У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадниченко прізвище Володи мир Я кович Стадниче нко нар 20 червня 193

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадниченко (прізвище).

Володи́мир Я́кович Стадниче́нко (нар. 20 червня 1936, місто Кременчук, тепер Полтавська область) — публіцист, кандидат історичних наук (1982), заслужений журналіст України (1996), громадський діяч. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1982). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат України 1-го скликання. Член Ревізійної комісії КПУ в 1981—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках.

Володимир Якович Стадниченко

Народився	20 червня 1936(1936-06-20) (88 років) Кременчук, УРСР
Громадянство	УРСР Україна
Національність	українець
Діяльність	політик, журналіст, публіцист
Галузь	журналістика^[1], публіцистика^[1] і політика^[1]
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська^[1]
Посада	Народний депутат УРСР 11-го скликання Народний депутат України I скликання
Нагороди
Премії
Звання	Заслужений журналіст України
«Чиста земля. Правдиві і щирі свідчення, вільні журналістські нотатки шукача істини в глибинах часу, в просторах світу» (2000) «Іду за Сковородою. Сповідь у любові до Вчителя» (2002) «Лоно Дунаю. Природа мовчить дедалі голосніше» (2006) «Сафарі: сон наяву. Стооке полювання на кенійську «велику п'ятірку»: лева, леопарда, носорога, буйвола і слона» (2007) «Зелений дзвін» (2008) «Садівник щастя» (2012) — відзначена Премією імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності 2012 року. Нагороди, відзнаки Нагороджений орденом Дружби народів (1981), медалями. Див. також Демократична Україна (газета) Шевченківські лауреати Примітки Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 Стадниченко Володимир Якович Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1993 року № 5 «Про заступників голови Державного комітету України по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації». Указ Президента України від 2 січня 1995 року № 6/95 «Про призначення В. Стадниченка заступником Міністра України у справах преси та інформації» Указ Президента України від 25 лютого 1997 року № 169/97 «Про звільнення В. Стадниченка з посади заступника Міністра України у справах преси та інформації» Посилання Стадниченко Володимир. Непарадний портрет

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] Стадниченко Володимир Якович

[3] Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1993 року № 5 «Про заступників голови Державного комітету України по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації».

[4] Указ Президента України від 2 січня 1995 року № 6/95 «Про призначення В. Стадниченка заступником Міністра України у справах преси та інформації»

[5] Указ Президента України від 25 лютого 1997 року № 169/97 «Про звільнення В. Стадниченка з посади заступника Міністра України у справах преси та інформації»

[1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадниченко прізвище Володи мир Я кович Стадниче нко нар 20 червня 193

Нагороди, відзнаки

Див. також

Примітки

Посилання