Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миролю́бівка — село в Україні, у Синельниківському району Дніпропетровської області. Входить до складу Раївської сільської громади. Населення за переписом 2001 року становить 726 осіб.
| село Миролюбівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Громада | Раївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12140270270085287 |
| Облікова картка | Миролюбівка |
| Основні дані | |
| Населення | 726 |
| Поштовий індекс | 52570 |
| Телефонний код | +380 5663 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°12′32″ пн. ш. 35°39′36″ сх. д. / 48.20889° пн. ш. 35.66000° сх. д.Координати: 48°12′32″ пн. ш. 35°39′36″ сх. д. / 48.20889° пн. ш. 35.66000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 102 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52570, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Миролюбівка,вул.Миру,35а, |
| Сільський голова | Варава Анатолій Іванович |
| Карта | |
  Миролюбівка | |
 Миролюбівка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Миролюбівка знаходиться на березі річки Середня Терса, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Котлярівське, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Андріївка.
Історія
- Поблизу села досліджено кургани кочівників XI-XIII століть.
- Село засноване в другій половині XIX століття.
- У 1917 році село Кільманське було перейменоване в село Миролюбівка.
Після розгрому Катериною ІІ Запорізької Січі ці землі були роздані панам та колоністам. Тоді і потрапили на територію с. Миролюбівка брати Яків, Іван та Федір. Одного з них, Івана Пилиповича, мали за обрусілого німця і навіть назвали його прізвищем село – Кільманське. Пан мав велику родину: шість синів та дві доньки. Відділяючи своїх дітей, Іван Пилипович побудував чотири садиби: одну на території нинішнього села Миролюбівка, другу на хуторі Сичовка, третю на території теперішнього села Новочернігівське, четверту – на території нинішнього села Новий Посьолок( раніше хутір Невінчаний). Коли дочка вийшла заміж за пана Майяра, Іван Пилипович «відписав» молодятам землі, де згодом утворилось село Маярське (цією назвою до цих пір називають село Новочернігівське) Наймолодший син Кільманів навчався в університеті в Мюнхені. Старші брати його засуджували. Адже буваючи на канікулах, він не допомагав по господарству і навіть гадки не мав заводити своє власне. Натомість одного разу привіз із Німеччини саджанці, які потім насадили уздовж шляху аж до Циганівки. - Що там ваші вівці, свині та корови? Незабаром від них і сліду не залишиться, а пам'ять про мене ще довго шумітиме кронами…- говорив молодий пан
Так і сталося. Правда, час не милував Кільманів. Іван Пилипович помер ще до революції 1917 року. У громадянську махновці посікли шаблями Майяра в яслах. Уже в кінці 20 років до Миролюбівської агрошколи приїздив той самий молодший Кільман, який ніби працював в міністерстві в Києві. Селяни бачили, як він ходив на могилу батька.
У 1918 році на вилучені землі у пана Кільмана переселяють сім’ї з густонаселених районів. Таким чином в 1921 році розпочалося заселення майбутньої Миролюбівки. Майже всі переселенці з полтавської землі.
Цілина була поділена на ділянки. Щоб урівняти всіх – ділянки роздавались за допомогою жеребкування. Трудовою нормою вважалася земельна ділянка, яку селянин мав змогу обробити силами власної родини, без використання наймитів. В малоземельних районах вона була меншою, у багатоземельних – більшою. В нашому селі вона становила 5 га на прибувшу людину (в т. ч. дитину) Здавна городній клаптик був для українця тією рятівною соломинкою, яка давала можливість і в найскрутніші часи триматися на поверхні.
Розпочалося бурне будівництво хат. В залежності від природних умов, клімату, будівельних матеріалів, традицій в Україні споруджували житло найрізноманітніших типів. В Миролюбівці це були, в основному, довгі будинки 15 – 20 метрів. Вони поєднували в собі житло для людей, живності, реманенту. Так, як людей приїхало багато на переселення, а матеріалу для будівництва не було, то використовували найдешевший місцевий матеріал – глину. Із гілок робився каркас стін, які забивались глиною.
В селі збереглась не одна така глинобитна хата, яка збудована в 20 роках минулого століття переселенцями.
Обов’язковим атрибутом кожної оселі була надвірна плита. А центром житла була піч, яка вважалася його душею. В Миролюбівці збереглась не одна піч і господині з задоволенням діляться своїми інструкціями в її використанні. - Для того, щоб в печі спекти хліб, треба випалити велику корзину дров. Потім дивляться на черінь: якщо він вже білий, то можна вигортати жар на перед печі і засувати спеціальною лопатою сковорідку з хлібом. Закриваємо піч і чекаємо поки по хаті підуть приємні запахи свіжоспеченого хліба.
Ви спитаєте: - А що ж таке черінь? Господиня з подивом і посмішкою скаже, що це – піднебіння печі ( як же можна такого не знати). Адже мешканці малих і великих поселень на українській землі були насамперед хліборобами – людьми, що «робили» хліб і на золотавій ниві, і на млинному майданчику, і біля печі.
Де тепло, там і добро, і достаток, і злагода. Господарювали наші селяни самостійно 6 років. У 1925році Пленум ЦК РКП(б) поставив вимогу «сприяти будівництву колгоспів». Не минула ця участь і наших предків. Спочатку це були дрібні колгоспи (одна вулиця – один колгосп), а з 1932 – об’єднані колгоспи. Наталівський «Соз» та Андріївський «Бойовик» об׳єдналися в колгосп ім. К.Маркса. «Привілля», «Батрак», «Чонгарець» - в один колгосп «Чонгарець».
Першим головою колгоспу «Чонгарець» став Кулага Василь, але ненадовго. Другим головою був обраний Зуб Никифор Якович, який у молоді роки служив у лейб – гвардії графа Воронцова, яка виступала за революцію.
В житті колгоспів та суспільства наступає період політизації: не будучи членом КП(б) не можеш бути головою. І тому в 1937 році призначається новий голова колгоспу - партійний Назаренко Афанасій Григорович, який до цього в голодні 30-і роки очолював комуну під назвою «Паризька комуна» Він залишався головою аж до війни, потім евакуював усю худобу до Ростова, здав усе і сам пішов до воєнкомату. З війни він так і не повернувся.
Майже 300 земляків не повернулися з фронтів НРВ. Із них - 84 миролюбівці. Після війни, в 1946 році головою колгоспу призначений Стрюк Іван Трохимович. Улюблений його вислів «Тьху ти, Боже мій!» Односельці так його ласкаво й піддражнювали. Землю обробляла Славгородська МТС, так як техніки своєї не було. Корів на пахоті вже не використовували, а доїли за їх прямим призначенням. В 1948 році справили перші обжнивки. 1949 рік – колгосп «Чонгарець», за високі досягнення у тваринництві, стає учасником ВДНГ у Києві. В 1950 році, у рамках політики укрупнення господарств, об’єднались 2 колгоспи: «Чонгарець» та «Карла Маркса»(с.Андріївка) і центральною садибою стало село Миролюбівка.
Після війни люди розправили крила, легко вдихнули мирного повітря, створюються нові сім’ї. В 50 –і роки підключене перше радіо. 1958 – 1959 роки – будується третя тракторна бригада, ферми, свинарники.
1962 рік – вулиця підключена під загальну мережу освітлення. З’явилися перші телевізори. 1962 – останнє об’єднання колгоспів. Головою об’єднаних колгоспів «Чонгарець», «Карла Маркса», «Кірова», «Паризька комуна», став Шевченко Іван Артемович. Розвивається тваринництво, будується тік,тракторна бригада, ферми, а в 1966 році нова школа. З’являються нові житлові будинки .
В 2000 році колгосп припинив своє існування.
Історії властивий розвиток по спіралі, епохи повторюються видозмінюючись: селяни знову отримали земельні наділи і вже 9 років господарюють на власній землі.
До 2017 року орган місцевого самоврядування - Миролюбівська сільська рада.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Миролюбівський аграрний професійний ліцей.
- Амбулаторія.
- Клуб.
Релігія
В селі знаходиться Храм Святих Жон-мироносиць ПЦУ.
Література
- Миролю́бівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.774-775
Посилання
- Погода в селі Миролюбівка [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirolyubivka Mirolyu bivka selo v Ukrayini u Sinelnikivskomu rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Vhodit do skladu Rayivskoyi silskoyi gromadi Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 726 osib selo MirolyubivkaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Sinelnikivskij rajonGromada Rayivska silska gromadaKod KATOTTG UA12140270270085287Oblikova kartka Mirolyubivka Osnovni daniNaselennya 726Poshtovij indeks 52570Telefonnij kod 380 5663Geografichni daniGeografichni koordinati 48 12 32 pn sh 35 39 36 sh d 48 20889 pn sh 35 66000 sh d 48 20889 35 66000 Koordinati 48 12 32 pn sh 35 39 36 sh d 48 20889 pn sh 35 66000 sh d 48 20889 35 66000Serednya visota nad rivnem morya 102 mMisceva vladaAdresa radi 52570 Dnipropetrovska obl Sinelnikivskij r n s Mirolyubivka vul Miru 35a Silskij golova Varava Anatolij IvanovichKartaMirolyubivkaMirolyubivkaMapa Mirolyubivka u VikishovishiGeografiyaSelo Mirolyubivka znahoditsya na berezi richki Serednya Tersa vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Kotlyarivske nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Andriyivka IstoriyaPoblizu sela doslidzheno kurgani kochivnikiv XI XIII stolit Selo zasnovane v drugij polovini XIX stolittya U 1917 roci selo Kilmanske bulo perejmenovane v selo Mirolyubivka Pislya rozgromu Katerinoyu II Zaporizkoyi Sichi ci zemli buli rozdani panam ta kolonistam Todi i potrapili na teritoriyu s Mirolyubivka brati Yakiv Ivan ta Fedir Odnogo z nih Ivana Pilipovicha mali za obrusilogo nimcya i navit nazvali jogo prizvishem selo Kilmanske Pan mav veliku rodinu shist siniv ta dvi donki Viddilyayuchi svoyih ditej Ivan Pilipovich pobuduvav chotiri sadibi odnu na teritoriyi ninishnogo sela Mirolyubivka drugu na hutori Sichovka tretyu na teritoriyi teperishnogo sela Novochernigivske chetvertu na teritoriyi ninishnogo sela Novij Posolok ranishe hutir Nevinchanij Koli dochka vijshla zamizh za pana Majyara Ivan Pilipovich vidpisav molodyatam zemli de zgodom utvorilos selo Mayarske ciyeyu nazvoyu do cih pir nazivayut selo Novochernigivske Najmolodshij sin Kilmaniv navchavsya v universiteti v Myunheni Starshi brati jogo zasudzhuvali Adzhe buvayuchi na kanikulah vin ne dopomagav po gospodarstvu i navit gadki ne mav zavoditi svoye vlasne Natomist odnogo razu priviz iz Nimechchini sadzhanci yaki potim nasadili uzdovzh shlyahu azh do Ciganivki Sho tam vashi vivci svini ta korovi Nezabarom vid nih i slidu ne zalishitsya a pam yat pro mene she dovgo shumitime kronami govoriv molodij pan Tak i stalosya Pravda chas ne miluvav Kilmaniv Ivan Pilipovich pomer she do revolyuciyi 1917 roku U gromadyansku mahnovci posikli shablyami Majyara v yaslah Uzhe v kinci 20 rokiv do Mirolyubivskoyi agroshkoli priyizdiv toj samij molodshij Kilman yakij nibi pracyuvav v ministerstvi v Kiyevi Selyani bachili yak vin hodiv na mogilu batka U 1918 roci na vilucheni zemli u pana Kilmana pereselyayut sim yi z gustonaselenih rajoniv Takim chinom v 1921 roci rozpochalosya zaselennya majbutnoyi Mirolyubivki Majzhe vsi pereselenci z poltavskoyi zemli Cilina bula podilena na dilyanki Shob urivnyati vsih dilyanki rozdavalis za dopomogoyu zherebkuvannya Trudovoyu normoyu vvazhalasya zemelna dilyanka yaku selyanin mav zmogu obrobiti silami vlasnoyi rodini bez vikoristannya najmitiv V malozemelnih rajonah vona bula menshoyu u bagatozemelnih bilshoyu V nashomu seli vona stanovila 5 ga na pribuvshu lyudinu v t ch ditinu Zdavna gorodnij klaptik buv dlya ukrayincya tiyeyu ryativnoyu solominkoyu yaka davala mozhlivist i v najskrutnishi chasi trimatisya na poverhni Rozpochalosya burne budivnictvo hat V zalezhnosti vid prirodnih umov klimatu budivelnih materialiv tradicij v Ukrayini sporudzhuvali zhitlo najriznomanitnishih tipiv V Mirolyubivci ce buli v osnovnomu dovgi budinki 15 20 metriv Voni poyednuvali v sobi zhitlo dlya lyudej zhivnosti remanentu Tak yak lyudej priyihalo bagato na pereselennya a materialu dlya budivnictva ne bulo to vikoristovuvali najdeshevshij miscevij material glinu Iz gilok robivsya karkas stin yaki zabivalis glinoyu V seli zbereglas ne odna taka glinobitna hata yaka zbudovana v 20 rokah minulogo stolittya pereselencyami Obov yazkovim atributom kozhnoyi oseli bula nadvirna plita A centrom zhitla bula pich yaka vvazhalasya jogo dusheyu V Mirolyubivci zbereglas ne odna pich i gospodini z zadovolennyam dilyatsya svoyimi instrukciyami v yiyi vikoristanni Dlya togo shob v pechi spekti hlib treba vipaliti veliku korzinu drov Potim divlyatsya na cherin yaksho vin vzhe bilij to mozhna vigortati zhar na pered pechi i zasuvati specialnoyu lopatoyu skovoridku z hlibom Zakrivayemo pich i chekayemo poki po hati pidut priyemni zapahi svizhospechenogo hliba Vi spitayete A sho zh take cherin Gospodinya z podivom i posmishkoyu skazhe sho ce pidnebinnya pechi yak zhe mozhna takogo ne znati Adzhe meshkanci malih i velikih poselen na ukrayinskij zemli buli nasampered hliborobami lyudmi sho robili hlib i na zolotavij nivi i na mlinnomu majdanchiku i bilya pechi De teplo tam i dobro i dostatok i zlagoda Gospodaryuvali nashi selyani samostijno 6 rokiv U 1925roci Plenum CK RKP b postaviv vimogu spriyati budivnictvu kolgospiv Ne minula cya uchast i nashih predkiv Spochatku ce buli dribni kolgospi odna vulicya odin kolgosp a z 1932 ob yednani kolgospi Natalivskij Soz ta Andriyivskij Bojovik ob yednalisya v kolgosp im K Marksa Privillya Batrak Chongarec v odin kolgosp Chongarec Pershim golovoyu kolgospu Chongarec stav Kulaga Vasil ale nenadovgo Drugim golovoyu buv obranij Zub Nikifor Yakovich yakij u molodi roki sluzhiv u lejb gvardiyi grafa Voroncova yaka vistupala za revolyuciyu V zhitti kolgospiv ta suspilstva nastupaye period politizaciyi ne buduchi chlenom KP b ne mozhesh buti golovoyu I tomu v 1937 roci priznachayetsya novij golova kolgospu partijnij Nazarenko Afanasij Grigorovich yakij do cogo v golodni 30 i roki ocholyuvav komunu pid nazvoyu Parizka komuna Vin zalishavsya golovoyu azh do vijni potim evakuyuvav usyu hudobu do Rostova zdav use i sam pishov do voyenkomatu Z vijni vin tak i ne povernuvsya Majzhe 300 zemlyakiv ne povernulisya z frontiv NRV Iz nih 84 mirolyubivci Pislya vijni v 1946 roci golovoyu kolgospu priznachenij Stryuk Ivan Trohimovich Ulyublenij jogo visliv Thu ti Bozhe mij Odnoselci tak jogo laskavo j piddrazhnyuvali Zemlyu obroblyala Slavgorodska MTS tak yak tehniki svoyeyi ne bulo Koriv na pahoti vzhe ne vikoristovuvali a doyili za yih pryamim priznachennyam V 1948 roci spravili pershi obzhnivki 1949 rik kolgosp Chongarec za visoki dosyagnennya u tvarinnictvi staye uchasnikom VDNG u Kiyevi V 1950 roci u ramkah politiki ukrupnennya gospodarstv ob yednalis 2 kolgospi Chongarec ta Karla Marksa s Andriyivka i centralnoyu sadiboyu stalo selo Mirolyubivka Pislya vijni lyudi rozpravili krila legko vdihnuli mirnogo povitrya stvoryuyutsya novi sim yi V 50 i roki pidklyuchene pershe radio 1958 1959 roki buduyetsya tretya traktorna brigada fermi svinarniki 1962 rik vulicya pidklyuchena pid zagalnu merezhu osvitlennya Z yavilisya pershi televizori 1962 ostannye ob yednannya kolgospiv Golovoyu ob yednanih kolgospiv Chongarec Karla Marksa Kirova Parizka komuna stav Shevchenko Ivan Artemovich Rozvivayetsya tvarinnictvo buduyetsya tik traktorna brigada fermi a v 1966 roci nova shkola Z yavlyayutsya novi zhitlovi budinki V 2000 roci kolgosp pripiniv svoye isnuvannya Istoriyi vlastivij rozvitok po spirali epohi povtoryuyutsya vidozminyuyuchis selyani znovu otrimali zemelni nadili i vzhe 9 rokiv gospodaryuyut na vlasnij zemli Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Mirolyubivska silska rada Ob yekti socialnoyi sferiShkola Mirolyubivskij agrarnij profesijnij licej Ambulatoriya Klub ReligiyaV seli znahoditsya Hram Svyatih Zhon mironosic PCU LiteraturaMirolyu bivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 774 775PosilannyaPogoda v seli Mirolyubivka 7 chervnya 2016 u Wayback Machine