Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лосєв Олег Володимирович (10 травня 1903, Твер — 22 січня 1942, Ленінград) — радянський вчений, радіофізик, експериментатор, винахідник, кандидат фізико — математичних наук. Автор більше 40 наукових праць, з них 16 винаходів. Досліджував процеси, що відбувалися в поверхневих шарах напівпровідників та призводили до від'ємного опору, електролюмінесценції та інші. Став відомим в 20 — х роках минулого століття в СРСР та інших країнах завдяки його розробкам «Кристадин Лосєва» та «Світіння Лосєва». О. В. Лосєв входить до малої категорії людей, які роботу (у даному випадку над любимою науковою тематикою) ставлять вище особистого життя та власного благополуччя. А описом життя Лосєва став перелік радіолабораторій та інститутів у роботи котрих він вкладав свій внесок.
| Лосєв Олег Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 травня 1903 Твер, Російська імперія[1] |
| Помер | 22 січня 1942[1](38 років) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] ·голод |
| Країна |  СРСР |
| Місце проживання | Нижній Новгород Санкт-Петербург |
| Діяльність | фізик, інженер, винахідник |
| Галузь | фізика і радіоелектроніка |
| Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
| Знання мов | російська |
| Автограф |  |
| |
Дитинство і юність
Батько Лосєва був конторським службовцем на заводі, колишнім штабс — капітаном царської армії, дворянином. Мати займалася домашнім господарством і вихованням сина. Коли Олег навчався у середній школі то фізику викладав майбутній академік В. Л. Левшин, який захопив юнака розповідями про різноманітні наукові дослідження. 1916 року Олег потрапив на публічну лекцію начальника Тверської військової приймальної радіостанції, штабс— капітана В. М. Лещинського, присвячену досягненням радіо. Лекція справила велике враження на юнака, який захопився радіотехнікою та створив у себе дома цілу радіомайстерню, де виготовляв для себе цікаві саморобки. Мрія про радіо приводить Лосєва на радіостанцію, де він знайомиться з В. М. Лещинським а потім з поручиком М. А. Бонч — Бруєвичем і професором В. К. Лебединським. Останній досить часто навідував своїх колишніх студентів Лещинського та Бонч — Бруєвича. Професору сподобався допитливий юнак, якому пояснював процеси, що відбувалися в радіо та в майбутньому став його науковим керівником.
Тверська радіостанція, радіолабораторія
Тверська радіостанція була побудована союзниками 1914 року для забезпечення зв'язку з ними та здійснення радіорозвідки. Антена була довжиною 900 м та сягала висоти 110 м. Відповідно всі деталі станції були іноземними та деякі з них потребували заміни, особливо французькі вакуумні тріоди, що коштували по 250 рублів та мали термін служби всього 10 годин. М. А. Бонч — Бруєвич вирішив створити лабораторію для проведення досліджень та виготовлення радіоламп. За свої кошти він придбав необхідне обладнання та матеріали. Олег спостерігав за створенням лабораторії та всіляко допомагав у цьому. Бонч — Бруєвич розпочав виготовлення газонаповнених а згодом і вакуумних радіоламп, термін роботи яких сягав 4 тижнів а вартість складала 32 рублі. По закінченню війни необхідність у станції відпала і на її місті була створена радіолабораторія. У значній мірі цьому сприяли роботи по виготовленні радіоламп, що було на той час досить актуальним. У серпні 1918 року всіх працівників разом із сім'ями переводять у Нижній Новгород, де була створена нова, значно краще оснащена, радіолабораторія. А Олег Лосєв після закінчення реального училища 1920 року, поїхав поступати до Московського інституту зв'язку. Достеменно не відомо чи здавав абітурієнт вступні іспити, проте він відвідав, звісно без запрошення, перший радіотехнічний з'їзд який проходив у вересні в Москві. Там він зустрівся зі своїми друзями з Тверської радіостанції, які розповіли про свою роботу на новому місці та покликали до себе. Олегу все це дуже сподобалось і як у казці про Буратіно, який віддав свій буквар за квиток на виставу, так і Олег змінив навчання в інституті на більш цікаву йому роботу в царині радіотехніки.
Нижньогородська радіолабораторія (НРЛ)
У Нижньому Новгороді Лосєв намагався влаштуватися на роботу в радіолабораторію, однак через відсутність вакансій зміг влаштуватися тільки кур'єром. Житла у нього не було і він облаштував собі місце для казенного ліжка на сходах, під дахом в лабораторії. Через деякий час Лосєв отримав посаду лаборанта. Основною тематикою лабораторії було розробка, виготовлення радіоламп та їх застосування, що не дуже подобалось молодому досліднику. Спочатку він займався використанням електричної дуги як генератора радіоколивань але експеримент був невдалим. Згодом йому запропонували самостійне дослідження властивостей кристалічних детекторів. В тотальну епоху радіоламп це не було престижною тематикою досліджень. Але за висловом Ейнштейна, досить часто позитивних результатів у науці досягали люди, які не знали про неможливість цього. Олег досліджував контакт кристалів з провідниками. При прикладанні напруги йому здавалося, що детекторний контакт — це ще більш мініатюрна електрична дуга, з дослідження якої він розпочав роботу в лабораторії. Але в кінці 1921 року у нього з"явилась виразка шлунку, йому дали відпустку для лікування і Олег поїхав до батьків. У своїй домашній лабораторії він продовжує роботу, яку виконував у Нижньогородскій лабораторії. Власне досліджував властивості кристалів окису цинку ZnO у поєднанні з вугільним контактом при проходженні електричного струму. У підсумку Олег вирішив досліджувану конструкцію використати в якості детектора радіоприймача і у січні 1922 року вперше чує роботу радіостанцій.
Кристадин Лосєва
Ще до досліджень Лосєва, радіоаматори спостерігали не зрозуміле для них явище нестабільної роботи детекторних приймачів при пошуку робочої точки на кристалі детектора. Вони цього явища уникали а Лосєв його дослідив та використав для збільшення чутливості детекторних приймачів. Він досягнув збільшення підсилення десь у 10 — 15 разів, десь на рівні із регенеративними ламповими радіоприймачами. Він досягнув цього за рахунок ввімкнення у коло кристалічного детекторного приймача джерела постійного струму 12 В та вибору робочої точки на ділянці вольтамперної характеристики (ВАХ) детектора з від'ємним опором. В залежності від регульованої сили струму в колі детектора змінювалась крутість ВАХ в робочій точці, що призводило до зміни величини підсилення та відповідно режиму роботи детектора: підсилення або генерація. В режимі підсилення отримували зазначене підсилення а в режимі генерації забезпечувалось гомодинне приймання та підсилення радіоімпульсних сигналів азбуки Морзе у вигляді звукових сигналів, що значно поліпшувало їх приймання на слух. Після візиту до НРЛ німецьких радіотехніків в грудні 1923 року, з працями Лосєва знайомляться за кордоном. Там за приймачем Лосєва закріпилася назва «Кристадин», яке стало згодом загальноприйнятим і в СРСР. Найбільше всіх Кристадин зацікавив радіоаматорів, бо на той час радіолампи, що використовувались для побудови найпростіших радіоприймачів, мали значну ціну та ще й потребували живлення: анодного, під сотню вольтів та для підігріву катоду. А в детекторному Кристадині Лосева використовувалось декілька батарейок для кишенькового ліхтаря. Олег Лосєв написав брошуру про Кристадин де детально описав процес його виготовлення та налагоджування. Ця книжечка розійшлась величезним тиражем серед радіоаматорів.
Світіння Лосєва
Подальше вдосконалення кристадина могло бути продовжено тільки після фізичного пояснення спостережуваних явищ. У 1924 році теорії фізики напівпровідників ще не існувало, єдиним двополюсником, що мав ділянку з від'ємним опором, була вольтова дуга . Намагаючись під мікроскопом розглядати електричну дугу, Лосєв виявив явище електролюмінесценції. У своїх дослідах Лосєв показав, що світіння може бути промодульованим з частотою др 78,5 кГц (гранична частота вимірювальної установки на основі обертових дзеркал). Висока частота модуляції світіння стала практичним обґрунтуванням для продовження дослідницької роботи в НРЛ, а потім в ЦРЛ з розробки електронних світлогенераторів. Подальші дослідження Лосєв проводив знову з кристалічними детекторами. Вивчаючи світіння, що виникає в кристалах, він виділяє два типи світіння: світіння I ( світіння в сучасній термінології) і світіння II (інжекційна люмінесценція).
Центральна радіолабораторія (ЦРЛ)
1928 року Нижньогородська радіолабораторія була передана до Центральної радіолабораторії тресту заводів слабкого струму. Співробітникам НРЛ було запропоновано переїхати до Ленінграда або перейти на іншу роботу. Лосєв переїжджає до Ленінграда разом зі своїм колегами, нове місце його роботи вакуум — фізико — технічна лабораторія в будівлі ЦРЛ на Кам'яному острові. Тематика його роботи — вивчення напівпровідникових кристалів. Частина експериментів Лосєв проводить в лабораторіях ФТІ за рішенням директора інституту А. Ф. Йоффе. В експериментах Лосєва найбільше цікавило взаємодія між електромагнітним полем і речовиною, він намагався простежити зворотну дію електромагнітного поля на речовину. Висвітлюючи активний шар кристалів, Лосєв реєстрував фотоЕ. Р.С. до одиниць вольт. Вивчаючи фотоелектричні явища в кристалах, Лосєв експериментує більш ніж з 90 речовинами. В ході чергового експерименту, спрямованого на вивчення зміни провідності кристалічного детектора, Лосєв був близький до відкриття транзистора, однак йому не вдалося отримати підсилення. Через те, що тематика його досліджень стала відрізнятися від нової тематики досліджень ЦРЛ, перед Лосєвим постав вибір — або займатися дослідженнями за темами лабораторії, або покинути інститут. Він обирає другий варіант.
1-й Ленінградський медичний інститут
У 1937 році Лосєв влаштовується на викладацьку роботу в 1-й Ленінградський медичний інститут. Але основна проблема полягала у тому, що відомий у наукових колах О. В. Лосев не мав диплома про вищу освіту та при попередній роботі міг займати посади не вище лаборанта. Це не впливало на наукову роботу Олега а лише на займану посаду та оплату, чим він не дуже переймався. Викладацька ж робота вимагала певного рівня освіти. Тому за порадою друзів він підготував і передав до ради Ленінградського індустріального інституту список документів для присудження наукового ступеня (21 стаття і 12 авторських свідоцтв) без написання та захисту кандидатської дисертації. У червні 1938 року А. Ф. Йоффе рекомендував та представив подані Лосєвим роботи вченій раді інституту, яка за тиждень присудила О. В. Лосєву вчений ступінь кандидата фізико — математичних наук. Остання його робота — розробка приладу для пошуку металевих предметів в ранах. З початком війни Лосєв відмовився від евакуації та помер з голоду в лікарні медінституту. Місце поховання невідоме. Майже одночасно з ним померли від голоду його мати та друг по роботі.
Примітки
- Лосев Олег Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019.
- М . А. Новиков. Олег Владимирович Лосев — пионер полупроводниковой электроники (К столетию со дня рождения). /Физика твердого тела. 2004, т. 46, вип. 1 (рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Losyev Oleg Volodimirovich 10 travnya 1903 1903 05 10 Tver 22 sichnya 1942 1942 01 22 Leningrad radyanskij vchenij radiofizik eksperimentator vinahidnik kandidat fiziko matematichnih nauk Avtor bilshe 40 naukovih prac z nih 16 vinahodiv Doslidzhuvav procesi sho vidbuvalisya v poverhnevih sharah napivprovidnikiv ta prizvodili do vid yemnogo oporu elektrolyuminescenciyi ta inshi Stav vidomim v 20 h rokah minulogo stolittya v SRSR ta inshih krayinah zavdyaki jogo rozrobkam Kristadin Losyeva ta Svitinnya Losyeva O V Losyev vhodit do maloyi kategoriyi lyudej yaki robotu u danomu vipadku nad lyubimoyu naukovoyu tematikoyu stavlyat vishe osobistogo zhittya ta vlasnogo blagopoluchchya A opisom zhittya Losyeva stav perelik radiolaboratorij ta institutiv u roboti kotrih vin vkladav svij vnesok Losyev Oleg VolodimirovichNarodivsya10 travnya 1903 1903 05 10 Tver Rosijska imperiya 1 Pomer22 sichnya 1942 1942 01 22 1 38 rokiv Leningrad RRFSR SRSR 1 golodKrayina SRSRMisce prozhivannyaNizhnij Novgorod Sankt PeterburgDiyalnistfizik inzhener vinahidnikGaluzfizika i radioelektronikaNaukovij stupinkandidat fiziko matematichnih naukZnannya movrosijskaAvtograf Mediafajli u VikishovishiDitinstvo i yunistBatko Losyeva buv kontorskim sluzhbovcem na zavodi kolishnim shtabs kapitanom carskoyi armiyi dvoryaninom Mati zajmalasya domashnim gospodarstvom i vihovannyam sina Koli Oleg navchavsya u serednij shkoli to fiziku vikladav majbutnij akademik V L Levshin yakij zahopiv yunaka rozpovidyami pro riznomanitni naukovi doslidzhennya 1916 roku Oleg potrapiv na publichnu lekciyu nachalnika Tverskoyi vijskovoyi prijmalnoyi radiostanciyi shtabs kapitana V M Leshinskogo prisvyachenu dosyagnennyam radio Lekciya spravila velike vrazhennya na yunaka yakij zahopivsya radiotehnikoyu ta stvoriv u sebe doma cilu radiomajsternyu de vigotovlyav dlya sebe cikavi samorobki Mriya pro radio privodit Losyeva na radiostanciyu de vin znajomitsya z V M Leshinskim a potim z poruchikom M A Bonch Bruyevichem i profesorom V K Lebedinskim Ostannij dosit chasto naviduvav svoyih kolishnih studentiv Leshinskogo ta Bonch Bruyevicha Profesoru spodobavsya dopitlivij yunak yakomu poyasnyuvav procesi sho vidbuvalisya v radio ta v majbutnomu stav jogo naukovim kerivnikom Tverska radiostanciya radiolaboratoriyaTverska radiostanciya bula pobudovana soyuznikami 1914 roku dlya zabezpechennya zv yazku z nimi ta zdijsnennya radiorozvidki Antena bula dovzhinoyu 900 m ta syagala visoti 110 m Vidpovidno vsi detali stanciyi buli inozemnimi ta deyaki z nih potrebuvali zamini osoblivo francuzki vakuumni triodi sho koshtuvali po 250 rubliv ta mali termin sluzhbi vsogo 10 godin M A Bonch Bruyevich virishiv stvoriti laboratoriyu dlya provedennya doslidzhen ta vigotovlennya radiolamp Za svoyi koshti vin pridbav neobhidne obladnannya ta materiali Oleg sposterigav za stvorennyam laboratoriyi ta vsilyako dopomagav u comu Bonch Bruyevich rozpochav vigotovlennya gazonapovnenih a zgodom i vakuumnih radiolamp termin roboti yakih syagav 4 tizhniv a vartist skladala 32 rubli Po zakinchennyu vijni neobhidnist u stanciyi vidpala i na yiyi misti bula stvorena radiolaboratoriya U znachnij miri comu spriyali roboti po vigotovlenni radiolamp sho bulo na toj chas dosit aktualnim U serpni 1918 roku vsih pracivnikiv razom iz sim yami perevodyat u Nizhnij Novgorod de bula stvorena nova znachno krashe osnashena radiolaboratoriya A Oleg Losyev pislya zakinchennya realnogo uchilisha 1920 roku poyihav postupati do Moskovskogo institutu zv yazku Dostemenno ne vidomo chi zdavav abituriyent vstupni ispiti prote vin vidvidav zvisno bez zaproshennya pershij radiotehnichnij z yizd yakij prohodiv u veresni v Moskvi Tam vin zustrivsya zi svoyimi druzyami z Tverskoyi radiostanciyi yaki rozpovili pro svoyu robotu na novomu misci ta poklikali do sebe Olegu vse ce duzhe spodobalos i yak u kazci pro Buratino yakij viddav svij bukvar za kvitok na vistavu tak i Oleg zminiv navchannya v instituti na bilsh cikavu jomu robotu v carini radiotehniki Nizhnogorodska radiolaboratoriya NRL U Nizhnomu Novgorodi Losyev namagavsya vlashtuvatisya na robotu v radiolaboratoriyu odnak cherez vidsutnist vakansij zmig vlashtuvatisya tilki kur yerom Zhitla u nogo ne bulo i vin oblashtuvav sobi misce dlya kazennogo lizhka na shodah pid dahom v laboratoriyi Cherez deyakij chas Losyev otrimav posadu laboranta Osnovnoyu tematikoyu laboratoriyi bulo rozrobka vigotovlennya radiolamp ta yih zastosuvannya sho ne duzhe podobalos molodomu doslidniku Spochatku vin zajmavsya vikoristannyam elektrichnoyi dugi yak generatora radiokolivan ale eksperiment buv nevdalim Zgodom jomu zaproponuvali samostijne doslidzhennya vlastivostej kristalichnih detektoriv V totalnu epohu radiolamp ce ne bulo prestizhnoyu tematikoyu doslidzhen Ale za vislovom Ejnshtejna dosit chasto pozitivnih rezultativ u nauci dosyagali lyudi yaki ne znali pro nemozhlivist cogo Oleg doslidzhuvav kontakt kristaliv z providnikami Pri prikladanni naprugi jomu zdavalosya sho detektornij kontakt ce she bilsh miniatyurna elektrichna duga z doslidzhennya yakoyi vin rozpochav robotu v laboratoriyi Ale v kinci 1921 roku u nogo z yavilas virazka shlunku jomu dali vidpustku dlya likuvannya i Oleg poyihav do batkiv U svoyij domashnij laboratoriyi vin prodovzhuye robotu yaku vikonuvav u Nizhnogorodskij laboratoriyi Vlasne doslidzhuvav vlastivosti kristaliv okisu cinku ZnO u poyednanni z vugilnim kontaktom pri prohodzhenni elektrichnogo strumu U pidsumku Oleg virishiv doslidzhuvanu konstrukciyu vikoristati v yakosti detektora radioprijmacha i u sichni 1922 roku vpershe chuye robotu radiostancij Kristadin Losyeva She do doslidzhen Losyeva radioamatori sposterigali ne zrozumile dlya nih yavishe nestabilnoyi roboti detektornih prijmachiv pri poshuku robochoyi tochki na kristali detektora Voni cogo yavisha unikali a Losyev jogo doslidiv ta vikoristav dlya zbilshennya chutlivosti detektornih prijmachiv Vin dosyagnuv zbilshennya pidsilennya des u 10 15 raziv des na rivni iz regenerativnimi lampovimi radioprijmachami Vin dosyagnuv cogo za rahunok vvimknennya u kolo kristalichnogo detektornogo prijmacha dzherela postijnogo strumu 12 V ta viboru robochoyi tochki na dilyanci voltampernoyi harakteristiki VAH detektora z vid yemnim oporom V zalezhnosti vid regulovanoyi sili strumu v koli detektora zminyuvalas krutist VAH v robochij tochci sho prizvodilo do zmini velichini pidsilennya ta vidpovidno rezhimu roboti detektora pidsilennya abo generaciya V rezhimi pidsilennya otrimuvali zaznachene pidsilennya a v rezhimi generaciyi zabezpechuvalos gomodinne prijmannya ta pidsilennya radioimpulsnih signaliv azbuki Morze u viglyadi zvukovih signaliv sho znachno polipshuvalo yih prijmannya na sluh Pislya vizitu do NRL nimeckih radiotehnikiv v grudni 1923 roku z pracyami Losyeva znajomlyatsya za kordonom Tam za prijmachem Losyeva zakripilasya nazva Kristadin yake stalo zgodom zagalnoprijnyatim i v SRSR Najbilshe vsih Kristadin zacikaviv radioamatoriv bo na toj chas radiolampi sho vikoristovuvalis dlya pobudovi najprostishih radioprijmachiv mali znachnu cinu ta she j potrebuvali zhivlennya anodnogo pid sotnyu voltiv ta dlya pidigrivu katodu A v detektornomu Kristadini Loseva vikoristovuvalos dekilka batarejok dlya kishenkovogo lihtarya Oleg Losyev napisav broshuru pro Kristadin de detalno opisav proces jogo vigotovlennya ta nalagodzhuvannya Cya knizhechka rozijshlas velicheznim tirazhem sered radioamatoriv Svitinnya Losyeva Podalshe vdoskonalennya kristadina moglo buti prodovzheno tilki pislya fizichnogo poyasnennya sposterezhuvanih yavish U 1924 roci teoriyi fiziki napivprovidnikiv she ne isnuvalo yedinim dvopolyusnikom sho mav dilyanku z vid yemnim oporom bula voltova duga Namagayuchis pid mikroskopom rozglyadati elektrichnu dugu Losyev viyaviv yavishe elektrolyuminescenciyi U svoyih doslidah Losyev pokazav sho svitinnya mozhe buti promodulovanim z chastotoyu dr 78 5 kGc granichna chastota vimiryuvalnoyi ustanovki na osnovi obertovih dzerkal Visoka chastota modulyaciyi svitinnya stala praktichnim obgruntuvannyam dlya prodovzhennya doslidnickoyi roboti v NRL a potim v CRL z rozrobki elektronnih svitlogeneratoriv Podalshi doslidzhennya Losyev provodiv znovu z kristalichnimi detektorami Vivchayuchi svitinnya sho vinikaye v kristalah vin vidilyaye dva tipi svitinnya svitinnya I svitinnya v suchasnij terminologiyi i svitinnya II inzhekcijna lyuminescenciya Centralna radiolaboratoriya CRL 1928 roku Nizhnogorodska radiolaboratoriya bula peredana do Centralnoyi radiolaboratoriyi trestu zavodiv slabkogo strumu Spivrobitnikam NRL bulo zaproponovano pereyihati do Leningrada abo perejti na inshu robotu Losyev pereyizhdzhaye do Leningrada razom zi svoyim kolegami nove misce jogo roboti vakuum fiziko tehnichna laboratoriya v budivli CRL na Kam yanomu ostrovi Tematika jogo roboti vivchennya napivprovidnikovih kristaliv Chastina eksperimentiv Losyev provodit v laboratoriyah FTI za rishennyam direktora institutu A F Joffe V eksperimentah Losyeva najbilshe cikavilo vzayemodiya mizh elektromagnitnim polem i rechovinoyu vin namagavsya prostezhiti zvorotnu diyu elektromagnitnogo polya na rechovinu Visvitlyuyuchi aktivnij shar kristaliv Losyev reyestruvav fotoE R S do odinic volt Vivchayuchi fotoelektrichni yavisha v kristalah Losyev eksperimentuye bilsh nizh z 90 rechovinami V hodi chergovogo eksperimentu spryamovanogo na vivchennya zmini providnosti kristalichnogo detektora Losyev buv blizkij do vidkrittya tranzistora odnak jomu ne vdalosya otrimati pidsilennya Cherez te sho tematika jogo doslidzhen stala vidriznyatisya vid novoyi tematiki doslidzhen CRL pered Losyevim postav vibir abo zajmatisya doslidzhennyami za temami laboratoriyi abo pokinuti institut Vin obiraye drugij variant 1 j Leningradskij medichnij institutU 1937 roci Losyev vlashtovuyetsya na vikladacku robotu v 1 j Leningradskij medichnij institut Ale osnovna problema polyagala u tomu sho vidomij u naukovih kolah O V Losev ne mav diploma pro vishu osvitu ta pri poperednij roboti mig zajmati posadi ne vishe laboranta Ce ne vplivalo na naukovu robotu Olega a lishe na zajmanu posadu ta oplatu chim vin ne duzhe perejmavsya Vikladacka zh robota vimagala pevnogo rivnya osviti Tomu za poradoyu druziv vin pidgotuvav i peredav do radi Leningradskogo industrialnogo institutu spisok dokumentiv dlya prisudzhennya naukovogo stupenya 21 stattya i 12 avtorskih svidoctv bez napisannya ta zahistu kandidatskoyi disertaciyi U chervni 1938 roku A F Joffe rekomenduvav ta predstaviv podani Losyevim roboti vchenij radi institutu yaka za tizhden prisudila O V Losyevu vchenij stupin kandidata fiziko matematichnih nauk Ostannya jogo robota rozrobka priladu dlya poshuku metalevih predmetiv v ranah Z pochatkom vijni Losyev vidmovivsya vid evakuaciyi ta pomer z golodu v likarni medinstitutu Misce pohovannya nevidome Majzhe odnochasno z nim pomerli vid golodu jogo mati ta drug po roboti PrimitkiLosev Oleg Vladimirovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 M A Novikov Oleg Vladimirovich Losev pioner poluprovodnikovoj elektroniki K stoletiyu so dnya rozhdeniya Fizika tverdogo tela 2004 t 46 vip 1 ros PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2022