Согді́йська о́бласть (тадж. Вилояти Суғд) — адміністративна одиниця (вілоят) Таджикистану, розташована на північному заході країни, центр — місто Худжанд. Має кордон з Узбекистаном і Киргизстаном. Територія в основному гірська. З півночі розташовані Курамінський хребет і гори Моголтау, з півдня — Туркестанський хребет і Зеравшанські гори.
Согдійська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
тадж. Вилояти Суғд | |||||
| |||||
Адм. центр | Худжанд | ||||
Країна | Таджикистан | ||||
| |||||
Номерний знак | 02РТ | ||||
Населення | |||||
- повне | 2 275 000 осіб (2006) | ||||
- густота | 87,2 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 26 100 км² | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 27 жовтня 1939 | ||||
Голова Хукумата | Кохір Расулзода | ||||
Код ISO 3166-2 | TJ-SU | ||||
|
Площа 26,1 тис. км². Населення — 2 275 тисяч осіб (2006).
Назва Согд вперше згадується в священній книзі «Авесті». Припускають, що це слово мало такі значення: «священний», «палаючий» або «чистий».
Адміністративний поділ
Вілоят ділиться на 10 районів та 8 міст обласного значення:
- Райони
- Айнинський — кишлак Айні
- Аштський — смт
- Бободжан-Гафуровський — смт Гафуров
- Деваштіцький — смт
- Зафарабадський район — смт
- Кухістані-Мастчохський — смт
- Матчинський — смт
- Джаббар-Расуловський — смт Мехробод
- Спітаменська нохія — смт
- Шахрістанська нохія — кишлак
- Міста обласного значення
- Бустон
- Ґулістон
- Істаравшан (або Істаравшанський район)
- Істіклол
- Ісфара (або Ісфаринський район)
- Канібадам (або Канібадамський район)
- Пенджикент (або Пенджикентський район)
- Худжанд
Обласним центром є місто Худжанд з чисельністю населення 173 тисячі осіб.
Населені пункти
До складу області входять 8 міст і 23 селища міського типу.
Міста
Селища
Історія
З 1920-х до 1931 року існував Ходжентський округ, з 1938 по 1939 рік — Ленінабадський округ. Ленінабадська область була утворена Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 жовтня 1939 року разом із Сталінабадською, Кулябською та Гармською областями Таджицької РСР. 19 січня 1945 року з південних районів області виділено створену Ура-Тюбинську область (адміністративний центр — місто Ура-Тюбе), яка була ліквідована через 2 роки — 23 січня 1947 року, всі райони останньої повернулися до складу Ленінабадської області. Ленінабадська область була ліквідована 28 березня 1962 року, а відновлена 23 грудня 1970 року. 10 листопада 2000 року область перейменована на Согдійську область (вілоят).
Керівництво області
Голови окрвиконкому
- Авезова Мастура (1938 — 1939)
Голови облвиконкому
- Авезова Мастура (1939 — 1945)
- (1947)
- Рустамов Мірзакасим (1950 — 1954)
Голови обласної ради народних депутатів
- Мірхаліков Темурбай (березень 1990 — 1991)
Відповідальні секретарі окружкому партії
- (1924 — 1926)
- (1926 — 1927)
- Раджабов (1927 — 1928)
- Єпанешников (1928 — 1929)
- Ходжіяров (1929 — 1931)
1-і секретарі окружкому КП(б) Таджикистану
- Кіпріянов Михайло Володимирович (1938 — 1939)
1-і секретарі обкому КП Таджикистану
- Кіпріянов Михайло Володимирович (1939 — 1940)
- Буланов Петро Сергійович (1940 — 1949)
- Обносов Петро Степанович (1949 — 1950)
- Рахмат-заде Усман Курбанович (1950 — 1952)
- Ульджабаєв Турсунбай Ульджабайович (1952 — січень 1954)
- Рустамов Мірзакасим (січень 1954 — 1955)
- Ібрагімов Халік (1956 — 1961)
- Абдуллаєв Наджмидін Пашайович (квітень 1961 — березень 1962)
- Ходжиєв Риф'ят (1971 — 1987)
- Мірхаліков Темурбай (13 січня 1987 — 21 вересня 1991)
Голови хукумату
- (1995 — 2 лютого 1996)
- (2 лютого 1996 — грудень 2006)
- (27 лютого 2007 — 23 листопада 2013)
- (23 листопада 2013 — 13 січня 2018)
- (13 січня 2018 — по сьогодні)
Посилання
- Офіційний сайт вілояту
Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sogdi jska o blast tadzh Viloyati Sugd administrativna odinicya viloyat Tadzhikistanu roztashovana na pivnichnomu zahodi krayini centr misto Hudzhand Maye kordon z Uzbekistanom i Kirgizstanom Teritoriya v osnovnomu girska Z pivnochi roztashovani Kuraminskij hrebet i gori Mogoltau z pivdnya Turkestanskij hrebet i Zeravshanski gori Sogdijska oblasttadzh Viloyati SugdAdm centr HudzhandKrayina TadzhikistanMezhuye z susidni adminodiniciBatkenska oblast d Ferganska oblast Namanganska oblast Tashkentska oblast Sirdar yinska oblast Dzhizzacka oblast Samarkandska oblast Kashkadar yinska oblast Surhandar yinska oblast Nomernij znak 02RTNaselennya povne 2 275 000 osib 2006 gustota 87 2 osib km Plosha povna 26 100 km Chasovij poyas UTC 5Data zasnuvannya 27 zhovtnya 1939Golova Hukumata Kohir RasulzodaKod ISO 3166 2 TJ SUVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sogdijska oblast Plosha 26 1 tis km Naselennya 2 275 tisyach osib 2006 Nazva Sogd vpershe zgaduyetsya v svyashennij knizi Avesti Pripuskayut sho ce slovo malo taki znachennya svyashennij palayuchij abo chistij Administrativnij podilViloyat dilitsya na 10 rajoniv ta 8 mist oblasnogo znachennya RajoniAjninskij kishlak Ajni Ashtskij smt Bobodzhan Gafurovskij smt Gafurov Devashtickij smt Zafarabadskij rajon smt Kuhistani Mastchohskij smt Matchinskij smt Dzhabbar Rasulovskij smt Mehrobod Spitamenska nohiya smt Shahristanska nohiya kishlakMista oblasnogo znachennyaBuston Guliston Istaravshan abo Istaravshanskij rajon Istiklol Isfara abo Isfarinskij rajon Kanibadam abo Kanibadamskij rajon Pendzhikent abo Pendzhikentskij rajon Hudzhand Oblasnim centrom ye misto Hudzhand z chiselnistyu naselennya 173 tisyachi osib Naseleni punktiDo skladu oblasti vhodyat 8 mist i 23 selisha miskogo tipu Mista Istaravshan Istiklol Isfara Guliston Kanibadam Pendzhikent HudzhandSelisha Mehrobod ShurabIstoriya Z 1920 h do 1931 roku isnuvav Hodzhentskij okrug z 1938 po 1939 rik Leninabadskij okrug Leninabadska oblast bula utvorena Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 zhovtnya 1939 roku razom iz Stalinabadskoyu Kulyabskoyu ta Garmskoyu oblastyami Tadzhickoyi RSR 19 sichnya 1945 roku z pivdennih rajoniv oblasti vidileno stvorenu Ura Tyubinsku oblast administrativnij centr misto Ura Tyube yaka bula likvidovana cherez 2 roki 23 sichnya 1947 roku vsi rajoni ostannoyi povernulisya do skladu Leninabadskoyi oblasti Leninabadska oblast bula likvidovana 28 bereznya 1962 roku a vidnovlena 23 grudnya 1970 roku 10 listopada 2000 roku oblast perejmenovana na Sogdijsku oblast viloyat Kerivnictvo oblastiGolovi okrvikonkomu Avezova Mastura 1938 1939 Golovi oblvikonkomu Avezova Mastura 1939 1945 1947 Rustamov Mirzakasim 1950 1954 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Mirhalikov Temurbaj berezen 1990 1991 Vidpovidalni sekretari okruzhkomu partiyi 1924 1926 1926 1927 Radzhabov 1927 1928 Yepaneshnikov 1928 1929 Hodzhiyarov 1929 1931 1 i sekretari okruzhkomu KP b Tadzhikistanu Kipriyanov Mihajlo Volodimirovich 1938 1939 1 i sekretari obkomu KP Tadzhikistanu Kipriyanov Mihajlo Volodimirovich 1939 1940 Bulanov Petro Sergijovich 1940 1949 Obnosov Petro Stepanovich 1949 1950 Rahmat zade Usman Kurbanovich 1950 1952 Uldzhabayev Tursunbaj Uldzhabajovich 1952 sichen 1954 Rustamov Mirzakasim sichen 1954 1955 Ibragimov Halik 1956 1961 Abdullayev Nadzhmidin Pashajovich kviten 1961 berezen 1962 Hodzhiyev Rif yat 1971 1987 Mirhalikov Temurbaj 13 sichnya 1987 21 veresnya 1991 Golovi hukumatu 1995 2 lyutogo 1996 2 lyutogo 1996 gruden 2006 27 lyutogo 2007 23 listopada 2013 23 listopada 2013 13 sichnya 2018 13 sichnya 2018 po sogodni PosilannyaOficijnij sajt viloyatu Ce nezavershena stattya z geografiyi Tadzhikistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi