Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Всеволод Федорович Яковлєв (16 квітня 1895, село Окроєво Новгородської губернії, тепер Волотовського району Новгородської області, Російська Федерація — 2 квітня 1974, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (4.06.1940).
| Яковлєв Всеволод Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 (16) квітня 1895 Окроєво, d, Новгородська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2 квітня 1974 (78 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Військове звання | генерал-лейтенант і генерал |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |           |
| |
Життєпис
Народився в селянській родині. У травні 1913 року закінчив повний курс Свято-Троїцького вищого початкового училища.
З 1915 року служив у російській імператорській армії, в 1916 році закінчив 2-у Петергофську школу прапорщиків. З лютого 1916 року — молодший офіцер 1-го запасного піхотного полку. З травня 1916 року — на фронті на посаді командира взводу 145-го Новочеркаського піхотного полку 37-ї стрілецької дивізії, учасник Першої світової війни. З березня 1917 року — командир роти 661-го Новоселицького піхотного полку 166-ї стрілецької дивізії на Південно-Західному фронті. У жовтні 1917 року обраний солдатами командиром цього полку. Демобілізований в квітні 1918 року.
У Червоній армії з квітня 1918 року, був призначений старшим інструктором Всевобучу (загального військового навчання) в місті Стара Русса. Учасник громадянської війни в Росії. З травня 1919 року — начальник загону особливого призначення при штабі 9-ї армії, з серпня 1919 року — начальник полкової кулеметної команди 610-го стрілецького полку і начальник Тамбовського кулеметного району, з вересня 1919 року — командир батальйону, з жовтня 1919 року — помічник командира 610-го стрілецького полку.
З квітня 1920 року — командир 188-го стрілецького полку 21-ї стрілецької дивізії. Воював на Південному та Західному фронтах, брав участь у боях проти поляків та у придушенні селянських повстань у Сибіру. Член РКП(б).
У липні 1922 — січні 1923 року — помічник командира 86-го стрілецького полку 21-ї стрілецької дивізії. З січня 1923 року — командир (з січня 1925 року — командир-військовий комісар) 86-го стрілецького полку 21-ї стрілецької дивізії.
У 1928 році закінчив стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу РСЧА «Постріл» імені Комінтерну.
З січня 1927 року — командир-військком 24-го стрілецького полку 8-ї Мінської стрілецької дивізії. У 1930 році закінчив курси командирів-одноначальників при Військово-політичній академії.
З листопада 1931 по листопад 1932 року — командир-військком 37-ї стрілецької дивізії в Білоруському військовому окрузі. У 1932 році знову скерований на навчання.
У 1934 році закінчив Військову академію РСЧА імені Фрунзе.
У лютому 1935 — липні 1937 року — командир і військовий комісар 1-ї Туркестанської (з 5 травня 1936 року — 83-ї Туркестанської) гірничо-стрілецької дивізії Середньоазіатського військового округу.
У липні 1937 — січні 1938 року — командир 19-го стрілецького корпусу Ленінградського військового округу.
У січні — квітні 1938 року — заступник командувача військ Білоруського військового округу.
У квітні 1938 року — заступник командувача Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії.
У квітні 1938 — жовтні 1939 року — командувач військ Забайкальського військового округу.
З жовтня 1939 по липень 1940 року — командувач військ Калінінського військового округу.
Під час радянсько-фінської війни 30 листопада 1939 року призначений командувачем 7-ї армії. Проте армія, що наступала на напрямі головного удару, зазнала великих втрат при штурмі передпілля Лінії Маннергейма. Вже 9 грудня 1939 року Яковлєв переведений на посаду заступника командувача 7-ї армії. Після підписання перемир'я з Фінляндією повернувся до виконання обов'язків командувача Калінінського військового округу.
У липні 1940 — січні 1941 року — заступник командувача, в січні — червні 1941 року — 1-й заступник командувача військ Київського Особливого військового округу.
У червні — 1 серпня 1941 року — командувач військ Київського Особливого військового округу. З 1 серпня по вересень 1941 року — начальник тилу Південно-Західного фронту.
У вересні 1941 року призначений заступником начальника Генерального штабу — начальником Західного напрямку. Але в Генеральному штабі Всеволод Яковлєв пропрацював лише кілька днів.
26 вересня — 9 листопада 1941 року — командувач 4-ї армії. Армія підпорядковувалася безпосередньо Ставці Верховного Головнокомандування і обороняла межі річки Волхов. 9 листопада 1941 року німецькі війська захопили місто Тихвін. Цього ж дня Яковлєв був знятий з посади командувача армії, а наступного дня, 10 листопада 1941 року, його призначили командувачем Південної оперативної групою 4-ї армії. Брав участь у Тихвінській стратегічній наступальній операції.
З січня 1942 року — командувач 52-ї армії на Волховському та Ленінградському фронтах. Брав участь у Любанській наступальній операції та в операції з виведення з оточення 2-ї ударної армії. Потім армія займала оборону на східному березі Волхова в районі Новгорода, на початку 1943 року провела невдалу армійську операцію з оволодіння Новгородом.
20 липня 1943 року звільнений від командування та направлений у резерв Головного управління кадрів Народного комісаріату оборони СРСР. З серпня по жовтень 1943 року — помічник командувача військ Степового фронту із формування.
З жовтня 1943 по лютий 1945 року — командувач військ Білоруського військового округу (з 1 січня 1945 року — Білорусько-Литовського військового округу). У лютому 1945 року знятий з посади командувача округом за нездатність командувати та направлений у розпорядження Головного управління кадрів Народного комісаріату оборони СРСР.
З січня по серпень 1946 року — заступник командувача військ Ставропольського військового округу. З серпня 1946 по лютий 1947 року — у розпорядженні управління кадрів Сухопутних військ СРСР.
З лютого 1947 року — у запасі, проживав у Москві.
Помер 2 квітня 1974 року в Москві. Похований на Введенському цвинтарі Москви.
Військові звання
- юнкер (на 1.05.1915);
- унтерофіцер (на 1.01.1916);
- прапорщик (із старшинством 15.02.1916);
- підпоручник (на 1.06.1916);
- поручик (на 1.04.1917);
- штабс-капітан (на 1.02.1918);
- комбриг (26.11.1935);
- комдив (8.01.1938);
- комкор (4.04.1938);
- командарм 2-го рангу (8.02.1939);
- генерал-лейтенант (4.06.1940)
Нагороди
- два ордени Леніна (22.02.1938, 21.02.1945)
- чотири ордени Червоного Прапора (8.01.(31.12.)1921, 21.03.1940, 1.11.1943, 3.11.1944)
- орден Святого Георгія IV ст. (Російська імперія)
- медаль «За оборону Ленінграда»
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Примітки
Джерела
- Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. Москва; Жуковский: Кучково поле, 2005. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsevolod Fedorovich Yakovlyev 16 kvitnya 1895 18950416 selo Okroyevo Novgorodskoyi guberniyi teper Volotovskogo rajonu Novgorodskoyi oblasti Rosijska Federaciya 2 kvitnya 1974 misto Moskva Rosijska Federaciya radyanskij vijskovij diyach general lejtenant 4 06 1940 Yakovlyev Vsevolod FedorovichNarodivsya4 16 kvitnya 1895 Okroyevo d Novgorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 kvitnya 1974 1974 04 02 78 rokiv Moskva SRSRPohovannyaVvedenske kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistoficerAlma materVijskova akademiya imeni M V FrunzeVijskove zvannyageneral lejtenant i generalPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakovlyev ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini U travni 1913 roku zakinchiv povnij kurs Svyato Troyickogo vishogo pochatkovogo uchilisha Z 1915 roku sluzhiv u rosijskij imperatorskij armiyi v 1916 roci zakinchiv 2 u Petergofsku shkolu praporshikiv Z lyutogo 1916 roku molodshij oficer 1 go zapasnogo pihotnogo polku Z travnya 1916 roku na fronti na posadi komandira vzvodu 145 go Novocherkaskogo pihotnogo polku 37 yi strileckoyi diviziyi uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Z bereznya 1917 roku komandir roti 661 go Novoselickogo pihotnogo polku 166 yi strileckoyi diviziyi na Pivdenno Zahidnomu fronti U zhovtni 1917 roku obranij soldatami komandirom cogo polku Demobilizovanij v kvitni 1918 roku U Chervonij armiyi z kvitnya 1918 roku buv priznachenij starshim instruktorom Vsevobuchu zagalnogo vijskovogo navchannya v misti Stara Russa Uchasnik gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Z travnya 1919 roku nachalnik zagonu osoblivogo priznachennya pri shtabi 9 yi armiyi z serpnya 1919 roku nachalnik polkovoyi kulemetnoyi komandi 610 go strileckogo polku i nachalnik Tambovskogo kulemetnogo rajonu z veresnya 1919 roku komandir bataljonu z zhovtnya 1919 roku pomichnik komandira 610 go strileckogo polku Z kvitnya 1920 roku komandir 188 go strileckogo polku 21 yi strileckoyi diviziyi Voyuvav na Pivdennomu ta Zahidnomu frontah brav uchast u boyah proti polyakiv ta u pridushenni selyanskih povstan u Sibiru Chlen RKP b U lipni 1922 sichni 1923 roku pomichnik komandira 86 go strileckogo polku 21 yi strileckoyi diviziyi Z sichnya 1923 roku komandir z sichnya 1925 roku komandir vijskovij komisar 86 go strileckogo polku 21 yi strileckoyi diviziyi U 1928 roci zakinchiv strilecko taktichni kursi udoskonalennya komandnogo skladu RSChA Postril imeni Kominternu Z sichnya 1927 roku komandir vijskkom 24 go strileckogo polku 8 yi Minskoyi strileckoyi diviziyi U 1930 roci zakinchiv kursi komandiriv odnonachalnikiv pri Vijskovo politichnij akademiyi Z listopada 1931 po listopad 1932 roku komandir vijskkom 37 yi strileckoyi diviziyi v Biloruskomu vijskovomu okruzi U 1932 roci znovu skerovanij na navchannya U 1934 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu RSChA imeni Frunze U lyutomu 1935 lipni 1937 roku komandir i vijskovij komisar 1 yi Turkestanskoyi z 5 travnya 1936 roku 83 yi Turkestanskoyi girnicho strileckoyi diviziyi Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu U lipni 1937 sichni 1938 roku komandir 19 go strileckogo korpusu Leningradskogo vijskovogo okrugu U sichni kvitni 1938 roku zastupnik komanduvacha vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu U kvitni 1938 roku zastupnik komanduvacha Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi U kvitni 1938 zhovtni 1939 roku komanduvach vijsk Zabajkalskogo vijskovogo okrugu Z zhovtnya 1939 po lipen 1940 roku komanduvach vijsk Kalininskogo vijskovogo okrugu Pid chas radyansko finskoyi vijni 30 listopada 1939 roku priznachenij komanduvachem 7 yi armiyi Prote armiya sho nastupala na napryami golovnogo udaru zaznala velikih vtrat pri shturmi peredpillya Liniyi Mannergejma Vzhe 9 grudnya 1939 roku Yakovlyev perevedenij na posadu zastupnika komanduvacha 7 yi armiyi Pislya pidpisannya peremir ya z Finlyandiyeyu povernuvsya do vikonannya obov yazkiv komanduvacha Kalininskogo vijskovogo okrugu U lipni 1940 sichni 1941 roku zastupnik komanduvacha v sichni chervni 1941 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Kiyivskogo Osoblivogo vijskovogo okrugu U chervni 1 serpnya 1941 roku komanduvach vijsk Kiyivskogo Osoblivogo vijskovogo okrugu Z 1 serpnya po veresen 1941 roku nachalnik tilu Pivdenno Zahidnogo frontu U veresni 1941 roku priznachenij zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu nachalnikom Zahidnogo napryamku Ale v Generalnomu shtabi Vsevolod Yakovlyev propracyuvav lishe kilka dniv 26 veresnya 9 listopada 1941 roku komanduvach 4 yi armiyi Armiya pidporyadkovuvalasya bezposeredno Stavci Verhovnogo Golovnokomanduvannya i oboronyala mezhi richki Volhov 9 listopada 1941 roku nimecki vijska zahopili misto Tihvin Cogo zh dnya Yakovlyev buv znyatij z posadi komanduvacha armiyi a nastupnogo dnya 10 listopada 1941 roku jogo priznachili komanduvachem Pivdennoyi operativnoyi grupoyu 4 yi armiyi Brav uchast u Tihvinskij strategichnij nastupalnij operaciyi Z sichnya 1942 roku komanduvach 52 yi armiyi na Volhovskomu ta Leningradskomu frontah Brav uchast u Lyubanskij nastupalnij operaciyi ta v operaciyi z vivedennya z otochennya 2 yi udarnoyi armiyi Potim armiya zajmala oboronu na shidnomu berezi Volhova v rajoni Novgoroda na pochatku 1943 roku provela nevdalu armijsku operaciyu z ovolodinnya Novgorodom 20 lipnya 1943 roku zvilnenij vid komanduvannya ta napravlenij u rezerv Golovnogo upravlinnya kadriv Narodnogo komisariatu oboroni SRSR Z serpnya po zhovten 1943 roku pomichnik komanduvacha vijsk Stepovogo frontu iz formuvannya Z zhovtnya 1943 po lyutij 1945 roku komanduvach vijsk Biloruskogo vijskovogo okrugu z 1 sichnya 1945 roku Bilorusko Litovskogo vijskovogo okrugu U lyutomu 1945 roku znyatij z posadi komanduvacha okrugom za nezdatnist komanduvati ta napravlenij u rozporyadzhennya Golovnogo upravlinnya kadriv Narodnogo komisariatu oboroni SRSR Z sichnya po serpen 1946 roku zastupnik komanduvacha vijsk Stavropolskogo vijskovogo okrugu Z serpnya 1946 po lyutij 1947 roku u rozporyadzhenni upravlinnya kadriv Suhoputnih vijsk SRSR Z lyutogo 1947 roku u zapasi prozhivav u Moskvi Pomer 2 kvitnya 1974 roku v Moskvi Pohovanij na Vvedenskomu cvintari Moskvi Vijskovi zvannyayunker na 1 05 1915 unteroficer na 1 01 1916 praporshik iz starshinstvom 15 02 1916 pidporuchnik na 1 06 1916 poruchik na 1 04 1917 shtabs kapitan na 1 02 1918 kombrig 26 11 1935 komdiv 8 01 1938 komkor 4 04 1938 komandarm 2 go rangu 8 02 1939 general lejtenant 4 06 1940 Nagorodidva ordeni Lenina 22 02 1938 21 02 1945 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 8 01 31 12 1921 21 03 1940 1 11 1943 3 11 1944 orden Svyatogo Georgiya IV st Rosijska imperiya medal Za oboronu Leningrada medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliPrimitkiDzherelaVelikaya Otechestvennaya Komandarmy Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej red M G Vozhakina Moskva Zhukovskij Kuchkovo pole 2005 ros