Фолксономія — це система, в якій користувачі застосовують загальнодоступні теги для онлайн елементів, зазвичай для того, щоб допомогти в їх находженні. Це може дати початок системі класифікації на основі цих тегів та їх частот, на відміну від таксономічної класифікації, яка визначається власниками контенту тоді, коли він опубліковується. Ця практика знана також під назвою колаборативний тегінг,соціальна класифікація, соціальна індексація, і соціальний тегінг. Фолксономія з самого початку була «результатом персонального вільного тегінгу інформації […] для особистого видобутку», але онлайн розповсюдження та взаємодія розгорнули її в колаборативні форми. Соціальний теґінг — це програма із тегів у відкритому онлайновому середовищі, де теги одних користувачів доступні для інших. Колаборативний теґінг (також знаний як груповий тегінг) — це тегінг, створений для групи користувачів. Цей тип фолксономії зазвичай використовується у таких кооперативних та колаборативних проектах як дослідження, сховища контенту та соціальні закладки.
Термін був введений [en] у 2004 як телескопія слів народ (від англ. folk) і таксономія. Фолксономія стала популярною як частина соціального програмного забезпечення таких програм як соціальні закладки і анотації фотографій, які дозволяють користувачам колективно класифікувати та знайти інформацію за допомогою розповсюджених тегів. Деякі сайти включають хмару тегів як шлях візуалізації тегів у фолксономії.
Фолксономія може використовуватися для [en], бізнесу та вищої освіти. Зокрема фолксономія реалізовується для соціальних закладок, учителя сховищ ресурсів, систем електронного навчання, колаборативного навчання, колаборативного вивчення, колаборативного дослідження та професійного розвитку.
Переваги та недоліки
Фолксономія — це компроміс між традиційною централізованою класифікацією і ніякою класифікацією взагалі, яка має деякі переваги:
- тегінг простий для розуміння і використання навіть без тренування та попереднього знання класифікації або індексування
- словник у фолкосономії чітко відображає мовний запас користувача
- фолксономія гнучка (у розумінні, що користувач може додавати та видаляти теги)
- теги містять і популярний контент, і так званий контент лонг-тейл запитів (запити з «довгими хвостами», які вводять користувачі для пошуку більш конкретної інформації), дозволяючи користувачам проглянути та відкрити нову інформацію навіть у вузьких темах
- теги відображають концептуальну модель користувача без культурних, соціальних або політичних упереджень
- включає в себе можливість створення товариств (у розумінні, що користувачі, які використовують однакові теги, мають спільні інтереси)
- фолксономії багатовимірні у тому сенсі, що користувачі можуть присвоїти будь-який номер або комбінацію тегів для того, щоб виразити концепцію
Існують декілька недоліків у використанні тегів та фолксономії, і деякі переваги (дивись вище), які можуть привести до проблем. Наприклад, простота в тегінгу може призвести до недоречно застосованих тегів. Контрольовані словники — виняткові за своєю природою, а теги часто неоднозначні та надмірно персоналізовані. Користувачі застосовують теги для документів різними шляхами, і системи тегінгу часто відчувають нестачу в механізмах обробки синонімів, акронімів і омонімів, а також різних варіацій вимовляння: орфографічні помилки, форма однини/множини, відмінювані та багатокореневі слова. Деякі системи тегінгу не створюють допоміжних тегів, які б складалися із багатьох слів, що призводять до тегів типу «видзмоговікна». Інколи користувачі обирають спеціалізовані теги або теги, які не мають на увазі значення інших.
Елементи та типи
Фолксономія з'являється тоді, коли користувач маркує контент або інформацію, наприклад, вебсторінки, фотографії, відео, подкасти, твіти, наукові папери тощо. Strohmaier et al. розробило поняття: термін «тегінг» стосується «добровільної діяльності користувачів, які анотують ресурси цим терміном — вільно обраним з необмеженого та неконтрольованого словника». Інші пояснюють теги як неструктуровану текстову мітку або ключові слова, і що вони з'являються як елементарна форма метаданих.
Фолксономія складається з трьох основних об'єктів: користувачі, теги і ресурси. Користувачі створюють теги для маркування таких ресурсів як вебсторінки, фотографії, відео, подкасти. Ці теги використовуються для того, щоб організувати, класифікувати та підсумувати онлайн контент. Ця система колаборативного тегінгу також використовує дані теги як шлях індексації інформації, полегшення пошуку та навігації ресурсів. Фолксономія включає ряд URL, який використовується для ідентифікації ресурсів, які були згадані користувачами різних сайтів. Ці системи включають схеми категорії, у яких є здатність організувати теги за різними рівнями деталізації.
Вандер Вол визначає два типи фолксономії: широкий і вузький. Широка фолксономія виникає тоді, коли велика кількість користувачів може застосувати однаковий тег до пункту, надавши інформацію про те, які теги є найпопулярнішими. Вузька фолксономія відбувається тоді, коли користувачі, зазвичай у невеликій кількості і завжди включаючи творця об'єкта, маркують об'єкт тегами, які можуть застосовуватися один раз. У той час як і широкі, і вузькі фолксономії включають здатність до пошуку контенту, зв'язуючи слово або фразу до об'єкта, широка фолксономія дозволяє сортування на основі популярності кожного тегу, а також відстеження тенденцій у використанні тегу, які тільки з'являються, і розвитку словників.
Приклад широкої фолксономії — del.icio.us, сайт, де користувачі можуть маркувати будь-які онлайн ресурси, які вони знайдуть релевантними з їхніми власними тегами. Сайт обміну фотографій Flickr найчастіше наводиться як приклад вузької фолксономії.
Фолксономія проти таксономії
«Таксономія» стосується ієрархічної класифікації, в якій визначені класи відносно чітко вкладені під більш широкими категоріями. «Фолксономія» встановлює категорії (кожен тег — категорія) без передбачення або обов'язкового отримання ієрархічної структури відношень типу батьки-діти серед різних тегів. (Робота була зроблена за методами отримання, які звільняють ієрархії від груп тегів)
Прибічники фолксономії стверджують, що вони часто схиляються до таксономії, оскільки фолксономія демократизує спосіб, яким інформація організовується; таксономія корисніша для користувачів, тому що вона відображає поточний спосіб мислення про домени, а також виражає більше інформації. Критики стверджують, що фолксономія хаотична і тому складніша у використанні; вона може відобразити перехідні тенденції, котрі у свою чергу спотворюють дані про поле. Емпіричний аналіз комплексу складної динаміки систем тегінгу, опублікований у 2007, показав, що згода навколо стабільних розподілів та спільних словників дійсно з'являється, навіть при відсутності центрального [en]. Аби контент був доступним для пошуку, він має бути категоризований та згрупований. У той час як це вимагало схвалені набори контенту, які описували теги (як ключові слова у статті журналу), одне дослідження відкрило, що у великих фолксономіях загальні структури також з'являються на рівні класифікацій. Відповідно, можливо розробити математичні [en], які дозволяють переклад з особистих тег-словників (personomies) у словники, доступні для більшості користувачів.
Соціальний тегінг для отримання знань
Соціальний тегінг для отримання знань — це специфічне використання тегінг для пошуку та перепошуку специфічного контенту однією чи групою осіб. Система соціального тегінгу відрізняється від традиційної таксономії тим, що вони основані на групі систем, які відчувають нестачу в традиційній ієрархії таксономії. Замість низхідного підходу, соціальний тегінг покладається на користувачів з метою створення фолксономії з самого початку.
Звичайне використання соціального тегінгу включає особистий розвиток для індивідуального використання і колаборативних проектів. Соціальний тегінг використовується для отримання знань для середньої, вищої та після інститутської освіти так само як і для особистого та ділового дослідження. Переваги у пошуку/перепошуку джерела інформації застосовуються для широкого спектра користувачів. Протеговані ресурси розміщуються у пошукових запитах замість того, щоб «переривати» більш традиційну систему папки файлів. Соціальний аспект тегінгу також дозволяє користувачам використовувати у своїх інтересах метадані тисячі інших користувачів.
Користувачі обирають індивідуальні теги для зберігання ресурсів. Ці теги відображають особисті асоціації, категорії і концепції. Вони являють собою окремі представлення, які основані на думці та відношенні до особистості. Теги або ключові слова розроблені користувачами. Саме тому теги відображають асоціації користувача відносно ресурсу. Зазвичай теговані ресурси включають в себе відео, фото, статті, вебсайти та електронні листи. Теги вигідні з декількох причин. По-перше, вони допомагають структурувати та організувати велику кількість цифрових ресурсів так, що це робить їх легкодоступними, коли пізніше користувачі намагатимуться локалізувати ресурс. Другий аспект — соціальний по своїй природі, й означає те, ще користувачі можуть знайти нові ресурси та контент, які основані на тегах інших користувачів. Навіть акт перегляду загальних тегів може призвести до ресурсів для отримання знань.
Теги, які виникають частіше з певними ресурсами, більш сильно сполучені. Більше того, теги можуть бути сполучені між собою. Це можна спостерігати за частотою їх виникнення. Чим частіше вони з'являються, тим сильніше зв'язок. Хмари тегів часто використовуються для візуалізації зв'язку між ресурсами та тегами.
Теги показують зв'язки концепцій, які формально невідомі користувачу. Тому поточні когнітивні конструкції користувача можуть бути модифіковані або збільшені інформацією про метадані, знайденою в сполучених соціальних тегах. Цей процес сприяє придбанню знань через когнітивне роздратування і урівноваження. Ця теоретична структура відома як модель коеволюції окремого і колективного знання.
Модель коеволюції зосереджується на когнітивному конфлікті, в якому попередні знання учня і інформація, отримана від довкілля, деякою мірою відрізняються. Коли це відношення відбувається, учень повинен працювати за допомогою процесу когнітивного урівноваження, аби зробити особисті когнітивні і поза інформаційні конструкції відповідними. Відповідно до коеволюційної моделі, це може потребувати модифікації наявних конструкцій або простого доповнення до них. Додаткове когнітивне зусилля сприяє обробці інформації, яка у свою чергу дозволяє виникнути індивідуальному вивченню.
Приклади фолксономії
- Твіттер Хештеги
- del.icio.us: громадський сервіс тегінгу
- Flickr: ділитися фотографіями
- Steam магазин відео ігор
- Mendeley: соціальне довідкове програмне забезпечення управління
- [en]: комерційний сервіс пошуку web-сторінок
- Instagram: соціальна мережа, що базується на обміні фотографіями
- WordPress: система керування вмістом з відкритим кодом
- Pinterest: соціальний фото-сервіс
Див. також
Посилання
- Peters, Isabella (2009). Folksonomies. Indexing and Retrieval in Web 2.0. Berlin: De Gruyter Saur.
- Pink, Daniel H. (11 December 2005). Folksonomy. New York Times. Процитовано 14 July 2009.
- Lambiotte, R, and M Ausloos. 2005. Колаборативний тегінг як тристороння мережа.http://arxiv.org/abs/cs.DS/0512090.
- Borne, Kirk. . Bulletin of Association for Information Science and Technology. ASIS&T. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
- Vander Wal, Thomas (11 December 2005). Фолксономічне карбування та визначення.
- http://vanderwal.net/folksonomy.html Походження терміну
- Lamere, Paul (June 2008). Соціальний інформаційний пошук тегінгу та музики. Journal of New Music Research. 37 (2): 101—114. doi:10.1080/09298210802479284.
- Gupta, M., et al., Огляд соціального тегінгу та програм, в аналітиці даних про соціальну мережу, C.C. Aggarwal, Editor. 2011, Springer. p. 447—497.
- Quintarelli, E., Фолксономія: сила людям. 2005.
- Mathes, A., Фолксономія — кооперативна класифікація та комунікація через спільно використовувані метадані. 2004.
- Wal, T.V. Фолксономія. 2007
- Kipp, M. and D.G. Campbell, Зразки і невідповідності у колаборативних системах тегінгу: експертиза методів тегінгу. Щорічні загальні збори слухань американського суспільства інформатики і технології, 2006.
- Hayman, S., Фолксономія та тегінг: нові розробки в соціальних закладках, на слуханнях конференції Ark Group: розвиток та поліпшення систем класифікації, 2007, Сідней. 2007: Sydney.
- Kroski, E., The Hive Mind: Фолксономія та оснований на користувачі тегінг 2005
- Guy, M. і E. Тонкін, Фолксономія: прибирання тегів? D-Lib Magazine, 2006. 12 (Number 1): p. 1-15.
- Strohmaier, M., C. Körner, and R. Kern, Розуміючи, чому користувачі маркують: огляд тегінгу мотиваційної літератури та результатів емпіричного дослідження. Вебсемантика: наука, сервіси та агенти у всесвітній павутині, 2012. 17: p. 1-11.
- Ames, M.N.M., Чому ми маркуємо: мотивація для анотації в мобільних та онлайнових ЗМІ, на конференції SIGCHI з людських чинників в обчислювальних системах. 2007, ACM Press: Нью-Йорк, НЮ, США. p. 971—980.
- Guy, M. і E. Тонкін, Фолксономія: 'Прибирання тегів? D-Lib Magazine, 2006. 12 (Number 1): p. 1-15.
- Brooks, C.H. and N. Montanez, Покращена анотація блогосфери через автотегінг та ієрархічний кластерінг, у WWW '06: продовження 15-ї міжнародної конференції з питань всесвітньої павутини. 2006, ACM Press: Нью-Йорк, НЮ, США. p. 625—632.
- Berlin, B. (1992). Етнобіологічна класифікація. Прінстон: друк Прінстонського університету.
- Vander Wal, Thomas. Пояснення та показ широкої та вузької фолксономії. Процитовано 5 березня 2013.
- Laniado, David. Використання WordNet для перетворення фолксономії в ієрархію понять (PDF). CEUR Workshop Proceedings. 314 (51). Процитовано 7 серпня 2015.
- Weinberger, David. Фолксономія як символ. Joho the Blog. Процитовано 7 серпня 2015.
- Гері Халпін, Валентин Робу, Хана Шеферд Комплекс динаміки колаборативного тегінгу, Proc. Міжнародна конференція з питань всесвітньої павутини, ACM Press, 2007.
- В. Робу, Г. Халпін, Х. Шеферд Поява згоди та спільних словників у колаборативних системах тегінгу, Угоди ACM у мережі(TWEB), Vol. 3(4), art. 14, 2009.
- Роберт Ветзкер, Карстен Зімерманн, Кристіан Баукхейдж, і Сахін Албайрак Я маркую, ти маркуєш: переклад тегів для розвинутих моделей користувача, Proc. Міжнародна конференція з питань вебпошуку і аналізу даних, ACM Press, 2010.
- Held, C., & Cress, U. (2009). Вивчаємо досліджуючи: Вплив соціального тегінгу на отримання знань. У дослідженні взаємодії численних дисциплін(ст. 254—266). Springer Berlin Heidelberg.
- Fu, W. (2008). Мікроструктури соціального тегінгу: раціональна модель. Усередині: Слухання конференції ACM 2008 року з Комп'ютерної підтримуваної спільної праці, ст. 229—238. ACM, Нью-Йорк.
- Kimmerle, J., Cress, U., & Held, C. (2010). Взаємодія між окремим та колективним знанням: технології для організаційного вивчення та будівлі знань. Knowledge Management Research & Practice, 8(1), 33-44.
Додаткові посилання
- «Folksonomy», The New York Times, 2005-12-11
- «Folksonomies Tap People Power», Wired News, 2005-02-01
- Folksonomy and science communication (PDF). (27): 97—103. 2007. – Folksonomies as a tool for professional scientific databases
- «The Three Orders»: 2005 explanation of tagging and folksonomies
- SocialTagging.org provides short definitions of key terms related to tagging and folksonomies
- Vanderwal's definition of folksonomy
- Vanderwal's take on Wikipedia's definition of folksonomy
- Classroom Collaboration Using Social Bookmarking Service Diigo
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Folksonomiya ce sistema v yakij koristuvachi zastosovuyut zagalnodostupni tegi dlya onlajn elementiv zazvichaj dlya togo shob dopomogti v yih nahodzhenni Ce mozhe dati pochatok sistemi klasifikaciyi na osnovi cih tegiv ta yih chastot na vidminu vid taksonomichnoyi klasifikaciyi yaka viznachayetsya vlasnikami kontentu todi koli vin opublikovuyetsya Cya praktika znana takozh pid nazvoyu kolaborativnij teging socialna klasifikaciya socialna indeksaciya i socialnij teging Folksonomiya z samogo pochatku bula rezultatom personalnogo vilnogo tegingu informaciyi dlya osobistogo vidobutku ale onlajn rozpovsyudzhennya ta vzayemodiya rozgornuli yiyi v kolaborativni formi Socialnij teging ce programa iz tegiv u vidkritomu onlajnovomu seredovishi de tegi odnih koristuvachiv dostupni dlya inshih Kolaborativnij teging takozh znanij yak grupovij teging ce teging stvorenij dlya grupi koristuvachiv Cej tip folksonomiyi zazvichaj vikoristovuyetsya u takih kooperativnih ta kolaborativnih proektah yak doslidzhennya shovisha kontentu ta socialni zakladki Termin buv vvedenij en u 2004 yak teleskopiya sliv narod vid angl folk i taksonomiya Folksonomiya stala populyarnoyu yak chastina socialnogo programnogo zabezpechennya takih program yak socialni zakladki i anotaciyi fotografij yaki dozvolyayut koristuvacham kolektivno klasifikuvati ta znajti informaciyu za dopomogoyu rozpovsyudzhenih tegiv Deyaki sajti vklyuchayut hmaru tegiv yak shlyah vizualizaciyi tegiv u folksonomiyi Folksonomiya mozhe vikoristovuvatisya dlya en biznesu ta vishoyi osviti Zokrema folksonomiya realizovuyetsya dlya socialnih zakladok uchitelya shovish resursiv sistem elektronnogo navchannya kolaborativnogo navchannya kolaborativnogo vivchennya kolaborativnogo doslidzhennya ta profesijnogo rozvitku Perevagi ta nedolikiFolksonomiya ce kompromis mizh tradicijnoyu centralizovanoyu klasifikaciyeyu i niyakoyu klasifikaciyeyu vzagali yaka maye deyaki perevagi teging prostij dlya rozuminnya i vikoristannya navit bez trenuvannya ta poperednogo znannya klasifikaciyi abo indeksuvannya slovnik u folkosonomiyi chitko vidobrazhaye movnij zapas koristuvacha folksonomiya gnuchka u rozuminni sho koristuvach mozhe dodavati ta vidalyati tegi tegi mistyat i populyarnij kontent i tak zvanij kontent long tejl zapitiv zapiti z dovgimi hvostami yaki vvodyat koristuvachi dlya poshuku bilsh konkretnoyi informaciyi dozvolyayuchi koristuvacham proglyanuti ta vidkriti novu informaciyu navit u vuzkih temah tegi vidobrazhayut konceptualnu model koristuvacha bez kulturnih socialnih abo politichnih uperedzhen vklyuchaye v sebe mozhlivist stvorennya tovaristv u rozuminni sho koristuvachi yaki vikoristovuyut odnakovi tegi mayut spilni interesi folksonomiyi bagatovimirni u tomu sensi sho koristuvachi mozhut prisvoyiti bud yakij nomer abo kombinaciyu tegiv dlya togo shob viraziti koncepciyu Isnuyut dekilka nedolikiv u vikoristanni tegiv ta folksonomiyi i deyaki perevagi divis vishe yaki mozhut privesti do problem Napriklad prostota v tegingu mozhe prizvesti do nedorechno zastosovanih tegiv Kontrolovani slovniki vinyatkovi za svoyeyu prirodoyu a tegi chasto neodnoznachni ta nadmirno personalizovani Koristuvachi zastosovuyut tegi dlya dokumentiv riznimi shlyahami i sistemi tegingu chasto vidchuvayut nestachu v mehanizmah obrobki sinonimiv akronimiv i omonimiv a takozh riznih variacij vimovlyannya orfografichni pomilki forma odnini mnozhini vidminyuvani ta bagatokorenevi slova Deyaki sistemi tegingu ne stvoryuyut dopomizhnih tegiv yaki b skladalisya iz bagatoh sliv sho prizvodyat do tegiv tipu vidzmogovikna Inkoli koristuvachi obirayut specializovani tegi abo tegi yaki ne mayut na uvazi znachennya inshih Elementi ta tipiFolksonomiya z yavlyayetsya todi koli koristuvach markuye kontent abo informaciyu napriklad vebstorinki fotografiyi video podkasti tviti naukovi paperi tosho Strohmaier et al rozrobilo ponyattya termin teging stosuyetsya dobrovilnoyi diyalnosti koristuvachiv yaki anotuyut resursi cim terminom vilno obranim z neobmezhenogo ta nekontrolovanogo slovnika Inshi poyasnyuyut tegi yak nestrukturovanu tekstovu mitku abo klyuchovi slova i sho voni z yavlyayutsya yak elementarna forma metadanih Folksonomiya skladayetsya z troh osnovnih ob yektiv koristuvachi tegi i resursi Koristuvachi stvoryuyut tegi dlya markuvannya takih resursiv yak vebstorinki fotografiyi video podkasti Ci tegi vikoristovuyutsya dlya togo shob organizuvati klasifikuvati ta pidsumuvati onlajn kontent Cya sistema kolaborativnogo tegingu takozh vikoristovuye dani tegi yak shlyah indeksaciyi informaciyi polegshennya poshuku ta navigaciyi resursiv Folksonomiya vklyuchaye ryad URL yakij vikoristovuyetsya dlya identifikaciyi resursiv yaki buli zgadani koristuvachami riznih sajtiv Ci sistemi vklyuchayut shemi kategoriyi u yakih ye zdatnist organizuvati tegi za riznimi rivnyami detalizaciyi Vander Vol viznachaye dva tipi folksonomiyi shirokij i vuzkij Shiroka folksonomiya vinikaye todi koli velika kilkist koristuvachiv mozhe zastosuvati odnakovij teg do punktu nadavshi informaciyu pro te yaki tegi ye najpopulyarnishimi Vuzka folksonomiya vidbuvayetsya todi koli koristuvachi zazvichaj u nevelikij kilkosti i zavzhdi vklyuchayuchi tvorcya ob yekta markuyut ob yekt tegami yaki mozhut zastosovuvatisya odin raz U toj chas yak i shiroki i vuzki folksonomiyi vklyuchayut zdatnist do poshuku kontentu zv yazuyuchi slovo abo frazu do ob yekta shiroka folksonomiya dozvolyaye sortuvannya na osnovi populyarnosti kozhnogo tegu a takozh vidstezhennya tendencij u vikoristanni tegu yaki tilki z yavlyayutsya i rozvitku slovnikiv Priklad shirokoyi folksonomiyi del icio us sajt de koristuvachi mozhut markuvati bud yaki onlajn resursi yaki voni znajdut relevantnimi z yihnimi vlasnimi tegami Sajt obminu fotografij Flickr najchastishe navoditsya yak priklad vuzkoyi folksonomiyi Folksonomiya proti taksonomiyi Taksonomiya stosuyetsya iyerarhichnoyi klasifikaciyi v yakij viznacheni klasi vidnosno chitko vkladeni pid bilsh shirokimi kategoriyami Folksonomiya vstanovlyuye kategoriyi kozhen teg kategoriya bez peredbachennya abo obov yazkovogo otrimannya iyerarhichnoyi strukturi vidnoshen tipu batki diti sered riznih tegiv Robota bula zroblena za metodami otrimannya yaki zvilnyayut iyerarhiyi vid grup tegiv Pribichniki folksonomiyi stverdzhuyut sho voni chasto shilyayutsya do taksonomiyi oskilki folksonomiya demokratizuye sposib yakim informaciya organizovuyetsya taksonomiya korisnisha dlya koristuvachiv tomu sho vona vidobrazhaye potochnij sposib mislennya pro domeni a takozh virazhaye bilshe informaciyi Kritiki stverdzhuyut sho folksonomiya haotichna i tomu skladnisha u vikoristanni vona mozhe vidobraziti perehidni tendenciyi kotri u svoyu chergu spotvoryuyut dani pro pole Empirichnij analiz kompleksu skladnoyi dinamiki sistem tegingu opublikovanij u 2007 pokazav sho zgoda navkolo stabilnih rozpodiliv ta spilnih slovnikiv dijsno z yavlyayetsya navit pri vidsutnosti centralnogo en Abi kontent buv dostupnim dlya poshuku vin maye buti kategorizovanij ta zgrupovanij U toj chas yak ce vimagalo shvaleni nabori kontentu yaki opisuvali tegi yak klyuchovi slova u statti zhurnalu odne doslidzhennya vidkrilo sho u velikih folksonomiyah zagalni strukturi takozh z yavlyayutsya na rivni klasifikacij Vidpovidno mozhlivo rozrobiti matematichni en yaki dozvolyayut pereklad z osobistih teg slovnikiv personomies u slovniki dostupni dlya bilshosti koristuvachiv Socialnij teging dlya otrimannya znanSocialnij teging dlya otrimannya znan ce specifichne vikoristannya teging dlya poshuku ta pereposhuku specifichnogo kontentu odniyeyu chi grupoyu osib Sistema socialnogo tegingu vidriznyayetsya vid tradicijnoyi taksonomiyi tim sho voni osnovani na grupi sistem yaki vidchuvayut nestachu v tradicijnij iyerarhiyi taksonomiyi Zamist nizhidnogo pidhodu socialnij teging pokladayetsya na koristuvachiv z metoyu stvorennya folksonomiyi z samogo pochatku Zvichajne vikoristannya socialnogo tegingu vklyuchaye osobistij rozvitok dlya individualnogo vikoristannya i kolaborativnih proektiv Socialnij teging vikoristovuyetsya dlya otrimannya znan dlya serednoyi vishoyi ta pislya institutskoyi osviti tak samo yak i dlya osobistogo ta dilovogo doslidzhennya Perevagi u poshuku pereposhuku dzherela informaciyi zastosovuyutsya dlya shirokogo spektra koristuvachiv Protegovani resursi rozmishuyutsya u poshukovih zapitah zamist togo shob pererivati bilsh tradicijnu sistemu papki fajliv Socialnij aspekt tegingu takozh dozvolyaye koristuvacham vikoristovuvati u svoyih interesah metadani tisyachi inshih koristuvachiv Koristuvachi obirayut individualni tegi dlya zberigannya resursiv Ci tegi vidobrazhayut osobisti asociaciyi kategoriyi i koncepciyi Voni yavlyayut soboyu okremi predstavlennya yaki osnovani na dumci ta vidnoshenni do osobistosti Tegi abo klyuchovi slova rozrobleni koristuvachami Same tomu tegi vidobrazhayut asociaciyi koristuvacha vidnosno resursu Zazvichaj tegovani resursi vklyuchayut v sebe video foto statti vebsajti ta elektronni listi Tegi vigidni z dekilkoh prichin Po pershe voni dopomagayut strukturuvati ta organizuvati veliku kilkist cifrovih resursiv tak sho ce robit yih legkodostupnimi koli piznishe koristuvachi namagatimutsya lokalizuvati resurs Drugij aspekt socialnij po svoyij prirodi j oznachaye te she koristuvachi mozhut znajti novi resursi ta kontent yaki osnovani na tegah inshih koristuvachiv Navit akt pereglyadu zagalnih tegiv mozhe prizvesti do resursiv dlya otrimannya znan Tegi yaki vinikayut chastishe z pevnimi resursami bilsh silno spolucheni Bilshe togo tegi mozhut buti spolucheni mizh soboyu Ce mozhna sposterigati za chastotoyu yih viniknennya Chim chastishe voni z yavlyayutsya tim silnishe zv yazok Hmari tegiv chasto vikoristovuyutsya dlya vizualizaciyi zv yazku mizh resursami ta tegami Tegi pokazuyut zv yazki koncepcij yaki formalno nevidomi koristuvachu Tomu potochni kognitivni konstrukciyi koristuvacha mozhut buti modifikovani abo zbilsheni informaciyeyu pro metadani znajdenoyu v spoluchenih socialnih tegah Cej proces spriyaye pridbannyu znan cherez kognitivne rozdratuvannya i urivnovazhennya Cya teoretichna struktura vidoma yak model koevolyuciyi okremogo i kolektivnogo znannya Model koevolyuciyi zoseredzhuyetsya na kognitivnomu konflikti v yakomu poperedni znannya uchnya i informaciya otrimana vid dovkillya deyakoyu miroyu vidriznyayutsya Koli ce vidnoshennya vidbuvayetsya uchen povinen pracyuvati za dopomogoyu procesu kognitivnogo urivnovazhennya abi zrobiti osobisti kognitivni i poza informacijni konstrukciyi vidpovidnimi Vidpovidno do koevolyucijnoyi modeli ce mozhe potrebuvati modifikaciyi nayavnih konstrukcij abo prostogo dopovnennya do nih Dodatkove kognitivne zusillya spriyaye obrobci informaciyi yaka u svoyu chergu dozvolyaye viniknuti individualnomu vivchennyu Prikladi folksonomiyiTvitter Heshtegi del icio us gromadskij servis tegingu Flickr dilitisya fotografiyami Steam magazin video igor Mendeley socialne dovidkove programne zabezpechennya upravlinnya en komercijnij servis poshuku web storinok Instagram socialna merezha sho bazuyetsya na obmini fotografiyami WordPress sistema keruvannya vmistom z vidkritim kodom Pinterest socialnij foto servisDiv takozhKolektivnij rozum Fasetna klasifikaciya Tezaurus VikiPosilannyaPeters Isabella 2009 Folksonomies Indexing and Retrieval in Web 2 0 Berlin De Gruyter Saur Pink Daniel H 11 December 2005 Folksonomy New York Times Procitovano 14 July 2009 Lambiotte R and M Ausloos 2005 Kolaborativnij teging yak tristoronnya merezha http arxiv org abs cs DS 0512090 Borne Kirk Bulletin of Association for Information Science and Technology ASIS amp T Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 travnya 2016 Vander Wal Thomas 11 December 2005 Folksonomichne karbuvannya ta viznachennya http vanderwal net folksonomy html Pohodzhennya terminu Lamere Paul June 2008 Socialnij informacijnij poshuk tegingu ta muziki Journal of New Music Research 37 2 101 114 doi 10 1080 09298210802479284 Gupta M et al Oglyad socialnogo tegingu ta program v analitici danih pro socialnu merezhu C C Aggarwal Editor 2011 Springer p 447 497 Quintarelli E Folksonomiya sila lyudyam 2005 Mathes A Folksonomiya kooperativna klasifikaciya ta komunikaciya cherez spilno vikoristovuvani metadani 2004 Wal T V Folksonomiya 2007 Kipp M and D G Campbell Zrazki i nevidpovidnosti u kolaborativnih sistemah tegingu ekspertiza metodiv tegingu Shorichni zagalni zbori sluhan amerikanskogo suspilstva informatiki i tehnologiyi 2006 Hayman S Folksonomiya ta teging novi rozrobki v socialnih zakladkah na sluhannyah konferenciyi Ark Group rozvitok ta polipshennya sistem klasifikaciyi 2007 Sidnej 2007 Sydney Kroski E The Hive Mind Folksonomiya ta osnovanij na koristuvachi teging 2005 Guy M i E Tonkin Folksonomiya pribirannya tegiv D Lib Magazine 2006 12 Number 1 p 1 15 Strohmaier M C Korner and R Kern Rozumiyuchi chomu koristuvachi markuyut oglyad tegingu motivacijnoyi literaturi ta rezultativ empirichnogo doslidzhennya Vebsemantika nauka servisi ta agenti u vsesvitnij pavutini 2012 17 p 1 11 Ames M N M Chomu mi markuyemo motivaciya dlya anotaciyi v mobilnih ta onlajnovih ZMI na konferenciyi SIGCHI z lyudskih chinnikiv v obchislyuvalnih sistemah 2007 ACM Press Nyu Jork NYu SShA p 971 980 Guy M i E Tonkin Folksonomiya Pribirannya tegiv D Lib Magazine 2006 12 Number 1 p 1 15 Brooks C H and N Montanez Pokrashena anotaciya blogosferi cherez avtoteging ta iyerarhichnij klastering u WWW 06 prodovzhennya 15 yi mizhnarodnoyi konferenciyi z pitan vsesvitnoyi pavutini 2006 ACM Press Nyu Jork NYu SShA p 625 632 Berlin B 1992 Etnobiologichna klasifikaciya Prinston druk Prinstonskogo universitetu Vander Wal Thomas Poyasnennya ta pokaz shirokoyi ta vuzkoyi folksonomiyi Procitovano 5 bereznya 2013 Laniado David Vikoristannya WordNet dlya peretvorennya folksonomiyi v iyerarhiyu ponyat PDF CEUR Workshop Proceedings 314 51 Procitovano 7 serpnya 2015 Weinberger David Folksonomiya yak simvol Joho the Blog Procitovano 7 serpnya 2015 Geri Halpin Valentin Robu Hana Sheferd Kompleks dinamiki kolaborativnogo tegingu Proc Mizhnarodna konferenciya z pitan vsesvitnoyi pavutini ACM Press 2007 V Robu G Halpin H Sheferd Poyava zgodi ta spilnih slovnikiv u kolaborativnih sistemah tegingu Ugodi ACM u merezhi TWEB Vol 3 4 art 14 2009 Robert Vetzker Karsten Zimermann Kristian Baukhejdzh i Sahin Albajrak Ya markuyu ti markuyesh pereklad tegiv dlya rozvinutih modelej koristuvacha Proc Mizhnarodna konferenciya z pitan vebposhuku i analizu danih ACM Press 2010 Held C amp Cress U 2009 Vivchayemo doslidzhuyuchi Vpliv socialnogo tegingu na otrimannya znan U doslidzhenni vzayemodiyi chislennih disciplin st 254 266 Springer Berlin Heidelberg Fu W 2008 Mikrostrukturi socialnogo tegingu racionalna model Useredini Sluhannya konferenciyi ACM 2008 roku z Komp yuternoyi pidtrimuvanoyi spilnoyi praci st 229 238 ACM Nyu Jork Kimmerle J Cress U amp Held C 2010 Vzayemodiya mizh okremim ta kolektivnim znannyam tehnologiyi dlya organizacijnogo vivchennya ta budivli znan Knowledge Management Research amp Practice 8 1 33 44 Dodatkovi posilannya Folksonomy The New York Times 2005 12 11 Folksonomies Tap People Power Wired News 2005 02 01 Folksonomy and science communication PDF 27 97 103 2007 Folksonomies as a tool for professional scientific databases The Three Orders 2005 explanation of tagging and folksonomies SocialTagging org provides short definitions of key terms related to tagging and folksonomies Vanderwal s definition of folksonomy Vanderwal s take on Wikipedia s definition of folksonomy Classroom Collaboration Using Social Bookmarking Service Diigo