Однією з цілей Європейського Союзу є збереження спільної європейської культурної спадщини — в сфері мов, літератури, театру, танцю, радіо і телебачення, образотворчого мистецтва, архітектури і ремесла та ін. — та допомога в доступі до неї для суспільства.
ЄС підтримує культурну і творчу індустрії через:
- програми підтримки;
- фонди;
- підтримку науково-дослідних проєктів;
- підтримку співпраці з партнерами всередині ЄС і за його межами;
З культурою також пов'язана політика ЄС щодо інших сфер: освіта (включаючи вивчення мов), наукові дослідження, підтримка інформаційних та телекомунікаційних технологій, соціальна політика і регіональний розвиток.
На початку існування Європейських спільнот культурне співробітництво не було їхньою головною метою. Активізація культурного співробітництва відбувається на початку 90-х років XX ст. В цей час створюється підґрунтя для культурної політики ЄС у вигляді пілотних проєктів. З підписанням Маастрихтського договору культурна співпраця стає офіційно-визнаною метою держав-членів ЄС. Це приводить до створення галузевих культурних програм. До таких програм належать: Калейдоскоп (1996—1999 рр.), метою якої було заохочення до художньої та культурної творчості і співробітництва; Аріан (1997—1999 рр.), метою якої було підтримка книговидання, читацької активності та перекладів; Рафаель (1997—1999 рр.), метою якої була охорона культурної спадщини. Ці програми стали основою програми «Культура», що охоплювала майже всі галузі культури окрім аудіовізуального сектору, на яких поширюється дія програми МЕДІА. Перша її редакція називалася «Культура 2000» діяла в період 2000—2007 рр. Друга редакція «Культури» приймалась на період 2007—2013 рр.
Здійснюючи свою культурну діяльність ЄС надає підтримку, що спрямована на розвиток співпраці в сфері культури та на охорону європейської культурної спадщини. В рамках культурних програм здійснюється фінансування різнорідних культурних проєктів, організацій та закладів, що працюють в сфері культури, реставрацій культурних об'єктів та ін. Зокрема коштами ЄС фінансувалося відновлення історичних театрів Великого оперного театру Лісеу в Барселоні та Театру ла Феніче у Венеції, які зазнали значної шкоди в результаті пожеж в 1990-х роках минулого століття.
Законодавча база
Основоположною правовою нормою первинного права щодо культурної політики ЄС стала стаття 128 Договору про Європейський союз (Маастрихтського договору) 1992 року.
Стаття 128
1. Спільнота сприяє розквіту культур держав-членів, шануючи їх національне та регіональне розмаїття і водночас підкреслюючи значення спільної культурної спадщини.
2. Діяльність Спільноти спрямована на заохочення до співпраці між державами-членами, а також, в разі потреби, до підтримки і доповнення їх діяльності в наступних сферах:
—-вдосконалення знань та розповсюдження культури та історії європейських народів;
—-збереження та охорона культурної спадщини європейського значення;
—-некомерційного культурного обміну;
—-художньої та літературної творчості, включаючи аудіовізуальний сектор.
3. Спільнота та держави-члени сприяють розвитку співпраці з третіми країнами та компетентними міжнародними організаціями в сфері культури, зокрема, з Радою Європи.
4. Спільнота враховує культурні аспекти в своїй діяльності у відповідності з іншими положеннями даного Трактату.
5. Задля сприяння досягненню цілей, окреслених в даній статті, Рада:
—-діючи згідно з процедурою, визначеною у Статті 189b і після консультацій з Комітетом регіонів, приймає стимулюючі заходи, включаючи будь-яку гармонізацію законів і правових норм держав-членів. Рада діє одностайно упродовж всієї процедури, визначеної у Статті 189b;
—-діючи одностайно, за пропозицією Комісії, приймає рекомендації.
Оригінальний текст (англ.)Article 128
1. The Community shall contribute to the flowering of the cultures of the Member States, while respecting their national and regional diversity and at the same time bringing the common cultural heritage to the fore.
2. Action by the Community shall be aimed at encouraging cooperation between Member States and, if necessary, supporting and supplementing their action in the following areas:
—–improvement of the knowledge and dissemination of the culture and history of the European peoples,
—–conservation and safeguarding of cultural heritage of European significance,
—–non-commercial cultural exchanges,
—–artistic and literary creation, including in the audiovisual sector.
3. The Community and the Member States shall foster cooperation with third countries and the competent international organizations in the sphere of culture, in particular the Council of Europe.
4. The Community shall take cultural aspects into account in its action under other provisions of this Treaty.
5. In order to contribute to the achievement of the objectives referred to in this Article, the Council:
—-acting in accordance with the procedure referred to in Article 189b and after consulting the Committee of the Regions, shall adopt incentive measures, excluding any harmonization of the laws and regulations of the Member States. The Council shall act unanimously throughout the procedures referred to in Article 189b;
—-acting unanimously on a proposal from the Commission, shall adopt recommendations.’
Ця стаття в повному обсязі та з деякими поправками була включена до Амстердамського договору, 1997 р. (стаття 151) та Договору про функціонування ЄС, 2009 р. (стаття 167). Основна поправка стосується положення 4, де наголошується на значущості збереження розмаїття культур ЄС:
4. Спільнота враховує культурні аспекти в своїй діяльності у відповідності з іншими положеннями даного Трактату, зокрема щоб шанувати та підтримувати різноманіття її культур.
Оригінальний текст (англ.)4. The Union shall take cultural aspects into account in its action under other provisions of the Treaties, in particular in order to respect and to promote the diversity of its cultures.
Культурної політики тією чи іншою мірою стосуються такі положення (Договору про функціонування ЄС):
- —-стаття 6, положення «с» (про компетенцію ЄС здійснювати заходи для підтримки, координації або доповнення діяльності держав членів в сфері культури);
- —-стаття 13 (при формуванні та здійсненні політики в області сільського господарства, рибальства, наукових досліджень та ін. ЄС та держави члени повною мірою враховують вимоги для добробуту тварин, як чутливих істот, водночас дотримуючись при цьому законодавчих та адміністративних положень, а також звичаїв держав-членів, що стосуються релігійних та культурних традицій і регіональної спадщини);
- —-стаття «36» (що статті 34 та 35, в яких забороняються будь-які обмеження на імпорт чи експорт між державами-членами, не включають заборон чи обмежень імпорту, експорту або транзиту товарів, обґрунтованих на підставах суспільної моралі, громадського порядку чи безпеки; охорони здоров'я та життя людей, тварин або рослин; охорони національних скарбів, що мають якусь художню, історичну або археологічну цінність; охорони промислової та комерційної власності);
- —-стаття 107, положення «3d» (будь-яка допомога, яка надається державою-членом або за рахунок державних ресурсів у будь-якій формі, яка порушує або загрожує порушенням конкуренції шляхом сприяння певним підприємствам або виробництву певних видів товарів, тою мірою, якою вона зачіпає торгівлю між державами членами — є несумісною з внутрішнім ринком. Однак в положенні «3d» зазначається, що та допомога яка здійснюється з метою підтримки культури та збереження культурної спадщини, якщо вона не змінює умов торгівлі і конкуренції в Союзі настільки, настільки б це суперечило загальним інтересам, може розглядатись як сумісна з внутрішнім ринком);
- —-стаття 165 (ЄС сприяє розвитку якісної освіти, шляхом заохочення співпраці між державами-членами і, в разі потреби, шляхом підтримки і доповнення їхніх дій, поважаючи при цьому відповідальність-держав членів за зміст і організацію їхніх освітніх систем та їхнє культурне і мовне різноманіття);
- —-стаття 198 (ЄС інтересам і добробуту неєвропейських країн і територій, які мають особливі відносини з Данією, Францією, Нідерландами та Сполученим Королівством, щоб привести їх до економічного, соціального і культурного розвитку, до якого вони прагнуть);
- —-стаття 207, положення «4a» (зазначається, що рішення Ради щодо переговорів і укладання угод в сфері торгівлі культурними та аудіовізуальними послугами, коли ці угоди можуть зашкодити культурному і мовному розмаїттю Союзу, мають прийматися не кваліфікованою більшістю, а одностайно)
- —-стаття 300, положення 2 (стаття передбачає що, до складу Соціально-економічного комітету, який є допороговим комітетом Європейського Парламенту, Ради і Комісії, входять представники, що репрезентують громадянське суспільство в різних сферах, зокрема культури).
Окрім того, культурної політики ЄС стосуються ще близько 88 правових актів вторинного права
Органи та інституції
Основними органами та інституціями ЄС, чия діяльність пов'язана зі сферою культури є:
- Комітет з культури і освіти при Європейському парламенті;
- Рада ЄС (проводить діяльність в сфері освіти, молоді, культури та спорту);
- Європейська комісія (при якій діє Генеральний директорат з Освіти і Культури та існує посада Європейського комісара з питань освіти, культури, багатомовності та молоді, яку в період 2010—2014 рр. займає Андроула Васіліу);
- Виконавче агентство з освіти, культури та аудіовізуальних засобів (при Європейській комісії).
Програми ЄС
Низка поточних спільних культурних заходів та ініціатив ЄС будується на досвіді минулих програм. 1993 року, набуття чинності Маастрихтського договору дало початок новій статті, в якій культурне співробітництво стало офіційно визнаною метою діяльності ЄС, з супровідною правовою основою (стаття 128). На підставі статті 128, а згодом статей 151 та 167 Амстердамського (1997 р.) та Лісабонського договору (2009 р.) відповідно були покликані всі подальші програми в сфері культури.
Підґрунтя для цих програм вже було підготовлене, коли в липні 1990 року Комісія опублікувала критерії та умови участі в «Платформі Європи», яка в 1991 році стала першою програмою «Калейдоскоп» для підтримки мистецьких та культурних подій за участю щонайменше трьох держав-членів. Програма була реорганізована з 1994 р. з метою ефективнішої підтримки культурних подій, заохочення до художньої творчості і співпраці, сприяння кращому доступу суспільства до європейської спадщини і покращення мистецького та культурного співробітництва між професіоналами. В період 1990—1995 рр. більше 500 проєктів отримали підтримку Спільноти. Окрім цього, в період 1990—1996 рр. було ініційовано кілька пілотних проєктів в сфері перекладу і просування книг в Європі, в межах яких підтримано більше 500 проєктів або перекладів.
Пілотні проєкти 1990—1996 рр. поклали початок подальшим культурним програмам та проєктам:
- —-Калейдоскоп (1996—1999 рр.);
- —-Аріан (1997—1999 рр.);
- —-Рафаель (1997—1999 рр.);
- —-Культура 2000 (2000—2006 рр.);
- —-Культура (2007—2013 рр.);
Окрім того в рамках програми «Культура» підтримуються такі програми та проєкти:
- —-Культурна столиця Європи;
- —-Європейський місяць культури;
- —-Європейські культурні шляхи;
- —-Дні європейської спадщини;
Калейдоскоп (1996—1999 рр.)
Європейський парламент і Рада міністрів прийняли програму Калейдоскоп 29 березня 1996 р. терміном на три роки (1996—1998 рр.) та з загальним бюджетом в € 26.5 млн. 1999 року бюджет був збільшений на € 10 млн. Упродовж цих чотирьох років були профінансовані 518 проєктів. Програма охоплювала такі сектори як: виконавські види мистецтва (танець, театр, музика, опера та ін.), пластичне та образотворче мистецтво (живопис, скульптура, архітектура, різьблення), декоративно-прикладне мистецтво (фотографія, дизайн) та проєкти, пов'язані з мультимедіа, як форму художнього вираження.
Аріан (1997—1999 рр.)
«Аріан» була програмою підтримки книжкової і читацької галузей, включаючи переклад. Програма була прийнята на два роки (1997—1998 рр.) з встановленим бюджетом в € 7 млн. В 1999 р. бюджет збільшився на € 4.1 млн. Загалом, програма «Аріан» підтримала 768 проєктів щодо перекладу літератури, п'єс і довідкових праць, співпраці та професійно-навчальних проєктів. Цілями програми були:
- —-заохочення до співпраці між державами-членами в галузі книги та читання, а також доповнення їхньої діяльності в цій сфері, роблячи внесок в розвиток їх культури, поважаючи при цьому їхню національну та релігійну різноманітність;
- —-поглиблення знань і розповсюдження літератури та історії Європейських народів, зокрема, шляхом підтримки перекладів літературних творів, п'єс і довідкових праць, підтримки проєктів співпраці, що здійснюється в партнерстві та вдосконалення навичок фахівців у цій сфері.
Рафаель (1997—1999 рр.)
«Рафаель» — програма діяльності європейського співтовариства у сфері спадщини. Програма була прийнята на чотири роки (1997—2000 рр.) з бюджетом в € 30 млн, який вичерпався в 1999 р. Метою програми було заохочення до співпраці задля охорони, збереження і примноження культурної спадщини, підвищення рівня обізнаності громадян про культурну спадщину і полегшення їх доступу до неї. Головними секторами, які охоплювала програма були рухома та нерухома спадщина (музеї, колекції, бібліотеки та архіви, включаючи фото-, кіно- і аудіо-архіви), археологічна і підводна спадщина та культурні ландшафти (природні та культурні об'єкти). Всього програма підтримала майже 360 проєктів щодо збереження та примноження спадщини, за участю більше 1500 операторів зі всієї Європи. В рамках програми також була підтримана Європейська лабораторія спадщини.
Культура 2000 (2000—2006)
Програма «Культура 2000» була прийнята рішенням Європейського парламенту і Ради № 508/2000/ЄС від 14 лютого 2000 р. Спочатку програма була створена на період 2000—2004рр, проте рішенням Європейського парламенту і Ради № 626/2004/ЄС від 31 березня 2004 р. тривалість програми була продовжена на два роки. Загальний бюджет програми був € 236 млн. На відміну від попередніх програм, Культура 2000 надавала гранти на культурні проєкти співробітництва в усіх художніх і культурних областях. Метою програми було сприяння розвитку спільного культурно простору європейських народів. Задля цього в статті 1 рішення було окреслено 8 головних цілей:
- —-розвиток культурного діалогу та взаємних знань про культуру та історію європейських народів;
- —-сприяння творчості і міждержавному поширенню культури, з особливим акцентом на молоді та соціально неблагополучних людях, а також на культурній різноманітності;
- —-підкреслення культурної різноманітності і розвиток нових форм культурного самовираження;
- —-спільне користування культурною спадщиною європейського значення;
- —-врахування ролі культури в соціально-економічному розвитку;
- —-підтримка міжнародного культурного діалогу і взаємного обміну між культурами європейських і неєвропейських країн;
- —-визнання культури, як економічного чинника і як чинника в соціальній інтеграції та громадянстві;
- —-покращення доступу до культури і участі у ній громадян ЄС.
Програма реалізується через три види діяльності (посилання): 1) підтримка щорічних проєктів, що реалізовуються суб'єктами в галузі культури принаймні у трьох країнах, а також проєктів з перекладу, без вимог щодо партнерства; 2) підтримка багаторічних проєктів, визначених угодами про співробітництво, за участю суб'єктів, що діють в галузі культури з щонайменше п'яти держав; 3) сприяння особливим культурним заходам на європейському і міжнародному рівні.
В програмі Культура 2000 взяли участь 30 європейських країн, з яких 25 це держави-члени ЄС, три країни Європейської економічної зони (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія) і дві країни-кандидати: Болгарія і Румунія. З кожною з цих країн був підписаний меморандум.
В рамках дії програми в період 2000—2006 рр. діячам культури було надано понад 1500 дотацій, загальною сумою в понад € 190 млн. Головні складові програми Культура 2000 були включені до програми Культура на 2007—2013 роки.
Культура (2007—2013)
Європейський парламент і Європейська Рада прийняли програму Культура (2007—2013) в грудні 2006 року рішенням 1855/2006/ЄС. Загальний бюджет програми складає € 400 млн і охоплює всі сектори культури окрім аудіовізуальної індустрії, на яку поширюється дія програми МЕДІА з бюджетом € 755 млн. Головне завдання програми полягає в зміцнення спільного для європейців культурного простору, що спирається на спільну культурну спадщину, шляхом розвитку культурної співпраці між культурними діячами і культурними інституціями, з метою сприяння становленню європейського громадянства.
Учасниками програми є держави-члени ЄС, країни Європейської Економічної Зони (Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн), країни Західних Балкан (Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Македонія, Сербія) та Туреччина, а також треті країни, що обираються щороку (2012: Південно-Африканська Республіка, 2013: Австралія і Канада). Загалом взяло участь 37 країн.
Програма має три конкретні цілі:
- —-сприяння транснаціональній мобільності людей, що працюють в сфері культури;
- —-сприяння транснаціональному обігу художніх і культурних робіт та виробів;
- —-сприянні діалогу між культурами.
Відповідно до цих цілей програма має три головних напрямки:
- підтримка культурної діяльності (близько 77% від бюджету програми); Напрямок складається з кількох категорій:
- сприяння багаторічним проєктам співпраці тривалістю від трьох до п'яти років і за участі щонайменше шести організаторів культурної діяльності, із щонайменше шести країн; Розмір допомоги таким проєктам становить € 200—500 тис. щорічно, за умови 50% співфінансування (розмір допомоги не може перевищувати 50% бюджету самого проєкту). Метою такої підтримки є допомога проєкту закріпитися, розширити його географічні рамки, тобто створити умови для продовження його існування після закінчення періоду його фінансування;
- сприяння проєктам співробітництва тривалістю до двох років, за участю щонайменше трьох організаторів культурної діяльності із щонайменше трьох країн, які беруть участь в програмі; Розмір фінансування таких проєктів Євросоюзом складає € 50000-200000 (також за умови не більше 50% співфінансування) протягом періоду, що не перевищує двох років;
- Сприяння проєктам перекладів літератури; Максимальна тривалість таких проєктів — два роки. Підтримка перекладацьких проєктів ЄС має на меті поширення знань з літератури та літературної спадщини європейців шляхом розширення літературного обігу між країнами. Фінансова підтримка таких проєктів здійснюється на умовах 50% співфінансування, а її розмір може становити від € 2000 до € 60 000;
- підтримка проєктів співпраці з тривалістю до двох років, які спрямованих на культурний обмін між країнами-учасниками програми і третіми країнами, які уклали з ЄС угоду про асоціацію, або співпрацю (за умови, що така угода містить положення щодо культури); В таких проєктам співпраці мають брати не менше трьох організаторів культурної діяльності, з щонайменше трьох країн-учасниць програми та одним організатором з третьої країни (яка обирається щороку Комісією). На такі проєкти може бути виділено від € 50000 до € 200000 (також на умовах 50% співфінансування);
- підтримка спеціальних заходів; Спеціальний характер таких заходів виникає з того, що вони повинні мати значний масштаб і охоплення, привертати значну увагу народів Європи, підвищити обізнаність про їх культурну різноманітність сприяти зміцненню почуття їхньої європейської ідентичності, а також сприяти діалогу між культурами та народами. Такі заходи мають стосуватися принаймні однієї з трьох цілей цієї програми. Зокрема до цієї категорії належать підтримка європейських культурних фестивалів, вручення премій. Сюди також належить ініціатива «Європейські столиці культури», в рамках якої вибрані міста отримують грант розміром € 1,5 млн. Допомога від ЄС не може перевищувати 60% бюджету проєкту;
- Підтримка організацій, що працюють у сфері культури (близько 10% бюджету програми); Ця допомога призначена організаціям, яку мають справжній вплив на рівні ЄС або охоплюють принаймні сім європейських держав, чи то індивідуально або як мережі, асоціації або федерації. Окрім того, організації можуть отримати фінансову допомогу, якщо вони збирають і поширюють інформацію для заохочення культурної співпраці на транс-європейському рівні, беруть участь у культурник проєктах співробітництва, або виступають як представники європейської культури (оркестри, хори, театральні й танцювальні групи). Така допомога надається на умовах 80% співфінансування;
- підтримка діяльності з аналізу, збору та поширення інформації (близько 5% бюджету програми); Цей напрямок має три складові: співфінансування культурних контактних пунктів, що відповідають за поширення інформації про програму «Культура» на національному рівні; підтримка досліджень і аналізів європейського культурного співробітництва; підтримка збору і поширення інформації про культурні заходи, що фінансуються ЄС з метою підвищення обізнаності громадськості.
Нагороди
Нагорода Європейського Союзу в галузі Сучасної Архітектури (Нагорода ім. Міс ван дер Рое). Заснована 1987 р. Європейською Комісією, Європейським парламентом та Фондом імені Міс ван дер Рое в Барселоні, призначається кожні два роки. Розмір премії становить € 60000, окрім цього існує Спеціальна відзнака € 20000, яка вручається молодим фахівцям, що тільки розпочинають свою кар'єру.
Нагорода ЄС в галузі Культурної Спадщини (також знана як нагорода «Europa Nostra»). Заснована Європейською комісією 2002 року в рамках програми Культура 2000. З 2007 року організація вручення нагороди здійснюється спільно з Europa Nostra, яка стала відповідати за організацію відбору та церемонію нагородження. Цією нагородою відзначають найкращі європейські досягнення у збереженні культурної спадщини, починаючи від реставрації будівель і їх адаптації до нових використань, до відновлення міського та сільського ландшафту, інтерпретації археологічних об'єктів і догляду за мистецькими колекціями. Окрім цього відзначаються дослідження, праця окремих людей чи організацій, присвячені збереженню культурної спадщини та освітні проєкти пов'язані з культурною спадщиною. Розмір грошової винагороди головним переможцям становить € 10000.
Нагорода ЄС в галузі Літератури. Заснована у 2009 р. в рамках програми Культура. Метою нагороди є підкреслення якості та різноманітності сучасної європейської література шляхом сприяння обігу літератури в Європі та пробудження зацікавлення у читачів щодо літературних творів з інших країн. Вручення координується та організовується консорціумом, покликаним Європейською комісією. До консорціуму входять Європейська федерація книгопродавців, Європейська рада письменників і Федерація Європейських видавців. Кожен переможець отримує € 5000, а також підтримку у фінансуванні перекладу та розкрутці.
Нагорода ЄС в галузі Сучасної Музики (також знана як «The European Border Breakers Awards», EBBA). Заснована Європейською комісією в 2004 році. З 2009 року за організацію відбору та церемонію нагородження відповідаю фестиваль Eurosonic/Noorderslag. Нагорода вручається артистам, чий дебютний альбом отримав комерційний успіх поза кордонами країни, в якій був випущений. Метою нагороди є стимулювання транскордонному обігу популярних музичних творів та підкреслення великого музичного розмаїття Європи. Переможці визначаються на основі даних радіостанцій Європейської мовної спілки та фестивалів, що беруть участь в Європейській програмі з обміну талантами.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 серпня 2010. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 листопада 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://ec.europa.eu/culture/archive/sources_info/evaluation/pdf_word/culture2000_final_report/COM_2008_231_1_PL_ACT_part1_v2.pdf
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://ec.europa.eu/culture/archive/sources_info/evaluation/pdf_word/report2_evaluation/COMM_PDF_COM_2006_0666_F_PL_ACTE.pdf
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія. Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 15 листопада 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Європейська комісія — Культура [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Генеральний директорат зі справ Освіти і Культури при Європейській комісії [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Нагорода Європейського Союзу в галузі Сучасної Архітектури (Нагорода Міс ван дер Рое) [ 25 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Нагорода ЄС в галузі Культурної Спадщини (нагорода «Europa Nostra») [ 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Нагорода ЄС в галузі Літератури [ 14 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Нагорода ЄС в галузі Сучасної Музики («The European Border Breakers Awards») [Архівовано 6 липня 2012 у WebCite]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odniyeyu z cilej Yevropejskogo Soyuzu ye zberezhennya spilnoyi yevropejskoyi kulturnoyi spadshini v sferi mov literaturi teatru tancyu radio i telebachennya obrazotvorchogo mistectva arhitekturi i remesla ta in ta dopomoga v dostupi do neyi dlya suspilstva YeS pidtrimuye kulturnu i tvorchu industriyi cherez programi pidtrimki fondi pidtrimku naukovo doslidnih proyektiv pidtrimku spivpraci z partnerami vseredini YeS i za jogo mezhami Z kulturoyu takozh pov yazana politika YeS shodo inshih sfer osvita vklyuchayuchi vivchennya mov naukovi doslidzhennya pidtrimka informacijnih ta telekomunikacijnih tehnologij socialna politika i regionalnij rozvitok Na pochatku isnuvannya Yevropejskih spilnot kulturne spivrobitnictvo ne bulo yihnoyu golovnoyu metoyu Aktivizaciya kulturnogo spivrobitnictva vidbuvayetsya na pochatku 90 h rokiv XX st V cej chas stvoryuyetsya pidgruntya dlya kulturnoyi politiki YeS u viglyadi pilotnih proyektiv Z pidpisannyam Maastrihtskogo dogovoru kulturna spivpracya staye oficijno viznanoyu metoyu derzhav chleniv YeS Ce privodit do stvorennya galuzevih kulturnih program Do takih program nalezhat Kalejdoskop 1996 1999 rr metoyu yakoyi bulo zaohochennya do hudozhnoyi ta kulturnoyi tvorchosti i spivrobitnictva Arian 1997 1999 rr metoyu yakoyi bulo pidtrimka knigovidannya chitackoyi aktivnosti ta perekladiv Rafael 1997 1999 rr metoyu yakoyi bula ohorona kulturnoyi spadshini Ci programi stali osnovoyu programi Kultura sho ohoplyuvala majzhe vsi galuzi kulturi okrim audiovizualnogo sektoru na yakih poshiryuyetsya diya programi MEDIA Persha yiyi redakciya nazivalasya Kultura 2000 diyala v period 2000 2007 rr Druga redakciya Kulturi prijmalas na period 2007 2013 rr Zdijsnyuyuchi svoyu kulturnu diyalnist YeS nadaye pidtrimku sho spryamovana na rozvitok spivpraci v sferi kulturi ta na ohoronu yevropejskoyi kulturnoyi spadshini V ramkah kulturnih program zdijsnyuyetsya finansuvannya riznoridnih kulturnih proyektiv organizacij ta zakladiv sho pracyuyut v sferi kulturi restavracij kulturnih ob yektiv ta in Zokrema koshtami YeS finansuvalosya vidnovlennya istorichnih teatriv Velikogo opernogo teatru Liseu v Barseloni ta Teatru la Feniche u Veneciyi yaki zaznali znachnoyi shkodi v rezultati pozhezh v 1990 h rokah minulogo stolittya Zakonodavcha bazaOsnovopolozhnoyu pravovoyu normoyu pervinnogo prava shodo kulturnoyi politiki YeS stala stattya 128 Dogovoru pro Yevropejskij soyuz Maastrihtskogo dogovoru 1992 roku Stattya 128 1 Spilnota spriyaye rozkvitu kultur derzhav chleniv shanuyuchi yih nacionalne ta regionalne rozmayittya i vodnochas pidkreslyuyuchi znachennya spilnoyi kulturnoyi spadshini 2 Diyalnist Spilnoti spryamovana na zaohochennya do spivpraci mizh derzhavami chlenami a takozh v razi potrebi do pidtrimki i dopovnennya yih diyalnosti v nastupnih sferah vdoskonalennya znan ta rozpovsyudzhennya kulturi ta istoriyi yevropejskih narodiv zberezhennya ta ohorona kulturnoyi spadshini yevropejskogo znachennya nekomercijnogo kulturnogo obminu hudozhnoyi ta literaturnoyi tvorchosti vklyuchayuchi audiovizualnij sektor 3 Spilnota ta derzhavi chleni spriyayut rozvitku spivpraci z tretimi krayinami ta kompetentnimi mizhnarodnimi organizaciyami v sferi kulturi zokrema z Radoyu Yevropi 4 Spilnota vrahovuye kulturni aspekti v svoyij diyalnosti u vidpovidnosti z inshimi polozhennyami danogo Traktatu 5 Zadlya spriyannya dosyagnennyu cilej okreslenih v danij statti Rada diyuchi zgidno z proceduroyu viznachenoyu u Statti 189b i pislya konsultacij z Komitetom regioniv prijmaye stimulyuyuchi zahodi vklyuchayuchi bud yaku garmonizaciyu zakoniv i pravovih norm derzhav chleniv Rada diye odnostajno uprodovzh vsiyeyi proceduri viznachenoyi u Statti 189b diyuchi odnostajno za propoziciyeyu Komisiyi prijmaye rekomendaciyi Originalnij tekst angl Article 128 1 The Community shall contribute to the flowering of the cultures of the Member States while respecting their national and regional diversity and at the same time bringing the common cultural heritage to the fore 2 Action by the Community shall be aimed at encouraging cooperation between Member States and if necessary supporting and supplementing their action in the following areas improvement of the knowledge and dissemination of the culture and history of the European peoples conservation and safeguarding of cultural heritage of European significance non commercial cultural exchanges artistic and literary creation including in the audiovisual sector 3 The Community and the Member States shall foster cooperation with third countries and the competent international organizations in the sphere of culture in particular the Council of Europe 4 The Community shall take cultural aspects into account in its action under other provisions of this Treaty 5 In order to contribute to the achievement of the objectives referred to in this Article the Council acting in accordance with the procedure referred to in Article 189b and after consulting the Committee of the Regions shall adopt incentive measures excluding any harmonization of the laws and regulations of the Member States The Council shall act unanimously throughout the procedures referred to in Article 189b acting unanimously on a proposal from the Commission shall adopt recommendations Cya stattya v povnomu obsyazi ta z deyakimi popravkami bula vklyuchena do Amsterdamskogo dogovoru 1997 r stattya 151 ta Dogovoru pro funkcionuvannya YeS 2009 r stattya 167 Osnovna popravka stosuyetsya polozhennya 4 de nagoloshuyetsya na znachushosti zberezhennya rozmayittya kultur YeS 4 Spilnota vrahovuye kulturni aspekti v svoyij diyalnosti u vidpovidnosti z inshimi polozhennyami danogo Traktatu zokrema shob shanuvati ta pidtrimuvati riznomanittya yiyi kultur Originalnij tekst angl 4 The Union shall take cultural aspects into account in its action under other provisions of the Treaties in particular in order to respect and to promote the diversity of its cultures Kulturnoyi politiki tiyeyu chi inshoyu miroyu stosuyutsya taki polozhennya Dogovoru pro funkcionuvannya YeS stattya 6 polozhennya s pro kompetenciyu YeS zdijsnyuvati zahodi dlya pidtrimki koordinaciyi abo dopovnennya diyalnosti derzhav chleniv v sferi kulturi stattya 13 pri formuvanni ta zdijsnenni politiki v oblasti silskogo gospodarstva ribalstva naukovih doslidzhen ta in YeS ta derzhavi chleni povnoyu miroyu vrahovuyut vimogi dlya dobrobutu tvarin yak chutlivih istot vodnochas dotrimuyuchis pri comu zakonodavchih ta administrativnih polozhen a takozh zvichayiv derzhav chleniv sho stosuyutsya religijnih ta kulturnih tradicij i regionalnoyi spadshini stattya 36 sho statti 34 ta 35 v yakih zaboronyayutsya bud yaki obmezhennya na import chi eksport mizh derzhavami chlenami ne vklyuchayut zaboron chi obmezhen importu eksportu abo tranzitu tovariv obgruntovanih na pidstavah suspilnoyi morali gromadskogo poryadku chi bezpeki ohoroni zdorov ya ta zhittya lyudej tvarin abo roslin ohoroni nacionalnih skarbiv sho mayut yakus hudozhnyu istorichnu abo arheologichnu cinnist ohoroni promislovoyi ta komercijnoyi vlasnosti stattya 107 polozhennya 3d bud yaka dopomoga yaka nadayetsya derzhavoyu chlenom abo za rahunok derzhavnih resursiv u bud yakij formi yaka porushuye abo zagrozhuye porushennyam konkurenciyi shlyahom spriyannya pevnim pidpriyemstvam abo virobnictvu pevnih vidiv tovariv toyu miroyu yakoyu vona zachipaye torgivlyu mizh derzhavami chlenami ye nesumisnoyu z vnutrishnim rinkom Odnak v polozhenni 3d zaznachayetsya sho ta dopomoga yaka zdijsnyuyetsya z metoyu pidtrimki kulturi ta zberezhennya kulturnoyi spadshini yaksho vona ne zminyuye umov torgivli i konkurenciyi v Soyuzi nastilki nastilki b ce superechilo zagalnim interesam mozhe rozglyadatis yak sumisna z vnutrishnim rinkom stattya 165 YeS spriyaye rozvitku yakisnoyi osviti shlyahom zaohochennya spivpraci mizh derzhavami chlenami i v razi potrebi shlyahom pidtrimki i dopovnennya yihnih dij povazhayuchi pri comu vidpovidalnist derzhav chleniv za zmist i organizaciyu yihnih osvitnih sistem ta yihnye kulturne i movne riznomanittya stattya 198 YeS interesam i dobrobutu neyevropejskih krayin i teritorij yaki mayut osoblivi vidnosini z Daniyeyu Franciyeyu Niderlandami ta Spoluchenim Korolivstvom shob privesti yih do ekonomichnogo socialnogo i kulturnogo rozvitku do yakogo voni pragnut stattya 207 polozhennya 4a zaznachayetsya sho rishennya Radi shodo peregovoriv i ukladannya ugod v sferi torgivli kulturnimi ta audiovizualnimi poslugami koli ci ugodi mozhut zashkoditi kulturnomu i movnomu rozmayittyu Soyuzu mayut prijmatisya ne kvalifikovanoyu bilshistyu a odnostajno stattya 300 polozhennya 2 stattya peredbachaye sho do skladu Socialno ekonomichnogo komitetu yakij ye doporogovim komitetom Yevropejskogo Parlamentu Radi i Komisiyi vhodyat predstavniki sho reprezentuyut gromadyanske suspilstvo v riznih sferah zokrema kulturi Okrim togo kulturnoyi politiki YeS stosuyutsya she blizko 88 pravovih aktiv vtorinnogo pravaOrgani ta instituciyiOsnovnimi organami ta instituciyami YeS chiya diyalnist pov yazana zi sferoyu kulturi ye Komitet z kulturi i osviti pri Yevropejskomu parlamenti Rada YeS provodit diyalnist v sferi osviti molodi kulturi ta sportu Yevropejska komisiya pri yakij diye Generalnij direktorat z Osviti i Kulturi ta isnuye posada Yevropejskogo komisara z pitan osviti kulturi bagatomovnosti ta molodi yaku v period 2010 2014 rr zajmaye Androula Vasiliu Vikonavche agentstvo z osviti kulturi ta audiovizualnih zasobiv pri Yevropejskij komisiyi Programi YeSNizka potochnih spilnih kulturnih zahodiv ta iniciativ YeS buduyetsya na dosvidi minulih program 1993 roku nabuttya chinnosti Maastrihtskogo dogovoru dalo pochatok novij statti v yakij kulturne spivrobitnictvo stalo oficijno viznanoyu metoyu diyalnosti YeS z suprovidnoyu pravovoyu osnovoyu stattya 128 Na pidstavi statti 128 a zgodom statej 151 ta 167 Amsterdamskogo 1997 r ta Lisabonskogo dogovoru 2009 r vidpovidno buli poklikani vsi podalshi programi v sferi kulturi Pidgruntya dlya cih program vzhe bulo pidgotovlene koli v lipni 1990 roku Komisiya opublikuvala kriteriyi ta umovi uchasti v Platformi Yevropi yaka v 1991 roci stala pershoyu programoyu Kalejdoskop dlya pidtrimki misteckih ta kulturnih podij za uchastyu shonajmenshe troh derzhav chleniv Programa bula reorganizovana z 1994 r z metoyu efektivnishoyi pidtrimki kulturnih podij zaohochennya do hudozhnoyi tvorchosti i spivpraci spriyannya krashomu dostupu suspilstva do yevropejskoyi spadshini i pokrashennya misteckogo ta kulturnogo spivrobitnictva mizh profesionalami V period 1990 1995 rr bilshe 500 proyektiv otrimali pidtrimku Spilnoti Okrim cogo v period 1990 1996 rr bulo inicijovano kilka pilotnih proyektiv v sferi perekladu i prosuvannya knig v Yevropi v mezhah yakih pidtrimano bilshe 500 proyektiv abo perekladiv Pilotni proyekti 1990 1996 rr poklali pochatok podalshim kulturnim programam ta proyektam Kalejdoskop 1996 1999 rr Arian 1997 1999 rr Rafael 1997 1999 rr Kultura 2000 2000 2006 rr Kultura 2007 2013 rr Okrim togo v ramkah programi Kultura pidtrimuyutsya taki programi ta proyekti Kulturna stolicya Yevropi Yevropejskij misyac kulturi Yevropejski kulturni shlyahi Dni yevropejskoyi spadshini Kalejdoskop 1996 1999 rr Yevropejskij parlament i Rada ministriv prijnyali programu Kalejdoskop 29 bereznya 1996 r terminom na tri roki 1996 1998 rr ta z zagalnim byudzhetom v 26 5 mln 1999 roku byudzhet buv zbilshenij na 10 mln Uprodovzh cih chotiroh rokiv buli profinansovani 518 proyektiv Programa ohoplyuvala taki sektori yak vikonavski vidi mistectva tanec teatr muzika opera ta in plastichne ta obrazotvorche mistectvo zhivopis skulptura arhitektura rizblennya dekorativno prikladne mistectvo fotografiya dizajn ta proyekti pov yazani z multimedia yak formu hudozhnogo virazhennya Arian 1997 1999 rr Arian bula programoyu pidtrimki knizhkovoyi i chitackoyi galuzej vklyuchayuchi pereklad Programa bula prijnyata na dva roki 1997 1998 rr z vstanovlenim byudzhetom v 7 mln V 1999 r byudzhet zbilshivsya na 4 1 mln Zagalom programa Arian pidtrimala 768 proyektiv shodo perekladu literaturi p yes i dovidkovih prac spivpraci ta profesijno navchalnih proyektiv Cilyami programi buli zaohochennya do spivpraci mizh derzhavami chlenami v galuzi knigi ta chitannya a takozh dopovnennya yihnoyi diyalnosti v cij sferi roblyachi vnesok v rozvitok yih kulturi povazhayuchi pri comu yihnyu nacionalnu ta religijnu riznomanitnist pogliblennya znan i rozpovsyudzhennya literaturi ta istoriyi Yevropejskih narodiv zokrema shlyahom pidtrimki perekladiv literaturnih tvoriv p yes i dovidkovih prac pidtrimki proyektiv spivpraci sho zdijsnyuyetsya v partnerstvi ta vdoskonalennya navichok fahivciv u cij sferi Rafael 1997 1999 rr Rafael programa diyalnosti yevropejskogo spivtovaristva u sferi spadshini Programa bula prijnyata na chotiri roki 1997 2000 rr z byudzhetom v 30 mln yakij vicherpavsya v 1999 r Metoyu programi bulo zaohochennya do spivpraci zadlya ohoroni zberezhennya i primnozhennya kulturnoyi spadshini pidvishennya rivnya obiznanosti gromadyan pro kulturnu spadshinu i polegshennya yih dostupu do neyi Golovnimi sektorami yaki ohoplyuvala programa buli ruhoma ta neruhoma spadshina muzeyi kolekciyi biblioteki ta arhivi vklyuchayuchi foto kino i audio arhivi arheologichna i pidvodna spadshina ta kulturni landshafti prirodni ta kulturni ob yekti Vsogo programa pidtrimala majzhe 360 proyektiv shodo zberezhennya ta primnozhennya spadshini za uchastyu bilshe 1500 operatoriv zi vsiyeyi Yevropi V ramkah programi takozh bula pidtrimana Yevropejska laboratoriya spadshini Kultura 2000 2000 2006 Programa Kultura 2000 bula prijnyata rishennyam Yevropejskogo parlamentu i Radi 508 2000 YeS vid 14 lyutogo 2000 r Spochatku programa bula stvorena na period 2000 2004rr prote rishennyam Yevropejskogo parlamentu i Radi 626 2004 YeS vid 31 bereznya 2004 r trivalist programi bula prodovzhena na dva roki Zagalnij byudzhet programi buv 236 mln Na vidminu vid poperednih program Kultura 2000 nadavala granti na kulturni proyekti spivrobitnictva v usih hudozhnih i kulturnih oblastyah Metoyu programi bulo spriyannya rozvitku spilnogo kulturno prostoru yevropejskih narodiv Zadlya cogo v statti 1 rishennya bulo okresleno 8 golovnih cilej rozvitok kulturnogo dialogu ta vzayemnih znan pro kulturu ta istoriyu yevropejskih narodiv spriyannya tvorchosti i mizhderzhavnomu poshirennyu kulturi z osoblivim akcentom na molodi ta socialno neblagopoluchnih lyudyah a takozh na kulturnij riznomanitnosti pidkreslennya kulturnoyi riznomanitnosti i rozvitok novih form kulturnogo samovirazhennya spilne koristuvannya kulturnoyu spadshinoyu yevropejskogo znachennya vrahuvannya roli kulturi v socialno ekonomichnomu rozvitku pidtrimka mizhnarodnogo kulturnogo dialogu i vzayemnogo obminu mizh kulturami yevropejskih i neyevropejskih krayin viznannya kulturi yak ekonomichnogo chinnika i yak chinnika v socialnij integraciyi ta gromadyanstvi pokrashennya dostupu do kulturi i uchasti u nij gromadyan YeS Programa realizuyetsya cherez tri vidi diyalnosti posilannya 1 pidtrimka shorichnih proyektiv sho realizovuyutsya sub yektami v galuzi kulturi prinajmni u troh krayinah a takozh proyektiv z perekladu bez vimog shodo partnerstva 2 pidtrimka bagatorichnih proyektiv viznachenih ugodami pro spivrobitnictvo za uchastyu sub yektiv sho diyut v galuzi kulturi z shonajmenshe p yati derzhav 3 spriyannya osoblivim kulturnim zahodam na yevropejskomu i mizhnarodnomu rivni V programi Kultura 2000 vzyali uchast 30 yevropejskih krayin z yakih 25 ce derzhavi chleni YeS tri krayini Yevropejskoyi ekonomichnoyi zoni Islandiya Lihtenshtejn Norvegiya i dvi krayini kandidati Bolgariya i Rumuniya Z kozhnoyu z cih krayin buv pidpisanij memorandum V ramkah diyi programi v period 2000 2006 rr diyacham kulturi bulo nadano ponad 1500 dotacij zagalnoyu sumoyu v ponad 190 mln Golovni skladovi programi Kultura 2000 buli vklyucheni do programi Kultura na 2007 2013 roki Kultura 2007 2013 Yevropejskij parlament i Yevropejska Rada prijnyali programu Kultura 2007 2013 v grudni 2006 roku rishennyam 1855 2006 YeS Zagalnij byudzhet programi skladaye 400 mln i ohoplyuye vsi sektori kulturi okrim audiovizualnoyi industriyi na yaku poshiryuyetsya diya programi MEDIA z byudzhetom 755 mln Golovne zavdannya programi polyagaye v zmicnennya spilnogo dlya yevropejciv kulturnogo prostoru sho spirayetsya na spilnu kulturnu spadshinu shlyahom rozvitku kulturnoyi spivpraci mizh kulturnimi diyachami i kulturnimi instituciyami z metoyu spriyannya stanovlennyu yevropejskogo gromadyanstva Uchasnikami programi ye derzhavi chleni YeS krayini Yevropejskoyi Ekonomichnoyi Zoni Norvegiya Islandiya i Lihtenshtejn krayini Zahidnih Balkan Bosniya i Gercegovina Chornogoriya Makedoniya Serbiya ta Turechchina a takozh treti krayini sho obirayutsya shoroku 2012 Pivdenno Afrikanska Respublika 2013 Avstraliya i Kanada Zagalom vzyalo uchast 37 krayin Programa maye tri konkretni cili spriyannya transnacionalnij mobilnosti lyudej sho pracyuyut v sferi kulturi spriyannya transnacionalnomu obigu hudozhnih i kulturnih robit ta virobiv spriyanni dialogu mizh kulturami Vidpovidno do cih cilej programa maye tri golovnih napryamki pidtrimka kulturnoyi diyalnosti blizko 77 vid byudzhetu programi Napryamok skladayetsya z kilkoh kategorij spriyannya bagatorichnim proyektam spivpraci trivalistyu vid troh do p yati rokiv i za uchasti shonajmenshe shesti organizatoriv kulturnoyi diyalnosti iz shonajmenshe shesti krayin Rozmir dopomogi takim proyektam stanovit 200 500 tis shorichno za umovi 50 spivfinansuvannya rozmir dopomogi ne mozhe perevishuvati 50 byudzhetu samogo proyektu Metoyu takoyi pidtrimki ye dopomoga proyektu zakripitisya rozshiriti jogo geografichni ramki tobto stvoriti umovi dlya prodovzhennya jogo isnuvannya pislya zakinchennya periodu jogo finansuvannya spriyannya proyektam spivrobitnictva trivalistyu do dvoh rokiv za uchastyu shonajmenshe troh organizatoriv kulturnoyi diyalnosti iz shonajmenshe troh krayin yaki berut uchast v programi Rozmir finansuvannya takih proyektiv Yevrosoyuzom skladaye 50000 200000 takozh za umovi ne bilshe 50 spivfinansuvannya protyagom periodu sho ne perevishuye dvoh rokiv Spriyannya proyektam perekladiv literaturi Maksimalna trivalist takih proyektiv dva roki Pidtrimka perekladackih proyektiv YeS maye na meti poshirennya znan z literaturi ta literaturnoyi spadshini yevropejciv shlyahom rozshirennya literaturnogo obigu mizh krayinami Finansova pidtrimka takih proyektiv zdijsnyuyetsya na umovah 50 spivfinansuvannya a yiyi rozmir mozhe stanoviti vid 2000 do 60 000 pidtrimka proyektiv spivpraci z trivalistyu do dvoh rokiv yaki spryamovanih na kulturnij obmin mizh krayinami uchasnikami programi i tretimi krayinami yaki uklali z YeS ugodu pro asociaciyu abo spivpracyu za umovi sho taka ugoda mistit polozhennya shodo kulturi V takih proyektam spivpraci mayut brati ne menshe troh organizatoriv kulturnoyi diyalnosti z shonajmenshe troh krayin uchasnic programi ta odnim organizatorom z tretoyi krayini yaka obirayetsya shoroku Komisiyeyu Na taki proyekti mozhe buti vidileno vid 50000 do 200000 takozh na umovah 50 spivfinansuvannya pidtrimka specialnih zahodiv Specialnij harakter takih zahodiv vinikaye z togo sho voni povinni mati znachnij masshtab i ohoplennya privertati znachnu uvagu narodiv Yevropi pidvishiti obiznanist pro yih kulturnu riznomanitnist spriyati zmicnennyu pochuttya yihnoyi yevropejskoyi identichnosti a takozh spriyati dialogu mizh kulturami ta narodami Taki zahodi mayut stosuvatisya prinajmni odniyeyi z troh cilej ciyeyi programi Zokrema do ciyeyi kategoriyi nalezhat pidtrimka yevropejskih kulturnih festivaliv vruchennya premij Syudi takozh nalezhit iniciativa Yevropejski stolici kulturi v ramkah yakoyi vibrani mista otrimuyut grant rozmirom 1 5 mln Dopomoga vid YeS ne mozhe perevishuvati 60 byudzhetu proyektu Pidtrimka organizacij sho pracyuyut u sferi kulturi blizko 10 byudzhetu programi Cya dopomoga priznachena organizaciyam yaku mayut spravzhnij vpliv na rivni YeS abo ohoplyuyut prinajmni sim yevropejskih derzhav chi to individualno abo yak merezhi asociaciyi abo federaciyi Okrim togo organizaciyi mozhut otrimati finansovu dopomogu yaksho voni zbirayut i poshiryuyut informaciyu dlya zaohochennya kulturnoyi spivpraci na trans yevropejskomu rivni berut uchast u kulturnik proyektah spivrobitnictva abo vistupayut yak predstavniki yevropejskoyi kulturi orkestri hori teatralni j tancyuvalni grupi Taka dopomoga nadayetsya na umovah 80 spivfinansuvannya pidtrimka diyalnosti z analizu zboru ta poshirennya informaciyi blizko 5 byudzhetu programi Cej napryamok maye tri skladovi spivfinansuvannya kulturnih kontaktnih punktiv sho vidpovidayut za poshirennya informaciyi pro programu Kultura na nacionalnomu rivni pidtrimka doslidzhen i analiziv yevropejskogo kulturnogo spivrobitnictva pidtrimka zboru i poshirennya informaciyi pro kulturni zahodi sho finansuyutsya YeS z metoyu pidvishennya obiznanosti gromadskosti NagorodiNagoroda Yevropejskogo Soyuzu v galuzi Suchasnoyi Arhitekturi Nagoroda im Mis van der Roe Zasnovana 1987 r Yevropejskoyu Komisiyeyu Yevropejskim parlamentom ta Fondom imeni Mis van der Roe v Barseloni priznachayetsya kozhni dva roki Rozmir premiyi stanovit 60000 okrim cogo isnuye Specialna vidznaka 20000 yaka vruchayetsya molodim fahivcyam sho tilki rozpochinayut svoyu kar yeru Nagoroda YeS v galuzi Kulturnoyi Spadshini takozh znana yak nagoroda Europa Nostra Zasnovana Yevropejskoyu komisiyeyu 2002 roku v ramkah programi Kultura 2000 Z 2007 roku organizaciya vruchennya nagorodi zdijsnyuyetsya spilno z Europa Nostra yaka stala vidpovidati za organizaciyu vidboru ta ceremoniyu nagorodzhennya Ciyeyu nagorodoyu vidznachayut najkrashi yevropejski dosyagnennya u zberezhenni kulturnoyi spadshini pochinayuchi vid restavraciyi budivel i yih adaptaciyi do novih vikoristan do vidnovlennya miskogo ta silskogo landshaftu interpretaciyi arheologichnih ob yektiv i doglyadu za misteckimi kolekciyami Okrim cogo vidznachayutsya doslidzhennya pracya okremih lyudej chi organizacij prisvyacheni zberezhennyu kulturnoyi spadshini ta osvitni proyekti pov yazani z kulturnoyu spadshinoyu Rozmir groshovoyi vinagorodi golovnim peremozhcyam stanovit 10000 Nagoroda YeS v galuzi Literaturi Zasnovana u 2009 r v ramkah programi Kultura Metoyu nagorodi ye pidkreslennya yakosti ta riznomanitnosti suchasnoyi yevropejskoyi literatura shlyahom spriyannya obigu literaturi v Yevropi ta probudzhennya zacikavlennya u chitachiv shodo literaturnih tvoriv z inshih krayin Vruchennya koordinuyetsya ta organizovuyetsya konsorciumom poklikanim Yevropejskoyu komisiyeyu Do konsorciumu vhodyat Yevropejska federaciya knigoprodavciv Yevropejska rada pismennikiv i Federaciya Yevropejskih vidavciv Kozhen peremozhec otrimuye 5000 a takozh pidtrimku u finansuvanni perekladu ta rozkrutci Nagoroda YeS v galuzi Suchasnoyi Muziki takozh znana yak The European Border Breakers Awards EBBA Zasnovana Yevropejskoyu komisiyeyu v 2004 roci Z 2009 roku za organizaciyu vidboru ta ceremoniyu nagorodzhennya vidpovidayu festival Eurosonic Noorderslag Nagoroda vruchayetsya artistam chij debyutnij albom otrimav komercijnij uspih poza kordonami krayini v yakij buv vipushenij Metoyu nagorodi ye stimulyuvannya transkordonnomu obigu populyarnih muzichnih tvoriv ta pidkreslennya velikogo muzichnogo rozmayittya Yevropi Peremozhci viznachayutsya na osnovi danih radiostancij Yevropejskoyi movnoyi spilki ta festivaliv sho berut uchast v Yevropejskij programi z obminu talantami Primitki Arhiv originalu za 22 listopada 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 15 veresnya 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 serpnya 2010 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 veresnya 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http ec europa eu culture archive sources info evaluation pdf word culture2000 final report COM 2008 231 1 PL ACT part1 v2 pdf Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http ec europa eu culture archive sources info evaluation pdf word report2 evaluation COMM PDF COM 2006 0666 F PL ACTE pdf PDF Arhiv originalu PDF za 28 lyutogo 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 28 lyutogo 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 lipnya 2009 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 veresnya 2013 Procitovano 15 listopada 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaYevropejska komisiya Kultura 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Generalnij direktorat zi sprav Osviti i Kulturi pri Yevropejskij komisiyi 12 listopada 2013 u Wayback Machine Nagoroda Yevropejskogo Soyuzu v galuzi Suchasnoyi Arhitekturi Nagoroda Mis van der Roe 25 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Nagoroda YeS v galuzi Kulturnoyi Spadshini nagoroda Europa Nostra 22 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Nagoroda YeS v galuzi Literaturi 14 veresnya 2019 u Wayback Machine Nagoroda YeS v galuzi Suchasnoyi Muziki The European Border Breakers Awards Arhivovano 6 lipnya 2012 u WebCite Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2014