Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Течія Ломоносова потужна підповерхнева протитечія в екваторіальній частині Атлантичного океану Спрямована вздовж екватор

Течія Ломоносова

Течія Ломоносова

Течія Ломоносова — потужна підповерхнева протитечія в екваторіальній частині Атлантичного океану. Спрямована вздовж екватора із заходу на схід під тонким шаром води Південно-Пасатної течії, на глибинах 10—200 метрів. Ширина до 400 км, швидкість коливається від 60 до 130 см/секунди, максимальна постійна 120 см/секунду. спостерігається на глибинах 25—120 метрів. Течія Ломоносова входить до загальної системи циркуляції вод у екваторіальній частині Світового океану. Води мають підвищену солоність (до 37 ‰) особливо в західній частині. Далі на схід солоність у ядрі течії поступово зменшується внаслідок перемішування з навколишніми водами.

Течію Ломоносова відкрила 1959 експедиція Морського гідрофізичного інституту АН УРСР на судні «Михайло Ломоносов». Досліджували протягом 1959—1968 радянські океанологи. Першовідкривачі й дослідники на чолі з академіком АН УРСР А. Г. Колесниковим удостоєні Державної премії СРСР.

Течія Ломоносова шириною 200 км, товщиною 150 м. Починається біля узбережжя Бразилії близько 5°N, перетинає екватор і закінчується приблизно в 5°S у Гвінейській затоці. Витрати становлять від 22,5 до 28,3 Sverdrup.

Примітки

  1. Kolesnikov, A.G. (1966). Techenie Lomonosova (Russian) . Kiev: . с. 4.
  2. Gouriou, Y. 3.3.2. Subsurface Circulation. Resources, fishing and biology of the tropical tunas of the Eastern Central Atlantic. FAO. Процитовано 21 квітня 2008.
  3. . Marine Hydrophysical Institute. Архів оригіналу за 8 листопада 2007. Процитовано 21 квітня 2008.
  4. Russian Marine Expeditionary Investigations of the World Ocean. International Ocean Atlas and Information Series. Silver Spring, MD: Diane Publishing Co. December 2002. с. 29. ISBN . Процитовано 21 квітня 2008.
  5. D. Bonhoure та ін. . Surface Currents in the Atlantic Ocean. . Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 21 квітня 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Techiya Lomonosova potuzhna pidpoverhneva protitechiya v ekvatorialnij chastini Atlantichnogo okeanu Spryamovana vzdovzh ekvatora iz zahodu na shid pid tonkim sharom vodi Pivdenno Pasatnoyi techiyi na glibinah 10 200 metriv Shirina do 400 km shvidkist kolivayetsya vid 60 do 130 sm sekundi maksimalna postijna 120 sm sekundu sposterigayetsya na glibinah 25 120 metriv Techiya Lomonosova vhodit do zagalnoyi sistemi cirkulyaciyi vod u ekvatorialnij chastini Svitovogo okeanu Vodi mayut pidvishenu solonist do 37 osoblivo v zahidnij chastini Dali na shid solonist u yadri techiyi postupovo zmenshuyetsya vnaslidok peremishuvannya z navkolishnimi vodami Techiyu Lomonosova vidkrila 1959 ekspediciya Morskogo gidrofizichnogo institutu AN URSR na sudni Mihajlo Lomonosov Doslidzhuvali protyagom 1959 1968 radyanski okeanologi Pershovidkrivachi j doslidniki na choli z akademikom AN URSR A G Kolesnikovim udostoyeni Derzhavnoyi premiyi SRSR Techiya Lomonosova shirinoyu 200 km tovshinoyu 150 m Pochinayetsya bilya uzberezhzhya Braziliyi blizko 5 N peretinaye ekvator i zakinchuyetsya priblizno v 5 S u Gvinejskij zatoci Vitrati stanovlyat vid 22 5 do 28 3 Sverdrup PrimitkiKolesnikov A G 1966 Techenie Lomonosova Russian Kiev s 4 Gouriou Y 3 3 2 Subsurface Circulation Resources fishing and biology of the tropical tunas of the Eastern Central Atlantic FAO Procitovano 21 kvitnya 2008 Marine Hydrophysical Institute Arhiv originalu za 8 listopada 2007 Procitovano 21 kvitnya 2008 Russian Marine Expeditionary Investigations of the World Ocean International Ocean Atlas and Information Series Silver Spring MD Diane Publishing Co December 2002 s 29 ISBN 1 4289 6114 3 Procitovano 21 kvitnya 2008 D Bonhoure ta in Surface Currents in the Atlantic Ocean Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Procitovano 21 kvitnya 2008

Дата публікації:
Топ