Про однойменний грузинський радянський фільм див Два життя фільм 1966 Два життярос Две жизниЖанрдрамаРежисерЛеонід Луков

Про однойменний грузинський радянський фільм див. Два життя (фільм, 1966)

Два життя
рос. Две жизни

Жанр	драма
Режисер	Леонід Луков
Сценарист	Олексій Каплер
У головних ролях	Микола Рибников В'ячеслав Тихонов Маргарита Володіна
Оператор	Михайло Кириллов
Композитор	Джон Тер-Татевосян
Художник
Кінокомпанія	Кіностудія ім. М. Горького
Тривалість	196 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1961
IMDb	ID 0054833

«Два життя» (рос. Две жизни) — радянський фільм-драма 1961 року, знятий на Кіностудії ім. М. Горького.

Сюжет

Початок 1960-х років. До французького порту заходить радянський круїзний лайнер. Троє чоловіків сходять на берег і заходять у невеликий ресторанчик. Один із них, Семен Востриков, уже літній чоловік, розповідає своїм молодим супутникам історію його участі в революційних подіях 1917 року.

На самому початку кінострічки Семен Востриков бере участь у подіях Лютневої революції 1917 року в Петрограді. Він, відмінний стрілець, убиває полковника, командира частини, в якій він служить, коли той віддає наказ відкрити вогонь по повстанцям. В ході тих же подій капітан Нащокін відчуває всю глибину краху Російської Імперії, якій він служив, і всього свого життя.

Період між двома революціями для Вострикова невідривно пов'язаний із його взаємовідносинами із сім'єю князів Нащокіних, в чиє коло він, молодий тоді без роду без племені солдат, потрапив волею випадку. Необачно закохавшись у вродливу, але безсердечно-холодну Ірину Нащокіну, він опиняється в центрі невеликої змови, організованої братом Ірини, зарозумілим офіцером Сергієм, з метою посміятися зі «санкюлотів», що увірували на хвилі змін в країні в рівність.

Породжений злим розіграшем і насмішкою конфлікт посилився тим, що Нащокін і Востриков опинилися по різні боки барикад і в політичному протиборстві прихильників буржуазії, до яких приєднався Нащокін, і борців за справу робітників і селян, більшовиків, чиї ідеали розділяє Востриков.

Безліч фатальних випадків, великих і дрібних подій приведуть до розв'язки внутрішнього протистояння Вострикова і Нащокіна, що збіглося з днем штурму Зимового палацу в жовтні 1917 року.

У фільмі присутні і другорядні персонажі зі своїми сюжетними лініями. Розповідаючи свою історію, постарілий Семен занадто занурений у спогади, щоби зрозуміти, що літній офіціант, який обслуговує його столик — все той же Сергій Нащокін. Колись зарозумілий і багатий, опинившись в еміграції, Нащокін змушений тепер прислуговувати людині, яку колись принизив, згораючи від страху, що той може його впізнати, як колись він «прислужував» йому в насмішку в 1917 році. Коли Семен і його супутники пішли, Сергій побачив на їхньому столику «забутий» Семеном срібний портсигар, яким колись запустив в обличчя «хама», який посмів колись полюбити його сестру і зізнатися їй у цьому відкрито. У фіналі фільму Семен Востріков одягнений в галіфе з червоними генеральськими лампасами (точно такими ж, як у царській армії), він — генерал-лейтенант Радянської армії.

У ролях

Микола Рибников — Семен Востриков
В'ячеслав Тихонов — Сергій Нащокін
— Нащокін
— Нюша
Маргарита Володіна — Ірина Олександрівна Оболенська (Нащокіна)
Алла Ларіонова — Ніна
Євген Шутов — Іван Востриков
Лев Поляков — Микола Ігнатьєв
— Микола II
— Михайло Володимирович Родзянко
Станіслав Чекан — Петренко
Володимир Дружников — Кирило Бороздін
Лев Свердлін — професор Бороздін
Леонід Куравльов — Митяй
Сергій Гурзо — Філька
Василь Ліванов — співрозмовник
— співрозмовник-журналіст
Георгій Юматов — «Граф»
Муза Крепкогорська — Фрося
Євген Моргунов — Красавін
— поліцмейстер (немає в титрах)
Володимир Гусєв — швець (немає в титрах)
Галина Кравченко — Вирубова (немає в титрах)
— швачка (немає в титрах)
— швачка
— медсестра
— городянка
— городянка
— солдат (немає в титрах)
— Костянтин Михайлович, ад'ютант Половцева (немає в титрах)
Геннадій Болотов — епізод

Знімальна група

Автор сценарію: Олексій Каплер
Режисер: Леонід Луков
Оператор: Михайло Кириллов
Художник:
Композитор: Джон Тер-Татевосян

Посилання

Два життя на сайті IMDb (англ.)