Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Терно́во — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі. Населення становить 10000 осіб (2001 р). Входить до складу Нересницької сільської громади.
| село Терново | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Тячівський район |
| Громада | Нересницька громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1404 |
| Населення | 10000 |
| Площа | 12 км² |
| Густота населення | 358,50 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90545 |
| Телефонний код | +380 3134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°04′05″ пн. ш. 23°43′56″ сх. д. / 48.06806° пн. ш. 23.73222° сх. д.Координати: 48°04′05″ пн. ш. 23°43′56″ сх. д. / 48.06806° пн. ш. 23.73222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 277 м |
| Водойми | р. Тересва |
| Відстань до районного центру | 20 км |
| Найближча залізнична станція | Тересва |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90545, Терново, вул. Центральна, 174 |
| Карта | |
  Терново | |
 Терново | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Терново розташоване за 20 км від районного центру — міста Тячева і за 7 км від селища Тересви, у мальовничій долині річки Тересви. Зі сходу до села підступають круті заліснені пагорби, заввишки 450—500 м, із заходу село обмежене річкою. Терново цікаве тим, що має багато вузьких покручених вуличок — своєрідний лабіринт, у якому незнайомець може навіть заблукати.
Історія
Село вперше згадується 1404 р (за іншими джерелами 1494 р). Колись тут примітивним способом добували сіль. У 1910 в Терновому проживало 3093 особи, серед яких було 2153 русини, 879 німців, 57 угорців. На початку XX століття статус поселення був підвищений до торгового містечка (нім. Marktgemeinde, угор. Nagyközség).
До 1999 року через село проходила вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна. Залізницею курсували пасажирські й товарні вагони. Нині залізниця не діє, колія розібрана.
Релігія
храм Св. Миколи Чудотворця, згадується 1731 р. Однойменна церква — 1801 р. побудови, яка була розібрана 1927 р.
збудована з дуба в 1731 p., згадана в єпископській візитації за 1751 p., як “дерев'яна з вежою, шинґлями покрита, добра, благословенна от еппа Чумальовського. Образами всі-ми порядочно украшена”.
У 1801 p. сказано, що “церков нова дерев'яна от ерара будована…” Зображення церкви залишилося завдяки Б. Вавроушку, який встиг її сфотографувати в 1927 р. Того ж року церкву розібрали, а на іншому місці було споруджено нову муровану церкву, проект якої виконав ужгородський архітектор Е. Еґреші в 1929 р.
Сучасний храм Св. Трійці збудовано 1930 року.
В 1927 році церкву св.Миколи розібрали, а на іншому місці було споруджено нову муровану церкву, проект якої виконав ужгородський архітектор Е. Еґреші в 1929 р. Споруда досить еклектична, але засвідчує чи не єдину в XX ст. спробу поєднати центричний храм, що має у плані грецький хрест, та традиційні для Мараморощини готичні шпилі. Конструкція дахів подібна до конструкції даху розібраної православної церкви в сусідній Кривій, що наштовхує на думку про спільного автора.
У пошуках форми Е. Еґреші відштовхувався від дерев’яних церков долини Тересви, що відображено на перших малюнках, але церкву збудували з цегли на основі залізобетонного каркасу.
Основні будівельні роботи здійснили впродовж 1930 р. Розробляли кошториси ужгородські будівельники Людвиг Чонґар та Самуель Штерн, але основну роботу, очевидно, виконав майстер Янош Кладек з Кошиць (Словаччина). Вартість робіт становила 198 тисяч чехословацьких корон. Дерев’яними є лише склепіння та конструкції веж. Перші ікони намалював монах Доримедонт. Ікони до нового іконостаса намалював Василь Кризина, а настінне малювання виконав у 1988 – 1989 роках Іван Фанта.
Біля церкви стоїть дерев’яна каркасна шестигранна, суцільно оббита бляхою дзвіниця з трьома дзвонами, відлитими у Пряшеві для православної громади. На дзвоні 1928 р. зазначено дзвоноливарню – “Гедеон а Пекарік”, малий дзвін 1930 р. містить імена членів православного церковного комітету: голова Павло Рошканюк, Іван Блешинець, дяк Михайло Лавришин, Йосип Блешинець та Петро Костевич.
Коли в 1949 р. греко-католицького пароха Антона Романа ув’язнили, комуністична влада вирішила закрити церкву як недіючу. Люди звернулися до православного священика монаха Доримедонта, що служив у дерев’яній церкві св. Петра і Павла, збудованій у 1925 p., з проханням перейти у храм Св. Трійці і врятувати його. Нарешті о. Доримедонт погодився і церква стала православною, а дерев’яну православну розібрали на початку 1960-х.
У 1997 р. єпископ І. Семедій освятив наріжний камінь під спорудження нової греко-католицької церкви Царя Христа.
Стараннями вірників упродовж року закупили матеріали і звели стіни нового великого храму.
Туристичні місця
- Діє Іллінський чоловічий монастир - Терново-Пішогора
- В селі є пам'ятник загиблим, краєзнавчий музей.
- храм Св. Миколи Чудотворця
- храм Св. Трійці збудовано 1930 року.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Терново |
Посилання
- Тернопільський сайт Ternovo.com
- Погода в селі Терново
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terno vo selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Tyachivskomu rajoni Naselennya stanovit 10000 osib 2001 r Vhodit do skladu Neresnickoyi silskoyi gromadi selo TernovoPanorama centralnoyi chastini TernovoPanorama centralnoyi chastini TernovoKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Tyachivskij rajonGromada Neresnicka gromadaOsnovni daniZasnovane 1404Naselennya 10000Plosha 12 km Gustota naselennya 358 50 osib km Poshtovij indeks 90545Telefonnij kod 380 3134Geografichni daniGeografichni koordinati 48 04 05 pn sh 23 43 56 sh d 48 06806 pn sh 23 73222 sh d 48 06806 23 73222 Koordinati 48 04 05 pn sh 23 43 56 sh d 48 06806 pn sh 23 73222 sh d 48 06806 23 73222Serednya visota nad rivnem morya 277 mVodojmi r TeresvaVidstan do rajonnogo centru 20 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya TeresvaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 7 kmMisceva vladaAdresa radi 90545 Ternovo vul Centralna 174KartaTernovoTernovoMapa Ternovo u VikishovishiGeografiyaTernovo roztashovane za 20 km vid rajonnogo centru mista Tyacheva i za 7 km vid selisha Teresvi u malovnichij dolini richki Teresvi Zi shodu do sela pidstupayut kruti zalisneni pagorbi zavvishki 450 500 m iz zahodu selo obmezhene richkoyu Ternovo cikave tim sho maye bagato vuzkih pokruchenih vulichok svoyeridnij labirint u yakomu neznajomec mozhe navit zablukati IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya 1404 r za inshimi dzherelami 1494 r Kolis tut primitivnim sposobom dobuvali sil U 1910 v Ternovomu prozhivalo 3093 osobi sered yakih bulo 2153 rusini 879 nimciv 57 ugorciv Na pochatku XX stolittya status poselennya buv pidvishenij do torgovogo mistechka nim Marktgemeinde ugor Nagykozseg Do 1999 roku cherez selo prohodila vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna Zalizniceyu kursuvali pasazhirski j tovarni vagoni Nini zaliznicya ne diye koliya rozibrana ReligiyaCerkva Sv Mikoli Chudotvorcya Foto poch XX st hram Sv Mikoli Chudotvorcya zgaduyetsya 1731 r Odnojmenna cerkva 1801 r pobudovi yaka bula rozibrana 1927 r zbudovana z duba v 1731 p zgadana v yepiskopskij vizitaciyi za 1751 p yak derev yana z vezhoyu shinglyami pokrita dobra blagoslovenna ot eppa Chumalovskogo Obrazami vsi mi poryadochno ukrashena U 1801 p skazano sho cerkov nova derev yana ot erara budovana Zobrazhennya cerkvi zalishilosya zavdyaki B Vavroushku yakij vstig yiyi sfotografuvati v 1927 r Togo zh roku cerkvu rozibrali a na inshomu misci bulo sporudzheno novu murovanu cerkvu proekt yakoyi vikonav uzhgorodskij arhitektor E Egreshi v 1929 r Suchasnij hram Sv Trijci zbudovano 1930 roku V 1927 roci cerkvu sv Mikoli rozibrali a na inshomu misci bulo sporudzheno novu murovanu cerkvu proekt yakoyi vikonav uzhgorodskij arhitektor E Egreshi v 1929 r Sporuda dosit eklektichna ale zasvidchuye chi ne yedinu v XX st sprobu poyednati centrichnij hram sho maye u plani greckij hrest ta tradicijni dlya Maramoroshini gotichni shpili Konstrukciya dahiv podibna do konstrukciyi dahu rozibranoyi pravoslavnoyi cerkvi v susidnij Krivij sho nashtovhuye na dumku pro spilnogo avtora U poshukah formi E Egreshi vidshtovhuvavsya vid derev yanih cerkov dolini Teresvi sho vidobrazheno na pershih malyunkah ale cerkvu zbuduvali z cegli na osnovi zalizobetonnogo karkasu Osnovni budivelni roboti zdijsnili vprodovzh 1930 r Rozroblyali koshtorisi uzhgorodski budivelniki Lyudvig Chongar ta Samuel Shtern ale osnovnu robotu ochevidno vikonav majster Yanosh Kladek z Koshic Slovachchina Vartist robit stanovila 198 tisyach chehoslovackih koron Derev yanimi ye lishe sklepinnya ta konstrukciyi vezh Pershi ikoni namalyuvav monah Dorimedont Ikoni do novogo ikonostasa namalyuvav Vasil Krizina a nastinne malyuvannya vikonav u 1988 1989 rokah Ivan Fanta Bilya cerkvi stoyit derev yana karkasna shestigranna sucilno obbita blyahoyu dzvinicya z troma dzvonami vidlitimi u Pryashevi dlya pravoslavnoyi gromadi Na dzvoni 1928 r zaznacheno dzvonolivarnyu Gedeon a Pekarik malij dzvin 1930 r mistit imena chleniv pravoslavnogo cerkovnogo komitetu golova Pavlo Roshkanyuk Ivan Bleshinec dyak Mihajlo Lavrishin Josip Bleshinec ta Petro Kostevich Koli v 1949 r greko katolickogo paroha Antona Romana uv yaznili komunistichna vlada virishila zakriti cerkvu yak nediyuchu Lyudi zvernulisya do pravoslavnogo svyashenika monaha Dorimedonta sho sluzhiv u derev yanij cerkvi sv Petra i Pavla zbudovanij u 1925 p z prohannyam perejti u hram Sv Trijci i vryatuvati jogo Nareshti o Dorimedont pogodivsya i cerkva stala pravoslavnoyu a derev yanu pravoslavnu rozibrali na pochatku 1960 h U 1997 r yepiskop I Semedij osvyativ narizhnij kamin pid sporudzhennya novoyi greko katolickoyi cerkvi Carya Hrista Starannyami virnikiv uprodovzh roku zakupili materiali i zveli stini novogo velikogo hramu Turistichni miscya Diye Illinskij cholovichij monastir Ternovo Pishogora V seli ye pam yatnik zagiblim krayeznavchij muzej hram Sv Mikoli Chudotvorcya hram Sv Trijci zbudovano 1930 roku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TernovoPosilannyaTernopilskij sajt Ternovo com Pogoda v seli Ternovo