Іларіон Даса Гросель (ісп. Hilarión Daza Groselle; 14 січня 1840 — 27 лютого 1894) — болівійський політичний діяч, президент країни з 1876 до 1879 року.
Іларіон Даса Hilarión Daza Groselle | ||
| ||
---|---|---|
4 травня 1876 — 28 грудня 1879 року | ||
Попередник: | Томас Фріас Аметлєр | |
Наступник: | Нарсісо Камперо | |
Народження: | 14 січня 1840 Сукре, Болівія | |
Смерть: | 27 лютого 1894 (54 роки) Уюні (місто), Потосі, Болівія | |
Країна: | Болівія | |
Релігія: | римо-католик[d] | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Сукре, зробив військову кар'єру. Прийшов до влади в результаті військового перевороту проти президента Томаса Фріаса 4 травня 1876 року. Його підтримала значна частина фінансової еліти країни. Даса бажав посилити контроль над віддаленою провінцією Антофагаста. Наприкінці 1870-их ця територія була заселена здебільшого чилійцями.
Окрім того, Іларіон Даса стикнувся із наслідками найбільшої посухи в історії Болівії. Він сподівався на підтримку націоналістичних сил, щоб уберегтись від переворотів, заспокоїти масові виступи ремісників у Сукре та приборкати опозицію. З цією метою він розірвав угоду з Чилі, яку 1874 року підписав президент Фріас. Відповідно до цієї угоди чилійці, які проживають в регіоні Антофагаста, були звільнені від сплати податків за використання болівійських ресурсів. В результаті Чилі почала погрожувати війною, а Даса негайно звернувся по допомогу до Перу. У лютому й березні 1879 року чилійці окупували Антофагасту, поклавши початок Тихоокеанській війні.
В результаті цієї війни Перу зазнала територіальних втрат, а Болівія взагалі втратила вихід до моря. Це фіаско призвело до відставки Іларіона Даса 28 грудня 1879 року, коли було скликано Державну раду. 19 січня 1880 року було обрано нового президента, Нарсісо Камперо. Даса ж деякий час перебував у Перу, а потім виїхав до Франції, прихопивши з собою значну частину болівійської скарбниці.
1894 року екс-президент наважився повернутись до Болівії, вважаючи, що ніхто його не звинуватить у справах минулих. Його було вбито на залізничному вокзалі міста Уюні невдовзі після прибуття до країни, 27 лютого 1894 року. Болівійський народ поклав відповідальність за цей злочин на уряд президента Маріано Баптісти, але нічого доведено не було.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 17 жовтня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 17 жовтня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia De Bolivia», 3rd edition.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilarion Dasa Grosel isp Hilarion Daza Groselle 14 sichnya 1840 27 lyutogo 1894 bolivijskij politichnij diyach prezident krayini z 1876 do 1879 roku Ilarion Dasa Hilarion Daza GroselleIlarion DasaPrezident Boliviyi4 travnya 1876 28 grudnya 1879 rokuPoperednik Tomas Frias AmetlyerNastupnik Narsiso Kampero Narodzhennya 14 sichnya 1840 1840 01 14 Sukre BoliviyaSmert 27 lyutogo 1894 1894 02 27 54 roki Uyuni misto Potosi BoliviyaKrayina BoliviyaReligiya rimo katolik d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Sukre zrobiv vijskovu kar yeru Prijshov do vladi v rezultati vijskovogo perevorotu proti prezidenta Tomasa Friasa 4 travnya 1876 roku Jogo pidtrimala znachna chastina finansovoyi eliti krayini Dasa bazhav posiliti kontrol nad viddalenoyu provinciyeyu Antofagasta Naprikinci 1870 ih cya teritoriya bula zaselena zdebilshogo chilijcyami Okrim togo Ilarion Dasa stiknuvsya iz naslidkami najbilshoyi posuhi v istoriyi Boliviyi Vin spodivavsya na pidtrimku nacionalistichnih sil shob uberegtis vid perevorotiv zaspokoyiti masovi vistupi remisnikiv u Sukre ta priborkati opoziciyu Z ciyeyu metoyu vin rozirvav ugodu z Chili yaku 1874 roku pidpisav prezident Frias Vidpovidno do ciyeyi ugodi chilijci yaki prozhivayut v regioni Antofagasta buli zvilneni vid splati podatkiv za vikoristannya bolivijskih resursiv V rezultati Chili pochala pogrozhuvati vijnoyu a Dasa negajno zvernuvsya po dopomogu do Peru U lyutomu j berezni 1879 roku chilijci okupuvali Antofagastu poklavshi pochatok Tihookeanskij vijni V rezultati ciyeyi vijni Peru zaznala teritorialnih vtrat a Boliviya vzagali vtratila vihid do morya Ce fiasko prizvelo do vidstavki Ilariona Dasa 28 grudnya 1879 roku koli bulo sklikano Derzhavnu radu 19 sichnya 1880 roku bulo obrano novogo prezidenta Narsiso Kampero Dasa zh deyakij chas perebuvav u Peru a potim viyihav do Franciyi prihopivshi z soboyu znachnu chastinu bolivijskoyi skarbnici 1894 roku eks prezident navazhivsya povernutis do Boliviyi vvazhayuchi sho nihto jogo ne zvinuvatit u spravah minulih Jogo bulo vbito na zaliznichnomu vokzali mista Uyuni nevdovzi pislya pributtya do krayini 27 lyutogo 1894 roku Bolivijskij narod poklav vidpovidalnist za cej zlochin na uryad prezidenta Mariano Baptisti ale nichogo dovedeno ne bulo Primitki Arhiv originalu za 5 listopada 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 lipnya 2009 Procitovano 17 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaMesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa Historia De Bolivia 3rd edition