritoriyi GVK isnuvalo dekilka feodalnih volodin sho ne bez suprovodu bojovih dij postijno zminyuvali kordoni Cherez ce zhodne z nih ne zmoglo dati suttyevoyi vidsichi zavojovnikam pri yih bliskavichnomu nastupi u 1240 r Volodimir ta Galich buli vzyati Prote mista Holm Kremenec ta Daniliv chi ne yedini vitrimali tataro mongolsku navalu Zemli Volini ta Galichini perenesli ne taki suttyevi rujnuvannya yak poperedni knyazivstva Pershe Mongolske vtorgnennya v PolshuMongolska navala na zemli Galickogo ta Volinskogo knyazivstva Data 1240Misce Polsha Shidna Slovachchina Rezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniKorolivstvo Polske Svyashenna Rimska imperiya Orden Tampliyeriv Mongolska imperiyaKomanduvachiBajdar KadanVijskovi sili 30 00 10 000 VtratiKrajno vazhki Legki Dokladnishe Dokladnishe Bitva pri Legnici V kinci 1240 r Z Tataro mongolska orda rozdililas na dvi chastini Odna popryamuvala do Polshi insha v Ugorshinu Vidpovidalnist za vtorgnennya do Polshi yaka mala soyuzni zv yazki zi Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu ta Tevtonskim ordenom vzyali na sebe Bajdar ta Kadan Trinadcyatogo lyutogo 1241 r u buv rozgromlenij krakivskij voyevoda U toj zhe den 10 000 voyiniv vzyali Sandomir vidtak Hmelnik Krakiv Bitom Opole ta Shob zatrimati vorozhij pidrozdil Gercog pokinuv velichezne misto Vaclav i rushiv zbirati vijsko Dijshovshi do miskih stin mongoli rozpochali shturm prote shvidko pripinili jogo u zv yazku zi zvistkoyu rozvidki kotra povidomila pro velicheznu armiyu sho jshla na nih Zadlya perehvatu vorozhih sil zavojovniki ne zvolikayuchi rushili u vkazanomu rozvidnikami napryamku Zitknennya stalosya Dev yatogo kvitnya bilya mista Legnicya Tri mongolskih polkovodci rozgromili ob yednane vijsko Polskogo korolivstva Moraviyi ta licariv tampliyeriv Kilkist ostannih obmezhuvalasya ramkami 65 88 vojniv Varto zaznachiti sho u boyu z mongolami najbilshoyu efektivnistyu vidznachilisya same tampliyeri Lishe troye z nih zaginulo Gercog buv ubitij Brati v oblogu Legnicu zavojovniki ne stali Rozgrabuvavshi Sileziyu ta Pivden Polshi mongolo tatarskij tumen rushiv do osnovnih sil sho buli lokalizovani u Ugorshini Bitva na richci ShajoBitva na richci Shajo Data 1241Misce Rezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniUgorske korolivstvo Mongolska imperiyaKomanduvachiKoloman Batij Subedej Bajdar KadanVijskovi sili 10 000 80 000 25 70 000 VtratiVse vijsko Legki Dokladnishe Bitva na richci Shajo V kinci 1240 r Tataro mongolska orda rozdililas na dvi chastini Odna popryamuvala do Polshi insha v Ugorshinu Pislya vdalogo rozorennya Polshi U tomu chisli shidnih teritorij Suchasnoyi Slovachchini vidpovidalna za ce chastina tataro mongolskoyi armiyi z yednalasya z osnovnimi silami sho spustishila ta Transilvaniyu Yih kilkist yakih syagala 20 70 000 cholovik Komanduvachami buli Batij ta Subedej Varto zaznachiti sho poperedzhennya pro tataro mongolske vtorgnennya ugorci otrimali she za p yatnadcyat rokiv napered vid polovciv kotri razom z hanom Kotyanom vtekli do Ugorshini pislya porazki v Bitvi na Kalci Na toj chas krayina perebuvala na mezhi gromadyanskoyi vijni Ugorski dvoryani buli shokovani ta zbentezheni dozvolom korolya vvesti na teritoriyu osidloyi derzhavi 40 000 kochivnikiv sho moglo prizvesti do rozorennya selish mist i cilih regioniv Mobilizaciya ugorsko poloveckogo vijska rozpochalasya u misci Pesht Dopomogti yim virishiv gercog Avstriyi i Shtiriyi prote vin tak i ne vzyav uchasti u vijni Prote konflikti mizh ugorcyami ta polovcyami dali pro sebe znati Kotyan buv vbitij Mobilizaciya projshla krajnye nevdalo Deyaki zagoni buli znisheni mongolo tatarami deyaki kapitulyuvali Bagato ugorskih dvoryan vidmovilosya brati uchast u pohodi Belli IV bo bazhali shob vin zijshov z tronu Malo hto viriv u serjoznist nebezpeki tataro mongolskoyi navali Bilshist vvazhalo ce vigadkami polovciv kotri vpershe za dvisti rokiv 15 bereznya 1241 r tataro mongoli uvijshli do Ugorskih volodin ta stali siyati spustoshennya Korol Bella IV zaboroniv jogo armiyi chiniti opir do zavershennya mobilizaciyi prote miscevij knyaz Fridrih vvazhayuchi rozpovidi polovciv pro zhahlivih zavojovnikiv bajkami znishiv peredovi tataro mongolski zagoni ta nazvav korolya boyaguzom sho ne mozhe zahistiti svij narod V nich z Desyatogo na Odinadcyate kvitnya peredovi tataro mongolski zagoni gotuvali zasidku prote galickij boyarin ugorskogo pohodzhennya Koloman ta tevtonski Magistri Agrin Ksak i Rembald de Vokzon blizko opivnochi napali na negotovih do boyu kinnih luchnikiv i perebili yih Bilya drugoyi nochi peremozhci svyatkuvali uspih pri comu voni ne znali osnovni sili mongoliv vzhe poblizu Diznavshis pro ci podiyi vid rozvidki Subedej zminiv plan ataki Jogo zagin obijshov ugorskij tabir z pivdnya ta perepravivsya cherez richku na livomu flanzi Insha chastina mongolskoyi armiyi pid provodom Batu zahopila osnovnij mist i rozgromila ugorskij storozhovij zagin Rankom tataro mongolski vijska rozpochali obstril ugorskogo taboru lukiv i kamenemetalnih mashin cillyu yakih bulo pribrati nebezpechnih arbaletnikiv Pislya cogo voni shvidko zahopili tabir Skoristavshis dovoli velikim vilnim prostorom ugorske vijsko vidijshlo na zahid de bulo znishene v hodi shestidennogo peresliduvannya Deyaki doslidniki stverdzhuyut sho v Bitvi bula zastosovana kitajska vognepalna zbroya V Bitvi brali uchast horvati z kotrih skladalasya chastina vijsk Kolomana Zgodom misto Pesht bulo spustoshene Pid chas tataro mongolskoyi navali bulo vbito 15 25 naselennya krayini Velika kilkist ugorciv tikala v Karpati abo hovalasya v zemlerijnih shovishah Bella IV razom z inshimi predstavnikami aristokratichnih ugorskih simej vtik do susidnih derzhav i ne povertavsya tudi do ostatochnogo vidhodu vorozhih vijsk Armiya mongolskoyi imperiyi znahodilasya na teritoriyi Ugorshini do lyutogo 1242 r Za vves chas yim ne vdalosya vzyati shturmom blizko visimdesyati zamkiv Mozhlivo same ce znamenuvalo kinec zavojovnickih vtorgnen armiyi mongolskoyi imperiyi v Yevropu Reakciya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiDiznavshis pro rozorennya Ugorshini za iniciati ta jogo sina Konrada VI Svyashenna Rimska Imperiya znachno zmicnila oboronu mist ta zbilshila armiyu Odnak marno Tataro mongoli tak nikoli i ne vtorgalis do ciyeyi derzhavi Rejd do Rumuniyi i MoldoviU 1241 r dorogoyu do Ugorshini ta Bolgariyi tataro mongolski ordi spustoshili Moldovu ta Rumuniyu Desyatki tisyach zhiteliv viddali svoye zhittya zahishayuchi Batkivshinu Vtorgnennya v ci zemli znamenuvalo ne tilki lyudski a j velichezni vrozhajni vtrati Rejd v HorvatiyuTataro mongolskij rejd v Horvatiyu Data 1241 1242Misce Dalmaciya Rezultat Peremoga StoroniMongolska imperiyaKomanduvachi KadanVijskovi siliNevidomo 20 000 VtratiLegki Vazhki Dokladnishe bulo soyuznikom Ugorshini chasiv Beli IV Pislya porazki u opisanij ostannij vtik do Zagrebu Nazdogin za nim Batij poslav dva tumena na choli yakih stoyav Kadan Golovnoyu yihnoyu cillyu bulo same zahoplennya korolya Pogano ukriplenij Zagreb bulo znisheno katedralnij sobor spaleno U zv yazku z cim nadali horvati stavilisya do bezpeki stolici bilsh serjozno Belli IV vdalosya vtekti a tataro mongoli rushili za nim ta peresliduvali vid mista do mista obijshovshi vsyu Adriatiku U berezni 1242 r voni namagalisya vzyati Kliskij zamok ta otrimali ganebnu porazku Koli Bella buv v misti vin razom z Mariyeyu Laskarinoyu vstig zachati Svyatu Margaritu Ugorsku Zhiteli mist Trogir ta Rab dopomogli ugorskomu korolyu vtekti zatrimavshi mongoliv Otrimavshi porazki vid horvatskih soldativ tataro mongolskij korpus vidstupiv Doslidniki vvazhayut sho virishalnu rol zigrav girskij relyef Dalmaciyi Prote ce zalishaye bagato sumniviv Adzhe gori ne zavadili tataro mongolskij armiyi vzyati Kavkaz Rejd do Drugogo Bolgarskogo carstvaTataro mongolskij rejd do Drugogo Bolgarskogo carstva Data 1242Misce Bolgariya Rezultat Peremoga Bolgarske carstvo StoroniDruge Bolgarske carstvo Mongolska imperiyaKomanduvachi Vijskovi siliNevidomo Nevidomo VtratiNevidomo Vves zagin Dokladnishe Diznavshis sho pomer han Ugedej Batij z vijskami virushiv z Ugorshini do Mongoliyi shob zajnyati hanskij prestol Chastina vijsk Batiya virishila projti cherez Bolgariyu ale bula rozbita vijskami Ce malo duzhe pozitivnij vidguk u suchasnikiv Smert velikogo hana Ugedeya Vidhid Batiya do Mongoliyi11 grudnya 1241 r pomer velikij mongolskij han sin Chingizhana Ugedej Diznavshis pro ce na pochatku 1242 r Batij vidijshov do stolici imperiyi m Karakorum shob zayaviti svoyi prava na misce volodarya Mongolskoyi imperiyi Velikij Zahidnij pohid bulo zaversheno Zahidni kordoni ulusa Dzhuchi kotrij vidomij u istoriografiyi yak Zolota Orda bulo vstanovleno nepodalik Kiyeva za istorichnimi opisami mandrivnika Plano Karpini datovanimi 1245 r najimovirnishe poblizu Kaneva Na kurultayi 1246 r bulo obrano Guyuka zaklyatogo voroga Batiya Prote cherez tri roki toj pomer i 1251 r chetvertim velikim hanom buv obranij loyalnij Batiyu Munke Za jogo pravlinnya Mongolska Imperiya ostatochno rozvalilasya Zolota Orda ta Chagatajskij ulus borolis za vladu na teritoriyi ostannogo U rezultati vijni bilshist doroslih predstavnikiv dinastiyi Chagatayiv bulo stracheno Ulus podilili Munke ta Batij do skladu volodin ostannogo vidijshov Maverannahr Podalshi vtorgnennya mongoliv do Yevropi mali bilshoyu miroyu grabizhnickij a ne zavojovnickij harakter Rejdi Kuremsi do Galicko Volinskogo knyazivstvaRejdi Kuremsi do Galicko Volinskogo knyazivstva Data 1252 1258Misce Ukrayina Moldova Rezultat Peremoga Galicko Volinskogo knyazivstva StoroniGalicko Volinske knyazivstvo Zolota OrdaKomanduvachiDanilo Romanovich Vasilko Romanovich Lev Danilovich KuremsaVijskovi siliNevidomo Nevidomo VtratiNevidomo Legki Vazhki Dokladnishe u rezultati Yaroslavskoyi Bitvi 1245 r Galicko Volinske knyazivstvo stalo centralizovannoyu derzhavoyu pid vladoyu brativ Danila sho knyazhiv u Galichi ta Vasilka sho knyazhiv u Lucku U 1252 r Chingizid Kuremsa zibrav tataro mongolske vijsko dlya pohodu u Podillya ta Shidnu Volin Vin trivav do 1248 r ta viyavivsya nevdalim Galicko Volinski knyazi ne prosto vibili zavojovnikiv voni vidibrali chastinu ordinskih volodin Pohid skladavsya z troh rejdiv Tak 1252 r mongolo tatarski vijska zajnyali Bakotu ale sin Danila Galickogo Lev Danilovich vibiv yih zvidti Pid chas nastupnogo napadu mongolo tatari ne zmogli vzyati Kremenec Danilo Galickij uzhiv vidpovidnih zahodiv ta ochistiv vid nih Ponizzya ta Bolohivsku zemlyu prote cherez napad litovciv buv zmushenij vidmovitisya vid oblogi Kiyeva de z 1249 r sidiv stavlenik Batiya Oleksandr Nevskij Tretij j ostannij rejd pripav na 1258 r tobto cherez chotiri roki pislya oblogi Kremencya V oblozi opinilisya mista Volodimir ta Luck Pislya nevdalogo shturmu Kuremsa ta jogo ordi vidijshli u step Prishestya Burundaya Napad na Litvu Druge mongolske vtorgnennya v PolshuDruge mongolske vtorgnennya v Polshu Data 1259 1260Misce PolshaRezultat Peremoga Mongolskoyi imperiyi StoroniPolski derzhavi Zolota Orda Galicko Volinske knyazivstvo PolovciKomanduvachiPetro z Krepu Burundaj Vasilko RomanovichVijskovi siliNevidomo Nevidomo VtratiKrajno vazhki Legki Dokladnishe Druge Mongolske vtorgnennya v Polshu U 1259 r neputyashogo Kuremsu zaminiv temnik Burundaj Toj priviv z Aziyi velicheznu armiyu Na jogo vimogu buli znisheni ukriplennya osnovnih mist Galicko Volinskogo knyazivstva Vinyatok stav Holm sho vitrimav chislenni osadi tataro mongolskih ord Burundaj rozumiv Galicko volinski knyazi aktivno formuvali v Yevropi anti mongolsku koaliciyu Zvazhayuchi na ce vin virishiv vbiti dvoh zajciv odnim postrilom poslabiti jogo soyuznikiv ta znishiti avtoritet rusinskih knyaziv Spochatku Burudaj ta volinskij knyaz Vasilko Romanovich vzyali uchast u rejdi na vorozhu dlya obidvoh Litvu Nastupnoyu metoyu stala Polsha Tridcyati tisyachne ordinsko rusinsko polovecke vijsko rushilo na rozdroblenu pislya pershoyi navali krayinu Kochoviki spustoshili silsku miscevist ta katolicki abatstva U cej chas galicko volinski vijska dekilka tizhniv U zv yazku z hvorobami ta golodom naselennya mista pogodilosya na umovi mongolskogo komanduvannya kotre poobicyalo ne chipati yih yaksho ti vijdut z mista Tataro mongoli yak zavzhdi ne dotrimalo svogo slova praktichno usi mistyani buli virizani a Sandomir rozgrabovano ta spaleno U 1260 r insha chastina ordinskih vijsk spustoshila gustonaselenij pivden Malopolshi ta shvidko zahopila Krakiv Vstoyati zmogla lishe Vavelska fortecya Gercog zi svoyeyu druzhinoyu vtik do Syeradzu U berezni togo zh roku koaliciya obijshla Peredgir ya Karpat ta zalishila Malopolshu Druge mongolske vtorgnennya v UgorshinuDruge mongolske vtorgnennya v Ugorshinu Data 1285 1286Misce Ugorshina ta Transilvaniya Rezultat Peremoga Ugorskogo korolivstva StoroniUgorske korolivstvo Zolota OrdaKomanduvachiNogaj Tula BugaVijskovi siliNevidomo do 200 0000 VtratiNevidomo Legki Vazhki Dokladnishe U zv yazku z pershim vtorgnennyam Bella IV zaprovadiv zhorstki voyenni reformi sered yakih aktivna spivpracya z Bachachi ce u 1254 r Batij vimagav shlyubnogo soyuzu ta vidvedennya chetvertoyi chastini ugorskoyi armiyi do Centralnoyi ta Zahidnoyi Yevropi Vzamin Garantiya bezpeki ta dozvil ne splachuvati daninu Ugorskij korol proignoruvav vimogi U 1254 ta 1259 rr Berke vidav analogichni pretenziyi Analogichnoyu bula i reakciya korolya Zvazhayuchi na fakt vidsutnosti bud yakih karalnih pohodiv mozhna pripustiti sho vzhe todi Orda ne navazhuvalasya napadati na Ugorshinu Prote zimoyu 1285 r ordinske vijsko znovu napalo na Ugorshinu de na toj chas praviv korol U zv yazku z trivaloyu vidsutnistyu bud yakih konfliktiv za deyakimi danimi chiselnist tataro mongolskoyi armiyi syagala rekordnih 200 000 voyiniv Isnuye dumka sho lishe syagnuvshi takoyi mogutnosti ordinci nabralisya vpevnenosti u peremozi Vtorgnennya iniciatorami yakogo buli han Nogaj ta jogo polkovodec Tula Buga yak i minulogo razu planuvalosya z dvoh bokiv Voyenachalnik Tula Buga poviv svij pidrozdil cherez Karpati ta buv zupinenij silnimi snigopadami Bagato jogo voyiniv pomerli vid prirodnih kataklizmiv golodu ta obmorozhennya Takozh ordinci vtratili bagato prodovolstva Tula Buzi dovelosya povertatisya ta jti cherez Transilvaniyu Vin ne zmig zahopiti zhodnogo zamku prote zavdav serjoznoyi shkodi gromadskomu naselennyu Ugorski vijska pid komanduvannyam perevirenih v boyah aristokrativ veli z ordincyami regulyarni pozicijni boyi ta vidmitilisya v de zahopili blizko tisyachi polonenih Vse sho vdalosya ordincyam spaliti davno zalishene naselennyam misto Pesht Todi zh zagoni ugorskoyi korolevi Yelezaveti Kotra sposterigala za podiyami zi stin Budi zdijsnili vdalu vilazku protiv vorogiv ta perebili yih U virishalnomu lobovomu zitknenni z reformovanoyu armiyeyu korolya Ladislava IV dobru dolyu yakoyi skladali licari tataro mongoli zaznali nishivnoyi porazki Ce stalosya v gorah Zahidnoyi Transilvaniyi Tula Buga pokinuv region i dorogoyu vtrativ majzhe vsih svoyih soldat Dijshovshi do Volini reshtki tataro mongolskoyi ordi grabuvali yiyi mista ta buli ostatochno znisheni Tim ne mensh ordinskij han Nogaj zalishavsya v Transilvaniyi do vesni 1286 r Vin zumiv vzyati dekilka neznachnih mist ta selish prote buv rozbitij transilvanskim voyevodoyu i vidstupiv she do prihodu sil korolya Ladislava IV Tretye mongolske vtorgnennya v PolshuTretye mongolske vtorgnennya v Polshu Data 1287 1288Misce PolshaRezultat Peremoga Polskogo korolivstva StoroniKorolivstvo Polske Zolota Orda Galicko Volinske knyazivstvoKomanduvachiLeshek Chornij Nogaj Tula BugaVijskovi siliNevidomo 30 000 VtratiLegki Praktichno vsya armiya znishena Dokladnishe Vidnovivshis pislya vazhkoyi porazki 6 zhovtnya 1287 r tataro mongolski ordi pid kerivnictvom Tula Bugi 20 000 chol ta Nogaya 10 000 chol v tretye uvirvatisya do Polshi Razom z nimi u pohid jshli pravitel Galicko Volinskoyi derzhavi Lev Danilovich ta Polskij knyaz Leshek Chornij zazdalegid ukripiv svoyi mista Pislya nevdaloyi ataki na Sandomir bilya kolona Tuli Bugi potrapila v zasadu ta Vona bula takoyu serjoznoyu sho Tula Buga vidviv svoyi vijska do spilnogo zimovogo taboru u Lvova Tim chasom kolona Nogaya vzyala pid shturm Krakiv Tataro mongoli ponesli vazhki vtrati sered yakih buli deyaki polovi komandiri Todi ordinskij han rozdiliv vijsko na dvi koloni Odna grabuvala navkolishni sela insha brala v oblogu ta Starij Sonch Pershij vdalosya rozgrabuvati dovoli shvidko prote obloga Starogo Soncha jshla majzhe misyac i ne uvinchalasya uspihom Za cej period Leshek Chornij vstig priklikati na dopomogu ugorskogo korolya Ladislava IV kotrij vidbiv vtorgnennya blizko dvoh rokiv tomu Toj pogodivsya dopomogti i poslav na dopomogu polyakam kontingent ugorskih vijsk Prote prijshovshi voni zastali lishe vorozhij pidrozdil z 1000 tataro mongoliv i znishiv jogo v Ordinska koaliciya pokinula Polshu v sichni 1288 Soyuznij rejd do SerbiyiOrdinsko bolgarskij rejd do Serbiyi Data 1291Misce SerbiyaRezultat Voyenna peremoga Serbskogo korolivstva Taktichna peremoga koaliciyi StoroniSerbske korolivstvo Zolota Orda Druge Bolgarske carstvoKomanduvachiStefan Urosh II Milutin Nogaj Tula BugaVijskovi siliNevidomo Nevidomo VtratiNevidomo Nevidomo Dokladnishe V 1291 r ordinsko bolgarska koaliciya vtorglasya do Serbiyi i bula rozbita tamteshnim korolem Stefanom Urushem II Shob peredbachiti podalshi nabigi serbskij korol viznav sebe vasalom ta viddav svogo sina u zaruchniki Podalshij rozvitok podijPodalshi nabigi tataro mongoliv do Yevropi nosili neznachnij harakter Onuki Lva Danilovicha Andrij ta Lev vidkrito znishuvali ordinciv j paralelno uklali soyuz z Tevtonskim Ordenom ta polyakami sho znamenuvalo kinec bud yakogo soyuzu z Zolotoyu Ordoyu Voyenna spivpracya zijshla v nisho she pri demilitarizovanomu rezhimi yihnogo batka Yuriya Lvovicha Mizh 1320 mi i 1360 70 mi Zahidna chastina Zolotoyi Ordi bula pidkorena Velikim Knyazivstvom Litovskim Z yiyi dopomogoyu pershij predstavnik dinastiyi gerayiv gereyiv vstanoviv Krimske hanstvo Shidna chastina derzhavi rozpalasya na Kazanske Astrahanske Sibirske Uzbecke hanstva ta Nogajsku Ordu Piznishe majzhe vsi voni buli zahopleni Moskovskim carstvom Moldovu vidibrala Ugorshina Bilshu chastinu Kavkazu Gruziya Pro nabigi krimskih ta nogajskih tatar chitajte u okremij statti Dzherelahttp study com academy lesson the mongol invasion of russia in the 13th century html https archive org details chronicleofnovgo00michrich Hrapachevskij R Velikij zapadnyj pohod chingizidov na Bulgar Rus i Centralnuyu Evropu Voennaya derzhava Chingishana M 2004 ros Kotlyar M F Mongolo tatarska navala Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 S 51 54 Bitwa pod Legnica Chwala Oreza Polskiego Nr 3 Rzeczpospolita and Mowia Wieki Primary author Rafal Jaworski 12 August 2006 Polish Gerard Labuda Wojna z tatarami w roku 1241 Prz Hist T 50 1959 z 2 pp 189 224 Waclaw Zatorski Pierwszy najazd Mongolow na Polske w roku 1240 1241 Prz Hist Wojsk T 9 1937 pp 175 237 Marko Laszlo 2000 Great Honours of the Hungarian State Budapest Magyar Konyvklub ISBN 963 547 085 1 Gustav Strakoschd Grassmann Der Einfall Der Mongolen In Mitteleuropa In Den Jahren 1241 und 1242 Innsbruck 1893 p 183 citing the Epternacher Notiz Klaic V Povijest Hrvata Knjiga Prva Druga Treca Cetvrta i Peta Zagreb 1982 in Croatian Hildinger Erik Mongol Invasions Battle of Liegnitz First published as The Mongol Invasion of Europe in Military History June 1997 Stanislaw Krakowski Polska w walce z najazdami tatarskimi w XIII wieku MON 1956 pp 181 201 Hans Hemming Kortum Transcultural Wars from the Middle Ages to the 21st Century Akademie Verlag March 22 2006 Page 227 Footnote 68 James Chambers The Devil s Horsemen The Mongol Invasion of Europe Atheneum New York 1979 Istvan Vasary Cumans and Tatars Oriental military in the pre Ottoman Balkans 1185 1365 p 89Div takozhMongolski zavoyuvannya Spisok vijn za uchastyu Mongoliyi