Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дру́жба (інша назва Романія) — карстова печера в Українських Карпатах; геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
| Дружба (Романія) | |
|---|---|
 Вхід до печери | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Довжина | 1000 м |
| Глибина | 46 м |
| Дослідження | |
| Небезпеки | вертикальний колодязь завглибшки 20 м |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | за спецдозволом |
| Розташування | |
48°15′22″ пн. ш. 23°37′57″ сх. д. / 48.256306° пн. ш. 23.632667° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Закарпатська область Тячівський район |
| Карти розташування | |
 
| |
 Дружба у Вікісховищі | |
Розташована в межах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву (частина Карпатського заповідника), в лісі на північній околиці села Мала Уголька, що в Тячівському районі Закарпатської області.
Дружба вважається найбільшою печерою Українських Карпат. Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км, загальна глибина печери — 46 м.
Розташування тут печери пов'язане із заляганням величезних, у кілька кубокілометрів, блоків вапняку, що загалом є характерно для Пенінської зони стрімчаків, яка проходить через південну частину Угольського масиву. Ця місцевість характеризується добре розвинутим карстом, завдяки чому тут представлені найрізноманітніші карстові форми як надземні, так і підземні: карстові лійки, печери, гроти, шахти, карстові колодязі тощо. Тільки печер на території Угольського-Широколужанського масиву налічується понад 30. Окремі з цих печер зберегли свої кам'яні шати — сталактити, сталагміти, сталагнати тощо.
Вхід у печеру Дружбу, що простяглася під землею аж до самої річки Малої Угольки, розташований на дні карстової лійки. Вхідний коридор — це кам'яний природний колодязь завширшки 1,5—2 м і завглибшки 20 м. На дні колодязя розташований великий зал (завалений брилами), від якого в різні боки розходиться кілька коридорів. У печері тече два струмки, які зливаються в єдиний потік. Температура повітря становить +8,5.
Заради безпеки людей і тварин вхід до печери довкруж обгороджений. Потрапити у підземелля можна лише зі спеціальним спорядженням та з провідником, до того ж отримавши дозвіл від адміністрації заповідника.
У 1950—60-х роках поблизу печери проводилися геологорозвідувальні роботи, сліди яких можна спостерігати до сьогодні у вигляді залишків шурфів.
1997 року увійшла до складу Карпатського біосферного заповідника.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дружба (печера) |
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru zhba insha nazva Romaniya karstova pechera v Ukrayinskih Karpatah geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Druzhba Romaniya Vhid do pecheriHarakteristikiTipkarstovaDovzhina1000 mGlibina46 mDoslidzhennyaNebezpekivertikalnij kolodyaz zavglibshki 20 mVidviduvannyaVilnij dostupza specdozvolomRoztashuvannya48 15 22 pn sh 23 37 57 sh d 48 256306 pn sh 23 632667 sh d 48 256306 23 632667Krayina UkrayinaRegionZakarpatska oblast Tyachivskij rajonKarti roztashuvannya Druzhba u Vikishovishi Roztashovana v mezhah Ugolsko Shirokoluzhanskogo zapovidnogo masivu chastina Karpatskogo zapovidnika v lisi na pivnichnij okolici sela Mala Ugolka sho v Tyachivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Druzhba vvazhayetsya najbilshoyu pecheroyu Ukrayinskih Karpat Sumarna dovzhina yiyi hodiv stanovit ponad 1 km zagalna glibina pecheri 46 m Roztashuvannya tut pecheri pov yazane iz zalyagannyam velicheznih u kilka kubokilometriv blokiv vapnyaku sho zagalom ye harakterno dlya Peninskoyi zoni strimchakiv yaka prohodit cherez pivdennu chastinu Ugolskogo masivu Cya miscevist harakterizuyetsya dobre rozvinutim karstom zavdyaki chomu tut predstavleni najriznomanitnishi karstovi formi yak nadzemni tak i pidzemni karstovi lijki pecheri groti shahti karstovi kolodyazi tosho Tilki pecher na teritoriyi Ugolskogo Shirokoluzhanskogo masivu nalichuyetsya ponad 30 Okremi z cih pecher zberegli svoyi kam yani shati stalaktiti stalagmiti stalagnati tosho Vhid u pecheru Druzhbu sho prostyaglasya pid zemleyu azh do samoyi richki Maloyi Ugolki roztashovanij na dni karstovoyi lijki Vhidnij koridor ce kam yanij prirodnij kolodyaz zavshirshki 1 5 2 m i zavglibshki 20 m Na dni kolodyazya roztashovanij velikij zal zavalenij brilami vid yakogo v rizni boki rozhoditsya kilka koridoriv U pecheri teche dva strumki yaki zlivayutsya v yedinij potik Temperatura povitrya stanovit 8 5 Zaradi bezpeki lyudej i tvarin vhid do pecheri dovkruzh obgorodzhenij Potrapiti u pidzemellya mozhna lishe zi specialnim sporyadzhennyam ta z providnikom do togo zh otrimavshi dozvil vid administraciyi zapovidnika U 1950 60 h rokah poblizu pecheri provodilisya geologorozviduvalni roboti slidi yakih mozhna sposterigati do sogodni u viglyadi zalishkiv shurfiv 1997 roku uvijshla do skladu Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druzhba pechera DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8