Зелений театр амфітеатр під відкритим небом в Одесі Побудований в 1936 році в Олександрівському парку нині Парк імені Т

Зелений театр — амфітеатр під відкритим небом в Одесі. Побудований в 1936 році в Олександрівському парку (нині — Парк імені Т. Г. Шевченка). Архітектори — Е. С. та А. С. Назарець.

Зелений театр

46°28′42″ пн. ш. 30°45′05″ сх. д. / 46.47842000002777496° пн. ш. 30.75140000002777896° сх. д.Координати: 46°28′42″ пн. ш. 30°45′05″ сх. д. / 46.47842000002777496° пн. ш. 30.75140000002777896° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Одеса Приморський район вулиця Маразліївська
Тип	театр
Відкрито	1936
greentheat.re
Ідентифікатори і посилання

Зелений театр у Вікісховищі

Історія

Хронологія перетворення ставка в театр під відкритим небом

Історія театру починається в 1876 році з робіт по влаштуванню в Олександрівському парку (сьогодні парк Шевченка) ставка у формі Чорного і Азовського морів. Газета «Новоросійський телеграф» публікує новину:

	В Олександрівському парку вже розпочаті роботи з влаштування ставка ... Форма цього ставка буде зображувати Чорне і Азовське море з півостровом Крим. Глибина ставка буде 1 1/2 аршин, площа - 1500 квадратних сажнів. Альтанки, буфет і лавки будуть розташовані в порядку розташування міст по берегах Чорного і Азовського морів і будуть називатися іменами цих міст. Думка дуже оригінальна і дотепна.
— «Новороссийский телеграф», 1876, № 343

Пізніше, як засвідчує «Новороссийский телеграф», ідея зазнала змін:

	Нещодавно ми повідомляли, що ставок в Олександрівському парку матиме форму Чорного і Азовського морів ... Тепер виявляється, що завідувач господарством цього парку член Думи змінив своє припущення, і ставок цей буде пересічної форми.
— , 1876

1936 рік — через півстоліття було прийнято рішення засипати котлован і на його місці побудувати театр під відкритим небом. 9 квітня 1936 року «Чорноморська комуна» пише:

	Інтенсивно розгорнулася робота по влаштуванню зеленого театру. Тут йде засипка котловану. До 1 червня зелений театр під відкритим небом на 3,5 тисячі глядачів повинен бути закінчений
— «Черноморская коммуна» (9 квітня 1936 року)

18 травня того ж року «Чорноморська комуна» уточнює:

	Трибуни для 3,5 тисячі глядачів будуть розташовані амфітеатром. Будується велика "раковина" для симфонічного оркестру на 70 музикантів. "Раковина" повідомляється з просценіумом, який одночасно вміщує 400 осіб для показу масових сцен. До 1 червня театр повинен бути готовий.
— « Чорноморська комуна» (18 травня 1936 року)

Як писав Валентин Катаєв: «Крихкий бюджет муніципалітету, підірваний темними махінаціями міського голови, не витримав подальших витрат. „Чорне море“ так і залишилося на вічні часи необлицьованим і сухим.». Юрій Олеша в своїй книзі «Стадион в Одесі» писав, що «в цій уголовині, названій Черним морем, грали в футбол».

Літературний краєзнавець Ростислав Александров писав: "Звідси, з «Чорного моря», пішли у великий футбол В. Зінкевич, Т. Коваль, В. Котов, М. Малхасов, І. Тішкін … Тут зійшла зірка спортивного щастя Олександра Злочевського, неповторного «Сашки Злота», кумира одеських уболівальників і героя безлічі легенд … "

1936 рік — театр відкрився для публіки 14 липня 1936 року. Перший сезон був насиченим: в дні відкриття — гастролі Ленінградського театру Червоної Армії, 17 червня тут виступили майстри Ленінградської оперети на чолі з Н. Д. Ксендзовським. 18 липня на сцені театру давали дві одноактні оперети — «Чотири помилки» і «Весілля в Севільї».

Артисти, які виступали на сцені Зеленого театру

У Зеленому театрі виступали Аркадій Райкін, Тарапунька і Штепсель, Едіта П'єха, Анна Герман, Михайло Водяний , Олег Анофрієв, Муслім Магомаєв, Софія Ротару, а також Алла Пугачова. На сцені Зеленого театру виступали симфонічні оркестри, а також корифеї радянського джазу Леонід Утьосов, Олег Лундстрем, Анатолій Кролл і Едді Рознер. Серед іменитих артистів, які виступали на сцені Зеленого театру, був також вокально-інструментальний ансамбль Грузії «Орера», в складі якого співали Вахтанг Кікабідзе і Нані Брегвадзе У 1962 році на сцені Зеленого театру дав два концерти Бенні Гудмен.

У Зеленому театрі проходив фестиваль «Біла акація», а одними з останніх концертів на його сцені стали виступи Чиж & Co, ЧайФ, Арія, Ва-Банк' , Король и Шут, СерьГа в рамках рок-фестивалю «Пікейні жилети», присвяченого пам'яті одеського музиканта, лідера групи «Бастіон» Ігоря Ганькевича. У 2018 році в Зеленому театрі пройшов щорічний міський фестиваль "Гешефт garage sale".

Відновлення театру

Після звільнення Одеси театр був у напівзруйнованому стані. Однак в 1946, одесити, готуючись до зустрічі з легендарною Клавдією Шульженко на сцені Зеленого театру, вийшли на його відновлення.

До кінця XX століття театр прийшов в повністю зруйнований стан.

У 2014 році підприємець і імпакт-інвестор Єгор Гребенніков розробив концепцію і інвестував 13 млн гривень у відновлення Зеленого театру. У 2015 році зусиллями волонтерів Зелений театр із занедбаної території перетворився на улюблене місце зустрічі і відпочинку одеситів. Суботники організували активісти ініційованого Гребенниковим Impact Hub Odessa. .

Перший сезон відновленого Зеленого театру ознаменували лекція Андрія Макаревича, поетичні та літературні вечори Дмитра Бикова, Сергія Жадана, Леся Подерв'янського і Ади Роговцевої. Серед музикантів в 2016 році тут виступали Benjamin Clementine, Dakh Daughters, Pur:Pur, Один в каное, Іван Дорн.

На території Зеленого театру повністю реконструйована сцена, відкритий лекторій, обладнані майданчики для дитячих ігор, проводяться відкриті майстер-класи по екології і творчості . На одному зі схилів відновленого театру волонтери створили еко-ферму, де навчають дітей і підлітків вирощувати екологічно чисті овочі.

Примітки

В. Тимофієнко Одеса. Архитектурно-исторический очерк. — Київ: видавництво «Будівельник», 1983. — P. 82.
Катаєв Валентин Петрович. Зустріч. — Красная новь, 1935. — № 12.
Катаєв Валентин Петрович. Зустріч. — Едуард Багрицький, 1936.
Юрій Олеша. Стадіон в Одесі. — 1936. — .
Губарь, Олег (2005). Зелений театр. Київ: Всесвітній клуб одеситів. с. 24. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()
Що таке гешефт і як він став найпопулярнішим фестивалем в Одесі. odesskiye.info (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
. Думская. 29.06.2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
. Думская. 31.03.2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
(рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
Ulam, Alex (8 марта, 2017). . The Wall Street Journal. , Inc. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.

Див. також

Парк Шевченка (Одеса)

Література

«Зодчі Одеси». В. Пилявский
«Будівлі, споруди, пам'ятники Одеси і їх зодчі». В. Пилявский
«Одеса 1920—1965: люди, події, факти». Видавництво «БАХВА», 2008.
"Архітектура Одеси. Стиль і час ". В. Пилявський
"Одеса. Архітектурно-історичний нарис ". В. І. Тимофієнко
Галерея старих фотографій Одеси [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
«Зелений театр». Олег Губарь
«Історія Одеси в назвах вулиць». Я. МАЙСТРОВА
Зелений театр [ 1 лютого 2015 у Wayback Machine.] — історична довідка проекту «Архітектура Одеси»
КП «ПКіВ» ім. Т. Г. Шевченко [ 9 серпня 2015 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Департаменту культури і туризму Одеської міської ради

Посилання

[1] В. Тимофієнко Одеса. Архитектурно-исторический очерк. — Київ: видавництво «Будівельник», 1983. — P. 82.

[2] Катаєв Валентин Петрович. Зустріч. — Красная новь, 1935. — № 12.

[3] Катаєв Валентин Петрович. Зустріч. — Едуард Багрицький, 1936.

[4] Юрій Олеша. Стадіон в Одесі. — 1936. — .

[Губарь-5] Губарь, Олег (2005). Зелений театр. Київ: Всесвітній клуб одеситів. с. 24. ISBN . {{}}: Проігноровано |work= ()

[6] Що таке гешефт і як він став найпопулярнішим фестивалем в Одесі. odesskiye.info (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.

[7] . Думская. 29.06.2015. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2017.

[8] . Думская. 31.03.2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 27 березня 2017.

[9] (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.

[WSJ-10] Ulam, Alex (8 марта, 2017). . The Wall Street Journal. , Inc. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.